Продолжение. Предыдущие дни читайте здесь.
День 26-й День незалежності
(24-й і 25-й — вихідні)
У мене — гострий бронхіт. Це погана новина. Хороша — він вже лікується. Порскалка в горло, інша — у ніс. Сироп, таблетки. Ще 5 днів курс лікування.
Кашель майже минув.
Також оскільки у нас фіз навантаження, то прапорщик порадив нам пити вітаміни, риб’ячий жир, кальцій, вітамін С і для печінки таблетки. Почав пити.
Сніданок. Черга.
Вчора вночі приїхали ще люди. І як наслідок — черга.
Потім — святкове шикування. Підйом прапора. Звернення командира полка до полка періодично перекривалось звуками, які видавав полк:
— шановні солд…
— каки-кахи
— … Україн…
— апчхи
— …завдяки сміливості і відд…
— [звук шмаркання]
— … на солдата покладен…
— [звук телефона нокії]
— …обов’язок кож..,
— апчхи
І так — по колу. Короче основна ідея — вітаю вас з Дем незалежності.
У нас в кімнаті з’явилась кварцова лампа. Дякую волонтерам — боремось з інфекцією і вірусами в приміщеннях (до речі — укр. виробник).
Далі пауза — можна подивитись парад, послухати Порошенка. Слухєм.
Потім — тренування у спортзалі. Фото нема, бо схожі, як були минулого разу. Тільки більше спотів. Піт взагалі просто водоспадом. Мокре все — штани, футболка. Мокре реально. Не вологе, а мокре.
Руки трясуться після тренування.
Обід
14:50 прийшли. Черга — зовні, черга — всередині. 15:18 — сів за обід.
Дуже смачно. Справді смачно. Дівчатка з їдальні, дякую. Цього разу — постарались.
Далі порція таблеток. Різні справи. Нам нині поміняли постіль. Туди-сюди і хоп — вже треба йти на спорт-містечко. Ще не встигли відпочити від ранкових занять.
Вечеря. Мегачерга. Мегачержисько!
Потім — шикування, перекличка і відбій
Вибачте, що схематично. Але втомлений + завтра підйом о 4:30. Буде полігон. Будуть фото.
Вітаю всіх з Днем Незалежності України!
Думаю вам за весь день достатньо написали розумних текстів пов’язаних з цим святом )
Добраніч.
День 27
Вчорашня історія. У нас дефіцит тумбочок. Треба багато. Буває що одна на 5-х. У кого які ідеї? Де взяти штук 70 тумбочок? Або ще краще — тумбочки то насправді абсолютно незручна штука. У кого є які ідеї чим їх можна замінити.
Сон: підйом о 4:30. сьогодні мені снився автомат без мушки. Що б це значило?
Збираємось на потяг на полігон.
Одягаю контактні лінзи. Хочу подивитись, як вони себе проявлять у польових умовах з пилюкою, піском і т.д.
Приїхали на місце. До нас приїхав інструктор Сергій. Майстер спорту зі стрільби (я не пам’ятаю всіх його регалій, тому щось міг забути).
Трохи про нього:
— цитує Подерв’янського;
— каже, Єдиним довбо₴&@ом, який бігає з пальцем на спусковому гачку є Сталоне. Всіх інших зiрок Голівуду навчили, що так не можна.
Пристрілювали зброю. Довго. Разів 5 стріляли, аналізували, куди вцілюємо і прикручували мушку. Туда-назад, туди-назад. Поки не попали туди і так, як треба.
Було повно різник вправ. Разом ми займались з 9-ї до 16-ї.
Наприклад вправа:
8 куль. Треба на швидкість поцілити стоячи в район грудей мішені. На час.
9,5 — час моєї стрільби. Поцілив.
Це була мегакорисна стрільба. Ми розбирали практично кожен постріл. Інструктор пояснював, чому, наприклад, одна куля пройшла вище і правіше від двох інших. Він ставив стійку і всі потім стріляли краще.
Це дуже круто.
Повні берці піску.
Пробував сьогодні наколінники і налокітники.
Наколінники — ок. Лише тре звикнути. Налокітники — зняв взагалі на другій вправі. Тільки заважають.
16:00 — кінець стрільб.
16:47 поїли там же в лісі. Відпочиваємо. О 17-й вирушаємо в казарми. 16 км. Пішки. ПІШКИ. Ви собі навіть не уявляєте, як це — викладаєшся по-повній весь день, щоб потім лягти і відпочити. А потім ти чуєш «ми йдемо пішки в казарми». Нагадаю підйом сьогодні був о 4:30. Лежу зараз — в лісі — ноги вище голови — це блаженство.
Вирушили в казарми на 10 хв. раніше. Йдемо. Дехто в броніках. Періодично міняємось. А дехто не міняється. Так всю дорогу в броніках і йшли (це не про мене — приховувати не буду). У роті так пересихає, що важко рухати язиком.
Десь о 18:50 згадую, що у мене в наплічнику є смоктальна цукерка. Ура!!! Кидаю її в рот, щоб виділилась слина. Не виділяється. Не виділяється. Все рівно не виділяється. Хвилини три йшов отак і дряпав смокталкою щоки з середини, коли оп — і прорвало. Полегшення. Далі йти було легше.
О 19:11 дійшли до КПП.
Зупинились. Дочекались хвоста. Вишикувались.
— Слава Україні!
— Героям Слава!
На весь голос. Бо я радів, що дійшов. 16 км після того, як весь день пропрацювали зі стрільбами.
Лінзи — ок на полігоні. Нічого не запилюжилось чи щось таке. Добре себе проявили. Завтра знову в них піду.
Завтра знову підйом о 4:30.
Добраніч.
