Американські біологи знайшли сліди дії природного відбору на ВІЛ. Згідно з їх висновками, найуспішніше розмножуються віруси, які накопичуються в крові в більшій кількості, а значить і більш заразні. Цю тенденцію фахівці відстежували останні 10 років. Судячи з усього, вона не залежить від стратегії боротьби з ВІЛ. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Communications.
Класична теорія еволюції передбачає, що природний відбір діє на всі організми, здатні розмножуватися. Таким чином є можливість впливу на віруси, з можливістю більш і менш успішного розмноження. Але сліди такого впливу знайти проблематично.
Оскільки людей, заражених ВІЛ багато, і вони регулярно здають аналізи, то синдром імунодефіциту для таких досліджень – дуже зручна модель. Співробітник Каліфорнійського університету Джоель Вартхайм у співпраці з іншими вченими вивчив результати аналізів крові 41409 пацієнтів, яким встановлювали діагноз.
У цих людей фіксували кількість вірусних частинок в крові до того, як їх почали лікувати. Це генетично детермінована ознака у ВІЛ. Він впливає на заразність вірусу. Чим більше частинок, тим імовірніше їх потрапляння в організм іншої людини.
Щоб оцінити успішність поширення вірусів, дослідники порівнювали у них послідовність гена зворотної транскриптази і виділяли генетичні кластери — групи пацієнтів, які заражені одним і тим же або дуже схожими вірусами. Чим більше розмір кластера, тим активніше конкретний вірус.
Фахівці встановили, що люди, які входять до складу генетичних кластерів, концентрація вірусу в крові точно вище (p < 0,001), ніж у тих, хто не входять у цю группу. Залежність сильніше, якщо діагноз був поставлений на ранній стадії хвороби.
Вірусне навантаження на всіх стадіях зросла (p < 0,001) з 2007 по 2016 роки. Так в 2007 році на ранніх стадіях хвороби знаходили в основному 13020 частинок на мілілітр крові, в 2016 -22100.
Вчені звернули увагу, що кількість вірусних частинок в крові пов’язано з тим наскільки вірус включений в генетичний кластер. Кожен додаткова генетичний зв’язок підвищувала вірусне навантаження (p < 0,001).
Так були виявлені дії природного відбору на ВІЛ. Більш заразні віруси, які накопичуються в більшій кількості в крові, зустрічаються у більш великих груп пацієнтів — тобто краще поширюються в популяції. При цьому з плином часу ВІЛ еволюціонує в бік більшої заразності.