В українській мові слово “Пасха” є виключно церковним, а в народі й літературі прийнято вживати “Пасха” або “Великдень”. Про це пише український письменник, філолог Юрій Винничук у Facebook.
«Чи є в словнику Грінченка Пасха? Ні, нема. У «Словнику синонімів української мови» читаємо, що Паска синонім Великодня. І класики наші не вживали, а щойно в ХХ ст. стало це слово проникати під впливом атеїзму, МПЦ і осіб, які були виховані поза традиціями і не розуміли ріжниці», – зазначив він.
Винничук навів приклади вживання в українській літературі та історії слова “Паска”:
- «На Паску нарядила Галю як панну». «У пробоїнах бійниць стирчали горлаті жерла пушок, з котрих у великі свята, як, от на Різдво або на Паску, стріляли». (Панас Мирний).
- «Паска була рання, прийшли один раз до нас на Паску і викидали нас на сніг, багато снігу було…». “(“Український голокост 1932-1933”).
- ««Дуже урочисто обходять пам’ять покійників на Паску». (Записки Наукового товариства імені Шевченка (1912)).
У коментарях багато користувачів не погодилися з твердженнями письменника, попри наведені приклад. На думку деяких з них, Пасха має таке ж право існувати в українській мові, як і Паска, оскільки саме від цього слова утворюється «пасхальний».
Винничук пізніше відреагував на коментарі й зазначив, що “Великдень” вживається в українських церковних текстах у значенні як “іудейський”.
“Хоча Леся Українка навіть іудейське «пасха» вживала як «паска». А слово «пасхальний» – взагалі московське. Нема у нас ні пасхальних яєць, ні пасхального кошика, ні пасхального, прости Господи, декору, бо все це покручі з московських сайтів, а є лише писанки (крашанки), великодній кошик і т. д.», – додав письменник.
- У ніч проти 2 травня в православних церквах по всій Україні пройшли богослужіння на честь свята Великодня. Розповідаємо, як це було.