Кілька державних оборонних підприємств протягом минулого року скаржилися в Кабінет міністрів на відсутність фінансування таємних військових проєктів у рамках оборонного замовлення Міноборони. Про це інформує мережа громадських організацій, які виступають за реформу держоборонзамовлення – StateWatch, НАКО та Проєкт реформи оборонних закупівель.
Наприкінці 2020 року Павлоградський хімічний завод, який випускає спорядження ракетних двигунів, поскаржився до Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) на ігнорування Міністерством оборони виконання указу президента № 59/2020.
Цей указ передбачає створення нових видів ракетного озброєння і боєприпасів. Міноборони вчасно не замовило у заводу ракетні комплекси “Вільха”, “Вільха-М”, “Грім” та інші.
На підприємстві заявили, що таким чином не можуть отримати фінансування від МОУ. А це призводить до простоювання виробничих потужностей заводу і звільнення співробітників.
Згідно з фінансовим звітом 2020 року, Павлоградський хімзавод отримав 156,8 млн грн чистих збитків.
Також у листі до уряду на Міноборони скаржилося Запорізьке держпідприємство “Радіоприлад”, яке спеціалізується на виробництві радіоапаратури для армії. У листі йшлося про те, що у підприємства немає прямих контрактів з Міністерством в рамках оборонного замовлення, а тільки субпідряд від Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О.О. Морозова, яке виробляє БТР-4Е для армії.
Однак ХКБМ не може вчасно отримати виплати від МОУ, тому, відповідно, несвоєчасно платить “Радіоприладу”. До кінця року дебіторська заборгованість ХКБМ перед “Радіоприлад” склала 4,9 млн грн.
Львівський державний завод “ЛОРТА”, який виробляє апаратуру зв’язку спецпризначення, витратив власні 25 млн грн на замовну продукцію, оскільки не міг протягом року отримати фінансування від Міноборони.
Група підприємств Держкосмосу повідомила Кабмін, що програма” Виробництво військових транспортних засобів ” на 2020 рік була профінансована лише на 25%. Зокрема, не виконано оборонне замовлення на виробництво нових танків “Краб” і “Булат”.
Громадські організації підсумували, що це не вся наявна інформація про проблеми фінансування військових проєктів, оскільки багато даних залишаються під грифом таємно. Це пов’язано з тим, що Мінстратегпром і Міноборони не змогли ввести закон «про оборонні закупівлі».
Зазначається, що державне оборонне замовлення в 2020 і в 2021 роках затверджувалося Кабміном із запізненням у кілька місяців, тому Державні підприємства залишалися без належного фінансування.
Цей закон повинен був посилити цивільний контроль за ефективністю бюджетних витрат Міноборони відповідно до практик у країнах НАТО.
- Журналіст Юрій Бутусов заявив про звільнення з посади радника міністра оборони через велику кількість проблем у роботі Міноборони та небажання керівництва їх вирішувати.