Мені за останні три тижні телефонує друга людина, і пропонує долучитись до «потужної політичної команди» на вибори.
На питання: «та які вибори?», – люди реагували спокійно, пояснили, що скоро, ось ось, усе скінчиться. І треба вже зараз визначатись з командою.
Я реагував стримано, але хочеться отак взяти за руку і повести на екскурсію по бригаді.
Показати на дісплеї рух противника. Ту двіжуху, яка відбувається за 15 кілометрів від лінії зіткнення: підвоз БК, двіж ротацій. Хлопці в екіпажі інколи губляться: уразити Урал що їде, чи Моталигу яка тягне гармату.
Вивезти на позиції, – щоб сжалась дупа від ворожих дронів ,яких зараз як мух.
Просто посидіти пів дня у бліндажі, – щоб відчули прильоти.
Посидіти в штабі, щоб було зрозуміло скільки всього нам не вистачає, і як потрібні тут ті гроші, які йдуть на нікчемні псевдо-політичні процеси у вигляді реклами.
Поговорити з реальними піхотинцями, в яких від втоми і навантаження язик плутається.
Ті хто готується до виборів зараз – їх про їбуть. Бо може так статись, що виборів не буде ніколи.
Немає зараз жодної передумови, щоб скоро настав мир і відбулисься вибори. Жодної!
Ми не маємо нічого, крім заяв світових політиків у вигляді загальних слів. Немає жодної стратегії , жодних конкретних кроків. Ми навіть не знаємо умов того миру, на який всі так чекають. А якщо ціна буде неприйнятною?
Ми пірнаємо у грьобану ілюзію виборів і миру. А ворог продовжує захоплювати наші міста і села, намагається повністю вибити нас з Торецька та Часового Яру, взяти в кільце Покровськ та увійти в Дніпропетровську область.
Ми всі слідкуємо за тим, що скаже хтось потужний за кордоном. А маємо слідкувати за словами, які каже комбриг під Покровськом.
От коли гармати замовкнуть, тоді вже можна поговорити про вибори. Але не раніше!
Напевно я б теж хотів обрати ту кляту синю пігулку у «Матриці», і готуватись до виборів. Але, блять, я готуюсь до нових військових задач, думаю, як зробити, щоб дрони пролетіли клятий РЕБ. Б’юсь, щоб вони ефективно працювали по ворожій піхоті під час штурмів противника. Які, до речі, по напрямку Донецької області не припиняються ніколи.
Камон! перестаньте жити майбутнім, яке може і не настати. Кожен має робити свою справу, концентруючись на тому, що потрібно тут і зараз – коли і де вирішується свобода і доля кожного метра нашої землі. Існує тільки сьогодні, і тільки сьогодні ми можемо або вистояти, або програти! А переговори лише зафіксують це на папері. Колись…