Через те, що державний завод закупив не ту сталь, у ЗСУ досі не отримали 48 БТР-4Е, хоча у військах техніка повинна була бути ще в липні. Про це йдеться в сюжеті BIHUS.INFO.
Ця історія почалася ще в 2016 році. Тоді міністерство оборони зробило замовлення на півсотні БТРів у Харківського конструкторського бюро машинобудування (входить до концерну «Укроборонпром»). Планувалося, що корпуси бойових машин будуть виготовлені з українського металу – сталі марки 71. Саме вона базова для БТР-4. Однак ідея провалилася через довгий продуктивний ланцюжок. Завод у Лозовій не впорався зі своїми обов’язками за поставку готових корпусів, в результаті чого харківський завод замість майже півсотні готових отримав тільки двадцять недороблених машин.
Довелося ХКБМ в грудні минулого року для виготовлення БТРів замовляти 33 тонни сталь марки Miilux Protection 500 виробництва Фінляндії. Її раніше вже використали з аналогічною метою. Звернулися до офіційного дилера – польській фірми Texprotect. Сталь отримали в березні, проте її забракувала військова прийомка Міноборони. Причина – проблеми з супровідними документами, маркуванням і там що матеріал не відповідав вітчизняним вимогам. Ці вимоги є результати дослідження Інституту електрозварювання ім. А. Патона. У них це дослідження ХКМБ було замовлено ще в 2015 році і стосувалося воно різних імпортних сталей. Фахівці описали, якою повинна бути сталь, щоб і зварювання швів було нормальним, і бронекачество не знижувалася від термообробки.
За правилами, замовник повинен був спочатку обговорювати з постачальником ці деталі, але цього не було. Таким чином привезли хоча і якісну, але не ту сталь.
Виправляти помилки керівництво підприємства не хотіло, а стало умовляти Міноборони погодитися на те, що вже є. Зокрема, хотів цього підписав «неправильний» договір ХКБМ Олексій Бабич, хоча до того часу концерн його вже усунув від виконання обов’язків у ході масштабного скандалу у зв’язку з корупцією в оборонній сфері. Між тим він продовжував проводити наради, переконуючи в доцільності використання фінської сталі.
Були проведені нові випробування, в ході якої подивитися на поведінку матеріалу в ході «відстрілу» металевих шматків і зварних швів. Сталь перевірку не пройшла.
«В Інституті Патона різними способами зварили кілька зразків цієї сталі із заниженим вмістом легуючих і перевірили шви на міцність, знайшовши ділянки з низькими показниками твердості і надавши своє резюме: такий метал для корпусів БТРа використовувати можна лише за умови додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку з бронєсталі», – сказано в розслідуванні.
В результаті нові затримки у виконанні замовлення. Завод стверджує, що питання закрите, а прийомка впевнена, що перед ними не та бойова машина, яка була замовлена.
Таким чином Міноборони так і не отримало замовлену техніку і вимагає від заводу виплати штрафу в розмірі 82 млн гривень за зрив терміну контракту. ХКБМ має намір оскаржити дане рішення в суді, паралельно дискутуючи в судах з прийманням.
