Рахункова палата, яку очолює Ольга Піщанська, відмовляється перевіряти, як Україна витратила кошти платників податків на зброю. Про це повідомляє виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.
Вона зазначила, що всі мільярди міжнародної допомоги, які зараз вливаються в Україну, здебільшого йдуть на пенсії, зарплати медикам та вчителям, інші потреби, що не стосуються оборони. При цьому всі податки українців йдуть на забезпечення армії, зокрема й на зброю.
Закупівлі зброї, на відміну від інших, повинні залишатися непублічними. Отже, єдиний шанс для держави забезпечити до них довіру – провести чесний аудит за роки повномасштабного вторгнення, аби зʼясувати – чи ефективно витрачалися гроші на зброю та технології у сфері оборони та що треба змінити, аби кожна гривня працювала ефективно. Одним з ключових державних аудиторів для цих питань є Рахункова палата, однак вона вирішила такі витрати не перевіряти.
24 жовтня минулого року – до призначення Ольги Піщанської – Рахункова палата відзначилася аудитом витрат Міноборони на харчування та речове забезпечення для бійців. Тоді аудит підтвердив, що “яйця по 17” та схеми Гринкевичів дійсно мали місце. Після викриттів журналістів вибору у Рахункової палати – бачити порушення чи ні – фактично не лишалося.
Тоді владі “на вищих ешелонах” інтерес Рахункової палати до сфери оборони почав явно не подобатися. В Офісі президента зокрема стали активніше рухатися до призначення постійного керівництва палати, ексголову якої Пацкана (що також отримував підозру від НАБУ і САП) Рада звільнила ще у квітні 2023 року. А у ЗМІ почала зʼявлятися інформація про можливе призначення Піщанської.
До оголошення результатів звіту по речовому майну – серпні 2023 року – Рахункова палата також почала аудит ефективності використання бюджетних коштів, передбачених Міністерству оборони України на закупівлю, розробку і модернізацію озброєння та військової техніки. Тобто, метою звіту було – виявити, чи ефективно Україна витрачає гроші на зброю.
Проте наприкінці листопада стається дещо дивне. Аудит ефективності використання бюджетних коштів перетворюється на аудит відповідності на тему: “Діяльність Міністерства оборони України у сфері закупівлі, розробки і модернізації озброєння та військової техніки”.
Такий аудит вже не оцінює ефективність витрачання коштів на закупівлі зброї. Його мета – оцінка правильності прийняття управлінських рішень та їхньої відповідності законодавству. Простіше кажучи – на гроші ніхто не дивитиметься, а якщо подивиться, то крізь пальці і про ефективність витрат на зброю відповіді не дадуть.
Каленюк зазначає, що на такі зміни в Рахунковій палаті після ймовірних натяків влади пішли не зовсім незаконно. Адже “аудиту відповідності” як явища у законодавстві про Рахункову палату тоді взагалі не існувало. Такий аудит з’явився вже пізніше – після набуття чинності змінами до закону “Про Рахункову палату” – 4 травня 2024 року.
У відповідь на запит народного депутата Ярослава Юрчишина Піщанська відповіла наступне: таке рішення було обґрунтоване тим, що здійснення оцінки ефективності закупівлі, розробки і модернізації ОВТ в умовах правового режиму воєнного стану унеможливлено. Чому в серпні-листопаді 2023 року таких застережень у Рахункової палати не було та ким саме було “унеможливлено” оцінку витрачання коштів – Піщанська вирішила не розповідати.
Хто може заважати провести аудит витрат на зброю
Провести аудит мали за період 2022 року та перше півріччя 2023 року. У той час за всі закупівлі зброї Міноборони відповідав Департамент військово-технічної політики (ДВТП).
До повномасштабного вторгнення РФ державні гроші, якими розпоряджався ДВТП, становили приблизно 22 млрд грн щороку. А з початком вторгнення, зі зрозумілих причин, зросли у 15 разів орієнтовно – до 335 млрд грн на рік.
У вказаний період ДВТП очолювали Олександр Лієв та Тоомас Накхур – вони вже отримали підозри у справі “Львівського арсеналу” про розкрадання грошей на боєприпасах.
Куратором департаменту серед заступників Міністра оборони був Денис Шарапов. Він зокрема відомий тим, що у 2000-х мав спільний бізнес з росіянином Рахімімом Емануїловим та поточним керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком і його батьком Борисом.
Водночас, сам ДВТП досі не очищений та не реформований. Працівники ДВТП включно з Тоомасом Нахкуром, що брали участь у махінаціях з багатомільярдними витратами на зброю, лишаються на посадах.
Як зробити Рахункову палату ефективною
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №10044, що передбачає реформування Рахункової палати. Однак, поки він не містить положень, які б допомогли забезпечити незалежний та прозорий відбір членів та голови Рахункової палати. За проєктом, такий конкурс надалі залишається фактично під контролем народних депутатів, що на практиці ефективно не працює.
Інше важливе питання – чітко виписати на рівні закону процедури фінансового контролю та, зокрема, критерії – який аудит у якому випадку має бути призначений.
Без таких заходів та чітких правил – незалежну Рахункову палату нам не побачити і умови міжнародних партнерів, завдяки яким сьогодні тримається наш бюджет, точно не виконати.
