Ще рік тому я виправдовувала це бля*дство на День Незалежності з Тіною Кароль і отим іншим непорозумінням (не пам‘ятаю, як його). Я казала, що для великої частини населення незрозуміле високе, естетичне, а прихильників «мистецтва» у стилі 95 кварталу (як і дизель-шоу, і вар‘ятів, пробачте) можна залучати до патріотичних поривів ось так – через тупу попсу, поступово, знайомими їм мотивами. Бо ці люди десятиліттями не споживають нічого іншого, крім того, що їм впарюють олігархічні канали і російський меіапростір.
Але сьогодні я хочу взяти свої слова назад. Я була страшенно неправа, бо помилилися в основному – в цілях організаторів. Їхня ціль – не залучити до якісного українського тих, хто звик до російського ширпотребу, а навпаки, вбити все прогресивне українське сердючкою і шльопками.
Те, що відбувається сьогодні на Софіївській площі (господи, на Софіївській!)… Це ж не просто несмак, бидлячество, нерозуміння контексту.
Це свідоме повернення країни до шароварщини і меншовартості. До колоніального кривляння і убожества, на яке в їхній системі координат тільки й здатні холопи.
Це плювок у душу всім, хто йде паралельною ходою, хто всі роки незалежності бореться за інший контекст, створює українські смисли і українську якість.
Але є й гарна новина. На тлі сердючок дуже добре видно контраст. І чітко вимальовується інша Україна. Наша країна прогресивних ідей, високої естетики, наповнених смислів. Це наш внутрішній фронт проти деградації, отупіння і провінціалізму.
Бережіть цю нашу Україну.
Творіть її наперекір бидлоконтенту і зросійщенню. Все, що ви робите, робіть якісно і по-українськи. І вона переможе, наша Україна.