З травня 2021 року, приблизно за півроку до завершення повноважень Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини, Берлін нібито скористався своїм правом вето по лінії НАТО для блокування поставки Україні вже оплачених нею 90 снайперських гвинтівок Barrett M82 і 20 антидронових рушниць EDM4S. Про це пише німецький таблоїд Bild у своєму розслідуванні, повідомляє Deutsche Welle.
За даними Bild, замовлення озброєнь оформлялося через Агентство НАТО із забезпечення і закупівель (NSPA). Однак у травні, як пише видання, представники Німеччини, а також Нідерландів в Раді агентства, виступили проти поставок цих американських озброєнь Україні, заблокувавши подальший процес передачі вже оплаченого замовлення.
“Нідерланди на прохання Берліна прийняли сторону Німеччини на противагу іншим членам НАТО”, – цитує Bild неназване обізнане джерело.
Між Україною і NSPA діє угода, яка дозволяє Києву робити через агентство замовлення обладнання.
“Завдяки угоді, NSPA закуповує для України оборонне військове обладнання та спорядження, таке як електронні системи протидії БПЛА (дронам), акумулятори для транспортних засобів, запчастини, парашути і зимовий одяг для солдатів”, – розповів на умовах анонімності DW в Брюсселі чиновник НАТО.
Однак для закупівлі летальних озброєнь діє процедура, за якою будь-яка з 30 держав Альянсу може заблокувати цей контракт. “Будь-яке рішення про надання Україні летальної допомоги через NSPA є предметом консенсусу між державами-членами НАТО і вирішується в кожному випадку окремо”, – пояснив чиновник Альянсу в коментарі DW.
За інформацією Bild, тодішній канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого візиту до Києва в серпні відповіла відмовою президенту України Володимиру Зеленському на прохання зняти вето з поставок цих озброєнь.
Однак, як пише Bild, позиція Меркель і уряду з даного питання все ж частково зазнала змін в останні дні її перебування на посаді, взявши до уваги загрозливу ситуацію біля кордонів України, де вже багато тижнів спостерігається значне скупчення російських військ і військової техніки. Тому в листопаді, наголошується в матеріалі Bild, Берлін зняв вето на поставку 20 антидронових систем, які повинні надійти Україні ще до кінця цього року. У той же час, як пише газета, Берлін все ще заперечує проти поставок Києву снайперських гвинтівок Barrett M82.
У федеральному уряді Німеччини з докладними коментарями з даного питання явно не поспішали. Так, під час урядової прес-конференції в Берліні 13 грудня офіційний представник МЗС ФРН відмовився коментувати повідомлення преси, посилаючись на “конфіденційність дискусій і рішень в рамках альянсу”. Пізніше відмовилися коментувати ситуацію за запитом DW і в Міністерстві економіки ФРН.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок в ході візиту до Стокгольма 14 грудня під час підходу до журналістів також обмежилася загальними фразами щодо питання про постачання озброєнь Києву.
Більш предметно ситуацію прокоментувала колега Бербок з партії “Союз-90″/”Зелені”, голова фракції “Зелених” в Бундестазі Катаріна Дреге. Так, в інтерв’ю газеті Handelsblatt вона закликала утриматися від поставок даних озброєнь Україні, оскільки “головний пріоритет зараз – переговори про деескалацію”.
Чим завершиться ця історія, намагаються тепер спрогнозувати і в експертних колах німецької столиці. Втім, глава Берлінського офісу Німецького Фонду Маршалла (GMF) Томас Кляйне-Брокхофф в інтерв’ю DW закликав “не очікувати від Німеччини того, чого від неї очікувати не слід”. Адже, за його словами, “ФРН не є військовою наддержавою і завжди буде займати вкрай стриману позицію в питанні поставок озброєнь”.
Кляйне-Брокхофф нагадує, що витоки такого вельми обачного підходу слід шукати в складній післявоєнній німецькій історії і зародженні на рубежі 1970-1980-х років в суспільстві і політиці Західної Німеччини сильного пацифістського руху, масових акцій протесту молоді.
“Це відкриті рани Другої світової війни, які супроводжують всю історію ФРН. Саме тому в Німеччині і сьогодні превалює думка, що політичні проблеми не вирішуються військовою силою, а всі військові місії завжди сприймаються надзвичайно суперечливо… Тому, напевно, тим, хто знаходиться в пошуках озброєнь, варто пошукати їх подекуди ще, ніж у Німеччині”, – підсумував Кляйне-Брокхофф.