18 грудня в селі Озадівка у Житомирській області на пожежі, рятуючи свою доньку, загинув командир підрозділу першого добровольчого мобільного шпиталю Сергій Гарбарчук.
Пожежа сталася надранок. Близько о пів на п’яту ранку рятувальникам зателефонували жителі Озадівки, які розповіли, що прокинулися від тріскоту і побачили, що це горить будинок сусідів – родини Гарбарчуків. Коли прибув пожежно-рятувальний підрозділ, будинок був повністю охоплений полум’ям.
“Ще до приїзду рятувальників мати із сином встигли залишити задимлену будівлю, стрибнувши з балкона на автівку. Чоловік кинувся шукати доньку, яку не зміг одразу знайти у задимленій будівлі. Загиблих батька та доньку рятувальники відшукали у різних кімнатах будинку”, – розповіла пресофіцерка обласного управління ДСНС Ірина Романюк.
За її словами, попередньо встановлено, що пожежа сталася через порушення правил пожежної безпеки при облаштуванні та встановленні пічного опалення.
“Ввечері господар розтопив буржуйку, димар якої він вивів у димовий канал каміну, який, як виявилося, мав пошкодження. Після чого чоловік ліг спати, а прокинувся вночі від диму. Остаточну причину пожежі зараз встановлюють фахівці, – каже Ірина Романюк.
Загиблим на пожежі виявився 40-річний командир підрозділу першого добровольчого мобільного шпиталю Сергій Гарбарчук на псевдо “Маестро”, який став на захист України з 2014 року. Перше бойове хрещення Сергій пройшов у місті Дебальцеве.
“Працювали дуже багато, дуже багато зробили лікарі в лікарнях Артемівська, – розповідав Сергій в одному нещодавніх інтерв’ю українській режисерці Ларисі Артюгіній. – Ми везли поранених саме в день виходу із Дебальцевського “котла”. Для нас це наші робочі будні на війні: виїзд, чергування, підтримка бойових розділів, які знаходяться у зоні бойового зіткнення, евакуація і стабілізація пацієнтів”.
Позивний “Маестро” Сергій Гарбарчук отримав після того, як колеги та побратими дізналися, що він пілот.
“Я – приватний пілот, літаю, тому так вже пішло, що раз пілот, то виникла асоціація із фільмом “В бій ідуть одні старики”. У нас була машина “буханочка”, і на тій машині були навіть такі зірочки і нотний стан з музичним ключем, як у фільмі”, – розповідав Сергій Гарбарчук.
Староста Озадівки Мирослава Шнайдер у коментарі Суспільному розповіла, що до Озадівки Сергій з родиною переїхав два роки тому. Гарбарчуки будувалися в обійсті, де була хата дідуся та бабусі Сергія.
“Сергій з родиною жив у Житомирі, до нас вони переїхали два роки тому. Сам він виріс у багатодітній родині – їх троє братів та одна сестра. Тато в нього помер два роки тому. Ще тільки переїхавши, Сергій одразу дав мені свій номер телефону і сказав обов’язково звертатися, якщо щось буде потрібно. Дуже розумний, відповідальний, співчутливий. І сім’я у них була чудова. Сергій раніше був приватним підприємцем, програмістом, а ще він був пілотом. Дружина у Сергія теж дуже хороша людина. Вона працювала у Житомирі і вже домовилася, що діти вчитимуться у житомирській школі. Донечка Сергія Катруся мріяла бути ветлікаркою, бо дуже любила тварин. В родині теж були домашні тварини і донечка Сергія завжди водила собачок на повідку”, – розповіла староста Озадівки.
