Category: Економіка

Національний банк України з 3 червня змінює правила ведення касових операцій українськими фінансовими установами. Про це повідомляє LIGA.net.

Згідно з постановою НБУ №62 від 18 квітня, банки при видачі готівки можуть вимагати документи, на підставі яких проводиться розрахунок. Це можуть бути закупівельні акти, закупівельна відомість, податковий розрахунок сум доходу, договір постачання або транспортування, а також інші звітні документи.

Співробітники банку ухвалюватимуть рішення, виходячи із вивчення клієнта-суб’єкта господарювання, який отримує готівку. При цьому вивченні й отриманні від нього підтвердних документів банк застосовуватиме ризик-орієнтований підхід. Тобто спочатку аналізується ризик клієнта, оцінка якого заснована на певних критеріях, потім банк приймає необхідні заходи нагляду.

Відповідну постанову було ухвалено Нацбанком з огляду на результаты нагляду у сфері фінансового моніторингу, під час якого виявили численні факти проведення ризикових (схемних) операцій з використанням готівкових грошей.

Українські представники домовилися з фахівцями з розвитку технологій виробництва електробусів Skywell про запуск виробництва цього транспорту на території нашої країни. Про це інформує прес-служба Skywell Ukraine в Facebook.

Зустріч з представниками китайської компанії Skywell відбулася у вівторок, 29 травня. Зазначається, що розмова з почесними гостями з Китаю була “довгою і насиченою”.

«Обговорювали можливість та технологію організації крупновузлового збирання електробусів Skywell в Україні. Тож… таки будемо виробляти електробуси Skywell в Україні!», – йдеться в повідомленні.

Разом з тим, конкретні терміни запуску виробництва не називаються.

На питання, де відбуватиметься збірка електробусів, представник Skywell Ukraine відповів у коментарі, що варіанти вже є. Наразі ведуться переговори.

Нагадаємо, що торік у столиці з’явився перший екологічний громадський транспорт. 13 грудня 2018-го в свій перший рейс виїхав электробус компанії Skywell Ukraine.

Олігарх Ігор Коломойський вважає, що новому президенту України варто оголосити про дефолт держави. Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times.

«Якщо Зеленський буде слухати (Захід), він закінчить, як Порошенко. У нього будуть такі ж рейтинги – 5, 10, 15% замість 73%», – заявив Коломойський.

За його словами, Україні немає чого боятися, тому що вона служить місцем полігону конфлікту двох сторін – Росії і Заходу. Він упевнений, що Зеленському варто поступити так само, як розібралася з кредиторами Греція у 2015 році, щоб Україні списали борги, які вона не в змозі виплатити.

Коломойський підкреслив, що головна мета для США і Євросоюзу – нашкодити Росії, а не Україні, яка служить прикриттям.

В ході засідання Кабінету міністрів 22 травня був прийнятий ряд рішень, що містять дискримінаційні норми, які ставлять державні компанії в гірші умови, а приватні енергетичні компанії отримують привілейоване становище. Про це на своїй сторінці в Facebook написав представник президента в Кабміні Андрій Герус.

За його словами, в ході урядового засідання було розглянуто ряд важливих урядових рішень у сфері енергетики, серед яких три Постанови КМУ, що стосуються введення нового ринку електричної енергії. Герус підкреслив, що на засіданні були проголосовані рішення, які не були вказані в переліку питань до розгляду.

Представник Зеленського зазначив, що уряд розглянув ряд рішень, що ставлять державні енергетичні компанії в гірші умови порівняно з ДТЕК Ріната Ахметова, отримують більш вигідне положення. Відповідна позиція уряду, зазначив Герус, викликала незадоволення іноземних інвесторів, які скаржаться на штучне обмеження конкуренції та створення переваг для окремих енергетичних компаній.

У свою чергу “Громадське” з посиланням на власні джерела стверджує, що Кабмін негласно прийняв рішення перевести збитки від продажу електроенергії населенню на державні енергетичні підприємства, забезпечивши прибутковість компанії ДТЕК донецького підприємця Ріната Ахметова.

Таким чином, державні компанії повинні будуть продавати електроенергію населенню за зниженими цінами. Це робиться для того, щоб введення ринку електроенергії не призвело до різкого зростання тарифів на світло. Між тим ДТЕК Ахметова продовжить реалізовувати електрику за більш високими цінами.

Народний депутат Сергій Лещенко зазначив, що рішення, які були включені до порядку денного, було ухвалено одним голосуванням.

“Нікому слова не дають, оголошують про прийняття всіх питань та закривають засідання. Трило хвилин 10”, – написав нардеп у себе в Facebook.

Раніше в Україні заборонили будувати домашні сонячні електростанції.

У середу, 22 травня, Кабінет міністрів України планує прийняти кілька дуже масштабних комерційних рішень, зокрема щодо можливого нового ринку електричної енергії з 1 липня, що може спричинити істотне зростання цін. Про це на своїй сторінці в Facebook написав член команди президента Володимира Зеленського Андрій Герус, відповідальний за енергетику.

“Уряд завтра може вирішити накласти на дві державні компанії спеціальні обов’язки у розмірі близько 80 млрд грн на рік. Причому на приватні компанії ДТЕК такі спеціальні обов’язки не будуть накладені – вони будуть отримувати надприбутки, і ще додатково зароблятимуть більше 10 млрд грн на цій “реформі””, – написав він.

Разом з тим Герус зазначає, що згідно з Конституцією України всі форми власності рівні, однак уряд вирішив накласти спецобов’язки лише на певні компанії.

“Ці 80 млрд грн спецобов’язків можна накладати пропорційно виробленню або виручці кожної компанії. Якщо пропорційно вироблення кВт-год, то на Енергоатом повинно було піти 50% від цієї суми, а ДТЕК близько 30% цієї суми. Якщо пропорційно виручці, то на Енергоатом повинно було піти 30% від цієї суми, а ДТЕК близько 50%. Але міністр Насалик пропонує, щоб всі 100% навантаження пішло держкомпанії і 0% на навантаження ДТЕК Ахметова. На кого працює Насалик?”, – підкреслив радник Зеленського.

Герус також звернув увагу на те, що близько 20 млрд грн з спецобов’язків – це оплата промислових “зелених” тарифів, на яких також заробляє ДТЕК Ахметова.

Раніше повідомлялося, що Ахметову вирішили розширити енергетичну монополію.

Девелоперський підрозділ компанії СКМ Ріната Ахметова – Еста Холдинг виставило на продаж ділянку площею 1 га, розташовану на вул. Фролівська за $15 млн. Про це пише НВ Бізнес з посиланням на оголошення на сайті OLX.

У прес-службі компанії цю інформацію спростували, заявивши, що ні з ким не ведуть переговорів щодо продажу цієї ділянки.

“Розміщене на OLX оголошення ініційовано не нами. Еста Холдинг звернувся до ресурсу OLX з вимогою прибрати це оголошення, – сказали в прес-службі. Однак через три дні після цього його так і не видалили.

Крім земельної ділянки компанія готова продати готель Опера на вул. Богдана Хмельницького за $30 млн, розповіли НВ три джерела – два інвестиційних банкіра і директор готельної мережі. У компанії заявили, що ніяких переговорів щодо продажу готелю зараз не ведуть.

Як пише НВ, якщо знайдуться охочі придбати ці два об’єкти, то в активі Еста Холдингу в Києві залишаться друга черга офісного центру Леонардо і ЦУМ.

Ділянка на Фролівській, 9/11 і приміщення непрацюючої швейної фабрики Юність Еста Холдинг купив в 2008 році. На місці фабрики компанія планувала побудувати торгово-офісний центр Андріївський площею близько 70 000 кв. м. У 2012 році знесли частину будівель, що викликало конфлікт з громадськістю. У підсумку Ахметов прийняв рішення відмовитися від будівництва там торгово-офісного центру і, як підрахували експерти, втратив близько 50 млн доларів.

Як повідомлялося раніше, енергохолдинг ДТЕК Ахметова придбав 68% акцій «Одесаобленерго» і 93% «Київобленерго» у «VS Energy».

Стали відомі причини, за якими суд відмовив НБУ в націоналізації Приватбанку незважаючи на доводи про загрозливе фінансове становище України через проблеми в Приваті на більш ніж 100 млрд гривень. Про це повідомляє LIGA.net.

«По-перше, на екс-акціонерів Привату чинився політичний тиск, через який вони були змушені написати лист Кабміну, де просили державу забрати банк, по-друге, сама націоналізація за своєю суттю була конфіскацією акцій у приватної особи», – йдеться у виданні.

Досі всі дані про хід слідства були засекречені і деталі не розголошувалися. Тепер стало відомо, що інша експертиза не змогла підтвердити витік грошей із банку, а регулятор квапив процес націоналізації без належних причин.

НБУ не згоден із рішенням суду і тепер сторони готуються до апеляції. За словами адвоката однієї зі сторін, вона призначена на 13 червня. Через те, що сторони не зможуть представити суду додаткові докази у справі, будуть ретельно розглядатися 57 томів наявних матеріалів.

Нагадаємо, суд визнав націоналізацію Приватбанку незаконною 18 квітня.

Енергохолдинг ДТЕК олігарха Ріната Ахметова придбав 68,2949% акцій АТ “Одесаобленерго” і 93,9978% ПАТ “Київобленерго” у “VS Energy”. Про це повідомили в прес-службі компанії ДТЕК, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Компанія розробляє програму розвитку електричних мереж в Київському та Одеському регіонах. Мета – підвищення якості і надійності розподілу електроенергії, поліпшення клієнтських сервісів”, – сказали в прес-службі ДТЕК (найбільша приватна вертикально-інтегрована енергетична компанія України).

Варто зазначити, що дві ці компанії в засобах масової інформації заявили, що з сьогоднішнього дня відкликають довіреності, які були видані раніше.

Також 16 травня “Одесаобленерго” повідомило в системі розкриття НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку), що пакет акцій у власності ТОВ “ДТЕК Нафтогаз” виріс з 16,773013% до 68,29488% статутного капіталу.

Згідно з документом, за останній рік ДТЕК купував акції максимум за 3,13 грн за штуку.

У січні “ДТЕК Нафтогаз” став власником 16,77% акцій, VS Energy International NV збільшив свою частку акцій до 51,52%, а VS Energy International NV і “Київобленерго” з тих пір більше не є акціонерами.

Загальна кількість акцій “Одесаобленерго” – 608 млн 495,56 тис. штук.

“ДТЕК вважають свої розподільчі компанії в Києві, Дніпропетровській і Донецькій (на підконтрольних територіях) областях, одними з найбільш ефективних і надійних в країні. Зокрема, час позапланових відключень споживачів у них на 30-70% менше середнього (без урахування прифронтових територій), а втрати електроенергії майже вдвічі нижче”, – заявили в холдингу.

Повідомляється, що програма розвитку електромереж в Київській та Одеській областях буде спрямована на підвищення надійності електропостачання, а також на покращення якості обслуговування клієнтів.

“Таким чином, концентрація нових активів компанією ДТЕК не обмежує клієнтів у ринковій можливості самим обирати, у кого їм купувати електроенергію. Сьогодні ринок постачання електроенергії клієнтам повністю конкурентний, і ДТЕК підтримує розвиток цієї конкуренції”, – зазначив генеральний директор ДТЕК Мережі Івана Гелюха.

За його словами, тепер все буде набагато простіше. Щоб спростити підключення до електромереж, ДТЕК створив кілька департаментів, які спеціалізуються на нових підключеннях і оптимізації внутрішніх процесів.

Результат наступний:

1. Дніпро – за 2018 рік підключилися в 2,5 рази більше нових клієнтів, а це майже вісім тисяч.
2. Згідно з результатами за минулий рік, “Одесаобленерго” скоротило чистий прибуток до 0,94 млн грн. Зате виручка збільшилася до 8 млрд 425,387 млн грн.
3. “Київобленерго” за минулий рік збільшила прибуток до 233,16 млн грн і виручка також стала більше – 9 млрд 470,99 млн грн.

Верховний Суд підтримав рішення судів, які визнали за позовом “Нафтопереробного комплексу ” Галичина” протиправним штраф АМКУ до низки “приватівських” компаній за змову на нафтових аукціонах «Укрнафти» на загальну суму 1,3 млрд дол. Відповідну постанову оприлюднено в реєстрі судових рішень.

Колегія суддів ВС дійшла висновку, що Антимонопольний комітет не досліджував об’єктивні фактори, які впливають на поведінку учасників торгів, а також не обґрунтував наявність зв’язку між ними.

У рішенні суду йдеться про те, що касаційну скаргу АМКУ залишили без задоволення, а рішення Господарського суду Києва від 7 серпня 2017 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/9971/17 залишили без змін.

Йдеться про скарги АМКУ №126 від 23 березня, згідно з якими комітет визнав, що “Укртатнафта” і НПК «Галичина» у числі інших компаній групи «Приват» Ігоря Коломойського спотворювали результати аукціонів з продажу нафти і газоконденсату “Укрнафти”, а також підприємств, що працюють з нею за договорами про спільну діяльність.

«Укртатнафту» в загальному оштрафували на 1 млрд грн, НПК «Галичина» на 326,9 млн грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій відхилили всі доводи Антимонопольного комітету і підтримали позицію групи «Приват». Зокрема, судді вирішили, що АМКУ не встановив, яким саме способом учасники торгів могли узгоджувати свою поведінку і обмінюватися інформацією. Також суди відхилили твердження комітету про зв’язок між собою підприємств – «Укртатнафта», НПК «Галичина», «Прикарпатьенафтотрейд», «Котлас», «Галнафта», «Гарант-УТН».

На аукціонах, які відбулися в 2015 році, «Укрнафта» безкоштовно передала свою нафту, наростивши дебіторську заборгованість. Компанії не сплатили за нафту 6,6 млрд грн. У 2016 році «Укрнафта» подала на них до суду з вимогою про стягнення 7,6 млрд грн боргів. Гроші так і не були сплачені і цим зайнялося НАБУ.

Зазначимо, що з 2003 року «Укрнафта» контролюється менеджментом бізнес-групи «Приват» олігарха Ігоря Коломойського, якому належить майже половина акцій компанії. Більша частина акцій перебуває у власності «Нафтогазу».

Антимонопольний комітет (АМКУ) відмовив державній компанії «Енергоатом» у розгляді справи про можливе порушення конкуренційного законодавства у діях НКРЕКП при затвердженні порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії в 2016 році. Про це комітет повідомив держпідприємству у листі від 17 квітня, передають «Наші гроші».

Йдеться про постанову №289 “Про затвердження порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії” від 16 березня 2016 року. «Енергоатом» вказав АМКУ на антиконкурентні дії НКРЕКП у вигляді надання суб’єктам господарювання переваг, які роблять їх привілейованими по відношенню до конкурентів.

Згідно з документом, за час дії постанови частка «Енергоатому» на ринку генерації електроенергії зросла з 53% до 54%. Разом з тим, тариф атомників збільшився з 47 до 57 копійок за кВт*год, що менше ніж на чверть. За той же період частка теплової генерації зменшилася з 32% до 30%, а тариф виріс удвічі – з 88 до 177 копійок за кВт*год.

Таким чином приріст тарифу теплогенерації при падінні її частини виявився більш, ніж в десять разів більший від приросту “атомного” тарифу. В АМКУ дійшли висновку, що за цей час на ринку відбувся перерозподіл часток між учасниками ринку генерації.

Також у комітеті наголосили, що в постанові індикативну ціну вугілля визначають на підставі середньої ціни в портах Амстердам – Роттердам – Антеверпен за 12 місяців, ціна на  сировину, яка містить уран, визначається з довгострокових і короткострокових котируванях.

З цього в АМКУ зробили висновок, що в документі №289 однакові підходи до формування розміру паливної складової в тарифі на електроенергію від виробників, які працюють за ціновими заявками. Комітет ухвалив рішення, що у постанові «відсутній негативний вплив на економічну конкуренцію» та відмовив «Енергоатому» в розгляді справи.

Рішення АМКУ підписано заступником голови комітету Марією Ніжнік, яка раніше була головною у справі щодо зловживання монопольним становищем компаній ДТЕК, яку за її пропозицією було закрито рішенням комітету.

Крім того, в 2016 році голова АМКУ Юрій Терентьєв особисто погодив проект рішення №289, яким була введена так звана формула “Роттердам+”. Вона враховує в тарифі теплогенерації вартість і доставку вугілля з Роттердама, але все вугілля доставляється з Донбасу і Росії, тобто на менші відстані. Тому «Роттердам+» є прибутком теплоенергетиків, а як відомо понад 80% теплової генерації в Україні належить групі Ріната Ахметова.