Category: Економіка

ПриватБанк за будь-яких обставин продовжить стабільну роботу. Про це заявила глава прес-служби банку Інна Музичук в Facebook.

“Як відомо, сьогодні Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом колишнього співвласника Приватбанку Ігоря Коломойського прийняв рішення, яким встановив процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку з участю держави, порушує норми чинного законодавства. Головне – рішення суду першої інстанції набуло чинності і буде оскаржено. І в жодному разі не вплине на роботу банку”, – заявила Музичук.

Як заявив голова наглядової ради банку Енгін Акчакоча, зараз налічується понад 1000 судових виробництв в Україні і світі, пов’язаних з Приватом.

“Ми послідовно і наполегливо відстоюємо наші позиції в судах. Більше двох років банк виступає проти колишніх акціонерів в українських і міжнародних судах, вимагаючи відшкодування збитків, сума яких досягає мільярдів доларів США. Масштаби битви дійсно епічні”, – повідомив він.

За його словами, незалежно від того, хто переможе в цій президентській гонці, банк не зупиниться у своєму прагненні досягти справедливості. Також він заявив, що єдиний спосіб зміни власника банку – продаж його міжнародному інвестору з відмінною репутацією.

“Слід максимізувати ринкову вартість банку і вигідно продати його надійному інвестору до 2022 року”, – зазначив Акчакоча.

Як повідомляли раніше, Окружний адміністративний суд Києва 18 квітня визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку» за позовом олігарха Ігоря Коломойського.

Введення Росією заборони на експорт нафти і нафтопродуктів в Україну, можливо, є натяком на те, за кого українцям необхідно голосувати на виборах. Таку думку в коментарі InfoResist висловив директор спеціальних програм НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

За його словами, в Україні можуть виникнути проблеми з деякими видами енергоносіїв у зв’язку з рішенням РФ накласти ембарго.

«Торік у структурі споживання дизеля 40% це був російський ресурс. У структурі споживання зрідженого нафтового газу 30% російський ресурс. У структурі імпорту енергетичного вугілля 87% російський ресурс. Тому, якщо дійсно буде ухвалено відповідне рішення про накладення ембарго, то можуть виникнути проблеми з цими видами енергоносія», – заявив аналітик.

Він уточнив, що може з’явитися дефіцит, який буде супроводжуватися підвищенням цін і відповідним ажіотажним попитом. Особливо це стосується дизельного палива в розпал посівних робіт.

«Але, при цьому варто все-таки почекати рішення уряду. Тому що, поки що я бачив лише заяву Медведєва, тобто, самої постанови немає на сайті уряду РФ, як немає його і в порядку денному уряду РФ», – зазначив Рябцев.

На питання, чи можливо перейти до диверсифікації поставок нафтопродуктів, експерт відповів, що «швидко – ні».

«Але про диверсифікацію ми постійно говорили. Про залежність від поставок з РФ неодноразово вказувалося і державними, і незалежними експертами. Але, на жаль, якщо буде прийнято таке рішення урядом РФ, то залишиться лише констатувати факт, що нічого не було зроблено для того, щоб нейтралізувати цю загрозу», – пояснив Рябцев.

Він додав, що Росія таким рішенням в першу чергу завдає удару по своїм постачальникам палива, оскільки саме вони отримували чималий прибуток від реалізації на території України.

«І, крім цього, йдеться про літо, там йдеться про 1 червня. З 1 червня. Подивимося. Тут поки що маємо заяву. Не виключно, що це скажімо так натяк на те, що необхідно буде голосувати правильним чином», – підсумував Рябцев.

Раніше сьогодні повідомлялося, що прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв оголосив про рішення Кремля встановити заборону на експорт нафти і нафтопродуктів в Україну через нібито «недружні дії» Києва.

В якості компенсації за привласнення майна ПАТ “Укрнафта” в окупованому Криму Росія зобов’язана виплатити $44,4 млн компанії. Таке рішення 12 квітня прийняв міжнародний арбітражний суд, повідомляє прес-служба “Укрнафти”.

За їх словами, в квітні 2014 року, незабаром вторгнення РФ на територію українського півострова бандформування, які підпорядковувалися представникам держави-агресора захопили адміністративні приміщення та 16 автозаправних станцій ВАТ “Укрнафта”.

Всі спроби ПАТ “Укрнафта” повернути контроль над захопленими адміністративними приміщеннями та АЗС шляхом звернення до окупаційних структур виявилися неефективними. У жовтні того ж року компанія повідомила загарбникам про порушення прав, керуючись положеннями Угоди між Кабінетом міністрів України і урядом РФ про заохочення і взаємний захист інвестицій. Повідомлення ПАТ про існування спору було проігноровано російською стороною.

«У зв’язку з цим 3 червня 2015 ПАТ “Укрнафта” передала спір на розгляд в арбітражний суд ad hoc відповідно до Арбітражного регламенту Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ)», – сказано в повідомленні.

Як заявили в Мін’юсті РФ, Росія вважає рішення суду незаконним і має намір його оскаржити, передає ТАСС.

“Російська Федерація не брала участі у розгляді зазначеного позову. Вона не визнає законність винесеного рішення, в першу чергу в зв’язку з відсутністю у арбітражу юрисдикції на розгляд даного позову”, – сказано в заяві.

Нагадаємо, в жовтні минулого року Верховний Суд Швейцарії підтвердив правомірність звернення ПАТ «Укрнафта» в міжнародний арбітражний суд для захисту своїх активів в окупованому Криму.

Найдорожчим брендом України став “Київстар”, вартість якого становить $245,2 млн. Про це йдеться в журналі “Кореспондент” за 11 квітня 2019.

Другим найдорожчим брендом України є “Моршинська” з вартістю $178,2 млн, а трійку лідерів замикає “Фокстрот” – $176,9 млн. На четвертому і п’яте місцях розташувалися “Дарниця” та “Розетка”, вартість яких становить $172,2 млн і $168,7 млн відповідно. Слід зазначити, що рейтинг залишився незмінним з минулого року.

У першу двадцятку також увійшли “Нова Пошта”, “ПриватБанк”, Ощадбанк, “Цитрус”, “Епіцентр”, Roshen, OLX і МАУ. За даними журналістів, сукупна вартість 33 найдорожчих брендів України зросла з моменту складання попереднього рейтингу з $3,8 млрд до майже $4,3 млрд.

Крім цього, було відзначено, що в останні роки українська фармацевтика зробила колосальний ривок у нарощуванні виробництва і просуванні своїх брендів.

Раніше повідомлялося, що Україна опинилася на 11 місці головних експортерів та імпортерів зброї у світі.

Якщо ринкові умови дозволять, то побутові споживачі газу платитимуть не більше, ніж промисловість. Про це заявив віце-прем’єр Володимир Кістіон, повідомляє Укрінформ.

“Коли кон’юнктура ціна на хабі була 10 тис. грн і промисловці сплачували понад 11 тис. за тис. кубометрів, уряд поклав спеціальні обов’язки, які обмежують вартість природного газу. Ми простежуємо зниження вартості, тому уряд 3 квітня прийняв рішення, яким дала можливість “Нафтогазу” знижувати вартість природного газу, який відпускається побутовим споживачам і ТКЕ, виходячи з середньоарифметичної ціни за попередній місяць для промислових споживачів, які оплачують газ з передоплатою”, – сказав він.

Раніше Кабмін України прийняв рішення, що НАК «Нафтогаз» з 1 квітня повинен продавати газ для населення за ціною нижче 8,55 тис. грн/тис. куб. м.

Указ про будівництво енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької атомної електростанції підписаний сьогодні президентом України Петром Порошенком. Про це повідомляє на сайті його Адміністрації.

Відповідний документ називається “Про заходи з підтримки розвитку ядерної енергетики та підвищення рівня безпеки у сфері використання ядерної енергії”. Уряду доручено внести в парламент тематичний законопроект.

Як повідомляє “Радіо Свобода”, чеська компанія Škoda JS отримала попередню згоду Кабміну на добудову нових реакторів без тендерів. Вона входить в російську групу, яка підпадає під санкції і фігурує у справі НАБУ, порушеній проти колишнього депутата від “Народного фронту” Миколи Мартиненка.

Обґрунтування для будівництва третього і четвертого енергоблоків ХАЕС на загальну суму понад 70 млрд гривень було затверджено влітку минулого року.

За даними програми “Схеми”, Škoda JS працює в сфері атомної енергетики десятки років. Нею володіє компанія OMZ BV, зареєстрована в Нідерландах. Вона є частиною холдингу “Об’єднані машинобудівні заводи”, який в свою чергу підпорядковується російському “Газпромбанку”, більшість акцій – у газового монополіста РФ «Газпрому». Він під санкціями в Україні, а Škoda JS – ні. Натомість на неї накладені санкції в США.

Нагадаємо, президент України Петро Порошенко так і не ввів персональні санкції відносно Росії у зв’язку із захопленням українських моряків у Керченській протоці.

Прогноз Національного банку України щодо інфляції споживчих цін не збігається з реальністю, про що можна судити вже сьогодні. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомляє керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць.

Він посилається на тільки що опубліковані дані Держслужби, згідно з якими за три місяці поточного року інфляція споживчих цін склав 2.4%. Це при тому, що в січні НБУ оприлюднив інфляційний звіт, в якому підтвердив свій прогноз по інфляції споживчих цін в 2019 році в розмірі 6,3%.

«Тобто, тільки за три місяці цього року ми отримали 38,09% від прогнозу НБУ щодо річної інфляції. Все далі фактична споживча інфляція відривається від затвердженої мети НБУ. Неодноразово писав, що НБУ в черговий раз не виконає свій прогноз по інфляції і тому готовий на публічне парі», – написав він.

Раніше повідомлялося, що міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує, що до кінця поточного року вартість долара в Україні буде не вище, ніж 28,86 гривень.

Найбільш високооплачуваним топ-менеджером серед керівників найбільших держкомпаній є Андрій Коболєв. Про це повідомляє “Економічна правда”.

Два роки тому видання опублікувала трудовий договір менеджера НАК, з якого стало відомо, що заробітна плата Коболєва – більше 2 млн грн на місяць, а загальний річний показник — 47,1 млн грн. У цьому році на запит ЕП прес-служба Нафтогазу відповіла, що не може дати відповідь за “неналежно оформлений інформаційний запит”.

Декларації, яка б відображала рівень доходу у Коболєва немає. За його словами, менеджер не заповнює електронну декларацію, оскільки знаходиться за межами дії відповідного законодавства. Разом з тим, він визнає, що його місячна зарплата в цифровому вигляді — “це більше семи цифр після коми”. У цьому році голова НАК “Нафтогаз України” витратив на благодійність 3,29 млн грн.

На другому місці за найвищим заробітним платам – керівник “Укрзалізниці” Євген Кравцов. За даними НАЗК, його річний дохід за 2018 склав 9,749 млн грн, що становить приблизно за 812, 5 тис. грн в місяць.

На третьому місці – глава “Енергоатому” Юрій Недашковський: його річний дохід в 2018 році склав 7,266 млн грн, що в розрахунку на місяць становить 605,5 тис. грн.

Як повідомляли раніше, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький задекларував за 2018 рік 2 млн 403 тис. 749 гривень зарплати, отриманої за основним місцем роботи. А президент Петро Порошенко в березні поточного року задекларував 83,5 млн грн дивідендів, отриманих від власного інвестиційного фонду.

Колишній власник націоналізованого Приватбанку Ігор Коломойський розширив позовні вимоги у справі про визнання незаконним продаж акцій банку Мінфіну в грудні 2016 року. В ході засідання Господарського суду Києва відповідне клопотання було подане адвокатами Коломойського, передає LIGA.net.

Зокрема, позов був доповнений вимогою відновити Коломойського і компанії Triantal Investment s Ltd в статусі акціонерів банку.

Клопотання було задоволено судом, однак дане рішення є проміжним, а продовження засідання призначено на 16 квітня. У свою чергу Міністерство фінансів виступило з вимогою залишити справу без розгляду через технічні порушення, однак відомство отримало відмову.

Як відомо, власниками Приватбанку були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, проте в грудні 2016 року фінансову установу було націоналізовано.

Напередодні Коломойський заявив, що не має наміру повертати націоналізований Приватбанк, але хоче повернути капітал у 2 мільярди доларів.

Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби не вистачило грошей для сплати судового збору Верховному суду, щоб відстояти штрафи та донарахування податків компанії ДТЕК Павлоградвугілля олігарха Ріната Ахметова. Про це повідомляє Finbalance.

Податківці не змогли сплатити судовий збір у встановлений законом строк “через обмежене фінансування”, у зв’язку з чим Верховний суд прийняв рішення 1 квітня відмовити ДФС у відкритті касаційного провадження, зазначивши, що зазначені ДФС причини несплати не є поважними.

У повідомленні також сказано, що 95 млн штрафів і донарахувань податків були накладені на ДТЕК Павлоградвугілля за підсумками перевірки за 2011-2014 роки. У свою чергу компанія Ахметова оскаржила рішення ДФС в судах – всі штрафи та донарахування були скасовані.

Раніше в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Україна закуповувала у групи Ахметова електроенергію в два рази дорожче, ніж вона коштує в Європі.

У минулому році в Україну було переведено рекордні $14 млрд. Це на 19% більше, ніж у попередньому 2017-м. Такий висновок робить у своєму огляді Світовий банк, повідомляє УНІАН.

Відзначається, що Україна — найбільший одержувач грошових переказів в регіоні “Європа і Центральна Азія”. У загальній складності обсяг переказів там виріс на 11% – до $59 млрд.

За оцінками Світового банку, зростання переказів в Україну обумовлено як переглядом методології їх оцінки, так і тим, що в сусідніх країнах спостерігається зростання попиту на робітників з-за кордону.

Найбільше в Україну приходить грошей приватними переказами з Польщі, Росії, США, Чехії та Італії. При цьому, в порівнянні з показником попереднього року, обсяг надходжень із Польщі зріс на 16,4%, тоді як з Росії скоротився на 26,6%.

Нагадаємо, що з цього року в Чехії можуть працевлаштуватися 40 тисяч громадян України. Це стало можливим внаслідок згоди уряду Чеської республіки в два рази збільшити кількість дозволів на прийняття працівників з України.

Міжнародне рейтингове агентство Fitch прогнозує, що до кінця поточного року вартість долара в Україні буде не вище, ніж 28,86 гривень. Про це йдеться в аналітичному звіті Fitch кредитного рейтингу Нафтогазу.

За оцінками аналітиків агентства, протягом 2020 року гривня і надалі продовжуватиме девальвувати і опуститься до 30,6 грн за долар.

На курс національної валюти в Україні впливає ряд факторів, зокрема торговельний баланс країни. Так, у разі, якщо обсяги експорту товарів і послуг з України перевищують обсяги імпорту, валюти в країні стає більше, при цьому вартість її падає.

Також на курс впливають обсяги валютних запозичень України, світові ціни на нафту і газ (Україна переважно імпортує) і ціни на ключові товари українського експорту (зернові, металургійна продукція тощо), обсяги грошових переказів заробітчан.

Раніше економіст, керуючий приватним інвестиційним фондом на фондовому ринку США Володимир Компанієць заявив, що показник темпу зростання промисловості у лютому 2019-го впав на 1,8% порівняно з аналогічним торішнім періодом, встановивши антирекорд з 2015 року.

Всесвітня торгова організація ухвалила рішення на користь Росії у справі про транзитні перевезення. Це стало третім програшем України в СОТ, йдеться в статті «Європейської правди».

Україна оскаржувала політичну заборону РФ, яка заблокувала найкоротший шлях української продукції на ринки Середньої Азії. Це був ключовий торговий спір між Києвом і Москвою за весь період членства України в СОТ.

За даними видання, організація розглянула доводи сторін і прийняла рішення на користь РФ, оскільки політична ситуація в Україні в 2014-2015 роках, на думку СОТ, створювала загрози для нацбезпеки росіян. У зв’язку з таким висновком, обмеження транзиту не було визнано порушенням.

Офіційне рішення СОТ буде опубліковано найближчим часом.

Нагадаємо, що в 2016 році Росія заборонила залізничний і автомобільний транзит для українських товарів, які доставляли в Казахстан і Киргизстан. Через деякий час заборону розширили на Монголію та інші країни Середньої Азії. У той же рік Київ оскаржив дії Москви в СОТ.

Печерський райсуд Києва за клопотанням Генпрокуратури наклав новий арешт на активи низки компаній, які прямо й опосередковано пов’язані з групою “Приват”. Про це повідомляє Finbalance.

Рішення було прийнято 22 березня у рамках кримінального провадження щодо можливого виведення 19 млрд грн рефінансування, залученого “ПриватБанком” у Нацбанку до націоналізації.

Як наголошується в матеріалах суду, ці активи були передані НБУ в іпотеку/заставу як забезпечення боргів “Приватбанку” по рефінансуванню.

Йдеться про такі компанії та їх арештоване майно:

•  ТОВ “Скорзонера” (11 земельних ділянок за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця; паркінг площею 29 799,9 кв.м, за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, будинок 3/2);
• ТОВ «Арт – Лаб Груп» (земельна ділянка за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с.Поляниця);
• ТОВ «Тех – Трейд – Інвест» (магазин площею 39,80, за адресою Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця);
• ТОВ “Гаджибей” (8 земельних ділянок за адресою Одеська область, Овідіопольський район, Дальницька сільська рада, масив «Золотий берег»);
• ТОВ “Приватофис” (144 приміщення, будівлі в Криму, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Івано-Франківській, Запорізькій, Львівській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Чернігівській областях);
• ТОВ “Істейт-Сервіс” (3 приміщення у Волинській області);
• ТОВ “Спектрум-Енерго” (3 приміщення в Донецькій, Харківській, Хмельницькій областях);
•  ТОВ “Перспектива-Інвестмент” (23 квартири, приміщення в м. Дніпро);
• ПАТ “Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат” (2 тепловози);
• ПАТ “Нікопольський завод феросплавів” (69 платформ, тепловозів, електровозів, цистерн).

Раніше Печерський суд Києва заарештував власність компаній екс-господарів Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова у справі про виведення з фінустанови приблизно 19 млрд грн кредиту рефінансування незадовго до націоналізації банку. Зокрема, потрапили під арешт земельні ділянки на території гірськолижного курорту «Буковель».

З 2014 року компанії українського бізнесмена Ріната Ахметова придбали активів на суму близько 22 мільярдів гривень. Про це повідомляє Новое время

У травні 2016 року міжнародне агентство Bloomberg оцінювало статки Ахметова в 4,26 млрд доларів. Станом на сьогоднішній день його статок становить 6,23 млрд доларів.

Бізнесмен обзавівся новими обленерго, шахтами, сонячними електростанціями, металургійними заводами, а також розширив хімічне виробництво. Структури Ахметова також почали розширювати свою частку на ринку дистрибуції електроенергії.

Зокрема, в серпні 2017 року, ДТЕК скупив міноритарні частки в п’яти збутових компаній – Дніпроенерго, Дніпроенерго, Київенерго, Донецькобленерго та Західенерго, збільшивши свою частку в них до 100%.

На початку січня 2019 року ДТЕК купив 94% акцій “Київобленерго” і 68% акцій Одесаобленерго у російської компанії VS Energy. Згідно з підрахунками експертів, угоди обійшлися мільярдерові приблизно в 250 млн доларів.

У свою чергу холдинг “Метінвест”, яка об’єднує активи Ахметова в гірничо-металургійному секторі, в серпні 2018-го придбав за 421 млн доларів контрольний пакет в шахтоуправління Покровське – найбільшому виробнику коксівного вугілля в країні.

Раніше повідомлялося, що в кінці лютого Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу Фонду держмайна і таким чином не дозволив повернути «Укртелеком» Ахметова в державну власність.

Долар подорожчав на 10 копійок. Про це повідомляє НБУ

У середу, 27 березня регулятор встановив наступні курси:

2698,0222 грн за 100 доларів;

3046,3369 грн за 100 євро.

Нагадаємо, 26 березня, долар подешевшав на 8 копійок, євро — на 2 копійки.

Багато великих західних компаній побоюються інвестувати в Україну не тільки через війну на Донбасі, але також через правову незахищеність і недостатні реформи. Про це в інтерв’ю DPA заявив спеціальний посланник німецького уряду з питань реформ управління і децентралізації в Україні Георг Мильбрадт, пише DW.

За його словами, на сьогоднішній день в Україні спостерігається економічна і політична стабілізація, проте важливі реформи ще не завершені.

Мильбрадт підкреслив, що існуючого економічного прогресу недостатньо, так як нинішні темпи економічного підйому не допомагають досягти навіть показників довоєнного 2013 року.

Спецпосланець німецького уряду також зазначив вкрай низький рівень прямих іноземних інвестицій в економіку України. Експерт нагадав, що до вступу в ЄС Польща або Чехія мали набагато кращі порівняно з Україною показники обсягів прямих іноземних інвестицій.

Раніше повідомлялося, що темпи зростання промислового виробництва в Україні встановили антирекорд.

У вівторок, 26 березня, долар подешевшав на 8 копійок, євро – на 2 копійки. Про це повідомляється на сайті НБУ.

Національний банк України встановив наступні курси валют:

2688,9136 грн за 100 доларів;

3045,1947 грн за 100 євро.

Нагадаємо, 25 березня на 30 копійок у порівнянні з курсом на 24 березня подешевшала американська валюта, зупинившись на значенні 26.96 гривень за долар. На 57 копійок подешевшав євро, зупинившись на значенні 30.47 гривень за євро.

Північний апеляційний господарський суд не задовольнив скаргу Фонду держмайна, залишивши без змін рішення про відмову в задоволенні позову до компанії «ЕСУ» про розірвання договору купівлі-продажу «Укртелекому». Про це пише Finbalance.

Також відомству було відмовлено у стягненні понад 80 млн дол. пені з компанії за прострочення виконання зобов’язань по інвестиціям. Фонд обґрунтовував свій позов тим, що «ЕСУ» неналежним чином виконувала зобов’язання, взяті на себе під час приватизації «Укртелекому» 8 років тому.

Зокрема, компанію звинувачували в тому, що вона не внесла інвестиції у певному розмірі, а також не передала в державну власність мережу спецпризначення. У відповідь «ЕСУ» стверджувала, що внесення 450 млн дол. інвестицій не було фіксованою умовою конкурсу з приватизації «Укртелекому», а було лише планом.

У 2017 році суди першої та апеляційної інстанції задовольнили позов Фонду держмайна, проте в липні 2018 року Верховний суд передав справу на новий розгляд. Тим часом, господарський суд Києва відмовив у задоволенні зустрічного позову компанії про визнання припинення зобов’язань по передачі мережі спецпризначення.

У лютому 2019 року Північний апеляційний госпсуд постановив залишити без змін рішення суду першої інстанції в цій частині справи.

Раніше повідомлялося, що ЗМІ дізналися, як Рінат Ахметов може уникнути сплати мільйонів доларів за «Укртелеком».

У понеділок, 25 березня, на 30 копійок у порівнянні з курсом на 24 березня американська валюта подешевшала, зупинившись на значенні 26.96 гривень за долар. Про це повідомляє НБУ.

На 57 копійок подешевшав євро, зупинившись на значенні 30.47 гривень за євро.

Банки купують і продають долар в середньому за 26.93 і 27.32 гривень, євро за 30.42 і 31.11 гривень відповідно.

На міжбанку, станом на 10:00 долар купують і продають за 26.85 і 26.9 гривень, євро купують і продають за 30.35 і 30.41 гривень відповідно.

На чорному ринку гривня трохи дорожчає: курс покупки і продажу долара сьогодні складає 26.98 і 27.05 гривень відповідно.

Державна компанія “Нафтогаз України” вирішила виплатити премії членам правління “Укрстрансгаза”, що перевищують у декілька разів їхній річний оклад. Про це йдеться у відповідному рішенні опублікованому на сайті компанії за підписом Андрій Коболєва.

Згідно з документом, за досягнення цілей і ключових показників премію в 150% розрахункового річного доходу за 2018 рік (у відповідності з контрактом – ред.) отримає член правління, віце-президент по закупкам Андрій Хоменко. Він працював в “Укрстрансгазе” до 19 березня. Його місце зайняв Сергій Олексієнко, якому теж виписали премію, але в розмірі 141% річного окладу.

Ще один член правління Кан Хюнчан отримає 50% премії від річного окладу. Тетяна Федорова отримає надбавку в розмірі 150% річного окладу.

В завдання “Укртрансгаз” входить експлуатація газопроводів і підземних сховищ газу.