Category: Економіка

Завдання президента Володимира Зеленського щодо захисту електростанцій не було виконано урядом. Про це повідомляє власник будівельної компанії Autostrada Максим Шкіль.

“Багато було критики і блокування щодо будівництва захисту енергетичних обʼєктів. Можливі втрати для економіки внаслідок таких дій є неспіврозмірні з витратами. Це розумів президент, ставив задачі, але йому постійно брехали! Борг перед Autostrada тільки за захист енергетичних обʼєктів понад 5 млрд. Міністерство фінансів вважало, що це не є пріоритетно і грало в постійний футбол між Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України, результат – фінансування нема, а ті задачі, які ставив Верховний Головнокомандувач нереалізовані”, – заявив Шкіль.

Він також звернув увагу на те, що ніхто не залучив до будівництва фортифікацій компанію, яка є лідером ринку, і будівництво не просувається.

Журналіст Юрій Бутусов прокоментував заяву Шкіля про захист електростанцій.

“Виявляється, президент Зеленський та його Офіс взагалі не контролюють виконання власних розпоряджень. Внаслідок бездіяльності влади усі електростанції державної компанії “Центренерго” знищені однією російською атакою. Це реальний злочин, за який усі причетні мають отримати найсуворіші вироки”, – пише Бутусов.

Генеральний директор ПрАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота заявив, що ДніпроГЕС швидко відновити не вдасться, бо після розбору завалів у машинному залі можна буде детальніше говорити про наслідки. Про це він розповів в ефірі Еспресо.

“На жаль, усунення пошкоджень Дніпрогес – питання не дуже швидкого часу. На сьогодні ми поки що намагаємося демонтувати залишки перекриття стелі та стін машинного залу, які розбиті та нахилилися. Тому ми не можемо розібрати машзал поки не демонтуємо перекриття, а там висота понад 35 метрів, щоб потім можна було розбирати самі завали у машзалі. Разом з головою ВА Іваном Федоровим 23 березня у Запоріжжі провели нараду та попросили ДСНС надати допомогу по ліквідації перекриття. Потім ми будемо розчищати завали та дивитися, бо на сьогодні поверхневий огляд дає розуміння, що на відновлення до стану проєктного рішення потрібні роки. Ми не зможемо відновити швидко цю станцію”, – сказав гендиректор “Укргідроенерго”.

За його словами, шкоди завдано чималої, прилетіло понад 6 ракет по самій станції, до того ж пошкоджене автодорожнє полотно, підкранові балки, де кран підіймає затвори, аби пропускати воду.

“Думаю, протягом тижня нам вдасться розібрати ці всі завали й тоді більш детально зможемо говорити про наслідки. Але є багато попадань у самі агрегати, згоріло обладнання, тобто роботи є багато. Сьогодні оцінити у часі та фінансово ще не є можливим. Є агрегати, які потрібно повністю з нуля виготовляти, а це у часі від 18 до 24 місяців. Крім того, демонтаж та монтаж потребує певного часу. Ми розуміємо, в які рамкові часи заходимо, щоб відновити станцію. Я вже не говорю про те, що потрібно буде повністю відновити машинний зал, тобто будувати новий машзал. А ми ще подивимося, що відбувається на 4-х поверхах внизу станції, де 25-30 метрів глибини, але це вже після розбору завалів. Тоді ми зможемо дати через днів 10 приблизну оцінку вартісним показникам, що потрібно”, – резюмував Сирота.

• 22 березня російська окупаційна армія атакувала найбільшу ГЕС в Україні – ДніпроГЕС.

Генеральний директор німецького збройового концерну Rheinmetall Армін Паппергер 14 березня під час презентації результатів діяльності компанії за 2023 рік оголосив про плани створити в Україні щонайменше чотири заводи. Про це повідомляє AFP.

За словами Паппергера, заводи Rheinmetall в Україні будуть виробляти снаряди, військову техніку, порох і зенітну зброю.

“Україна зараз є важливим партнером для нас. Тут ми бачимо потенціал від двох до трьох мільярдів євро (продажів. – Ред.) на рік”, – додав гендиректор Rheinmetall.

Минулого місяця найбільший німецький виробник військової техніки вже оголосив про угоду щодо виробництва артилерійських снарядів в Україні.

Очікується, що будівництво заводу розпочнеться найближчим часом. Його розташування з міркувань безпеки не розголошується. Він буде створений за зразком заводу з виробництва боєприпасів, який Rheinmetall будує в Німеччині.

Під час презентації гендиректор концерну повідомив про рекордні продажі компанії у 7,2 мільярда євро у 2023 році. Цьогоріч, додав Паппергер, концерн має намір перевищити показник у 10 мільярдів євро.

Восени 2023 року Rheinmetall отримав дозвіл на створення спільного підприємства з концерном “Українська оборонна промисловість” (колишній “Укроборонпром”), це підприємство вже зареєстрували в Україні.

Антимонопольний комітет України виявив підстави для того, щоб заборонити компанії DVL Telecom, що входить до французької групи NJJ, придбати контроль над групою «Лайфселл». Про це повідомила пресслужба АМКУ.

7 березня Антимонопольний комітет почав розгляд справи про концентрацію у вигляді набуття компанією DVL Telecom контролю над товариствами з обмеженою відповідальністю «Лайфселл», «Глобал Білгі» та «Укртауер».

Одночасно з початком розгляду справ про концентрації, АМКУ почав розгляд справи про узгоджені дії, які безпосередньо пов’язані із здійсненням цих концентрацій.

“Також під час розгляду заяв щодо набуття компанією «DVL Telecom» контролю над Групою Лайфселл виникла необхідність перевірки відносин контролю учасників концентрації, зокрема Групи Лайфселл та Групи Turkcell, з особою, до якої застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) рішенням Ради національної безпеки і оборони України”, – йдеться в повідомленні.

В ході розгляду заяв щодо купівлі компанією DVL Telecom над ТОВ «Лайфселл» та ТОВ «Уктауер» АМКУ виявив підстави для заборони зазначених концентрацій.

В АМКУ додали, що не можуть надати DVL Telecom окремий дозвіл на купівлю ТОВ «Глобал Білгі» через те, що заявки на купівлю ТОВ «Лайфселл», ТОВ «Укртауер» та ТОВ «Глобал Білгі» становлять єдину транзакцію.

Інвестиційний банкір і фінансовий аналітик Сергій Фурса прокоментував програму національного кешбеку “Купуй українське”. Про це він сказав в ефірі Апостроф TV.

За словами аналітика, в бюджеті немає грошей і “точно немає грошей на якийсь кешбек”.

“Це повна маячня, насправді. У нас воєнна економіка в тому сенсі, що у нас грошей в бюджеті немає і точно немає грошей на якийсь кешбек. Я сподіваюсь, що за кілька місяців всі про це забудуть,  не будуть згадувати про ці ініціативи, які, судячи з усього, були вигадані на колінках”, – сказав Фурса.

Адже коли заговорили про посилення мобілізації, то постало питання фінансування. А на такі речі як кешбек – грошей немає навіть теоретично.

“У нас половина бюджету, вся невоєнна складова – це гроші наших західних партнерів (американських грошей досі немає, – ред.) . І я хочу уявити, як хтось з Кабміну приїде до американських сенаторів, особливо республіканців, і скаже: “Дайте нам гроші – ми хочемо підвищити пенсії під час війни, а ще ми хочемо кешбек, тому дайте нам кілька мільярдів доларів ще й на кешбек”. І я хочу подивитися, що республіканські сенатори і конгресмени будуть на це відповідати урядовцям, які запропонують таку божевільну ідею”, – резюмував Фурса.

• Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже цього року в Україні має запрацювати програма “Український кешбек”, яка передбачатиме повернення частини грошей за купівлю вироблених в Україні товарів та послуг.

Черкаська міська рада ухвалила рішення про преміювання міського голови Анатолія Бондаренка. Із пропозицією повторного голосування з цього питання виступив секретар міської ради Черкас Юрій Тренкін, передає “Укрінформ“.

“У січні міський голова Черкас отримав 17 тисяч 420 гривень заробітної плати. Така зарплата дискредитує міського голову. З урахуванням премії він матиме зарплату 80 тисяч гривень”, – сказав Тренкін.

Пропозицію секретаря про преміювання міського голови підтримали 28 депутатів із 42.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні депутати Черкаської міської ради не підтримали проєкт рішення про преміювання міського голови на 2024 рік. Згідно з ним, пропонувалося встановити меру в 2024 році надбавку в розмірі 100%, а також премію в розмірі 400%.

За день до голосування Анатолій Бондаренко закликав депутатський корпус не призначати йому премію.

Підписаний президентом України Володимиром Зеленським закон №3474-IX разом із підвищенням податків для банків скасував запроваджений ще у 1997 році 10%-ний збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з продажу ювелірних виробів. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Відповідна норма була «протягнута» народними депутатами наприкінці 2023 року через закон про додатковий податок на прибуток банків (№9656-д).

Згідно з даними на сайті Верховної Ради, поправку вніс народний депутат Андрій Мотовиловець, її підтримав профільний парламентський комітет під час другого читання законопроєкту про особливості оподаткування банків.

Хоча закон був покликаний підвищити податок на прибуток банків до 50% 2023 року і до 25% – у наступні роки, у нього заклали норму, що мала наслідком звільнення ювелірів від 10%-го збору до Пенсійного фонду.

«З сьогоднішнього дня (8 грудня 2023 року – ред.) Законом №3474-ІХ скасований розмір цього збору за ставкою 10% вартості основного дорогоцінного металу (золота, срібла, платини, паладію), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, визначеної за офіційним курсом Національного банку України на банківські метали на час подання платником збору ювелірних та побутових виробів на клеймування до казенного підприємства пробірного контролю», – зазначили у Союзі ювелірів України.

За даними Open budget, від збору при подачі ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на таврування державним пробірним тавром до казенних підприємств пробірного контролю за 11 місяців 2023 року надійшло 591,6 млн грн, що майже втричі перевищує річний план. Роком раніше цей збір приніс 206 млн грн при річному плані 244,6 млн грн.

Тариф на електроенергію для населення в Україні може бути підвищений удвічі і становитиме трохи менше ніж 6 гривень. Про це повідомив народний депутат, член парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк в інтерв’ю “Телеграфу“.

Водночас він наголосив, що важливо залишити субсидування для тих категорій осіб, які не мають можливості платити таку ціну.

“Держава разом з нашими партнерами мають у такому випадку підставити плече людям! Але ми маємо розуміти, що держава не може дотувати всіх без виключення”, – зазначив Нагорняк.

Він також додав, що лібералізація тарифів дасть двом державним компаніям можливість перестати дотувати населення та через рік акумулювати кошти для початку добудови 3-го та 4-го енергоблоків ХАЕС.

Також Нагорняк сказав, що “Укргідроенерго” зможе розпочати будівництво Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт, вартість якої оцінюється у 1,2 млрд доларів США.

Напередодні Нового року «Укрзалізниця» уклала пряму угоду на придбання рейок на 666 млн грн  з ТОВ «Мінерфін-транс» за процедурою «Українська визвольна війна». Ціна виявилась на рівні найвищої цього року – в еквіваленті 1 848 доларів, пишуть Наші гроші.

Зазначається, що після публікації новини представники Укрзалізниці повідомили “Наші гроші”, що в цю ціну входить ПДВ.

У лютому 2023 року «Укрзалізниця» замовила рейки по $1 569 без ПДВ фірмі «AS Skinest Rail» (Естонія). У жовтні замовила фірмі «Дорінвесткапітал» китайські рейки по $1 644 з ПДВ. А місяць тому залізничники відмінили вже майже завершені  закупівлі інших китайських рейок по ціні від 1 094 до 1 240 доларів з ПДВ.

За даними «Наших грошей», поставки китайських рейок зірвались з різних причин.

«Дорінвесткапітал» відмовився постачати в строк нібито через внутрішні проблеми у виробника «Pangang Group Panzhihua Steel & Vanadium».

А по відміненим закупівлям у замовника могли бути підозри щодо надійності поставок рейок виробництва «Inner Mongolia Baotou steel union co ltd» (Китай) по такій низькій ціні. Якби там не було, «Укрзалізниця» затягнула процес укладання договорів з переможцями аукціонів з вересня до грудня. І до кінця року переможці торгів при всьому бажанні вже не встигали зробити поставки.

Засновниками ТОВ «Мінерфін-транс» є словацька компанія «Minerfin, A.S.» (85%) та кіпрська «Мюрленс Ентерпрайзіс Лімітед» (Murelance Enterprises Limited) (15%).

Словацька компанія «Minerfin» має частку 48% у чеській компанії «Moravia steel», яка є виробником залізничних рейок.

Акціонерам компанії «Minerfin» є кілька бізнесменів з Словакії – Томаш Хренек, Евжен Балко, Блашкова Марія і Ян Модер. Вона є одним з найбільших перевізників руди в Україні в Україні та до вторгнення кілька років виступала партнером «Запоріжсталі» по роботі Запорізького залізнорудного комбінату (ЗЗРК).

Тоді керівником «Запоріжсталі» був нинішній замголови Офісу президента Ростислав Шурма.

«Я хочу подякувати нашим словацьким партнерам, компанії Minerfin, яка продовжує, незважаючи на всі складнощі, вірити в нашу країну, вірити в нашу промисловість і інвестує сотні мільйонів гривень у розвиток Запорізького залізорудного комбінату спільно з меткомбінатом “Запоріжсталь”», – казав Ростислав Шурма.

В відкритих джерелах є згадки є згадки про те, що «Запоріжсталь» разом з «Minerfin» імпортувала дорогу ільменітову з Єгипту, і це стало причиною скандалу. Нібито керівництво СКМ Ріната Ахметова дізналась про невигідні закупівлі ільменіту та звільнила з «Запоріжсталі» низку менеджерів. У тому числі бізнес-партнера Шурми Руслана Божка.

За даними «Наших грошей», «Minerfin» до самої окупації ЗЗРК у 2022 році постачала на підприємство інструменти для буріння.

ЗЗРК розташовано у місті Дніпрорудне Запорізької області. Тут же розташована сонячна електростанція ТОВ «Відновлювальна Енергія Запоріжжя» Олега Шурми, брата замголови Офісу президента. За даними «Bihus.Info», ця фірма Шурми разом з іншими його компаніями після окупації СЕС продовжувала отримувати гроші від України за поставку електроенергії окупантам.

Один з партнерів Олега Шурми по сонячному бізнесу Олександр Запишний є власником фірми «ЕДС-інжиніринг». Вона входить в консорціум «ЕДС-Плутон», який за останні місяці отримав підряди філій «Укрзалізниці» на реконструкцію енергооб’єктів на 510 млн грн.

Довідково: «Mulerance Enterprises limited» повністю контролюється іншою кіпрською фірмою «Toblernia Ventures limited», яка у свою чергу належить на 25% кіпрській «Meridien Transport Limited» (її власником є «Romanos Holding Limited») та на 75% – мальтійському фонду «Priveq Funds Sicav plc».

За даними аудиторського звіту, «Sicav» – це багатофондова компанія, під парасолької якої працюють кілька фондів, інвестуючи в активи в різних країнах світу.

Так, підфонд «Equivest через кіпрські прокладки має часту в українській ТОВ «Мінерфін-Транс». Інший підфонд «Logivest» має частку власності у словацькій «Budamar Logistics a.s», яка вказана як пов’язана у фінансових звітах у словацьких звітах «Minerfin a.s.». Інвесторів підфондів з аудиторських звітів або іншої публічної інформації ідентифікувати наразі не вдалось.

«Minerfin AS» зареєстрована у 1995 році. Основною діяльністю є імпорт залізної руди для стратегічних компаній, а також інших товарів та гірничої техніки. За даними фінансової звітності за 2022 рік, компанія має частки у трьох українських компаніях та у чеській «Moravia steel».

Оборонне виробництво в Україні у 2024 році має зрости вшестеро. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 3 січня.

Шмигаль підкреслив, що ключове завдання — збільшення власного воєнного виробництва. Виробничі потужності українського ОПК у 2023 році, за його словами, зросли втричі. Амбітна ціль на поточний рік — зростання ушестеро: «Це означає більше дронів, більше снарядів, більше патронів та броньованої техніки для наших військових».

Також він розповів, що цього року Україна планує витратити понад 750 млрд грн на виплати військовослужбовцям. Більше 265 млрд грн — на закупівлю, виробництво та ремонт озброєння.

Турецька телекомунікаційна компанія Turkcell продає українського мобільного оператора lifecell французькій NJJ Capital. Про це йдеться в повідомленні на турецькій платформі публічного розкриття інформації, пише Forbes.

Turkcell продає мобільного оператора lifecell (ТОВ «Лайфселл»), мережу кол-центрів (ТОВ «Глобал Білгі») та оператора вишок мобільного звʼязку ТОВ «Укртауер».

Причини та сума угоди у повідомленні не розкриваються.

Передача активів ще не завершилася. Інформація про угоду «буде доведена до відома громадськості в повному обсязі та своєчасно», йдеться у повідомленні компанії.

Номінальна вартість проданих акцій становить 12,7 млрд грн ($333,4 млн) для lifecell, 47,2 млн грн для ТОВ «Глобал Білгі» і 1,96 млрд грн для ТОВ «Укртауер».

Міністр фінансів України Сергій Марченко заявив про ризики фінансування державного бюджету у січні-лютому-2024, для покриття бюджетних видатків міністерство планує активізацію внутрішніх ресурсів. Про це він сказав, виступаючи на огляді макроекономічних прогнозів на 2024 рік від Центру економічних стратегій, передає “Інтерфакс-Україна“.

“Ризики у нас є в січні-лютому. На жаль, у січні-лютому рішень, які ухвалені партнерами, недостатньо (для фінансування потреб бюджету на цей період – ред.), щоб ми самостійно могли впоратися. Тому в нас наразі працює механізм плану Б. Ми максимально наближатимемо ті ресурси, які ми можемо наблизити, на січень-лютий”, – сказав Марченко.

Серед таких заходів міністр фінансів назвав авансову сплату дивідендів держкомпаній, а також збільшення обсягу запозичень на внутрішньому ринку.

“Ситуація не критична, але є розуміння того, що в цей період нам потрібно максимально покладатися на внутрішній ресурс”, – зазначив глава Мінфіну.

При цьому він зазначив, що міністерство працює у кооперації із Національним банком. За його словами, потенційним ризиком наступного року є ризик збільшувати витрати держбюджету на 2025 рік. За його словами, Україна передбачила в законі про держбюджет наступного року максимум, який міг виділити на сектор оборони та безпеки.

“Якщо не буде особливостей, то ситуація під контролем і ми можемо все профінансувати. Але найбільшу невизначеність нам формує сектор безпеки та оборони. Ми не можемо знати наперед, у який момент там чогось не вистачить. Занадто багато запитань щодо ефективності використання коштів саме за цим напрямом”, – пояснив Марченко.

За перше півріччя 2023 року націоналізована компанія “Укрнафта” показала 14 млрд грн прибутку – це більше сумарного прибутку за попередні 15 років, які компанія перебувала під управлінням групи “Приват” Ігоря Коломойського. Про це повідомив директор консалтингової групи “А95” Сергій Куюн.

За його словами, за роки перебування компанії під управлінням групи “Приват” втрачено сотні мільярдів гривень.

Куюн звернув увагу на те, що отримання такого прибутку стало можливим завдяки наступним факторам:

• Переходу на закупівлю послуг по ринковим цінам. Перевезення пального в авто й залізницею, банківський еквайринг тощо — усе це купувалось втридорога в афільованих підрядників;
• Продажу сировини та нафтопродуктів за ринковими цінами. Раніше нафта та скраплений газ іноді продаватись у рази дешевше (зрозуміло, тому ж “Привату”);
• Запуску власного продажу талонів і карток на пальне, хоча раніше друга за величиною мережа країни чомусь продавала талони й картки “Привату”;
• Скороченню штату регіональних офісів “Укрнафти”. Як з’ясувалось, вони паралельно працювали на регіональний бізнес “Привату”.

Він також додав, що до кінця поточного року Укрнафта може показати до 20 мільярдів гривень прибутку.