Category: Економіка

  • З українців зібрали понад 10 млрд “податку на Google”

    З українців зібрали понад 10 млрд “податку на Google”

    Станом на початок жовтня 2023 року міжнародні компанії перерахували до держбюджету 10,2 млрд грн “податку на Google”. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    “За час дії відповідної норми Податкового кодексу України (станом на 1 жовтня) платниками ПДВ зареєструвалися 98 нерезидентів-постачальників цифрових послуг, якими до Державного бюджету сплачено еквівалент 10,2 млрд. грн.”, – зазначив він.

    У 2022 році було сплачено 4,3 млрд грн, у 2023 році та станом на початок жовтня – 5,9 млрд грн.

    Гетманцев додав, що найбільшими платниками ПДВ із цифрових послуг зараз є Google, Google Play та Netflix. Обсяги навіть демонструють позитивну динаміку: у липні-вересні їхні платежі в іноземній валюті зросли порівняно з квітнем-червнем на 5% і становили 21 млн євро.

    Компанія Fenix International Limited, що надає послуги індустрії розваг для дорослих OnlyFans, сплатила цього року майже $1 млн (2022 року – $889,5 тис.)

  • Бюджет з серіалів перенаправлять на військових

    Бюджет з серіалів перенаправлять на військових

    Верховній Раді запропонують розглянути зміни до проєкту бюджету на 2024 рік, згідно з якими кошти на виробництво серіалів та реконструкцію Музею Голодомору будуть спрямовані на інші цілі. Про це повідомляє перший заступник голови фінкомітету Верховної Ради Ярослав Железняк.

    “Із цікавих несподіванок в рішенні Комітету по бюджету: по-перше, пройшла правка мого колеги Цабаля, якою доручається уряду забрати 445 млн грн з видатків на виробництво серіалів. І відправити ці гроші на програму протезування військовослужбовців”, – зазначив Железняк.

    По-друге, за його словами, пройшла правка народної депутатки Роксолани Підласої, згідно з якою 574 млн грн, які призначалися на реконструкцію першої черги Музею Голодомору, спрямують на програму підтримки військових та інших категорій громадян.

    “Так це значно більше схоже на військовий бюджет. Тим більше, як ми побачили з розслідування Bihus, деякі кінопродюсери вже теж в мілітарі-тех пішли”, – додав Железняк.

  • НКЕК планує встановити вартість міжмережевих дзвінків в Україні як для найбагатших країн ЄС

    НКЕК планує встановити вартість міжмережевих дзвінків в Україні як для найбагатших країн ЄС

    Український мобільний оператор lifecell закликав Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), скоригувати ставки інтерконекту на 2024-2025 рр., схвалені на її засіданні 27 вересня. Про це повідомила пресслужба lifecell, передає “Інтерфакс-Україна”.

    “Lifecell закликає регулятора звернути увагу на необхідність коригування наведених розрахункових такс з урахуванням реальної ситуації на ринку. Фахівці lifecell готові активно долучитися до цього процесу та поділитися необхідною інформацією для ефективного опрацювання”, – йдеться в повідомленні.

    Як зазначив оператор, після аналізу нововведень видно критичні помилки, які могли статися під час моделювання.

    “У країнах ЄС “ефективний оператор” зазвичай зазначає недосяжний ідеал ефективності, до якого потім роками рухається ринок. В Україні, навпаки, отримані результати моделювання в рази перевищують показники реальних операторів. Наприклад щорічні капітальні інвестиції “ефективного оператора” удвічі вищі, ніж у найбільшого оператора України, а операційні витрати на обслуговування мережі перевищують загальну суму аналогічних витрат усіх гравців ринку”, – повідомили у Lifecell.

    Унаслідок цього розрахунок собівартості інтерконекту в Україні схожий до найбагатших країн Європи, тоді як середній розрахунок серед країн ЄС за підсумками дослідження Axon Partners 2022 року – лише 0,07 євроцента (менше ніж 0,03 грн), зазначили в компанії.

    “Ми розуміємо складність такого моделювання в непередбачуваних умовах воєнного стану, водночас закликаємо регулятора звернути увагу на ці тривожні ознаки та перевірити коректність розрахунків”, – йдеться в повідомленні.

    На думку Lifecell, зниження ставки інтерконекту протягом останніх семи років незмінно приводило до зростання частки міжмережевих дзвінків, у такий спосіб сприяючи зростанню можливостей вільного спілкування абонентів.

    “Сподіваємося, регулятор і надалі підтримуватиме таку тенденцію, оскільки в Україні цей показник усе ще вдвічі нижчий, ніж у ЄС”, – нагадали в компанії.

    НКЕК 27 вересня 2023 року схвалила проєкт постанови “Про встановлення розрахункових такс за послуги термінації національного трафіку (тариф на завершення дзвінка) для мобільного та фіксованого голосового зв’язку”.

    З 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року розрахункові такси за послуги термінації національного голосового трафіку на мережах мобільного зв’язку встановлюються 7,5 коп. за 1 хвилину, а з 1 січня 2025 року – 7,6 коп./хв. (без ПДВ). На мережах фіксованого зв’язку розрахункові такси встановлюються 5,5 коп./хв. з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року, з 1 січня 2025 року – 5 коп./хв. (без ПДВ).

    Згідно з рішенням НКЕК від 30 серпня 2016 року, розрахункові такси за послуги пропуску трафіку встановлено на рівні 8 коп./хв.

    Розрахункові такси за послуги термінації національного трафіку для мобільного та фіксованого голосового зв’язку розраховано згідно з моделлю ефективного оператора (LRIC – Long-Run Average Incremental Cost).

    Процедура публічних обговорень документа триватиме до 10 жовтня.

  • Французькі компанії підписали десяток контрактів на постачання озброєння Україні

    Французькі компанії підписали десяток контрактів на постачання озброєння Україні

    Франція підписала з Україною десяток контрактів на постачання додаткових артилерійських систем, безпілотників, запасних частин та машин-амфібій. Це стало наслідком міжнародного форуму оборонної промисловості, пише BILD.

    Компанія Nexter, що належить німецько-французькому холдингу KNDS, планує встановити шість додаткових самохідних артилерійських установок Caesar. Крім того, компанія Nexter підписала ще один контракт на технічне обслуговування систем Caesar та бронемашин AMX-10.

    Компанія Arquus підписала контракт на технічне обслуговування понад сто бронемашин типу VAB. Зі свого боку, ельзаська компанія Cefa поставить вісім роботів для боротьби з мінами та вісім машин-амфібій, за допомогою яких можна буде переправляти важкі танки через річки.

    Усього укладено 15 контрактів та одну угоду про співпрацю.

    • За перші 3 квартали 2023 року федеральний уряд Німеччини схвалив експорт в Україну військової техніки на суму 3,3 мільярда євро.
  • Турецький виробник безпілотників Bayraktar інвестує в Україну $100 млн

    Турецький виробник безпілотників Bayraktar інвестує в Україну $100 млн

    Турецька компанія Baykar, яка виробляє бойові безпілотники Bayraktar TB2, інвестує 100 мільйонів доларів у три проєкти в Україні, зокрема, будівництво заводу з виробництва безпілотників буде завершено за 1,5 року. Про це заявив генеральний директор Baykar Халюк Байрактар на Форумі оборонних індустрій в Києві, повідомляє Укрінформ.

    «У нас в Україні три основні інвестиції. Одна з них – завод. Потім у нас є сервісний центр, а також головний офіс тут… Це інвестиція, яка становить близько 100 мільйонів доларів, і процес уже пішов. Будівництво вже розпочато. На його завершення знадобиться близько 1,5 року. Ми плануємо, щоб тут працювало мінімум 300 людей. Співпраця триває», – сказав Байрактар.

    Він також наголосив, що це виробництво буде самодостатнім, екологічним та взаємовигідним, оскільки Україна має унікальні технології з виробництва двигунів, а турецька сторона – безпілотники, на яких встановлюють ці двигуни.

    «Перед нами стоять також деякі виклики. Це ланцюжок постачання, пошук і розвиток людського капіталу через вплив війни та нормативне середовище, особливо ті правила, які підтримуватимуть ці інвестиції», – зауважив керівник турецької компанії.

    За його словами, нинішня війна стала війною безпілотних літальних апаратів, і Україна має в ній деяку перевагу, зокрема завдяки використанню різних типів апаратів, хоч це і складно реалізувати. Особливо важливим за таких умов є зворотний звʼязок у використанні технологій від військових. Саме тому «байрактари», які застосовуються в Україні, були обладнані низкою унікальних систем.

    Гендиректор Baykar наголосив на підтримці України.

    “Ми тут не для того, щоб максимізувати наші доходи чи прибутки. Ми тут, щоб максимально підтримати вас. Ми поважаємо вашу боротьбу за свободу і незалежність, за збереження вашого суверенітету”, – сказав Байрактар.

    Він наголосив на тому, що всі донати як від компанії Baykar, так і з України, Польщі були використані, зокрема, на придбання радарних систем, які вже виявили тисячі цілей та принесли вагомий результат на полі бою.

    «Загальний обсяг цих донатів склав 106 мільйонів доларів», – додав Байрактар.

    Він також розповів, що компанія Baykar реалізувала й низку гуманітарних ініціатив, зокрема відправляла гуманітарні вантажі, організувала табір для українських дітей.

  • Україна погодилась на вимоги Угорщини, щоб розблокувати €500 млн з військового фонду ЄС

    Україна погодилась на вимоги Угорщини, щоб розблокувати €500 млн з військового фонду ЄС

    Національне агентство з питань запобігання корупції призупиняє статус 5 грецьких компаній-перевізників – Dynacom Tankers Management (DTM), Delta Tankers LTD, Thenamaris Ships Management Inc., Minerva Marine, TMC Tankers LTD та угорського OTP Bank у переліку міжнародних спонсорів війни. Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

    Зазначається, що таке рішення прийнято за результатом переговорів між представниками Агентства та представниками компаній та урядів цих країн щодо припинення співпраці з РФ.

    “Відтепер на порталі «Війна і санкції», в розділі «Міжнародні спонсори війни», ці 6 компаній матимуть тимчасово призупинений статус. Подальше виключення їх з переліку залежатиме від виконання зазначених умов”, – йдеться в повідомленні.

    Крім цього, НАЗК сподівається, що таке рішення призведе до розблокування Угорщиною 500 млн євро життєво необхідної військової допомоги ЄС для українського народу, а також виключить можливість блокування Грецією майбутнього пакету санкцій ЄС, спрямованого на зменшення можливості Росії продовжувати війну.

    “Агентство завжди відкрите до співпраці з міжнародним бізнесом та готове провести консультації щодо кроків, необхідних для виключення з переліку”, – додали у пресслужбі.

    Навесні 2023 року НАЗК включило до переліку міжнародних спонсорів війни угорський OTP Bank. А влітку НАЗК відновило статус “спонсорів війни” п’ятьом грецьким компаніям-перевізникам.

    • Орбан відреагував ультиматумом на внесення Україною OTP Bank до переліку міжнародних “спонсорів війни”.
  • Мінфін: Охочих виділяти кошти Україні дедалі менше

    Мінфін: Охочих виділяти кошти Україні дедалі менше

    На сьогоднішній день дедалі менше країн Заходу хочуть продовжувати фінансувати потреби бюджету України. Про це в ефірі телемарафону заявив міністр фінансів Сергій Марченко, повідомляє ЕП .

    “Охочих виділяти кошти дедалі менше. Але це не означає, що коштів не буде. І це не означає, що ми перестали працювати”, – сказав він.

    Міністр зазначив, що цього року Україна гарантовано отримає близько 42 млрд доларів для фінансування зовнішніх потреб дефіциту бюджету. У 2024 році Україна потребує 43 млрд доларів зовнішнього фінансування державного бюджету, залучити їх буде складніше, ніж цього року.

    Марченко звернув увагу на те, що складності зовнішнього фінансування пов’язані, зокрема, з тим, що з кожним місяцем зростають питання щодо того, наскільки платники податків країн-партнерів готові фінансувати Україну.

    “Я вважаю, що у нас достатньо аргументів і підстав не просто просити, а вимагати підтримки. І ми готові робити всі необхідні реформи та заходи для того, щоб ця підтримка надходила нам своєчасно та в повному обсязі”, – заявив Марченко.

  • В Україні відкрили нове родовище газу на мільярд кубометрів

    В Україні відкрили нове родовище газу на мільярд кубометрів

    АТ “Укргазвидобування” (належить до групи “Нафтогаз”) відкрило нове родовище газу, його запаси можуть сягати мільярда кубометрів блакитного палива. Про це повідомляє пресслужба НАК “Нафтогаз України”.

    Зазначається, що нафтогазова ділянка вивчалася «з нуля», родовище на ній було відкрите свердловиною глибиною майже 4 тис. м. Перед бурінням фахівці провели 3D сейсморозвідувальне дослідження. Отримана геологічна інформація свідчить, що запаси нового родовища можуть сягати 1 млрд кубометрів газу.

    “Це не перше відкриття нових вуглеводневих покладів за цей рік. Нарощуючи запаси ми створюємо перспективу для сталого зростання видобутку газу”, – повідомив тимчасово виконуючий обовʼязки генерального директора АТ «Укргазвидобування» Олег Толмачев.

    Він також додав, що “Укргазвидобування” продовжить програму геологічної розвідки на даному родовищі і планує тут буріння нових свердловин.

  • У Раді хочуть обкласти податком надприбутки банків. Через це подорожчають кредити

    У Раді хочуть обкласти податком надприбутки банків. Через це подорожчають кредити

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 9656 про тимчасове оподаткування надприбутків банків. Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради.

    Як зазначав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram, законопроєктом пропонується оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств).

    “У разі запровадження запропонованої законопроектом моделі додаткові надходження до бюджету за 2023 рік могли б розрахунково становити близько 10 млрд грн”, – пояснив він.

    Гроші пропонують спрямувати до загального фонду бюджету та скерувати на оборону країни.

    Передбачається, що податок на надприбуток діятиме протягом 2024-2026 років.

    “Подібний підхід (windfall tax) вже запроваджено в Іспанії, Чехії, Литві, Угорщині, тому варто придивитися уважніше до досвіду цих європейських країн, що дозволить досягти балансу між забезпеченням стійкості фінансової системи України та оборонними потребами бюджету”, – зазначив він.

    Як відомо, за першу половину 2023 року процентні доходи банків сягнули 141 млрд грн, у тому числі за рахунок операцій з державними цінними паперами – 73,5 млрд грн.

    Чисті процентні доходи за цей же період склали 93,6 млрд грн. Проти першої половини 2021 року вони зросли на 75%.

    Співзасновник monobank Олег Гороховський прокоментував цей законопроєкт.

    “+5% до всіх кредитів.  Від душі! Банки такі душки, що всі витрати звикли перекладати на клієнтів. Невже це не очевидно. Не люблю банки навіть більше, ніж народних депутатів. Країна, в якій не розвинене кредитування, може навіть не мріяти про приріст ВВП”, – написав він у Telegram.

  • МВФ не зарахує Україні виконання маяка: У Раді змінили текст законопроєкту

    МВФ не зарахує Україні виконання маяка: У Раді змінили текст законопроєкту

    Після втручання у процес розгляду законопроєкту №8401 заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми депутати без погодження з МВФ замінили текст проєкту, який був структурним маяком, розробленим на виконання меморандуму з Міжнародним валютним фондом. Про це повідомляє перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

    “Отримав інформацію з трьох джерел – у нас проблема з №8401 та меморандумом з МВФ. Якщо коротко: там НЕ зараховують виконання структурного маяка, так як в останній момент була зміна редакції тексту закону, яку ніхто не погодив з МВФ. В частині обмеження перевірок”, – пише Железняк.

    За словами депутата, це сталося після того, як у процес роботи над законопроєктом втрутився заступник Офісу президента Ростислав Шурма. Було, зокрема, замінено частину проєкту, що стосується обмеження перевірок.

    “Був текст №8401 до другого читання, де був нормальний текст (перевірки поверталися по факту тільки для найбільших субʼєктів). Але потім була зустріч у Раді: Премʼєр, керівництво Ради, Міністр фінансів, заступник ОП та представники всіх фракцій. І там в останню мить Ростислав Шурма запропонував виключити частину редакції по перевірках”, – зазначив депутат.

    Як стверджує Желєзняк, Шурма запевнив, що буде проведено “всі необхідні переговори”.

    “Ще й обіцяли за 3 тижні дати нову концепцію по єдиному органу перевірок (що, звичайно, ніхто не зробив). Всі фракції були свідками”, – наголосив депутат.

    Він також повідомив, що проти ідеї Шурми виступили прем’єр-міністр та міністр фінансів. Проте депутати без узгодження замінили текст проєкту.

    “У мене тут звернення до колег по Раді. Особливо тих 239, які проголосували “За”. А ви розумієте, що єдиною логікою голосувати 8401 було виконання вимог МВФ? І ми ось весь цей шлях і негатив пройшли тупо дарма?” – зазначив Железняк.

    За інформацією депутата, наслідком цього стане незарахування Україні виконання маяка.

    “Цей пункт стає проблемою для взаємодії з МВФ: мало того, що дедлайн пропустили, але ще і кинули. Враховуючи, що вже кінець серпня, а по цьому ніхто ще пальцем не поворухнув, то буде далі, як завжди: в останню мить кинуть найгірший текст, написаний на коліні, і “голосуй – або смерть”, – додав Железняк.

  • Bihus.Info: Держава платила сонячним станціям брата заступника Єрмака за електроенергію в окупації

    Bihus.Info: Держава платила сонячним станціям брата заступника Єрмака за електроенергію в окупації

    Сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких є близьке оточення заступника керівника ОП Ростислава Шурми, отримували оплату за “зеленим тарифом” до літа 2023 р. Хоча, імовірно, не мали зв’язку з об’єднаною енергосистемою України. Про це йдеться у матеріалі Bihus.Info.

    Як зазначає видання, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну кілька десятків “зелених” станцій потрапили під окупацію. Серед них – сонячні станції ТОВ “КД Енерджі 2”, ПП “Нацпрод”, ТОВ “Відновлювальна Енергія Запоріжжя”, ТОВ “Грін Енерджі Токмак” і ТОВ “Грандпауєр ЛЛС”, розташовані у Запорізькій області.

    За інформацією Bihus.Info, з липня 2022 по липень 2023 рр. ці компанії сукупно отримали понад 320 млн грн оплати за електроенергію за “зеленим тарифом” від державного підприємства “Гарантований покупець” (для “КД Енерджі 2”, “Нацпрод” і “Відновлювальна Енергія Запоріжжя” з проплат неможливо виокремити розрахунки за боргами попередніх періодів, якщо такі відбувались – ред.).

    Співвласником ТОВ “КД Енерджі 2” і ТОВ “Відновлювальна Енергія Запоріжжя” є брат посадовця ОП Ростислава Шурми Олег Шурма. Станція ПП “Нацпрод” також згадується серед реалізованих проектів на корпоративному сайті, де зібрані “зелені” проекти Олега Шурми і партнерів.

    Співвласником ТОВ “Грін Енерджі Токмак” і ТОВ “Грандпауєр ЛЛС” є Руслан Божко, колишній підлеглий Ростислава Шурми, якого вважають близькою до нього людиною.

    Оплату за “зеленим тарифом” в окупації також отримували низка інших виробників. Наприклад СЕС компаній “Скіфія-Солар-1” і “Скіфія-Солар-2” бізнесмена Василя Хмельницького та партнерів, а також низка інших, менш відомих виробників.

    Як пише видання з посиланням на дані Укренерго, більшість станцій, що перебувають на тимчасово окупованій території Запорізької області, працюють в несинхронному режимі з об’єднаною енергосистемою України з 1 липня 2022 року. Електроенергія з цих станцій, найімовірніше, не могла потрапити в український ринок і не могла бути продана там. А за українськми законодавством, ДП “Гарантований покупець” має оплачувати електрику, яку продає ринку. Оплата електрики, яку ДП не могло продати, означає збитки для державного підприємства.

  • NYT: Пов’язана з Пашинським компанія стала найбільшим приватним постачальником зброї Україні

    NYT: Пов’язана з Пашинським компанія стала найбільшим приватним постачальником зброї Україні

    Компанія, пов’язана з колишнім нардепом Сергієм Пашинським, якого підозрювали у корупції, стала найбільшим приватним постачальником зброї від початку війни. Про це повідомляється в розслідуванні The New York Times.

    “У перші тижні війни, коли російська армія наступала на Київ, український уряд потребував зброї, причому швидко. Тому Міністерство оборони України зробило відчайдушний телефонний дзвінок. На іншому кінці проводу був Сергій Пашинський, колишній депутат, який багато років контролював військові витрати. Зараз він живе у фактичному політичному вигнанні у своєму заміському маєтку, відсунутий на другий план президентом Володимиром Зеленським та його обіцянкою викорінити корупцію… Але пан Пашинський мав зв’язки зі збройовим бізнесом і, що, можливо, не менш важливо, знав, як діяти в умовах війни, не боячись бюрократії. В уряді це зробило його джерелом скандалів. Під час війни це робило його неоціненним. Він відповів на заклик”, – ідеться у матеріалі.

    За даними видання, продажі компанії Пашинського “Українська бронетехніка” склали за минулий рік рекордних понад $350 млн, порівняно з $2,8 млн за рік до війни.

    Ця компанія займається саме перепродажем зброї.

    Розслідування було опубліковано на фоні запиту адміністрації президента США Джо Байдена на додаткове фінансування України.

    За словами журналістів, через необхідність забезпечити передову зброєю, влада “воскресила постаті з важкого минулого України і скасувала принаймні тимчасово багаторічну антикорупційну політику”.

    За словами чиновника, європейські та американські чиновники не бажають обговорювати Пашинського, побоюючись підіграти російському наративу про те, що український уряд безнадійно корумпований і має бути замінений.

    У приватних розмовах вони кажуть, що поява таких фігур, як пан Пашинський, є однією з причин, чому американський та британський уряди купують боєприпаси для України, а не просто передають гроші.

    За даними NYT, Пашинський наразі знову перебуває під слідством, а правоохоронці перевіряють його компанії. Тим часом сам екснардеп заперечує будь-яку зацікавленість у збройовому бізнесі.

  • ЗМІ: Україна досі продає РФ титанову сировину для виробництва літаків і ракет

    ЗМІ: Україна досі продає РФ титанову сировину для виробництва літаків і ракет

    Російська оборонна промисловість продовжує отримувати сировину для виробництва титану з України. Про це повідомляє “РБК-Україна” з посиланням на інсайдерів, які працюють у титановій області.

    Україна має великі запаси титанових руд. За підрахунками державної Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, 20% усіх світових запасів цієї сировини зосереджено саме в Україні. При цьому металевий титан та вироби з нього Україна практично не виготовляє. На експорт іде концентрат, з якого в інших країнах вже виготовляється готова продукція.

    Сам концентрат буває кількох видів – рутиловий, ільменітовий, цирконовий, дистен-силеманітовий, ставролітовий. При цьому Державна служба експортного контролю (ДСЕК) з незрозумілих причин контролює лише експорт ільменітового концентрату, на вивіз якого підприємства мають отримувати відповідний дозвіл (так званий “квиток”).

    Цей вид сировини визнано продукцією подвійного призначення (тобто можна використовувати у військовій сфері). Інші концентрати чомусь вивозяться без контролю.

    Експорт титанових концентратів продовжується під час війни. З липня минулого року по квітень 2023 року Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК), що належить державі, відправила на експорт 82,2 тисячі тонн руд, що містять титан. За даними, отриманими від джерел у титановій галузі, значна частина цієї продукції потрапила до РФ.

    Зокрема, партії титанового концентрату було продано компаніям-посередникам із Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, які мають у засновниках громадян РФ та працюють із Росією.

    Наприклад, у липні, серпні та вересні 2022 року ОГХК поставила тисячі тонн концентрату угорській компанії Sic Luceat Lux KFT, засновниками якої є уродженці Криму Олександр та Світлана Мурадян (швидше за все, просто підставні особи).

    У відкритих джерелах наголошується, що основними контрагентами цієї компанії та вантажоодержувачами у 2021-2022 роках були ТОВ “Редметконцентрат” (Москва), ТОВ “Нерудна компанія” (Бєлгород), ТОВ “Мінко Рус” (Бєлгород) та інші російські компанії. Таким чином, вказана компанія є очевидною російською прокладкою, і державна компанія ОГХК не може цього знати.

    Інший приклад – польська компанія BioProfTech Sp.zoo, зареєстрована у Варшаві. Її засновником є Руслан Акопян – зареєстрований в окупованому Харцизьку на Донеччині. Акопян має російське громадянство. Ця компанія отримувала партії ільменіту з України влітку та восени 2022 року.

    Ще більш кричуща ситуація з іншим підприємством – “Запорізьким титано-магнієвим комбінатом” (ТОВ ЗТМК), яке раніше належало олігарху Дмитру Фірташу, а у 2021 році рішенням суду було повернено у державну власність (рішення ще у процесі виконання).

    ЗТМК є єдиним в Україні виробником губчастого титану. На відміну від ОГХК, він продавав на експорт вже не просто сировину, а фактично готову продукцію – титанову губку, титанові зливки, тетрахлорид титану, шлак титану. У 2022 році завод майже не працював, але розпродавав продукцію, яка знаходилася у нього на складах. Загалом було продано близько 2 тисяч тонн титанової продукції на загальну суму 276,6 млн гривень.

    Покупцями серед інших виявилися компанії з Чорногорії, Австрії, Литви, Чехії, які пов’язані з Росією і мають російських засновників.

    Зокрема, покупцем тетрахлориду виступила компанія Nadezda Invest Doo, зареєстрована у місті Будва (Чорногорія), співзасновниками якої є Сергій Орєхов та Владислав Нечипоренко.

    Губчастий титан у ЗТМК купувала австрійська компанія LL-Resourses GmbH, директором якої є громадянин РФ Анатолій Зайцев із Санкт-Петербурга. Він постійно проживає в Австрії і є довіреною особою олігарха Фірташа, який раніше володів ЗТМК.

    Титановий шлак у серпні 2022 року купувала компанія із Чехії Cytleon Sro, співзасновником якої є громадянин Росії Леонід Цитленок, зареєстрований у Москві.

    Видання наголошує, що державні підприємства чи то свідомо, чи то за недбалістю продають титанову продукцію фірмам-прокладкам, які поставляють її далі до Росії. Там кінцевим споживачем зазначеної продукції найімовірніше є військові заводи.

    Зокрема – найбільший у світі виробник титану та продукції з нього – “Корпорація ВСМПО-АВІСМА”, яка історично потребувала української сировини і продовжує потребувати її сьогодні. Продукція “ВСМПО-АВІСМА” широко використовується військовими заводами. Зокрема, для виробництва літаків, гелікоптерів, крилатих ракет та іншої продукції.

    “Безумовно, ситуація потребує втручання на найвищому рівні, ретельного розслідування та встановлення контролю за експортом титанової сировини. Цілком незрозуміло, чому Державна служба експортного контролю на цей час не припиняє титановий експорт фірмам-прокладкам, які працюють з Росією. Важко пояснити також, чому дозвіл на експорт встановлені лише для концентрацій ільменіту, при тому, що інші види продукції дозволяється вивозити безконтрольно”, – йдеться у матеріалі.

    Зазначається, що в період воєнного часу експорт титанової сировини до Росії має бути виключений, тому державі необхідно скласти список надійних міжнародних компаній, яким продавати сировину було б дозволено, та заборонити продаж сировини фірмам одноденкам та різного роду посередникам, незалежно від того, в яких країнах вони зареєстровані.

  • Україна відновила практично 100% пошкоджених росіянами підприємств з генерації тепла

    Україна відновила практично 100% пошкоджених росіянами підприємств з генерації тепла

    Україна відновила практично всі підприємства теплової генерації, які були пошкоджені внаслідок російських ракетних та дронових атак восени-взимку. Про це повідомив у Facebook віцепрем’єр-міністр – міністр відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

    За його словами, з понад 700 об’єктів теплопостачання, які було пошкоджено росіянами, відновлено понад 65%.

    “Підприємства теплової генерації відновлені практично на 100%. Паралельно працюємо над забезпеченням резервними потужностями на випадок виникнення форс-мажорних ситуацій. Загалом, станом на сьогодні рівень підготовки об’єктів ЖКГ до стабільної роботи в осінньо-зимовий період 2023/24 року становить близько 60%. Це базовий показник готовності на цей момент у році”, – повідомив Кубраков.

    Він висловив упевненість, що Україна технічно буде готова на 100% до початку опалювального сезону вже до 1 жовтня.

    “Але нам потрібна допомога. Як міжнародних партнерів, так і колег по уряду, органів місцевого самоврядування, на балансі яких знаходиться багато підприємств ТКЕ. Спільно можемо забезпечити підприємства усім необхідним для проходження осінньо-зимового періоду”, – додав міністр.

  • Зеленський пояснив, чому ветував виділення коштів на добудову музею Голодомору

    Зеленський пояснив, чому ветував виділення коштів на добудову музею Голодомору

    Президент Володимир Зеленський пояснив, чому відхилив закон про виділення 573,9 млн грн. на завершення будівництва музею Голодомору. Його обґрунтування додали до картки законопроєкту, йдеться на сайті Верховної Ради.

    Попри необхідність завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, це не є першочерговою справою. Тому президент ветував законопроєкт 28 липня.

    Зеленський зазначив, що пріоритетним завданням є захист суверенітету та територіальної цілісності України.

    “Наразі першочерговим завданням та обов’язком держави є належне забезпечення національної безпеки і оборони для відсічі збройної агресії, насамперед потреб збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань в озброєння військовій та іншій техніці, продовольстві, речовому майні, інших матеріальних ресурсах”, – наголосив український лідер.

    Він додав, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків. Зокрема, до видатків, які не були передбачені для формування бюджету.

    “Зважаючи на викладене вважаю, що зусилля усіх державних органів та органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень насамперед тих, що наближають перемогу України, тож пропоную закон відхилити”, – підсумував Зеленський.

    • Раніше Рада виділила понад пів мільярда гривень на добудову Національного музею Голодомору-геноциду.
  • Укргідроенерго: Каховську ГЕС можуть не відбудовувати за деяких умов

    Укргідроенерго: Каховську ГЕС можуть не відбудовувати за деяких умов

    Каховську ГЕС можуть не відбудовувати, якщо вдасться розв’язати низку технічних питань, пов’язаних зі спустошенням Каховського водосховища. Про це заявив керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота в інтервʼю Forbes.

    За його словами, важливість ГЕС для енергосистеми на пʼятому місці в порядку денному. Сирота назвав важливіші питання, які повʼязані з існуванням Каховського водосховища:

    • Як покрити дефіцит води в Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, які залежали від поставок із Каховського водосховища? Херсонська область втратила 94% води для сільського господарства та промисловості. Втрата Дніпропетровської області – 64%, Запорізької – 70%. Повноцінної альтернативи немає.
    • Як компенсувати втрату зрошувальної системи, яка живилась із Каховського водосховища? Також без Каховського водосховища неможливо відновити водопостачання Криму після його деокупації.
    • Як забезпечити водою Запорізьку АЕС після деокупації? Повноцінний запуск станції після деокупації неможливий без відновлення Каховського водосховища.
    • Як забезпечити річкове судноплавство Дніпром? Наразі глибина на місці Каховського водосховища – до 2 м проти 16 м водосховища.

    “Якщо ми зможемо розвʼязати ці питання без відновлення Каховської ГЕС, то тоді можна буде обговорювати, чи є доцільність будівництва гідроелектростанції. Проте наразі ГЕС – єдине розвʼязання цих проблем”, – зазначив керівник «Укргідроенерго».

  • Нацбанк розпочав процес націоналізації “Сенс Банку”

    Нацбанк розпочав процес націоналізації “Сенс Банку”

    Національний банк України ухвалив рішення про виведення з ринку АТ “Сенс Банк” (раніше – Альфа-Банк) і звернувся до уряду з пропозицією про його націоналізацію. Про це на брифінгу повідомив голова НБУ Андрій Пишний, пише Інтерфакс-Україна.

    “Правління Національного банку… ухвалило рішення вивести з ринку системно важливий банк “Сенс Банк” і звернулося з пропозицією до Кабінету Міністрів щодо участі держави в цій процедурі”, – сказав він.

    Пишний додав, що рішення уряду про націоналізацію очікується у п’ятницю, і виключив можливість того, що уряд відмовиться прийняти пропозицію НБУ.

    За словами директорки-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізосіб Світлани Рекрут, з ранку п’ятниці в банку розпочне роботу тимчасова адміністрація, а вже в понеділок банк працюватиме як державний.

    Як повідомляється на сайті НБУ, за інформацією “Сенс Банку”, власниками прямої істотної участі в Банку є ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург), власниками опосередкованої істотної участі – громадянин Росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин Росії та Латвії Пьотр Авен, громадянин Росії Андрій Косогов. Зазначені фізичні особи є остаточними ключовими учасниками в структурі власності банку.

    НБУ з посиланням на звіт незалежного аудитора ТОВ “РСМ Україна” за 2022 рік зазначає, що зв’язок власників опосередкованої істотної участі в АТ “Сенс Банк” Фрідмана та Авена з РФ, їхня підтримка дій та політики, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України, завдає значного репутаційного ризику та має негативний вплив на діяльність банку. Аудитор також звертає увагу на висновки управлінського персоналу банку щодо наявності суттєвої невизначеності, яка може поставити під значний сумнів спроможність банку продовжувати свою діяльність на безперервній основі та динаміку окремих показників його діяльності, а також погіршення платіжної дисципліни позичальників банку, що вплинуло на його регулятивний капітал, який за період з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року зменшився на 50%, водночас в інших системно важливих банків він загалом збільшився на 29%.

    НБУ зазначає, що до Фрідмана й Авена було застосовано санкції в Європейському Союзі, Великій Британії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії, які передбачають блокування активів.

    Указами президента України від 19 жовтня 2022 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, згідно з якими до Фрідмана, Авена та Косогова застосовано персональні санкції, зокрема у формі блокування активів. До ABH Ukraine Limited та ABH Holdings S.A. також застосовано санкції, що передбачають блокування активів згідно з указом президента України від 5 липня 2023 року.

    НБУ також зазначає, що передання 14 березня 2022 року часток Германа Хана та Олексія Кузмічова, в результаті якого опосередкованим власником банку в розмірі 40,9614% став Косогов, було здійснене без узгодження з Нацбанком та з порушенням вимог законодавства України.

    Крім того, 2023 року НБУ отримав повідомлення про наміри ABH Holdings S.A. передати контроль над АТ “Сенс Банк” на користь Karswell Limited (Кіпр). Ця угода в разі її реалізації суперечила б санкціям РНБО.

    “Ураховуючи застосовані санкції, власники прямої та опосередкованої участі в АТ “Сенс Банк” із загальною часткою 100% капіталу банку позбавлені права розпоряджатися власними активами та відчужувати їх у будь-який спосіб. Визнання Національним банком їхньої ділової репутації небездоганною та заборона використання ними права голосу за належними частками в капіталі Банку є наслідком їхніх власних дій/бездіяльності”, – наголошується в повідомленні.

    У ньому також уточнюється, що АТ “Сенс Банк” визначено системно важливим банком згідно з рішенням правління НБУ від 8 березня 2023 року, а також критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до наказу НБУ від 17 квітня 2023 року.

    За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на 1 липня 2023 року сума можливого відшкодування вкладів фізичних осіб (зокрема підприємців) становить 44,323 млрд грн.

  • Тариф на електрику різко підняли: Скільки платитимемо за світло з 1 червня

    Тариф на електрику різко підняли: Скільки платитимемо за світло з 1 червня

    У червні українців очікує – вперше від початку великої війни – підвищення деяких комунальних тарифів. Перш за все це стосується електрики, вартість якої різко зросте, пише ВВС Україна.

    Ще від минулого року в Україні діє мораторій на підвищення комунальних тарифів під час воєнного стану та впродовж шести місяців після його скасування.

    Проте цей закон стосується тарифів на тепло, гарячу воду та газ – і вони залишаються незмінними.

    А от тарифи на електроенергію та водопостачання можуть і будуть змінюватися.

    Ціна на електрику

    Після найважчого в історії України опалювального сезону та двох місяців вагань уряд таки вирішив підвищити тарифи на електрику.

    Міністр енергетики Герман Галущенко назвав це рішення вкрай складним, але й вкрай необхідним:

    “Україна пройшла найскладнішу зиму в історії в умовах масованих російських атак на енергосистему. Наразі триває наймасштабніша ремонтна кампанія енергетичної інфраструктури за весь час української незалежності. Масштаби пошкоджень і втрат значні. Підвищення тарифу – це внесок у забезпечення стійкості системи”.

    Більше того, в уряді не виключають, що і наступна зима буде не легшою, і що саме тому варто вже влітку підготувати усі необхідні ресурси для відновлення та захисту.

    “Ми припускаємо, що наступного опалювального сезону обстріли енергооб‘єктів будуть відбуватися так само системно, як це було і минулої зими”, – заявив міністр енергетики.

    Показово, що уряду довелося оголосити про підвищення тарифів на електроенергію саме тоді, коли вперше від зими сталося масштабне відключення світла – понад 2 млн споживачів у 12 областях України опинилися без електрики.

    За словами міністра енергетики, новий тариф на електрику для населення становитиме 2,64 грн за кВт-годину.

    До цього ті, хто споживали менше 250 кВт на місяць, платили 1,44 грн, а ті, хто споживав більше – 1,68 грн.

    Урядовець пояснив, що національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), пропонувала підвищити тарифи до ринкового рівня у 5,5 грн за кВт у два етапи. І на першому етапі підняти тариф до 2,88 грн за кВт.

    “Але ми бачимо можливість встановити тариф на рівні 2,64 грн за кВт-год. Це мінімальний тариф, який дозволить утримати енергосистему”, – розповів Герман Галущенко на брифінгу.

    За його словами, з підняттям тарифу середня сума в платіжці за електроенергію для однієї родини зросте орієнтовно на суму до 250 гривень.

    Урядовець нагадав, що усі, чиї доходи не дозволяють сплачувати повну ціну за комунальні послуги, можуть отримати субсидію.

    Про потребу у підвищенні тарифів почали говорити ще на початку весни. Весь цей час урядовці та енергетики пояснювали, що підвищення тарифів потрібне для відновлення енергетичної інфраструктури, зруйнованої та пошкодженої російськими масованими обстрілами.

    Але водночас в уряді відзначали, що тариф для побутових споживачів є у чотири рази меншим за реальну ціну електроенергії.

    “Підтримуючи його, держава дотує кожну кіловат-годину, незалежно від рівня доходів споживачів. На такі дотації витрачається понад 140 млрд грн на рік”, — заявляв радник прем’єр-міністра Юрій Бойко.

    Промислові підприємства вже давно платять за електроенергію ринкову ціну, яка нині становить понад 6 грн за кВт-годину.

    Встановлення ринкових цін на комунальні послуги є давнішньою умовою, яку Україна погодилася виконати задля співпраці з міжнародними кредиторами. Від них Київ зараз отримує значні кошти, щоб підтримати бюджетні виплати, зокрема, і соціальні.

    31 травня НКРЕКП має розглянути можливість підвищити тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення одразу для понад трьох десятків регіональних компаній.

    Якщо це рішення затвердять, то уже в червні тарифи можуть зрости на 30%.

    Нові тарифи на постачання води, як і раніше, відрізнятимуться залежно від регіону. Вони залежать не лише від обсягів споживання, а й від кількості споживачів конкретного водоканалу (що більше — тим дешевше) та особливостей надання послуг (яким є джерело водопостачання, якою є інфраструктура, тощо).

    Знову ж таки, про потребу підвищити тарифи говорили ще з квітня. Але попри те, що у НКРЕКП називали його “терміновою необхідністю”, офіційного рішення не було до кінця весни.

    Попереднє підвищення тарифів на воду відбулося у грудні 2021 року.

  • ЗМІ: Міноборони не отримало боєприпасів на 8,9 млрд від зірваних контрактів

    ЗМІ: Міноборони не отримало боєприпасів на 8,9 млрд від зірваних контрактів

    Міноборони подало щонайменше 30 позовів до 4 державних підприємств, які займаються закупівлею озброєння. Про це повідомляється в матеріалі “Української правди“.

    За даними видання, наприкінці минулого року було проведено великий аудит виконання контрактів Міноборони із постачальниками.

    “Його результати, м’яко кажучи, були вражаючими. Особливо в частині контрактів спецімпортерів зброї”, – підкреслює видання.

    Навесні 2023 року Міноборони почало подавати до судів позови проти компаній, які отримали від МОУ мільярди гривень передоплати навесні 2022 року, але досі не здійснили постачання продукції.

    Станом на 23 травня журналісти відшукали в судовому реєстрі щонайменше 30 позовів Міноборони до 4 державних підприємств, які займаються закупівлею озброєння. Йдеться про “Спецтехноекспорт” та “Укрспецекспорт” – у 12 судових справах, компанії “Прогрес” – 4 справи, а також про новостворене Агентство оборонних закупівель – 2 справи.

    Загальна сума позовів щодо прострочених контрактів, які значаться у реєстрі, – 8,9 млрд гривень. Більшість договорів, за які судиться військове відомство, було підписано у березні-квітні 2022 року, деякі – влітку і навіть восени.

    Так, наприклад, у травні 2022-го лише за одним контрактом “Прогрес” отримав від держави одразу 1,3 млрд гривень. Як вдалося з’ясувати, йдеться про контракт на постачання 122-мм пострілів до РСЗВ “Град”. І незважаючи на те, що договір не було виконано, пізніше цій компанії знову перераховували гроші авансом. Загалом у “Прогресу” через суд вже намагаються стягнути 2,6 млрд.

    Ще один позов, за даними “УП”, стосується постачання в Україну уживаних американських військових автомобілів HMMWV (“Хамві”), які мають постачати понад 300 тисяч доларів за штуку.

    “Прогрес” відомий тим, що в одного з його керівників Олександра Миронюка під час обшуку у справі про постачання бронежилетів у дивані знайшли 17 млн 78 тисяч гривень, 400 тисяч доларів та 100 тисяч євро.

    Миронюк приніс до суду “заяву” від 86-річної мешканки Харкова Елеонори Думіньш про те, що вона позичила йому вилучені гроші. Маючи це, а також те, що слідство не поспішало висувати Миронюку офіційні підозри, восени 2022 року суд наказав повернути йому кошти. Однак після розголосу кошти знов арештували.

    Як стверджують співрозмовники “УП”, причетні до торгівлі зброєю, саме Миронюк, який колись відповідав за закупівлю у МОУ, стоїть за скандальними простроченими договорами “Прогресу”. Проте вже подані позови до МОУ стосуються лише незначної частини прострочених угод “Прогресу”. За даними “УП”, загальний обсяг боргів фірми обчислюється кількома мільярдами гривень.

    “Ще близько трьох мільярдів Міноборони належить вибити назад у маловідомої польської компанії Alfa Sp.Z. Остання, за деякими ознаками, теж може бути пов’язана зі згаданим керівником “Прогресу”, – пише видання.

    Інший підрядник, проти якого подало позови МОУ, – “Укрспецекспорт”. Його представники в публічних слуханнях зізналися, що 90% передоплати за одним із договорів перевели чеській збройовій фірмі Pamco, а тому не можуть повернути 277,4 млн гривень.

    При цьому “Укрспецекспорт” вмовив суд суттєво знизити суму штрафу за прострочений договір. Оскільки те, що з вини фірми українське військо не отримало у критичні місяці потрібну зброю, суд не зміг порахувати як “збитки Міноборони”. Тому Господарський суд Києва пробачив експортеру 80% штрафу, знизивши його з 80 до 16 млн. Позови до “Укрспецекспорту” сумарно сягають 1,9 млрд гривень.

    Ще один імпортер, “Спецтехноекспорт”, отримав позови на повернення 4,3 млрд гривень.

    “Наскільки відомо “УП”, “СТЕ” зараз сконцентрований саме на поставках ГУР. Найменше даних у публічному реєстрі про позови до нової Агенції оборонних закупівель, яку в серпні минулого року було створено, щоб, зокрема, втихомирити апетити спецімпортерів. Керує нею давній партнер глави Офісу президента Андрія Єрмака Денис Шарапов. “УП” вдалось відшукати лише дві справи загалом на 131,5 мільйона гривень. Одна з них з грифом “таємно”, – зазначає видання.

  • Борги українців за електроенергію відображатимуться у кредитній історії

    Борги українців за електроенергію відображатимуться у кредитній історії

    Електропостачальна компанія Д.Солюшнс (бренд Yasno, група ДПЕК) та Українське бюро кредитних історій почали співпрацювати. Про це повідомляє пресслужба Yasno.

    Тепер бюро отримуватиме інформацію про клієнтів Yasno, які накопичили заборгованість за спожиту електроенергію, і ця інформація відображатиметься в їхній кредитній історії.

    У компанії підкреслили, що періодично передаватимуть інформацію про заборгованість побутових клієнтів у бюро.

    Станом на 1 травня 2023 року побутові споживачі накопичили заборгованість понад один місяць за спожиту електроенергію у розмірі понад 1,7 млрд грн.

    “Ми добре розуміємо обставини, в яких усі ми зараз перебуваємо, але є клієнти, які не сплачують за використану електроенергію та інші комунальні послуги, але при цьому беруть кредити, наприклад, на чергові нові iPhone. Саме на таких клієнтів і розрахована така активність” , – сказав генеральний директор Yasno Сергій Коваленко.

  • «Укроборонпром» та німецька Rheinmetall оголосили про створення спільного підприємства

    «Укроборонпром» та німецька Rheinmetall оголосили про створення спільного підприємства

    Державний концерн «Укроборонпром» і німецька компанія Rheinmetall уклали угоду про стратегічне партнерство шляхом створення спільного підприємства. Про це йдеться на сторінці ДК у Facebook.

    «Державний концерн «Укроборонпром» і один зі світових лідерів оборонної галузі – німецька компанія Rheinmetall – уклали угоду про стратегічне партнерство. Мета – зміцнення оборонної промисловості України та її національної безпеки шляхом створення спільного підприємства», – йдеться в повідомленні.

    Згідно з угодою, основою та першим кроком для співпраці є технічне обслуговування й ремонт броньованої техніки, переданої Україні. Надалі партнери мають намір спільно виробляти продукцію Rheinmetall в Україні, а також спільно розробляти перспективні зразки озброєння й військової техніки на базі новоствореного спільного підприємства за участі українських й німецьких фахівців, повідомили в «Укроборонпромі».

    Початок роботи спільного підприємства заплановано на середину липня 2023 року.

  • Україна запустила модернізовану лінію електропередач із Польщею

    Україна запустила модернізовану лінію електропередач із Польщею

    Лінію електропередачі між Україною та Польщею запущено в роботу після модернізації і триденної тестової перевірки. Про це повідомляє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

    “Спеціалісти «Укренерго» та їхні польські колеги з компанії PSE швидко провели всі роботи. А європейські партнери надали близько тисячі одиниць обладнання. Лінія працює вже з 27 квітня. Вона успішно пройшла триденний тестовий період”, – заявив прем’єр.

    Шмигаль зазначив, що шляхом продажу електроенергії в європейських країнах планується накопичити ресурси на відновлення енергетики до нового опалювального сезону. Крім цього, у разі потреби можна розпочати імпорт та отримати аварійну допомогу від сусідів.

    “Українці будуть зі світлом, попри ворожі ракетні та дронові атаки”, – підсумував прем’єр.

  • У МВФ розкритикували законопроєкт про повернення 30 тисяч військовим

    У МВФ розкритикували законопроєкт про повернення 30 тисяч військовим

    Законопроєкт №8312 про повернення “військової” виплати 30 тис. грн не визначає джерел фінансування цих додаткових витрат, еквівалентних понад $4 млрд, а отже, може призвести до зростання бюджетного дефіциту в 2023 році. Про це представник МВФ в Україні Ваграм Степанян сказав у коментарі “Інтерфакс-Україна”.

    “Пошук ресурсів такого масштабу, ймовірно, передбачатиме різкі короткострокові податкові заходи або істотні запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, однак такі заходи практично неможливі без дуже негативного впливу на економіку та фінансовий ринок”, – сказав він.

    Степанян додав, що позики для фінансування таких видатків можуть поставити під іще більшу загрозу стійкість боргу України, який уже перебуває під тиском.

    • 10 квітня Верховна Рада проголосувала за повернення виплат військовим у розмірі 30 тисяч гривень. А наступного дня у Раді була зареєстрована постанова, яка блокує повернення цих виплат.
    • Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів, що поправка, проголосована у Раді щодо повернення надбавок військовим, не гарантує проведення виплати.
  • Україна підписала три нових угоди із виробником Bayraktar

    Україна підписала три нових угоди із виробником Bayraktar

    Україна та турецька компанія Baykar під час міжнародної виставки авіаційної техніки Teknofest 2023 у Туреччині підписали три нові угоди для українських виробників. Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін у Телеграмі.

    “Є важливий результат — три нові угоди з турецьким виробником Baykar для українських виробників. Деталі ясне діло не розкажу, та запевняю, ці контракти дають нашій країні експортну виручку і зброю нового покоління”, – написав Камишін.

    • У березні компанія Baykar показала перший зразок розвідувально-ударного БПЛА Bayraktar TB3 палубного базування, який має здійснити свій перший політ вже найближчим часом.
  • В Міненерго заявили про неминучість підвищення тарифів на світло

    В Міненерго заявили про неминучість підвищення тарифів на світло

    На тлі збитків, які Росія завдала енергосистемі України, підвищення тарифів на електроенергію є неминучим. Про це в ефірі телемарафону заявив заступник міністра енергетики Фарід Сафаров.

    Він зазначив, що тарифи будуть підвищені перед наступним опалювальним сезоном.

    “Зміни тарифів – це важкі і вимушені рішення. Поки уряд і НКРЕКП опрацьовують питання, щоб зрозуміти, наскільки потрібно збільшувати тариф”, – заявив заступник міністра.

    При цьому він підкреслив, що дана міра є необхідною і уникнути її не вдасться, оскільки інакше проходження наступного опалювального сезону буде під питанням.

    “Доведеться таке рішення ухвалити, оскільки інакше енергетика не зможе не те що відновитися, а й підготуватися до наступної зими, яка може бути набагато складнішою за попередню”, – зазначив Сафаров.

    Він розповів, що для підготовки до опалювального сезону 2023/2024 необхідно приблизно 3,4 млрд доларів, з них 1,2 млрд – для закупівлі певного типу ресурсів. Решта суми – це те, що необхідно, щоб відновити, по-перше, лінії систем передачі. “Це лінії “Укренерго”, лінії систем розподілу електроенергії, це переважно обленерго, і для відновлення генераційних потужностей. Це ми говоримо про теплову генерацію, про зелену генерацію та гідроакумулюючі та гідростанції. Це приблизно 2,1 млрд доларів”, – заявив Сафаров.

  • Нова пошта отримала нову ліцензію НБУ і тепер зможе відкривати рахунки і випускати платіжні картки

    Нова пошта отримала нову ліцензію НБУ і тепер зможе відкривати рахунки і випускати платіжні картки

    Платіжна система Нової пошти – NovaPay – отримала розширену ліцензію НБУ, яка дозволить надавати нові послуги фізичним особам і бізнесу. Відповідне рішення регулятор ухвалив 28 квітня, інформує пресслужба пошти.

    Тепер NovaPay має можливість:

    • відкривати і обслуговувати рахунки приватних і корпоративних клієнтів,
    • випускати картки до рахунків фізичним особам,
    • здійснювати еквайринг, тобто безготівковий прийом платежів, для бізнесу,
    • забезпечувати перекази без відкриття рахунку,
    • кредитувати,
    • приймати гроші на рахунок і видавати їх тощо.

    “Відкриття рахунків та власна емісія карток зробить розрахунки для клієнтів та між ними швидшими та зручнішими. Насамперед це полегшення відчують споживачі Нової пошти, а надалі — і ті, хто не пов’язаний з логістикою. Головне – усі продукти та послуги будуть доступні як у відділеннях Нової пошти, так і в мобільному застосунку, що зʼявиться вже цього року”, – зазначає Андрій Кривошапко, СЕО NovaPay.

    У 2022 році NovaPay подав також документи на ліцензію EMI (electronic money institution) Центробанку Литви. Після її отримання компанія зможе надавати фінансові послуги у всіх країнах Європейського Союзу.

  • Польща спрощує експорт дронів до України

    Польща спрощує експорт дронів до України

    З 28 квітня експорт дронів з території Польщі до України може здійснюватися на основі загального дозволу, наданого Міністром розвитку і технології Польщі. Відповідне рішення ухвалене польським урядом у відповідь на прохання нашої держави, повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

    «Збройні сили України для захисту нашої держави та перемоги над агресором вкрай потребують БПЛА, як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Уряд України зі своєї сторони спростив імпорт БпЛА. Паралельно Україна на всіх рівнях працювала з нашими партнерами на те, щоб відповідні спрощення були ухвалені й ними. Зокрема, це питання порушувала під час зустрічей з польськими колегами Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко, а Міністерство економіки надіслало відповідного листа нашим партнерам. Сьогодні ми маємо результат роботи. Рішення Уряду Польщі сприятиме прискоренню постачання БПЛА на фронт, посиленню обороноздатності України та прискорить перемогу над агресором», – зазначив заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка.

    За його словами, відповідно до рішення міністра розвитку та технологій Республіки Польща загальним дозволом для експорту БПЛА до України може скористатися будь-який субʼєкт, який має місцезнаходження на території Польщі (комерційна чи неприбуткова організація, або фізична особа). Запровадження загального дозволу звільняє від необхідності отримання індивідуального дозволу при експорті кожної партії дронів.

    Як підкреслив Качка, рішення Польщі вкрай важливе для нас ще й тому, що саме через цю країну наші волонтери закуповують основні обсяги БПЛА.

    Відтак, дозвіл стосується лише певної категорії дронів, визначених в розпорядженні. А саме – безпілотних літальних апаратів, призначених для контрольованого польоту за межами прямої видимості оператора, з максимальною тривалістю принаймні 30 хвилин, але менше 1 години, і призначених для зльоту та обслуговування. Стабільний керований політ при поривах вітру не менше 46,3 км/год.

    При цьому загальний дозвіл не надається у разі якщо експортер або постачальник знає або був поінформований про те, що вказані БпЛА призначені або можуть бути повністю або частково призначені для використання у зв’язку з розробкою, виробництвом, поводженням, експлуатацією, обслуговуванням, зберіганням, виявленням, ідентифікацією або розповсюдженням хімічної, біологічної чи ядерної зброї або у зв’язку з розробкою, виробництвом, обслуговуванням або зберіганням ракет, здатних доставляти таку зброю. Також дозвіл не надається в разі використання їх як частин або компонентів озброєнь, які були експортовані без або з порушенням необхідного дозволу.

  • Україна домовилась із Польщею про розблокування транзиту своєї агропродукції. Названо нові правила

    Україна домовилась із Польщею про розблокування транзиту своєї агропродукції. Названо нові правила

    Україна й Польща під час переговорів у вівторок досягли порозуміння щодо транзиту української сільгосппродукції зерна польською територією після того, як Варшава припинила його разом із забороною на імпорт. Про це оголосила віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, повідомляє “Європейська правда”.

    “За результатами переговорів було вирішено, що транзит українських товарів через територію Польщі буде розблоковано у ніч з четверга на п’ятницю (у ніч проти 21 квітня – ред.)”, – заявила Свириденко.

    Віцепрем’єрка наголосила, що Київ розуміє ситуацію польських фермерів так само, як і польська сторона розуміє становище українських фермерів, які страждають від повномасштабної війни Росії проти України.

    “Зрештою, першопричина цієї ситуації є саме російська агресія. І ми зробимо все, щоб Росія не скористалася з ситуації”, – наголосила вона, додавши, що польська сторона поінформувала про технічні аспекти транспортування української продукції територією Польщі.

    Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус підтвердив досягнення з Україною домовленості щодо відновлення транзиту. Про це пише RMF FM.

    За словами Телуса, зернові вантажі з України, які проходять через Польщу, будуть супроводжуватися і контролюватися за допомогою системи SENT, тобто опломбовуватися GPS-трекерами. Це дасть можливість відстежувати їх, щоб з’ясувати, чи справді вони покинули Польщу.

    Польський міністр запевнив, що “жодна тонна української сільськогосподарської продукції не залишиться в Польщі”. “Кожен транспорт буде супроводжуватися конвоєм через Польщу протягом певного часу”, – додав він.

    Варшава очікує, що таким чином до липня 2023 року надлишки зерна – близько чотирьох мільйонів тонн – будуть вивезені з Польщі, щоб звільнити місце для нового врожаю.

    Своєю чергою міністр розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда наголосив, що після перетину польського кордону вантаж не зможе змінити пункт призначення, “тобто не можна буде зупинитися на будь-якому митному пункті, задекларувати товар і виставити його на ринок”.

    “Ми зберігаємо заборону на ввезення товарів до Польщі, але дозволяємо проходження товарів через Польщу до чотирьох польських портів і до іншої європейської країни”, – уточнив Буда, додавши, що уряд Польщі хоче закріпити це рішення на рівні ЄС.

  • На кордоні з Польщею утворилися черги на в’їзд в Україну

    На кордоні з Польщею утворилися черги на в’їзд в Україну

    На західних кордонах України, зокрема українсько-польському, відмічається накопичення пасажирського транспорту на в’їзд до України. Про це повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби.

    “На західних кордонах України, зокрема українсько-польському, відмічається збільшення кількості осіб, що слідують до України. Дана активізація руху пов’язана з тим, що багато наших співвітчизників слідують в Україну напередодні Великодніх свят. Це місцями призводить до збільшення часу очікування на перетин кордону. Таким чином, у основних пунктах пропуску на кордоні з Польщею, таких як «Шегині» і «Краківець», відмічається накопичення пасажирського транспорту на в’їзд до України”, – йдеться в повідомленні.

    Прикордонники зазначають, що збільшили кількість персоналу для оформлення подорожуючих, а також систематично взаємодіють із закордонними колегами з метою реагування на зміни ситуації.

    Також Держприкордонслужба радить обирати менш завантажені на в’їзд до України пункти пропуску “Угринів”, “Рава-Руська”, “Смільниця”.

  • В Parimatch зависло 250 мільйонів гривень гравців

    В Parimatch зависло 250 мільйонів гривень гравців

    На розрахункових рахунках компанії ТОВ “Паріматч” заблоковано 250 мільйонів гривень клієнтів компанії. Про це під час брифінгу для ЗМІ повідомив генеральний директор холдингу Parimatch Максим Ляшко, повідомляє ЕП.

    “Фактично повністю зупинена операційна діяльність на території України. Ще вночі банки почали відключати наші вебсервіси від можливості як поповнити так і вивести кошти для наших клієнтів”, – зазначив він.

    “Наразі фактично заблоковано 250 млн грн коштів наших клієнтів. Вони є на розрахункових рахунках компанії. Вони належать клієнтам і я впевнений, що так чи інакше вони зможуть отримати доступ до цих грошових коштів”, – додав Ляшко.

    За словами гендиректорки “Паріматч” Наталії Гілевич, йдеться про кошти “кількох десятків тисяч клієнтів”.

    В компанії також уточнили, що якщо є кошти у гравців на балансі, вони можуть продовжувати грати, але до того моменту, поки робота сайту не буде зупинена.

    За словами топменеджерів компанії, вони змушені будуть припинити роботу сервісу, коли рішення про запровадження санкцій офіційно набуде чинності, а саме буде опубліковано в “Урядовому Кур’єрі”.

    “Все одно гроші зберігаються на рахунках компанії, і будуть повернути гравцям, але питання часу і процедури”, – уточнив Ляшко.

    Генеральний директор холдингу Parimatch також запевнив, що компанія буде відстоювати свої права і висловив сподівання, що рішення може бути переглянуте.

    “Є судовий механізм захисту на території України. Крім судового механізму, ми сподіваємося на справедливість в цих питаннях. Відомо, що списки РНБО змінюються. В назві наказу, зокрема, використовується таке формулювання “застосування і внесення змін”, – зазначив він.

    • Президент Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО про санкції проти російських букмекерських контор та сотень компаній, а також 120 фізичних осіб.
This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.