В останні дні гривня продовжує стрімко зміцнюватися. У Національному банку України пояснюють, що на курс впливають надходження валюти від експортерів, а прем’єр-міністр Олексій Гончарук тим часом перераховує позитивні моменти від зміцнення гривні. Однак експерти, з яким поспілкувався InfoResist, іншої думки про активне зміцненні національної валюти.
Зміцнення гривні негативно впливає на експорт
Економіст Тарас Козак підтверджує, що українська національна валюта зміцнилася завдяки інвестиціям іноземних інвесторів, але в цьому є і негативні моменти.
За його словами, українці не довіряють гривні, тому намагаються переводити свої заощадження в долари. Втім, світова спільнота іншої думки.
«Українська економіка стабілізувалася, а через те, що попит на долар був великий, так сталося, що гривня була дуже недооцінена. Те, що ми бачили колись і 30, і 40. Ну зараз вона повернулася на курс 25-27 на початку цього року. І все одно це був привабливий курс для іноземних інвесторів, які в цьому році почали активно інвестувати в українські внутрішні папери, саме в гривні. А для того, щоб іноземцю купити гривню від державної облігації, потрібно спочатку купити гривні, тобто продати долари і купити гривню. Ось і приплив валюти був несподіваним. Якби не було цього припливу, то гривня залишилася, як і в попередні роки, десь на курсі 27-28-29», – каже Козак.
Він пояснив, що певні негативи від такого активного зміцнення полягають у тому, що українським експортерам, які продали продукт за кордоном і привезли в Україну долари, не вдається окупити всі свої витрати.
«Тому що витрати йдуть в гривнях, а продажі в доларах. І коли повертають валютний виторг у країну, потрібно мати достатньо гривень, щоб окупити витрати, тобто заплатити за сировину, заплатити за роботу, сплатити податки і так далі. І часто ця робота для експортерів через те, що долар низький, може перетворюватися у безприбуткову, а іноді навіть збиткову роботу. І це погано не тільки для цих експортерів, це погано загалом для економіки. Тому що, якщо ці компанії перестануть працювати, означає, що люди, які там працюють, втратять роботу, держава втратить податки від компанії, а ще країна не матиме припливу валюти», – зазначив економіст.
Козак наголосив, що якщо експортерів, які зупинили роботу, стане багато, то після цього в економіці відбудеться «зворотній і швидкий рух».
«Тобто пружина долара зараз стискається, але ця пружина може випростатися і перенесеться назад до курсу 25,26,27,28,29 – де вона зупиниться, поки сказати складно. Але здавлюють її не штучно, а саме цей приплив валюти», – вважає він.
Що потрібно робити Нацбанку України?
На думку Козака, Національний банк у подібних випадках міг би викуповувати валюту в свої золото-валютні резерви без такого швидкого зниження курсу покупки.
«Тобто коли там прийшов перший мільярд, вони знизили курс з 28 до 27 або 26 грн. Могли б знизити повільніше. Тобто спочатку купити більше, потім знижувати; знижувати, потім купувати, і так знову. Тому це зниження до 23,5 – це дуже швидке зниження, фактично за 10 місяців гривня заробила більше, ніж 15%. Зміцнення більше, ніж 15% до долара це дуже-дуже швидко. І це я називаю ефектом стиснутої пружини. А те, що цей курс вже впливає на експорт негативно ми бачимо, тому що в країні постійно зростає негативна різниця між обсягом нашого імпорту – він росте швидше і більше, і обсягом експорту – він менший і зростає повільніше», – пояснив економіст.
Він додав, що різниця між вартістю експорту та імпорту (сальдо торгового балансу) весь час збільшується і поки що покривається переказами «заробітчан», які пересилають гроші своїм родичам в Україні. Однак якщо ці кошти перестануть йти або ж інвестори припинять з якихось причини купувати українські облігації, то ця «стиснута пружина» розпрямиться.
Прогноз курсу долара
Козак заявив, що на сьогодні спрогнозувати, яким буде курс у наступному році, дуже складно. Є дуже багато чинників, які впливають на це. Зокрема, буде підписано між Україною і РФ договір на транзит російського газу.
«Якщо не підпишуть, то в Україну щорічно надходитиме на 2 млрд менше виторгу від української газотранспортної системи. А 2 млрд це досить багато. А якщо підпише, то кошти потраплятимуть в бюджет, тобто валюти в країні стане більше. Наступний крок – це “ПриватБанк”. Якщо Коломойський все-таки виграє суд у України, значить, він буде мати можливість якимось чином змінити менеджмент банку або взагалі отримає компенсацію в кілька мільярдів доларів, це значить, що Україна втрачає. Це означає, що МВФ скаже спочатку у себе розберіться, потім ми будемо давати гроші», – вважає експерт.
Зміцнення гривні – добре тільки для імпорту і тих, хто їде відпочивати
Колишній міністр економіки, економіст Віктор Суслов вважає, що зміцнення гривні – це все ж погано для економіки.
«Звичайно, це погано. Найкраще це стабільна валюта. Що таке стабільна валюта? Це валюта, курс якої постійний, яка не зазнає серйозних коливань, ні в бік послаблення, ні в бік посилення. Ось це і є стабільна валюта. Тому те, що гривня зміцнюється, це свідчення тієї ж самої нестабільності. Значить, треба розуміти, які наслідки в економіці будуть від зміцнення гривні», – зазначив він.
Суслов пояснив, що при зміцненні національної валюти ціни починають зростати, а, відповідно, українці стають не багатшими, а біднішими.
«Але є інші, ще більш серйозніші негативні наслідки від зростання курсу. Власне, позитивно може бути добре тим, наприклад, хто купує валюту з різними цілями. Наприклад, для забезпечення імпорту. На імпорт потрібно витрачати менше гривні на закупівлю тої самої кількості доларів або євро, легше завозити іноземні товари, вони стають більш конкурентоспроможними, тому що можна навіть трохи знизити ціни на імпорт і задушити залишки українських виробників, завдяки зростанню курсу гривні. Добре тим, хто збирається їхати за кордон, відпочивати, ще щось. Купити валюту дешевше і поїхати, так. Але для економіки країни – це не здорово, оскільки це все одно вивезення валюти і негативний вплив на платіжний баланс», – стверджує економіст.
Негативне сальдо торгового балансу перевищило 11 млрд доларів
Суслов також вважає, що зміцнення гривні «катастрофічно» впливає на український експорт. При цьому в Україні зростає негативне сальдо торгового балансу, яке вже перевищило 11 млрд дол.
«Тому що зміцнення гривні на 14% приблизно в той час, як офіційний орієнтир на кінець року в уряді понад 29 грн за долар, і багато підприємств розраховували свої бізнес-плани з експорту, виходячи саме з офіційних індикаторів. Що тепер вийшло? Тепер після посилення гривні, природно, навіть колишній валютний виторг при перерахунку в гривню, коли вона завозиться в країну, дає набагато менші суми, ніж наші експортери розраховували. Як наслідок у нас великі проблеми з експортом», – пояснив економіст.
Таким чином в економіці країни починаються такі негативні зміни, як падіння експорту, складнощі експорту, особливо промислової та сільськогосподарської продукції.
«Все це йде з причини того, що Мінфін разом з НБУ поміняли свою боргову політику. Ми почали залучати спекулятивний гарячий капітал, і залучати його почали з дуже високою дохідністю. Тому що при низьких темпах інфляції у нас висока ставка, остання центрального банку, як відомо, була 15,5%. Сьогодні, правда, кажуть, що може знизять. А ставки за кредитами комерційних банків перевищували 20%, але з цінних паперів ми платили в гривні різні ставки, доходило і до 19% в останній час. Однак, коли гривня ревальвується, прибутковість у валюті досягала в цьому році і 30% річних, і перевищувала 20% річних, ну зараз трохи менше. Саме за такою найвищою в світі прибутковості у валюті через ревальвації гривні ми залучили зі всього світу спекулянтів, які готові ризикнути», – підкреслив експерт.
Він додав, що це забезпечило приплив більш як 4 млн дол. протягом року від нерезидентів.
Мінфін будує фінансову піраміду
За словами Суслова, Міністерство фінансів будує фінансову піраміду в тому плані, що високі проценти і погашення попередніх позик відбувається шляхом залучення інвесторів на нових умовах.
«Звичайно, такі піраміди будувати довго ще нікому не вдавалося, тут неминуче обвалення, тобто неминучий той момент, коли припливу нових грошей від нерезидентів не буде, а до того ж почнеться ще й відтік, коли люди будуть забирати свої капітали разом з високими нарахованими відсотками. Ну Мінфін нас втішає тим, що це врешті-решт позики в гривні. По гривні ми завжди розрахуємося, надрукуємо і розрахуємося. Тобто проводиться політика, в результаті якої стає неминуча сильна девальвація гривні, зі стрибком цін, природно, і з ще більшим зубожінням переважної більшості громадян», – стверджує він.
Україну заганяють в серйозну фінансову кризу
Колишній міністр економіки заявив, що країну заганяють в дуже серйозну фінансову кризу через некомпетентні дії команди нового уряду.
«Не тільки я так вважаю, про це всі навколо щодня кричать. У Верховній Раді навіть була спроба створити спеціальну слідчу комісію щодо дій Мінфіну і Нацбанку в цьому напрямку. Я, до речі, упустив момент, створили вони її чи ні. Круглі столи проводилися у Верховній Раді, там Дубінський (нардеп від «Слуги народу», – ред.) проводив, інші депутати. До речі, недавно ж була заява Ради національного банку, де голова ради Данілішин дуже акцентував увагу, що політика Нацбанку матиме важкі наслідки для країни. А рада Нацбанку більшістю голосів вже схвалив цей висновок. Це, насправді, дуже тривожні факти. Це не особиста думка якихось окремих експертів. Це вже розуміння на високому рівні, всередині наших державних органів починаються протиріччя», – підсумував Суслов.
