Нове дослідження моделі поширення крапель, які утворюються в процесі чхання, ставить під сумнів безпеку рекомендованої соціальної дистанції під час епідемії коронавірусу. Про це йдеться в статті фізика Лідії Буруіби з Массачусетського технологічного інституту, передає Naked Sience.
Вона провела цікаве дослідження, результати якого відрізняються від уявлень про чхання, яких дотримувалися вчені.
За даними Буруіби, краплі рідини, які формуються внаслідок чхання, поширюються на 7-8 метрів від джерела і залишаються в повітрі набагато довше, ніж вважалося раніше.
Багато сучасних рекомендацій щодо запобігання та профілактики інфекцій, які передаються повітряно-крапельним шляхом, ґрунтуються на роботах доктора Вільяма Ф. Уеллса. У 1930-х роках він вивчав поширення туберкульозу і розділив викиди з дихальних шляхів на «великі» і «малі» краплі.
Перший вид крапель, на думку Уеллса, швидко осідає біля того, хто чхнув, а “малі” залишаються в повітрі довше, поки з них не випарується вода. Після чого патогени залишаться в «підсушеному» вигляді.
Враховуючи розрахунки Уеллса, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує людям триматися на відстані близько метра один від одного, щоб не заразиться. Водночас Центри з контролю і профілактики захворювань США радять бути на відстані двох метрів. Однак дослідження Буруіби показало, що навіть цього недостатньо.
Фізик зняла процес чхання на відео за допомогою високошвидкісної камери, яка записує зображення з частотою 2 тис. кадрів у секунду. Так вона встановила, що відстань, на яку розлітаються краплі, не залежить від їхнього розміру. На це впливають швидкість «вильоту» крапель з рота або носа, ступінь перемішування частинок і вологість навколишнього середовища. Таким чином, великі краплі також можуть розлітатися на великі відстані й зберігати патогени в достатній кількості вологи.
Дослідження Буруіби може виявитися важливим для боротьби з пандемією коронавірусу. Зокрема, воно пояснює, чому в Сінгапурі деякі пацієнти захворіли COVID-19 навіть коли патоген не виявлявся в повітрі палат лікарні. Ймовірно, вірус, який поширювався через чхання, потрапляв у вентиляційну систему, а потім до палати інших пацієнтів.
Зазначимо, що при коронавірусі частішим симптомом є кашель, а не чхання. Згідно з попередньою роботою Лідії Буруіби, при кашлі патогени поширюються лише на 2,5 метра.
Нагадаємо, раніше експерт пояснив, чи могли деякі люди перехворіти на коронавірус ще до початку глобальної епідемії.
