Category: Суспільство

Більше ніж половина українців вважають, що Офіс президента впливає на державні органи з перевищенням своїх повноважень. Такими є результати соціологічного опитування, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 8 по 15 серпня.

Найбільшим українці вважають вплив ОП на парламент і уряд. Кількість тих, хто поділяє таку думку, зросла з 52% до 59% у порівнянні з минулим роком.

Як демонструють результати опитування, більше ніж половина українців вважають, що представники Офісу президента перевищують свої повноваження, впливаючи на уряд та парламент, а отже й на законодавство.

Утім, 58% українців вважають, що Офіс президента впливає на рішення, які ухвалює Верховна Рада, а 59% вбачають і вплив ОП на рішення Кабміну.

Цікаво, що кількість тих, хто так думає, зросла за останні кілька місяців. Так, у попередньому опитуванні на замовлення Руху ЧЕСНО, що проводилось у грудні 2023 року, про вплив ОП на парламент та уряд заявили відповідно 54% і 52% опитаних українців.

Водночас станом на зараз не погоджуються з цією тезою близько 25% громадян, а ще близько 20% не мають відповіді.

Регіональні відмінності у цьому питанні частково присутні. Так, із тезою про вплив ОП на парламент та уряд частіше погоджуються жителі південних і західних областей. У цих регіонах також найменший відсоток громадян, що не мають відповіді на це питання.

Водночас у центральних та східних областях близько чверті мешканців не визначились із відповіддю, але із тезою про вплив ОП там так само згодна більш ніж половина опитаних.

Крім того, як показало опитування, українці вважають, що ОП перевищує свої повноваження й у взаємодії з правоохоронними, антикорупційними та судовими органами. У порівнянні з минулим роком все більше українців поділяє таку думку.

Так, наразі близько 55% вважають, що ОП впливає на роботу судів, органів правосуддя та антикорупційних органів із перевищенням своїх повноважень. У грудні 2023-го таке ставлення зазначили 47% опитаних.

Водночас станом на зараз близько 22% українців не згодні з такою тезою і приблизно стільки ж не мають відповіді.

У регіональному розрізі відповіді на всі три питання майже ідентичні. Як показують результати опитування, із тезою про надмірний вплив ОП частіше погоджуються жителі південних областей. Примітно, що торік на півдні таку думку поділяли 34% мешканців, а нині цей показник становить майже 70%.

У центральних регіонах із такою тезою погоджуються менше ніж 50%. Там також зафіксовано найбільшу частку тих, хто не може відповісти на це питання.

Опитано було 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо народного депутата України IX скликання від забороненої політичної партії “ОПЗЖ” Нестора Шуфрича та його експомічника. Про це повідомляє Офіс генпрокурора.

Шуфричу та його колишньому помічнику інкримінують фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни влади та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, зміни меж території та державного кордону України (ч. 3 ст. 110-2 КК України). Крім того, Шуфричу також інкримінували державну зраду (ч. 1 ст. 111 КК України).

Слідством було встановлено, що обвинувачувані, разом з іншими довіреними нардепу особами, після окупації Криму забезпечили реєстрацію нерухомості – будинку та земельної ділянки в селищі Сімеїз – за законами Росії. Це майно нардеп придбав у 2013 році через підконтрольне підприємство та довірених осіб.

2016 року з метою охорони майна на тимчасово окупованому півострові обвинувачені організували укладення договору охорони з незаконним воєнізованим формуванням окупаційної влади в АР Крим – “ФДУП “Охрана” Росгвардіі по Республіці Крим”. Пізніше вони організували перерахування Росгвардіі РФ, яка бере участь у війні проти України, понад 648,7 тис. російських рублів за охорону майна.

Крім цього, було встановлено, що Шуфрич був завербований ФСБ і виконував завдання одного з колишніх заступників секретарів РНБО, який 2014 року виїхав до Москви.

Meest China, яка входить до холдингу Meest, пояснила ситуацію з доставкою комплектуючих для дронів із Китаю. Про це йдеться у заяві пресслужби компанії.

Як нагадали у пресслужбі, наприкінці серпня в медіапросторі розгорнулась жвава дискусія з приводу загальних обмежень з боку китайської влади щодо відвантажень окремої категорії товарів, наразі критично важливих для України. Мова про комплектуючі до квадрокоптерів, РЕБи, рації, які від 1 вересня 2024 року підпали під заборону експорту з Китаю в будь-які країни. Хвиля занепокоєння з цього приводу розгорнулась у Telegram-каналах, X/Twitter, Facebook-спільнотах та була висвітлена рядом авторитетних ЗМІ, які зокрема цитували допис командира групи аеророзвідки ЗСУ із позивним “Мадяр”.

У більшості джерел фігурує згадування e-mail розсилки від поштово-логістичної компанії Meest China, яка вже 10 років працює на ринку і є лідером у доставці товарів з Китаю в Україну.

“Розуміємо суспільний резонанс, який спричинила новина про заборону відправки комплектуючих для дронів з Китаю та наша розсилка клієнтам. Але як логістична компанія, яка працює в міжнародному правовому полі, ми були змушені попередити наших клієнтів про такі глобальні офіційні обмеження Китаю. Проте в контексті новини є критично важливий нюанс, а саме – тимчасова неможливість відправки стосується тільки поштових посилок напряму від продавців, натомість більшість сприйняли це як повну неможливість доставки, або ж як окреме оновлення правил компанії”, – йдеться у заяві.

У пресслужбі прояснили декілька важливих речей.

“По-перше, наразі мова йде про обмеження доставки саме в форматі поштової посилки для власного користування, і саме з материкової частини Китаю. Але є ще комерційні відправлення, про них мова не йшла. З цього приводу за консультацією та подальшим замовленням просимо звертатись за контакти, які є на сайті https://meest.cn/. По-друге, ми готувались до цієї заборони, та робимо все можливе щоб найближчим часом надати інші варіанти доставки подібних товарів. Про це клієнти дізнаються шляхом сповіщення в особистих кабінетах. По-третє і найважливіше, зміни спричинені нововведеннями у Китайському законодавстві і стосуються відправок таких товарів в усі країни світу (це не окрема ініціатива нашої компанії, і аж ніяк не рішення Української влади) і ми як перевізник зробимо усе можливе для продовження роботи у нових умовах”, – заявили в Meest China.

Пошта, з якої надходили рекомендації у справі очільника АМКУ Павла Кириленка про незаконне збагачення, належить адвокату Василю Федитнику. Він тісно пов’язаний із заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим. Про це йдеться в розслідуванні “Схем”.

Як з’ясували журналісти, саме з пошти адвоката з оточення Татарова відправляли листи з рекомендаціями сім’ї Кириленка: він надсилав їх на адресу колишньої судді Печерського суду Віти Бортницької, яка також була залучена до надання консультацій родині посадовця після порушення щодо нього кримінального провадження.

Бортницька також має зв’язок із Татаровим – вона захищала кандидатську дисертацію під його керівництвом.

За даними слідства, рекомендації надходили такого змісту: “дружина, тесть, теща — змінити телефони на iPhone останньої моделі, встановивши подвійну аутентифікацію”, “замінити номери телефонів на інші”, “промоніторити і витягнути інформацію з пошти для їх аналізу на ризики”, “почистити пошту і видалити її”.

Серед порад також було знайти “осіб, які могли надати позику для здійснення інвестування чи придбання об’єктів інвестування”.

Під час обшуків з’ясувалось, що родичі посадовця дійсно змінили телефони на нові. Також у будинку, де проживають Наталія та Олександр Матієнко – тесть та теща Кириленка, детективи знайшли рукописні документи із заготовкою свідчень для суду, в яких були враховані рекомендації щодо пояснення походження великих сум на елітну нерухомість.

“Ці записи свідчать про те, що це не виклад тих обставин, які дійсно мали місце, а побудова версій, які будуть краще звучати в суді”, – резюмувала у суді прокурорка САП Валентина Гребенюк.

Як і було написано у рекомендаціях, у суді тесть Кириленка повідомив, що гроші на численне майно, оформлене на них з дружиною, він позичив у третьої особи – хоча раніше ця версія не звучала.

Під час засідання прокурорка САП назвала адресу, з якої направлялися рекомендації у справі посадовця – [email protected], але не зазначила, кому саме вона належить.

Як з’ясували “Схеми”, це пошта Василя Федитника – адвоката юридичної компанії Legal Strategy. Саме цю пошту він вказує у своїх наукових статтях та на різних сервісах.

Зокрема, цю пошту як контакт Федитника Василя Миколайовича журналісти відшукали у витоках з баз даних клієнтів приватної медичної лабораторії “Сінево” та користувачів оператора з продажу квитків mticket. У прив’язці до пошти також вказується дійсний номер телефону юриста.

Федитник раніше працював в адвокатському об’єднанні “Татаров, Фаринник, Головко”, в 2019 році як адвокат цієї фірми він захистив дисертацію.

В 2022 році Федитник, як адвокат Legal Strategy, разом з Татаровим, який на той момент вже два роки як працював в Офісі президента, стали співавторами наукового висновку до проєкту Закону України “Про внесення змін до Кримінального процесуального Кодексу України (щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану)”.

«Схеми» звернулись до адвоката з проханням про коментар, запитавши про відправку рекомендацій у справі посадовця з його електронної пошти. Він сказав, що поки зайнятий і поки не може відповісти.

Вища рада правосуддя поновила розгляд дисциплінарної справи щодо судді Деснянського районного суду Світлани Колегаєвої. На суддю поскаржились, бо вона у 2021 році влаштувала п’яну ДТП, за що її покарав суд. Справу зупинили, бо суддя мобілізувалася. Пізніше справу поновили, бо вона пила під час несення служби. Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглядала справу Колегаєвої.

П’яна Колегаєва влітку 2021 року керувала записаною на матір автівкою Audi, не впоралась з керуванням і вилетіла з дороги, знесла стовп і врізалась у дерево.

Як тоді повідомили у патрульній поліції Києва, Колегаєва відмовилась проходити перевірку кількості алкоголю у її організмі за допомогою драгера (пристрій для визначення рівня сп’яніння, — прим.), суддя наполягала на наркологічній експертизі.

Зрештою справа про п’яне водіння потрапила до Оболонського районного суду Києва, де Колегаєву визнали винною та присудили їй штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборонили керувати авто впродовж року. Колегаєва не погодилась з рішенням суду та подала апеляцію, але програла її.

У січні 2024 року через цю історію на Колегаєву поскаржились, бо поведінка судді підриває довіру до судової системи та суддів загалом. ВРП погодилась зі скаржником, що у цій історії є ознаки дисциплінарного проступку та відкрила справу.

“З лютого по квітень 2024 року ВРП намагалася зрозуміти, чи є якісь підстави, щоб покарати суддю. За цей час Колегаєва вирішила мобілізуватися до війська, за словами активістів «Автомайдану», — це поширена практика спроби уникнення покарання, зокрема, серед суддів. Оскільки Колегаєва дуже хотіла пояснити ВРП чому вона була п’яна за кермом і чому її не варто за це карати, але не може цього зробити через службу десь у військовій частині в Києві, ВРП зупинило розгляд дисциплінарної справи”, – пише «Слідство.Інфо».

Через кілька місяців після рішення ВРП поновлює розгляд справи, бо виявила, що Шевченківського районний суд 16 липня 2024 року оштрафував суддю Колегаєву за вживання алкоголю під час несення служби. Жінку два дні поспіль ловили п’яною.

«Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя звертає увагу, що вказані вище обставини свідчать про те, що суддя Деснянського районного суду міста Києва Колегаєва, будучи звільненою від виконання обов’язків з відправлення правосуддя у зв’язку з призовом на військову службу, продовжує вчиняти поведінку, яка суперечить вимогам Кодексу суддівської етики, принижує статус судді та військовослужбовця, що негативно впливає на авторитет правосуддя», – пояснюють у ВРП свою мотивацію поновити розгляд дисциплінарної справи.

Також у ВРП наголошують, що суддя за допомогою служби намагається уникнути дисциплінарного покарання.

Поки ВРП відклала засідання на 11 вересня, бо захисниця Колегаєвої попросила об’єднати усі скарги на суддю.

В ЦПК зазначають, суддя мобілізувалась побоюючись звільнення і припинення солідних виплат. Наприклад, за 2023 рік вона отримала за наш з вами рахунок 1,3 млн грн.