Православна церква України переходить на новий календар і тепер свята відзначатимуться в інші дати. Про це повідомляє ВВС Україна.
“Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть – українські і московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому – трішечки на московському”, – заявив митрополит Вінницький Симеон на початку архієрейського собору ПЦУ в Києві, який розглядає і має ухвалити рішення перейти на новий церковний календар.
З 1 вересня більшість християн України можуть розпочати відзначати релігійні свята по-новому. Рішення про перехід на новий календар ПЦУ ухвалює на архієрейському соборі – зборах усіх єпископів. Він проходить у Києві у Трапезному храмі Києво-Печерської лаври та має завершитися після полудня.
Формально потім перехід ще має затвердити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявили ВВС настоятель ПЦУ митрополит Епіфаній та низка інших єпископів, питання вже вирішене, з 1 вересня перехід буде.
Перехід на новий календар став важким кроком, на який не наважувались десятиріччями. Церковники боялись, що люди не сприймуть реформу і будуть святкувати по-старому. Чи будуть переходити до УПЦ Московського патріархату, яка, як і РПЦ, проти впровадження календарної реформи.
Проте після повномасштабного вторгнення Росії це питання набуло політичного забарвлення і більшість українців висловили підтримку такому кроку. Це питання почали сприймати як рух “Геть від Москви!”
Різниця між старим Юліанським і новим Григоріанським календарем складає 13 днів. Світська Україна разом з більшістю інших країн вже понад 100 років живе за точнішим – Григоріанським календарем, запровадженим у XVI столітті.
УГКЦ та ПЦУ одночасно 1 вересня перейдуть на новий стиль для нерухомих свят, але зберігають чинну Пасхалію – святкування Великодня та прив’язаних до нього подій. Найбільше з них – Трійця, яку святкують на 50-й день після Великодня.
Такий перехід зі старого Юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають “Новоюліанським календарем”. Саме так робили і православні церкви Європи, які також зберегли різний підхід до вирахування Великодня з церквами Григоріанського календаря.
Більшість українців (які послухають настоятелів УГКЦ та ПЦУ) будуть відзначати Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Улюблене дитяче свято Миколая тепер буде 6 грудня, а післяноворічне Водохреще – 6 січня.
Непроста ситуація буде з Покровою, яку звикли святкувати 14 жовтня. До цього дня прив’язаний день українського козацтва, адже саме Покрова була заступницею козаків.
На цю ж дату припадає день УПА та день захисників та захисниць України. Тепер релігійну частину цього симбіозу свят переносять на 1 жовтня.
14 жовтня та 7 січня зараз є офіційними державними святами з вихідним днем. Чи будуть їх скасовувати – питання до парламенту. Але у воєнний час і так усі вихідні на свята тимчасового скасовані.
Проте Православна церква України звернеться до держави перенести державні свята, які були прив’язані до релігійних.
“Звернемось до влади, щоб узгодити державні свята та церковні. Наприклад, це стосується дня державності на день пам’яті святого Володимира 28 липня, а тепер це буде 15 липня. Це ж стосується Покрови. Будемо просити переносити”, – розповів митрополит Епіфаній.
Проблема Великодня не вирішується простим переходом із Юліанського на Григоріанський календар. Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись так глибоко, що навіть православні церкви Греції та Вселенський патріархат після переходу на новий календар досі відзначають Великдень по-старому.
До старого Юліанського календаря прив’язана так звана Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
Але цю першу неділю колись на заході та сході почали розраховувати по-різному, а тому однакове правило почало виводити різні дати.
Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею в даті нових церковних місяців через різницю між сонячними календарями в 13 днів.
Тому Великдень за Григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за Юліанським. У 30% випадків Великдень збігається, 5% – різниця в чотири тижні, й 20% – різниця в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл). Різниці в два-три тижні не буває.
Крім того, за Юліанським календарем Великдень обов’язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як Григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило. Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з’явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.
Серед інших аргументів наводять і те, що за Юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить у Вифлеємі саме напередодні православного Великодня, а не “католицько-протестантського”.
Вже певний час працює спеціальна комісія Папи Римського та Вселенського патріарха, яка покликана узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.
Наступного разу усі християни відзначатимуть Великдень в один день навесні 2025 року – і це привід завершити їхню роботу компромісом. Саме того року святкуватимуть 1700-ліття Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня.
Якщо їм вдасться порозумітись та залагодити розбіжності підрахунку Пасхалії, то після 2025 року більшість українців відзначатиме не тільки Різдво, а й Великдень разом з усім західним світом.
