Category: Світ

  • Генсек НАТО Рютте: Після війни відносини з Росією мають бути нормалізовані

    Генсек НАТО Рютте: Після війни відносини з Росією мають бути нормалізовані

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що після завершення бойових дій в Україні відносини з Росією мають бути поступово нормалізовані. Про це він сказав в інтерв’ю агентству Bloomberg.

    «Було б нормально після завершення війни з Росією крок за кроком відновити нормальні відносини», – зазначив Рютте.

    Водночас він наголосив, що наразі до цього ще далеко, і Захід повинен продовжувати тиск на Москву, щоб змусити її серйозно поставитися до переговорів.

    «Ми повинні переконатися, що вони готові серйозно брати участь у переговорах з американською адміністрацією і, звичайно, з українцями», – додав генсек НАТО.

  • Трамп похвалив Путіна за “продуктивні переговори” і заявив про загрозу оточення ЗСУ

    Трамп похвалив Путіна за “продуктивні переговори” і заявив про загрозу оточення ЗСУ

    Президент США Дональд Трамп заявив, що провів «дуже хороші та продуктивні» переговори з президентом Росії Володимиром Путіним щодо припинення війни в Україні. Про це він повідомив у Truth Social.

    За словами Трампа, є «дуже висока ймовірність», що війна може нарешті завершитися, однак він також зазначив, що на даний момент «тисячі українських військових повністю оточені російською армією» та перебувають у «дуже важкому й уразливому становищі».

    Трамп заявив, що наполегливо попросив Путіна пощадити життя українських військових, наголосивши, що їхнє знищення стане «жахливою різаниною, небаченою з часів Другої світової війни».

    «Боже, бережи їх усіх!» — написав Трамп.

    • Президент США Дональд Трамп заявив, що вірить у бажання Володимира Путіна досягти миру в Україні та зазначив, що йому легше мати справу з Росією, а не з Україною. Про це Трамп сказав у п’ятницю, підкресливши, що Росія розбиває Україну на полі бою, та висловив упевненість у можливості досягнення миру, заявивши, що прагнутиме укласти найкращу угоду про припинення війни.
    • Американський президент Дональд Трамп на засіданні свого кабінету заявив, що прагнутиме укласти найкращу угоду про припинення війни в Україні, щоб повернути їй якомога більше території. Він зазначив, що у нього були хороші розмови з Володимиром Путіним і Володимиром Зеленським, підкресливши важливість переговорів для вирішення конфлікту та висловивши впевненість у можливості досягнення миру.
  • Мерц зробив прорив у виконанні гігантського плану витрат. Гроші підуть і на оборону

    Мерц зробив прорив у виконанні гігантського плану витрат. Гроші підуть і на оборону

    Лідер німецького Християнсько-демократичного союзу (CDU) та майбутній канцлер Фрідріх Мерц досяг угоди із «Зеленими» щодо масштабного плану фінансування оборони та інфраструктури. Про це він заявив на пресконференції в Берліні, пише Politico.

    «Німеччина повертається», — сказав Мерц. «Німеччина робить великий внесок у захист свободи та миру в Європі».

    Угода передбачає виключення оборонних витрат із жорстких обмежень боргового гальма Німеччини, а також створення спеціального фонду на суму 500 мільярдів євро для фінансування інфраструктурних проєктів поза межами звичайного бюджету.

    Ключовим положенням угоди, на якому наполягали «Зелені», є можливість спрямування частини цих коштів на допомогу країнам, які зазнали незаконної агресії відповідно до міжнародного права. Це означає, що у разі ухвалення плану в парламенті Німеччина зможе надавати значну фінансову підтримку Україні через державні позики.

    Раніше цього місяця Мерц вже досяг угоди зі Соціал-демократичною партією (SPD) щодо цього пакету заходів, однак для внесення змін до Конституції необхідна підтримка «Зелених», які до останнього часу не давали згоди.

    Очікується, що остаточне голосування у Бундестазі відбудеться у вівторок, і за наявних домовленостей воно має завершитися позитивним результатом. Ухвалення цього рішення стане історичним розворотом від традиційної фінансової стриманості Берліна та спрямоване на посилення оборони й стимулювання економіки.

    «Ця угода є чітким сигналом для наших партнерів і друзів, а також для наших противників і ворогів нашої свободи», — заявив Мерц. «Ми здатні захистити себе і тепер повністю готові до цього».

    «Зелені» погодилися підтримати план Мерца після отримання гарантій, що частина інфраструктурних витрат буде спрямована на кліматичну політику.

    • Європейський Союз планує надати Україні мільярдний пакет допомоги на закупівлю військової техніки, розмір якого може скласти близько 700 мільярдів євро. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що ця допомога є частиною підтримки України з моменту російського вторгнення, загальний обсяг якої вже перевищив 134 мільярди євро.
  • FT: У ЄС хочуть застосувати проти Угорщини “ядерний сценарій”

    FT: У ЄС хочуть застосувати проти Угорщини “ядерний сценарій”

    Рішуче небажання Будапешта продовжити низку санкцій ЄС проти Росії в останні дні призвело до активізації обговорень серед держав-членів потреби того, аби позбавити Угорщину права голосу при ухваленні ключових рішень в Євросоюзі. Про це пише Financial Times.

    Згідно з публікацією, напередодні посли ЄС цілий день сперечалися з послом Угорщини в Брюсселі, який вимагав викреслити з санкційного списку російського олігарха Михайла Фрідмана та ще сімох осіб. В іншому разі Будапешт погрожував відмовиться підтримати продовження частини антиросійських санкцій ще на пів року.

    Зіткнувшись з можливістю того, що близько двох тисяч підсанкційних осіб, у тому числі Путін, можуть бути звільненими від санкцій через угорське вето, 26 послів погодились виключити трьох осіб зі списку. Щодо виключення ще одного прізвища домовилися тижнем раніше.

    Зрештою, за даними джерел, санкції було вирішено продовжити на шість місяців.

    Але остання спроба Угорщини шантажувати решту країн, щоб отримати переваги для Кремля, довела терпіння інших столиць до межі.

    “Багато посадовців знову відкрито обговорюють можливість застосування проти Угорщини процедури, передбаченої статтею 7 – ядерного варіанту позбавлення країни-члена права голосу, – але при цьому повністю усвідомлюють політичні виклики та наслідки такого кроку”, – йдеться у публікації.

    Між тим, якщо Угорщина повторить свій шантаж у липні, коли будуть ухвалювати рішення про продовження економічних санкцій проти Росії, включно із заморожуванням державних росактивів в Європі, рішучість держав ЄС вжити заходів проти Будапешта може досягти апогею.

    Непродовження санкцій могло би фактично розморозити до 30% від усього обсягу заморожених активів РФ. За оцінками, могло йтися про приблизно 60 млрд євро розморожених коштів або й дещо більше.

    • Як повідомляло Politico, дипломати Європейського Союзу висловили роздратування через спроби Угорщини і Словаччини зберегти імпорт російської нафти, що стало можливим завдяки використанню правил ЄС, тоді як інші країни блоку вже відмовилися від цього ресурсу.
  • Tesla Маска попередила про ризики для експортерів через тарифи Трампа

    Tesla Маска попередила про ризики для експортерів через тарифи Трампа

    Компанія Tesla попередила, що вона та інші американські експортери можуть постраждати від заходів у відповідь на нові торговельні мита, запроваджені президентом США Дональдом Трампом. Про це йдеться у листі, адресованому торговельному представнику США, пише BBC.

    Попри те, що компанія заявила про підтримку «чесної торгівлі», вона висловила занепокоєння, що американські експортери можуть зазнати «непропорційних наслідків» у разі торговельних контрзаходів з боку інших країн.

    Лист був датований тим самим днем, коли Трамп провів захід у Білому домі, під час якого пообіцяв купити Tesla на знак підтримки Ілона Маска. Документ не підписаний, тому невідомо, хто саме його склав і чи знав про нього сам Маск.

    Акції Tesla з початку року втратили 40% вартості. Деякі експерти вважають, що зв’язки Маска з адміністрацією Трампа шкодять бренду, однак аналітики ринку пояснюють падіння акцій побоюваннями щодо виробничих показників компанії та зниженням продажів за останній рік.

    У листі Tesla зазначила, що працює над змінами у своїх постачаннях, намагаючись використовувати більше локальних компонентів для автомобілів і акумуляторів, щоб зменшити залежність від закордонних ринків. Водночас компанія попередила, що навіть за таких заходів деякі компоненти «важко або неможливо» знайти всередині США.

    Раніше Трамп запровадив додатковий 20% митний тариф на всі китайські товари, що викликало відповідні заходи з боку Пекіна, включаючи підвищення мит на імпорт електромобілів. Китай є другим за обсягом ринком для Tesla після США.

    «Попередні торговельні заходи з боку США викликали негайну реакцію з боку постраждалих країн, включаючи підвищення мит на імпортовані електромобілі», – йдеться у листі.

    ЄС і Канада також пригрозили заходами у відповідь на американські мита на імпорт сталі та алюмінію, які набули чинності цього тижня.

    Тим часом протестувальники атакували автосалони Tesla, висловлюючи невдоволення роллю Маска в адміністрації Трампа, де він очолює Департамент урядової ефективності (Doge).

    Трамп, перебуваючи за кермом нової Tesla червоного кольору, заявив, що протестувальники мають бути визнані «внутрішніми терористами». Він наголосив, що ті, хто вдається до насильства проти компанії, «пройдуть через пекло».

  • У Німеччині судитимуть двох екскерівників Siemens за постачання газових турбін до Криму

    У Німеччині судитимуть двох екскерівників Siemens за постачання газових турбін до Криму

    Німецький суд ухвалив рішення про відкриття кримінального провадження проти двох колишніх керівників інженерного концерну Siemens, яких звинувачують у порушенні санкцій через допомогу в експорті газових турбін Siemens до окупованого Росією Криму. Про це повідомляє Reuters із посиланням на рішення суду.

    Прокуратура Гамбурга ще минулого року висунула звинувачення п’ятьом особам – чотирьом громадянам Німеччини та одному громадянину з подвійним громадянством Швейцарії та Франції. Однак суд постановив розпочати судовий розгляд лише щодо двох із них, а щодо трьох інших провадження було закрито через недостатність доказів.

    Прокуратура Гамбурга оскаржила рішення щодо закриття справи проти трьох підозрюваних.

    Німецька судова влада не розголошує імена осіб, які фігурують у справі. У Siemens заявили, що не можуть коментувати активні судові процеси, але підкреслили, що справа не стосується компанії, а обвинувачені більше не працюють у ній. У Siemens Energy, яка після реорганізації концерну стала власником турбінного бізнесу, також відмовилися від коментарів.

    Європейський Союз і США запровадили санкції, що забороняють постачання енергетичного обладнання до Криму після анексії півострова Росією у 2014 році. Попри це, у 2017 році газові турбіни Siemens були доставлені на дві електростанції, які будувала Москва в окупованому Криму.

    Тоді компанія Siemens заявляла, що поставила турбіни російському клієнту з очікуванням їх використання в межах Росії та не була поінформована про плани їхнього транспортування до Криму.

    • У Німеччині заарештовано підприємця, якого підозрюють у постачанні запчастин для російських дронів на суму 750 тисяч євро. Федеральна прокуратура Німеччини повідомила, що з січня 2020 року до березня 2023 року компанії підприємця поставили в Росію, безпосередньо та через треті країни, електронні компоненти, які використовувалися для безпілотників Орлан.
    • Суд у Німеччині помістив у попереднє ув’язнення колишнього директора верстатобудівного підприємства у Баден-Вюртембергу за підозрою у постачанні Росії верстатів для виготовлення снайперських гвинтівок, порушуючи санкції ЄС. Газета Der Spiegel повідомляла, що у 2015 році керівник підприємства підписав з росіянами договори на постачання високоточного обладнання на суму два мільйони євро, а угоди здійснювалися через треті країни, зокрема Швейцарію та Литву.
  • Трамп: Байден втягнув нас у халепу з Росією. Але я витягну нас звідти

    Трамп: Байден втягнув нас у халепу з Росією. Але я витягну нас звідти

    Президент США Дональд Трамп заявив, що його попередник Джо Байден «втягнув країну у халепу» у відносинах із Росією, і пообіцяв виправити ситуацію – “витягнути звідти”. Відповідну заяву він оприлюднив у Truth Social.

    «Мільйони людей загинули, їх більше ніколи не побачать… і ще багато загинуть, якщо ми не досягнемо і не підпишемо перемир’я та фінальну угоду з Росією», — написав Трамп.

    Він знову повторив свою брехню, що війна в Україні не розпочалася б, якби він був президентом з 2021 року. Також Трамп зазначив, що за його керівництва не сталося б нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, а виведення військ з Афганістану відбулося б «із силою та гордістю», а не стало «найбільш принизливим днем в історії США».

    Серед інших критичних зауважень Трамп згадав про зростання інфляції та проблему з нелегальною міграцією. Він також вкотре заявив, що президентські вибори 2020 року були «сфальсифіковані» та закликав до відповідальності тих, хто, на його думку, «завдав шкоди країні».

  • Португалія відмовилася від купівлі F-35 через Трампа

    Португалія відмовилася від купівлі F-35 через Трампа

    Португалія виключила можливість заміни своїх американських винищувачів F-16 на більш сучасні F-35 через політику президента США Дональда Трампа. Про це пише Politico.

    Військово-повітряні сили країни рекомендували придбати у США винищувачі Lockheed Martin F-35, але коли португальське видання Público запитало міністра оборони Нуну Мелу, який йде у відставку, чи дослухається уряд до цієї рекомендації, він відповів: “Ми не можемо ігнорувати геополітичне середовище у нашому виборі. Нещодавня позиція Сполучених Штатів в контексті НАТО… повинна змусити нас думати про найкращі варіанти, тому що передбачуваність наших союзників є більшою перевагою, яку слід брати до уваги”.

    Через різку зміну курсу під керівництвом Трампа виникають побоювання, що уряд США може заблокувати доступ до оновлень програмного забезпечення та запасних частин, необхідних для повноцінної експлуатації F-35.

    “Світ змінився… і цей наш союзник… може ввести обмеження на використання, технічне обслуговування, компоненти і все, що має стосунок до забезпечення експлуатації літаків і їх використання у всіх типах сценаріїв”, – сказав Мелу.

    Він додав, що є кілька варіантів, які необхідно розглянути як альтернативу F-35, “особливо в контексті європейського виробництва”,

    Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив раніше цього тижня, що Нідерланди не скасовуватимуть свій контракт на поставку літаків. Однак Лісабон ще не підписав угоду.

  • Кремль: Путін передав Трампу “додаткові сигнали” через Віткоффа

    Кремль: Путін передав Трампу “додаткові сигнали” через Віткоффа

    Президент Росії Володимир Путін пізно ввечері 13 березня зустрівся зі спеціальним посланцем США Стівом Віткоффом і передав йому інформацію та «додаткові сигнали» для президента Дональда Трампа. Про це повідомив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.

    За його словами, у Кремлі «є підстави для обережного оптимізму» щодо можливого врегулювання ситуації в Україні.

    Пєсков також зазначив, що строки проведення розмови між Путіним і Трампом визначать після того, як Віткофф передасть отримане послання.

    Пєсков, відповідаючи на запитання, чи є підстави відчувати «обережний оптимізм» щодо перспектив врегулювання російсько-українського конфлікту відповів наступне:

    «Безумовно, є підстави відчувати обережний оптимізм. Ви чули вчора дуже важливу заяву президента Путіна. Відповідаючи на запитання журналістів, він сказав, що він підтримує позицію президента Трампа в плані врегулювання, але озвучив деякі питання, на які потрібно спільно знайти відповідь. Тому, так, дійсно, ще багато чого належить зробити, але, тим не менш, президент солідарен із позицією Трампа».

    • Стів Віткофф після переговорів у Москві повертається у США, щоб обговорити наступні кроки з американським президентом Дональдом Трампом. Радник американського президента з нацбезпеки Майк Волц зазначив, що США з обережним оптимізмом розглядають можливість мирного врегулювання після перемовин у Саудівській Аравії та заяв лідера РФ Володимира Путіна про підтримку перемир’я. Літак спецпредставника Віткоффа вже покинув Росію.
  • Times: У Трампа обмежені варіанти тиску на Путіна

    Times: У Трампа обмежені варіанти тиску на Путіна

    Президент США Дональд Трамп пригрозив економічним тиском на Росію, якщо Москва відмовиться від запропонованого перемир’я в Україні, але варіантів тиску у американців небагато. Про це пише The Times.

    «Я можу зробити фінансово дуже погано для Росії», — заявив він цього тижня. «Я не хочу цього робити, бо хочу досягти миру. Але з фінансової точки зору… ми могли б завдати Росії величезної шкоди. Це було б нищівно».

    Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році США спільно з країнами G7 запровадили санкції, які позбавили російські фінансові установи доступу до міжнародних ринків капіталу. Крім того, російський енергетичний сектор опинився під ціновими обмеженнями, щоб прибутки не спрямовувалися на фінансування війни. Захід також заморозив активи російських олігархів, продавши їхні яхти й вілли, а отримані кошти зараз перебувають під контролем європейських держав.

    Попри це, Москва змогла адаптуватися, продовжуючи фінансувати військові дії та підтримувати економіку. Це ставить питання про реальні важелі впливу Трампа.

    «Фактично, ефективних санкційних інструментів майже не залишилося», — заявив фінансовий аналітик та старший науковий співробітник Центру європейської політики (CEPA) Олександр Коляндр.

    Єдиною сферою, де санкції ще можуть завдати серйозної шкоди Росії, залишається енергетика. Проте такі заходи можуть мати негативні наслідки і для США. Москва використовує «тіньовий флот» — сотні танкерів, зареєстрованих на невідомих власників, щоб уникати санкцій на експорт нафти. Україна неодноразово закликала до посилення контролю та введення жорсткіших обмежень.

    «Якщо США зірвуть продаж російської нафти, це фактично означатиме вилучення з ринку близько 10% світових запасів нафти», — пояснив Коляндр. «Це призведе до зростання цін на бензин для американських споживачів.

    Те ж саме станеться, якщо Вашингтон введе вторинні санкції проти країн, які продовжують купувати російську нафту, таких як Індія та Китай. Так, це вдарить по російській економіці, але ще сильніше — по світовому нафтовому ринку, а отже, і по американських виборцях».

    Для адміністрації, яка прагне стримати інфляцію та знизити витрати на життя, це може стати ризикованим кроком.

    Росія, у свою чергу, висуває власні вимоги. Кремль попросив російські компанії підготувати список санкцій, які Москва хоче скасувати перед можливими переговорами з Вашингтоном.

    На запитання, чи є загроза нових санкцій лише політичним блефом, Коляндр відповів прямо: «Можете називати це брязканням зброєю, якщо хочете. Але ви також можете назвати це маячнею».

  • Венс: Я був би «шокований», якби Трамп перемістив ядерну зброю до Польщі

    Венс: Я був би «шокований», якби Трамп перемістив ядерну зброю до Польщі

    Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що його би «шокувало», якби президент Дональд Трамп підтримав розміщення американської ядерної зброї в Польщі. Про це він сказав в інтерв’ю Fox News.

    «Я не обговорював це питання з президентом, але був би шокований, якби він підтримав розширення розміщення ядерної зброї далі на схід Європи», — зазначив Венс, наголосивши на необхідності обережності в цьому питанні.

    Наразі ядерна зброя США розміщена в кількох країнах НАТО у Західній Європі, зокрема в Німеччині, Бельгії, Італії, Нідерландах, а також у Туреччині.

    Раніше президент Польщі Анджей Дуда закликав США розмістити ядерні боєголовки на території його країни, щоб стримати подальшу агресію Росії.

  • За воєнні злочини в Україні російський неонацист Петровський отримав довічний термін у Фінляндії

    За воєнні злочини в Україні російський неонацист Петровський отримав довічний термін у Фінляндії

    Окружний суд Гельсінкі засудив громадянина Росії Войслава Тордена (Яна Петровського) до довічного ув’язнення за чотири воєнні злочини, скоєні на сході України у 2014 році. Про це повідомляє Yle.

    Прокуратура вимагала довічного ув’язнення за п’ять воєнних злочинів, однак суд відхилив один із пунктів обвинувачення.

    Суд встановив, що Торден був учасником російського добровольчого підрозділу «Русич», який у вересні 2014 року взяв участь у збройному нападі на бійців батальйону «Айдар» Збройних сил України в Луганській області.

    Водночас суд не визнав доведеним обвинувачення щодо керівної ролі Тордена під час засідки 5 вересня 2014 року, коли українських військових атакували з використанням їхнього ж прапора. В ході нападу було знищено військову вантажівку та легковий автомобіль, поранено п’ятьох і вбито 21 українського військовослужбовця. Ще один поранений помер згодом від отриманих травм.

    Оскільки обвинувачення за цим епізодом було відхилене, суд також відмовив у компенсаційних вимогах рідних загиблих та поранених.

    Це перший випадок у Фінляндії, коли суд розглядав справу щодо підозрюваних у воєнних злочинах, скоєних у війні в Україні. Судовий процес проходив у Фінляндії, оскільки Верховний суд країни відхилив запит України про екстрадицію Тордена, посилаючись на неналежні умови в українських в’язницях та ризик несправедливого судового розгляду.

    Раніше фінська система правосуддя розглядала справи про воєнні злочини та геноцид, скоєні під час конфліктів у Руанді, Іраку та Ліберії.

  • Росію атакували дрони: пожежа на НПЗ у Туапсе та вибухи в Москві

    Росію атакували дрони: пожежа на НПЗ у Туапсе та вибухи в Москві

    Росію в ніч проти 14 березня атакували безпілотники, вибухи пролунали в Москві, а в Туапсе Краснодарського краю загорівся нафтопереробний завод. Про це повідомили губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв, очільник Москви Сергій Собянін, губернатор Московської області Андрій Воробйов та російські Telegram-канали.

    У Туапсе внаслідок атаки загорівся резервуар із бензином на території нафтокомплексу. Пожежа охопила понад 1 тисячу м², тривають роботи екстрених служб. Попередньо, постраждалих немає.

    У Москві, за даними мера Собяніна, протиповітряна оборона збила чотири безпілотники. Telegram-канал Astra повідомив про пошкодження будинку внаслідок падіння уламків дрона, що спричинило пожежу. У Московській області два безпілотники збили над Балашихою – уламки одного впали на будівельний майданчик, а в Ленінському районі уламки дрона пошкодили багатоповерховий будинок, що ще не заселений. Ще один дрон було збито без наслідків.

    Через атаку в аеропортах «Внуково» в Підмосков’ї, а також у Сочі та Калузі тимчасово припиняли приймання та відправлення авіарейсів.

    За інформацією Радіо Свобода, дрони СБУ атакували дві газокомпресорні станції в Росії та склад ракет до комплексів С-300/С-400. Зокрема, було уражено станції «Давидовская» в Тамбовській області та «Новопетровская» в Саратовській області, а також склад ракет поблизу села Радьковка, де після влучання розпочалася детонація боєприпасів.

  • Віткофф покинув РФ після переговорів у Москві

    Віткофф покинув РФ після переговорів у Москві

    Спецпосланець США на Близькому Сході Стів Віткофф після переговорів у Москві повертається, щоб обговорити наступні кроки з американським президентом Дональдом Трампом. Про це сказав радник американського президента з нацбезпеки Майк Волц в етері Fox News.

    «Я розмовляв зі своїм колегою, спецпредставником Віткоффом, який перебуває там, і він повертається назад, щоб ми могли оцінити це та обговорити із президентом Трампом, який ухвалить рішення щодо наступних кроків», — сказав він.

    Волц відмовився надавати деталі в етері та не захотів «забігати наперед президента». А втім, він наголосив на «обережному оптимізмі» США щодо можливого мирного врегулювання після перемовин українців і американців у Саудівській Аравії та заяв лідера РФ Володимира Путіна щодо підтримки перемирʼя.

    Літак спецпредставника Віткоффа вже покинув Росію, передало пропагандистське агентство «РИА Новости». Представник Трампа мав зустрітися з Путіним, але наразі не відомо чи відбулась ця зустріч.

  • Віцепрезидента Венса освистали під час концерту у Вашингтоні

    Віцепрезидента Венса освистали під час концерту у Вашингтоні

    Віцепрезидент США Джей Ді Венс зазнав гучного освистування під час відвідування концерту в Центрі виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді у Вашингтоні. Про це повідомляє The New York Times.

    За даними очевидців і відео, опублікованого в соцмережах, як тільки Венс разом із другою леді США Ушою Венс зайняв своє місце в залі, глядачі почали його освистувати. Реакція тривала близько 30 секунд.

    Ця подія відбулася на тлі критики рішення президента Дональда Трампа, який минулого місяця звільнив членів ради Центру Кеннеді, призначених за часів Джо Байдена, та обрав себе головою ради. Раніше Трамп критикував Центр за “занадто велику орієнтованість на прогресивні цінності”.

    Video: Andrew Roth / The Guardian

    Джей Ді Венс відвідав концерт Національного симфонічного оркестру, який виконав скрипковий концерт Дмитра Шостаковича та балет Ігоря Стравінського “Петрушка”. Подружжя Венсів залишилося на весь концерт.

    Концерт розпочався із запізненням на 20 хвилин через посилені заходи безпеки. Представники Білого дому не прокоментували інцидент, а речниця Центру Кеннеді також утрималася від коментарів.

  • Мережа ресторанів Haidilao виплатить компенсацію 4 тис. клієнтів після інциденту із сечею у бульйоні

    Мережа ресторанів Haidilao виплатить компенсацію 4 тис. клієнтів після інциденту із сечею у бульйоні

    Мережа ресторанів китайського хотпоту Haidilao заявила, що компенсує витрати понад 4 000 клієнтам, які відвідали один із її закладів у Шанхаї після того, як двоє відвідувачів справили нужду в бульйон.

    Відео, на якому двоє чоловіків мочаться в хотпот під час вечері в приватній кімнаті одного з ресторанів Haidilao, почало поширюватися в мережі наприкінці лютого.

    Компанія заявила, що інцидент стався 24 лютого, але їй знадобилося чотири дні, щоб визначити точний час і місце події. Лише 6 березня вдалося встановити, що випадок стався у закладі в центрі Шанхаю.

    «Ми повністю усвідомлюємо, що ніяка компенсація не може повністю загладити цей інцидент», – йдеться у заяві компанії. Haidilao також визнала, що інцидент виявив прогалини в підготовці персоналу, який не зміг вчасно виявити проблему.

    Компанія звернулася до поліції в місті Цзяньян, провінція Сичуань, де знаходиться її штаб-квартира, та в інші міста.

    За даними шанхайської поліції, двоє причетних осіб – 17-річні юнаки – вже затримані. Haidilao також подала на них цивільний позов.

  • ЗМІ: Келлога виключили з переговорів на вимогу Кремля, бо надто проукраїнський

    ЗМІ: Келлога виключили з переговорів на вимогу Кремля, бо надто проукраїнський

    Спеціального посланця президента США Дональда Трампа з питань України та Росії, генерал-лейтенанта у відставці Кіта Келлога, було виключено з високорівневих переговорів щодо припинення війни через небажання Кремля мати його серед учасників. Про це повідомляє NBC News з посиланням на американські та російські джерела.

    Келлог не був присутній на переговорах у Саудівській Аравії, де 18 лютого відбулися окремі зустрічі представників США з російськими та українськими делегаціями. За даними джерел, президент Росії Володимир Путін вважає Келлога «занадто проукраїнським» та не хоче вести з ним переговори.

    «Келлог – колишній американський генерал, надто близький до України. Не наша людина», – заявив високопосадовець Кремля.

    В адміністрації Трампа підтвердили, що Росія не хотіла участі Келлога, проте невідомо, коли саме це було повідомлено Білому дому.

    Натомість у лютому до Москви відправили іншого спецпосланця Трампа – Стіва Віткоффа, який провів у Кремлі 3,5 години з Путіним. Офіційний зміст їхньої розмови не розголошувався, але Віткофф заявив, що отримав від Путіна повідомлення для Трампа.

    13 лютого Трамп оголосив склад американської делегації для переговорів із Росією, до якої увійшли держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф та радник з нацбезпеки Майкл Волц. Келлога у списку не було.

    За словами колишнього заступника міністра закордонних справ Росії Андрія Федорова, головною причиною його виключення є те, що Келлог підтримує замороження лінії фронту, тоді як Москва вимагає повного виведення українських військ із територій, де тривають бої, зокрема з Херсонської та Запорізької областей.

    80-річний Келлог – відданий прихильник Трампа, який працював на різних посадах під час першого президентського терміну, в тому числі був радником з питань національної безпеки тодішнього віце-президента Майка Пенса. Він вважається “яструбом”.

  • Опитування: Більшість американців стурбована, що Трамп надто тісно пов’язаний із Росією

    Опитування: Більшість американців стурбована, що Трамп надто тісно пов’язаний із Росією

    Більше половини американців, зокрема кожен четвертий республіканець, вважають, що президент США Дональд Трамп занадто зблизився з Росією, докорінно змінивши зовнішню політику країни. Про це свідчать результати опитування Reuters/Ipsos.

    56% респондентів погодилися із твердженням, що Трамп надто тісно співпрацює з Москвою. Серед них – 89% демократів та 27% республіканців. Водночас 40% опитаних не погодилися з цією думкою, а 4% утрималися від відповіді.

    Після початку другого терміну Трамп продемонстрував зміну підходу до війни в Україні, зокрема публічно розкритикував президента Володимира Зеленського та запропонував угоду про припинення вогню, яку Кремль зустрів прохолодно. Його зовнішньополітичний курс викликав занепокоєння серед європейських союзників США, які дедалі активніше обговорюють необхідність розбудови власної системи оборони.

    Розподіл допомоги Україні та умови Трампа

    Опитування також показало, що 44% американців підтримують ідею Трампа про надання військової допомоги Україні в обмін на доступ США до її мінеральних ресурсів. Таку позицію підтримали дві третини республіканців та кожен п’ятий демократ.

    Попри зміни в зовнішній політиці, рівень підтримки Трампа серед американців залишається стабільним – 44%, що є вищим показником, ніж у більшості його попередніх років перебування при владі.

    Малий інтерес до територіальної експансії

    Результати опитування засвідчили низький рівень підтримки територіальних амбіцій Трампа. Лише 1% американців вважають, що президенту слід зосередитися на розширенні територій США, тоді як 61% назвали головним пріоритетом боротьбу з інфляцією.

    Ідея приєднання Канади отримала підтримку лише 17% респондентів, у тому числі 26% республіканців. План Трампа щодо захоплення Гази для «відновлення миру на Близькому Сході» підтримали 21% опитаних, зокрема 34% республіканців, хоча правозахисні організації розглядають цей сценарій як етнічне очищення.

    Більшу підтримку серед республіканців мають плани Трампа щодо Панамського каналу та Гренландії. 65% республіканців погодилися, що США мають взяти під контроль канал для захисту своєї економіки, тоді як 89% демократів не підтримують цю ідею. Щодо Гренландії, 45% республіканців вважають, що США повинні її контролювати для посилення національної безпеки, що категорично не підтримують 88% демократів.

    Данія вже неодноразово заявляла, що Гренландія не продається, але Трамп натякнув на можливість введення тарифів у разі відмови Копенгагена.

  • ЗМІ: Покупці російської нафти віднині потрапляють під санкції США. Це частина стратегії Трампа

    ЗМІ: Покупці російської нафти віднині потрапляють під санкції США. Це частина стратегії Трампа

    З 14 березня європейські країни та союзники США більше не можуть купувати російську нафту без ризику потрапити під американські санкції. Про це повідомляє журналіст Fox Business Едвард Лоуренс з посиланням на джерело, знайоме з ситуацією.

    Джерело зазначає, що це рішення є частиною переговорної стратегії Вашингтона, спрямованої на припинення війни в Україні.

    «Адміністрація зосереджена на припиненні бойових дій та просуванні переговорного процесу», – заявило джерело, додавши, що санкції залишаються ключовим інструментом досягнення цієї мети.

    США продовжать застосовувати обмеження проти Росії, щоб посилити тиск на Москву та сприяти завершенню війни, – пише журналіст.

    Також він оприлюднив документ. Мова йде про ліцензію № 8L.

    Це документ від уряду США, який дозволяв деяким компаніям і банкам завершувати свої старі угоди, пов’язані з купівлею та продажем енергії (наприклад, нафти чи газу), за участю певних російських банків, таких як Сбербанк чи ВТБ. Ця ліцензія діяла до 12 березня 2025 року і допомагала уникнути проблем із санкціями, які забороняють співпрацю з цими банками. Але вона не дозволяла укладати нові угоди, а лише завершувати вже укладені. Тепер, коли термін дії закінчився (вчора, 12 березня 2025 року), такі операції більше не можна проводити під цією ліцензією.

    Основні покупці російської нафти

    Для сирої нафти основними покупцями є Китай та Індія, за ними йдуть ЄС (Угорщина, Словаччина) та Туреччина. Імпорт сирої нафти Китаєм з Росії складає понад 80% від усього його імпорту, загальною вартістю понад 55 мільярдів доларів. Імпорт Індією складається з близько 77% сирої нафти.

    Основними покупцями нафтопродуктів Росії є Туреччина, Китай та Бразилія.

  • Суд зобов’язав негайно поновити тисячі звільнених Маском працівників

    Суд зобов’язав негайно поновити тисячі звільнених Маском працівників

    Федеральний суддя США Вільям Алсуп ухвалив рішення, яке зобов’язує шість федеральних агентств негайно поновити на посаді працівників, звільнених у межах ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо скорочення державного апарату. Про це повідомляє CNN.

    Рішення поширюється на Міністерства у справах ветеранів, сільського господарства, оборони, енергетики, внутрішніх справ і фінансів. Суддя зазначив, що пізніше розгляне можливість поширення цього наказу на інші федеральні агентства.

    Алсуп дійшов висновку, що Управління з питань персоналу (OPM) незаконно наказало агентствам звільнити співробітників, які перебували на випробувальному терміні, тобто працювали менше року.

    «Суд встановив, що OPM дійсно дало вказівку агентствам звільнити всіх працівників на випробувальному терміні, за винятком критично важливих посад», – заявив суддя, відхиливши аргументи Міністерства юстиції, що рішення про звільнення ухвалювали самі агентства.

    Під час засідання суддя Алсуп різко розкритикував Міністерство юстиції за те, що воно не надало для свідчень в.о. директора OPM Чарльза Езела, який мав пояснити роль його відомства у звільненнях.

    «Ви боїтеся зробити це, тому що знаєте, що перехресний допит покаже правду», – звернувся Алсуп до адвоката Мін’юсту.

    Суддя також засумнівався у правдивості поданих документів, назвавши їх «прес-релізами» та «фіктивними документами».

    Рішення суду набирає чинності негайно, і федеральні агентства зобов’язані поновити звільнених співробітників.

    Адміністрація Трампа скорочує персонал у федеральних відомствах, головним чином на чолі з Департаментом урядової ефективності (DOGE) Ілона Маска. За оцінками Evercore ISI, зусилля DOGE прямо чи опосередковано призведуть до скорочення майже 500 000 робочих місць.

    • Трамп обмежив роль Маска у прийнятті урядових рішень, підкресливши, що міль’ярдер може лише надавати рекомендації, тоді як остаточні рішення залишаються за міністрами. На тлі цієї зустрічі Маск визнав помилки в діяльності DOGE, однак скорочення урядових витрат залишаються пріоритетом, а суди розглядають позови, що оскаржують роль Маска в уряді.
  • Трамп: США обговорювали з Україною, які території відійдуть Росії, зокрема питання ЗАЕС

    Трамп: США обговорювали з Україною, які території відійдуть Росії, зокрема питання ЗАЕС

    Президент США Дональд Трамп заявив, що в межах переговорів про припинення вогню між Росією та Україною вже були обговорені територіальні питання, включно з тим, які землі залишаться під контролем України, а які відійдуть Росії. Про це він сказав під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.

    «Ми не працюємо наосліп. Ми обговорювали з Україною території – які збережуться, а які будуть втрачені, а також інші елементи фінальної угоди», – заявив Трамп.

    Він також підкреслив, що в переговорах зачіпалося питання Запорізької атомної електростанції:

    «Там включена електростанція. Знаєте, дуже велика електростанція. Кому дістанеться електростанція і хто що отримує…»

    За словами Трампа, США наполягають на тому, щоб мирний процес не був марним і щоб сторони чітко розуміли умови угоди:

    «Ми кажемо: дивіться, ось що ви можете отримати. А ось – що ні».

    Він також зазначив, що українська сторона обговорює вступ до НАТО, але натякнув, що це питання вже давно має очевидну відповідь:

    «Всі знають, яка тут відповідь. Вони знають цю відповідь 40 років».

    Трамп підсумував, що багато деталей остаточної угоди вже фактично узгоджено, і тепер рішення за Росією.

    «Якщо ні – це буде дуже прикрий момент для світу», – додав президент США.

    • Раніше Трамп заявляв, що вірить у бажання Володимира Путіна досягти миру в Україні, та зазначив, що йому легше мати справу з Росією, ніж з Україною. Трамп підкреслив, що Росія має переваги у потенційних мирних переговорах, оскільки контролює значну територію, і висловив упевненість у можливості досягнення миру.
    • У лютому Дональд Трамп пообіцяв укласти «найкращу угоду» про припинення війни, щоб Україна повернула «якнайбільше» території, навівши приклад своїх хороших розмов з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським. Трамп зазначив, що Росія має переваги у мирних переговорах, і підкреслив важливість переговорів для вирішення конфлікту.
  • Трамп заявив, що анексія Гренландії «відбудеться»

    Трамп заявив, що анексія Гренландії «відбудеться»

    Президент США Дональд Трамп заявив, що анексія Гренландії є неминучою та що США «доведеться укласти угоду» щодо острова. Про це повідомляє The Guardian.

    «Я думаю, що анексія Гренландії відбудеться», – сказав Трамп під час зустрічі в Білому домі.

    Він також зазначив, що раніше не приділяв цьому багато уваги, але зараз вбачає в цьому важливий аспект міжнародної безпеки, звертаючись до генерального секретаря НАТО Марка Рютте:

    «Знаєш, Марку, це потрібно для міжнародної безпеки, не лише для нашої безпеки».

    Трамп також позитивно оцінив результати парламентських виборів у Гренландії, де перемогу здобула про-бізнесова опозиційна партія Demokraatit, яка підтримує поступовий рух до незалежності від Данії.

    Офіційний Копенгаген та влада Гренландії поки не коментували нову заяву президента США.

    • Газета The Wall Street Journal повідомляла, що президент США Дональд Трамп заявив про свою рішучість домогтися приєднання Гренландії до Сполучених Штатів, розглядаючи різні способи реалізації цього плану, включно з економічним тиском і дипломатичними маневрами, а також не виключаючи силових сценаріїв. Трамп висловив невдоволення відмовою Данії продати Гренландію та пригрозив економічними санкціями, якщо Копенгаген не піде на поступки.
    • Данський активіст Ксавє Дютуа запустив онлайн кампанію зі збору коштів на купівлю американського штату Каліфорнія у відповідь на претензії президента США Дональда Трампа на Гренландію. Дютуа обґрунтовує свою ідею тим, що такий крок дозволить Данії отримати сонце, пальми та роликові ковзани, і натякає, що Трамп не надто любить Каліфорнію, критикуючи її керівництво.
  • Трамп про заяву Путіна: Вона була неповною. Сподіваюсь, він зробить правильний вибір

    Трамп про заяву Путіна: Вона була неповною. Сподіваюсь, він зробить правильний вибір

    Президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Росія погодиться на припинення вогню в Україні. Про це він заявив під час зустрічі в Овальному кабінеті з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, повідомляє SkyNews.

    За словами Трампа, його спеціальний посланець Стів Віткофф веде серйозні переговори в Москві та незабаром зустрінеться з президентом Росії Володимиром Путіним.

    «Сподіваюся, Росія зробить правильний вибір», – сказав Трамп, повторивши, що хоче бачити припинення бойових дій.

    Трамп також прокоментував останні заяви Путіна, зроблені після зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Він назвав їх «перспективними», але «неповними» та наголосив, що готовий до подальших переговорів із Кремлем щодо припинення війни.

    Також він додав, що «хотів би бачити припинення вогню з боку Росії».

    Окрім того, президент США несподівано відійшов від своєї традиційної критики НАТО та похвалив Марка Рютте за його роботу, заявивши, що він «виконує фантастичну роботу».

  • У Бельгії та Португалії провели обшуки у справі про корупцію в Європарламенті на користь Huawei

    У Бельгії та Португалії провели обшуки у справі про корупцію в Європарламенті на користь Huawei

    Бельгійська федеральна поліція провела обшуки в офісах і будинках лобістів китайської компанії Huawei, яких підозрюють у підкупі 15 чинних депутатів Європарламенту. Про це повідомляє Le Soir.

    Повідомляється, що правоохоронці шукали докази того, що представники китайської компанії порушили закон під час лобіювання членів Європейського парламенту. Слідчі дії охопили 21 об’єкт у Бельгії та Португалії, включно зі штаб-квартирою Huawei в Брюсселі, будинками кількох лобістів, а також іншими офісами, пов’язаними з цим розслідуванням.

    За даними бельгійської прокуратури, з 2021 року Huawei могла незаконно впливати на членів Європарламенту, використовуючи хабарі, дорогі подарунки і розкішні поїздки, щоб домогтися вигідних рішень. Слідчі підозрюють, що китайська компанія намагалася вплинути на політику ЄС щодо китайських технологій, 5G і заходів безпеки.

    Основний підозрюваний – 41-річний лобіст Валеріо Оттаті, який раніше працював помічником італійських депутатів Європарламенту, що займалися питаннями, пов’язаними з Китаєм. Після цього він перейшов на роботу в Huawei і, як стверджують слідчі, використовував свої політичні зв’язки для просування інтересів китайської компанії в ЄС.

    Бельгійські прокурори заявили, що під виглядом законної лобістської діяльності могли здійснюватися таємні грошові перекази, масковані як ділові витрати, а також передаватися кошти через третіх осіб, що викликає підозри у відмиванні грошей.

    За попередніми даними, до схеми можуть бути причетні близько 15 чинних і колишніх депутатів Європарламенту, а також їхні помічники та консультанти.

    Компанія Huawei категорично відкинула звинувачення, заявивши, що веде свою діяльність у суворій відповідності з європейським законодавством. Однак слідчі зазначають, що подібні схеми раніше вже виявляли щодо китайських лобістів у Брюсселі.

  • Путін: Ми за перемир’я, але є нюанси

    Путін: Ми за перемир’я, але є нюанси

    Росія згодна на припинення бойових дій. Про це президент Росії Володимир Путін сказав під час спільної пресконференції з Олександром Лукашенком.

    “Ми згодні з пропозиціями припинити бойові дії. Але виходимо з того, що це припинення має бути таким, що призвело б до довгострокового миру й усунуло б первісні причини цієї кризи”, – заявив Путін.

    Путін при цьому додав, що пропозиція про припинення вогню має призвести до довгострокового миру і усунула б першопричини “кризи”.

    За його словами, для української сторони було б добре домогтися перемир’я на 30 днів.

    «І ми за (перемир’я), але є нюанси, – додав Путін. – Що буде з тими (солдатами ЗСУ), хто залишився в Курській області? Ми їх просто випустимо, чи що? Як складатиметься ситуація на лінії зіткнення – 2000 кілометрів, ми майже скрізь наступаємо. Хто визначить, де і хто порушив можливе припинення вогню? У ці 30 діб. Україні продовжать постачати зброю, збережеться примусова мобілізація? Як вирішуватимуть питання верифікації, як нам гарантують, що нічого такого не буде?».

    Усі ці питання, вважає Путін, потребують обговорення, зокрема, можливо, з президентом США Дональдом Трампом. «Сама по собі ідея правильна, і ми безумовно її підтримуємо, але є питання, які нам треба обговорити», – додав він.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко вже відреагував на промову Путіна.

    “Типова поведінка Росії в міжнародній політиці: «ми готові припинити вогонь, але є «нюанси». Важливо розуміти, що інформаційна стратегія Росії буде направлена в будь-якому разі на те, щоб звинувачувати Україну в їхніх же порушеннях, висувати дивні вимоги, і зробити все так само, як було під час Мінська. Це їх тактика є і буде – брехати і звинувачувати”, – написав Коваленко.

  • ЗМІ: Білий дім може збільшити військову присутність в Панамі для “повернення” Панамського каналу

    ЗМІ: Білий дім може збільшити військову присутність в Панамі для “повернення” Панамського каналу

    Адміністрація президента США Дональда Трампа доручила військовим розробити варіанти збільшення американської військової присутності в Панамі з метою реалізації плану з “повернення” Панамського каналу під контроль США. Про це повідомляє NBC News з посиланням на джерела в уряді.

    Під час звернення до Конгресу минулого тижня Трамп заявив: “Для посилення національної безпеки моя адміністрація поверне контроль над Панамським каналом”. Однак американські посадовці не уточнюють, що саме мається на увазі під “поверненням”.

    За даними джерел, Південне командування Збройних сил США (SOUTHCOM) розглядає кілька варіантів дій: від посилення співпраці з панамськими військовими до менш імовірного сценарію – застосування військової сили для встановлення контролю над каналом.

    Офіційною причиною планованих дій є прагнення США зменшити вплив Китаю в регіоні. Вашингтон звинувачує Пекін у спробах отримати стратегічний контроль над водним шляхом через інвестиції та угоди з Панамою.

    Панама та Китай заперечують будь-яке зовнішнє втручання в управління каналом. Офіційний Пекін звинуватив США у використанні “примусу” для тиску на панамську владу з метою обмеження китайських інвестицій.

    Президент Панами Хосе Рауль Муліно наголосив, що канал залишається під контролем його країни, а звинувачення у співпраці з Китаєм є безпідставними.

    Серед можливих сценаріїв, які розглядає адміністрація Трампа:

    • Розміщення додаткових військових сил у Панамі для гарантування безпечного проходу американських суден.
    • Відновлення контролю США над експлуатацією каналу.
    • Використання американських військових для забезпечення безпеки існуючих портів або будівництва нових об’єктів.
    • Відкриття в Панамі навчальних центрів для підготовки військових США до бойових дій у джунглях, як це було до 1999 року.
    • Також США розглядають можливість блокування проходу китайських суден через канал у разі військового конфлікту.

    На тлі зростання напруженості компанія BlackRock і низка американських інвесторів оголосили про купівлю 90% акцій Panama Ports Company, яка керує портами Бальбоа і Крістобаль по обидва кінці каналу. Раніше ці порти контролювала гонконгська компанія CK Hutchinson.

    Адміністрація Трампа продовжує розглядати всі варіанти розширення впливу США в Панамі, а міністр оборони Піт Гегсет очікує на візит до країни наступного місяця для обговорення подальших дій.

  • FT: Скорочення Маска не змогли зупинити зростання витрат США до нового рекорду

    FT: Скорочення Маска не змогли зупинити зростання витрат США до нового рекорду

    Федеральні витрати США у лютому сягнули рекордних $603 млрд, що свідчить про складнощі адміністрації Дональда Трампа у реалізації політики значного скорочення урядових видатків. Попри заяви про економію понад $100 млрд, новостворений Департамент ефективності уряду (DOGE), який очолює Ілон Маск, за перший повний місяць своєї роботи не зміг забезпечити помітного зниження витрат. Загальні видатки зросли на $40 млрд порівняно з аналогічним періодом минулого року, що становить 7% приросту.

    Про це повідомляє The Financial Times із посиланням на дані Міністерства фінансів США.

    В рамках заходів економії представники DOGE провели перегляд витрат у низці урядових установ, зокрема у Державному департаменті, Міністерстві охорони здоров’я та підрозділах Міністерства фінансів. Внаслідок цього десятки тисяч держслужбовців були відсторонені або звільнені, а тисячі державних контрактів та грантів – скасовані.

    Маск неодноразово говорив, що метою DOGE є скорочення федерального бюджету на $1 трлн, причому економія наразі, за його словами, досягає $4 млрд на день. Проте офіційний звіт Міністерства фінансів за лютий засвідчив, що лише кілька категорій витрат зазнали скорочення. Наприклад, Міністерство освіти зменшило видатки на $6 млрд.

    Експерти зазначають, що загальний ефект від ініціативи поки незначний.

    “Заощадження DOGE настільки малі, що їх не можна ідентифікувати в загальних щомісячних витратах”, – зазначила економічна аналітикиня Manhattan Institute Джессіка Рідл, яка вивчала результати програми.

    Натомість у деяких сферах витрати зросли. Зокрема, щомісячні видатки на охорону здоров’я підвищилися на 3% (+$5 млрд), а витрати на соціальне забезпечення збільшилися на 6% (+$8 млрд). Міністерство фінансів повідомило, що власні прямі витрати зросли на $29 млрд, зокрема через збільшення витрат на обслуговування держборгу (+$10 млрд, до $86 млрд) та податкові пільги (+$14 млрд).

    Державний секретар США Марко Рубіо контролював скорочення бюджету Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), витрати якого у лютому знизилися вдвічі – до $226 млн проти $547 млн у попередньому році. Водночас його загальний річний бюджет скоротився лише на $100 млн – із $1,7 млрд до $1,6 млрд.

    Колишній економічний радник Білого дому Брендан Дюк зауважив, що вплив ініціативи ще складно оцінити, оскільки “це лише початковий етап”, і частина звільнень могла ще не відобразитися у статистиці. Водночас він наголосив, що лютневі дані дають реалістичніше уявлення про масштаби потенційних заощаджень.

    Попри наміри Маска активізувати заходи DOGE та зосередитися на найбільших статтях витрат, таких як соціальне забезпечення, Палата представників 5 березня ухвалила закон, що продовжує фінансування державних установ на поточному рівні до кінця вересня. Документ має пройти розгляд у Сенаті, де для його ухвалення потрібна підтримка щонайменше восьми демократів.

    Водночас Дональд Трамп намагався обмежити діяльність DOGE, заявивши під час засідання уряду, що кожне міністерство саме відповідає за кадрові рішення у своїй структурі. Він також закликав Маска застосовувати “скальпель”, а не “сокиру” у процесі скорочення видатків.

    Ці заяви пролунали після критики республіканських законодавців щодо темпів і масштабів урядових звільнень, що призвело до необхідності повторного найму фахівців для виконання критично важливих завдань, зокрема у сфері ядерної безпеки. Крім того, деякі судові рішення обмежили дії DOGE. Минулого тижня Верховний суд США постановив, що адміністрація Трампа має розподілити майже $2 млрд на програми іноземної допомоги, які вже були затверджені раніше.

    “Я не впізнаю своєї країни!” ‒ так описують ситуацію в США багато громадян, бачачи, як Ілон Маск і християнські націоналісти руйнують підвалини держави. Що буде з Америкою? Що буде з демократією, якщо вдасться реалізувати їхню антигуманну утопію?

  • Стармер: Якщо Росія не планує нової агресії, навіщо їй боятися безпекових гарантій для України?

    Стармер: Якщо Росія не планує нової агресії, навіщо їй боятися безпекових гарантій для України?

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його не здивувала негативна реакція Росії на пропозицію США щодо припинення вогню в Україні. Він наголосив, що союзники мають посилити тиск на Кремль та забезпечити Україну надійними гарантіями безпеки. Про це він сказав в інтерв’ю The News Agents.

    «Якщо Росія не має намірів порушувати мирну угоду, то чому вона так категорично виступає проти безпекових гарантій?» – зауважив Стармер, наголошуючи, що Москва вже неодноразово порушувала попередні домовленості.

    За його словами, без таких гарантій будь-яка угода з Росією залишатиметься вразливою.

    «Ми вже бачили, що трапляється, коли Росія бере на себе зобов’язання, а потім порушує їх. Якщо Путін дійсно прагне миру, то логічно було б підтримати механізми, які його забезпечать», – зазначив британський прем’єр.

    Стармер також наголосив на важливості співпраці з союзниками та підготовці нових кроків для підтримки України. Він анонсував зустріч із міжнародними лідерами в суботу, щоб обговорити подальші заходи для досягнення стабільного миру.

  • DOGE регулярно бреше про заощаджені кошти. Після викриттів приховали всі дані

    DOGE регулярно бреше про заощаджені кошти. Після викриттів приховали всі дані

    Група з підвищення ефективності уряду США (Department of Government Efficiency, DOGE), очолювана Ілоном Маском, неодноразово оприлюднювала некоректні дані про скорочення держвидатків, завищуючи суми заощаджених коштів. Після серії журналістських розслідувань, які викрили ці помилки, група змінила тактику, зробивши свої дії ще менш прозорими. Про це повідомляє The New York Times.

    2 березня DOGE заявила, що зекономила платникам податків 10 мільярдів доларів, скасувавши 3 489 федеральних грантів. На відміну від попередніх звітів, цього разу група не надала ідентифікаційних даних про скасовані програми, що унеможливлює перевірку правдивості заявлених заощаджень. Білий дім пояснив це міркуваннями безпеки.

    Журналісти The New York Times виявили спосіб перевірити дані, оскільки DOGE ненадовго залишила ідентифікаційні номери грантів у вихідному коді сайту. Це дозволило звірити інформацію та з’ясувати, що організація Маска продовжує допускати ті ж самі помилки, що й раніше. Після цього DOGE видалила ідентифікатори з коду й опублікувала нові дані, які неможливо перевірити.

    Серед найбільших випадків завищення цифр – твердження про «економію» 1,75 мільярда доларів завдяки скасуванню гранту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Насправді, грант не було скасовано, а всі кошти за ним уже виплачені, тож реальна економія склала $0.

    Крім того, DOGE плутає максимальні граничні суми грантів із фактичними виплатами. Наприклад, заявлена економія у 83,6 мільйона доларів на скороченні гранту організації EngenderHealth виявилася завищеною: насправді виділена сума була лише 1,2 мільйона доларів, з яких уже виплачено 500 тисяч.

    Попри критику, DOGE продовжує публікувати нові дані. Наразі на сайті групи зазначено, що скасовано 7 488 грантів на загальну суму 17 мільярдів доларів, однак детального опису цих скорочень досі немає.

    Директор антикорупційної організації Transparency International U.S. Гері Калман розкритикував такі дії DOGE: «Якщо вони дійсно роблять те, що потрібно країні, то чому не публікують конкретні деталі?»

    • DOGE прискорює завершення першого етапу своєї роботи з зменшення бюрократії на тлі суперечок між адміністрацією Дональда Трампа та керівниками агентств, які незадоволені жорсткими скороченнями. За даними The Washington Post, керівництво DOGE намагається змінити негативне сприйняття, зосереджуючи увагу на технологічних інноваціях, проте суспільна реакція залишається переважно негативною, а критика діяльності Маска в уряді зростає.
    • Співробітники DOGE, очолюваного Ілоном Маском, отримують високі зарплати, фінансовані платниками податків, попри заяви про безкоштовну роботу. Видання WIRED повідомляє про масові звільнення у федеральних агентствах та високі зарплати співробітників DOGE, в той час як Ілон Маск не отримує зарплати за свою роботу, але його компанії отримали значне державне фінансування. Детальніше.
  • WSJ: Трамп наполягає на придбанні Гренландії, допускає військовий варіант

    WSJ: Трамп наполягає на придбанні Гренландії, допускає військовий варіант

    Президент США Дональд Трамп заявив про свою рішучість домогтися приєднання Гренландії до Сполучених Штатів, розглядаючи різні способи реалізації цього плану. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела в адміністрації.

    За інформацією видання, Трамп висловив невдоволення відмовою Данії продати Гренландію та пригрозив економічними санкціями, якщо Копенгаген не піде на поступки. Водночас Данія розглядає можливість збільшення присутності американських військ на острові та надання США преференцій у гірничодобувній сфері.

    «Одним чи іншим шляхом, ми її отримаємо», – заявив Трамп під час виступу в Конгресі.

    У Білому домі тривають обговорення потенційних кроків щодо Гренландії, включно з економічним тиском і дипломатичними маневрами. В адміністрації також не відкидають силових сценаріїв, хоча поки що про конкретні плани не повідомляється.

    Раніше США вже висловлювали інтерес до Гренландії, зокрема в 2019 році Трамп пропонував Данії продати острів, однак отримав категоричну відмову. Наразі Білий дім активізує зусилля щодо зміцнення впливу в Арктиці, що може загострити відносини між Вашингтоном і Копенгагеном.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.