Домовленість про 30-денне перемир’я виглядає як позитивний крок. Але реальність війни та попередній досвід дають підстави сумніватися в його тривалості. Як довго воно протримається, визначить майбутнє України – її підтримку, суверенітет і виживання. Про це йдеться в статті CNN.
Після сотень тисяч загиблих з обох сторін, важко уявити, що хтось відмовиться від ідеї перемир’я. Москва тепер змушена доводити, що вона не є перешкодою для мирного плану Дональда Трампа, який хоче миру будь-якою ціною.
Для Кремля це парадоксальна ситуація: три роки агресії, відсутність реального бажання припиняти війну – і раптово вимога довести, що він підтримує мир. Путін, ймовірно, піде на якісь поступки, щоб зберегти ілюзію своєї ролі миротворця для Трампа. Це може бути не миттєве припинення вогню, а затягування переговорів, щоб досягти військових цілей перед можливою паузою, наприклад, у Курській області, де російські сили намагаються витіснити українців з територій, які ті утримують з серпня.
Але тепер дипломатія по телефону має пройти перевірку реальністю.
По-перше, є давній аргумент, що Кремль не можна змусити дотримуватися домовленостей – історія показала, що Росія рідко діє чесно. По-друге, Київ має максималістські цілі щодо повернення своїх територій і не погоджується на заморожування конфлікту, що означало б втрату п’ятої частини країни. Україна розуміє, що не зможе переозброїтися з такою ж швидкістю, як Москва, і буде в слабшій позиції, коли Росія завдасть наступного удару.
Українці все ще мріють про контрнаступ, але реальність така, що основне завдання – просто утримати фронт, що стало надзвичайно складним через нестачу боєприпасів і живої сили.
Проте війна – це хаос, і вона не буде прихильною до крихкого перемир’я. Найімовірніше, перемир’я швидко перетвориться на боротьбу за те, хто винен у його зриві.
Путін має довести, що це Україна, а не він, перешкоджає миру. Він не може відмовитися від перемир’я, не втративши свою фіктивну моральну перевагу. Але те, що станеться під час паузи, визначить подальший хід війни.
Перемир’я має охоплювати всю лінію фронту. Чи можливо це? Це величезний виклик.
Протягом років сторони використовували бронетехніку, артилерію, дрони для запеклого полювання одна на одну. Очікується, що за один день це все просто зупиниться. Що не буде панічних пострілів, зведення рахунків, вибуху газового балона, який викличе перестрілку і зруйнує перемир’я.
Деякі європейські чиновники та Київ спочатку пропонували обмежене перемир’я – тільки в повітрі, на морі та щодо ударів по енергетичній інфраструктурі. Це було б легше контролювати, але в Джидді погодили повне припинення вогню.
Якщо Москва підпише угоду, все має зупинитися одразу. Але російська тактика «маскування» та операцій під чужим прапором залишається серйозною загрозою. У будь-який момент під час місячної паузи зіткнення, атаки дронів або інші інциденти буде неможливо точно приписати жодній зі сторін. Маніпуляції, штучно створені інциденти та фальшиві новини заповнять інформаційний простір.
Останнє десятиліття показало, що Кремль майже ніколи не дотримується угод:
- 2014: Росія вторглася в Крим, але заперечувала свою причетність.
- 2015: Підписавши Мінські угоди, Росія одразу ж порушила їх, захопивши Дебальцеве.
- 2022: Кремль заявляв, що не готує вторгнення – і за кілька днів після цього напав.
- 2023-2024: Спочатку Росія заперечувала, що використовує ув’язнених як солдатів, тепер у її в’язницях майже не залишилося людей.
Москва вміє прикидатися миротворцем. Як сказав сам Трамп у цитованому ним вірші:
«Ти чудово знав, що я змія, ще до того, як прихистив мене».
Якщо перемир’я буде порушене, найімовірніше через дії Росії, існує ризик, що Трамп звинуватить Україну у зриві миру.
Це може призвести до замороження американської допомоги, цього разу з більшою жорсткістю, бо Київ буде сприйнятий як «агресор». Москва ж знову зможе виставити себе жертвою, а потім розпочати новий наступ, скориставшись тимчасовою паузою для ослаблення західної підтримки.
Як сказав державний секретар США Марко Рубіо:
«Тепер м’яч на полі Москви».
Це правда, але є проблема: Росія чудово вміє забирати м’яч, ховати його, сперечатися про правила гри та звинувачувати іншу команду у крадіжці.
Білий дім незабаром отримає майстер-клас справжньої кремлівської дипломатії.
Різкі методи Трампа призвели до цієї точки, але чи застосує він їх настільки жорстко до Москви? Чи вони виявляться занадто примітивними, щоб впоратися з холодною маніпуляцією Кремля?