Україна стикається з проблемами набору новобранців до лав Збройних сил, намагаючись закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Про це повідомляє The Economist.
“Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Жодна армія не дає новобранцям гарантій щодо того, де їх буде розгорнуто, не кажучи вже про воєнний час, а штурмові бригади є одними з найвідчайдушніших підрозділів. Але те, що юристи називають “лотереєю з розгортанням”, ускладнює процес набору”, – йдеться у матеріалі.
Видання зазначає, що армійське керівництво намагається заповнити місця охочими. Деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах та торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає добрим солдатом.
“Ми бачимо 45-47-річних. Вони задихаються, коли дістаються лінії фронту”, – заявив виданню неназваний старший офіцер.
Усвідомлюючи цю проблему, Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією.
Представник МОУ Іларіон Павлюк сказав виданню, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після вторгнення Росії у лютому 2022 року.
“Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, – сказав він.
Зазначається, що реформи спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: новобранці можуть більшою чи меншою мірою записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться більш чітка система відпочинку та ротацій. Зрештою добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.
Водночас, пише The Economist, критики говорять про те, що влада лише “вдає, що мобілізується”. Полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року, Віктор Кевлюк каже, що Україна ризикує потрапити у пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після завершення президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.
Видання вказує, що впродовж усієї війни президент Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх військових за набором до армії. Наприклад, його вищий генералітет наполягав на зниженні віку, з якого можуть бути мобілізовані особи, які не є резервістами, що зараз становить 27 років. Інші запропонували суворіше виконувати мобілізаційні закони.
The Economist пише, що президент відступив частково з політичних міркувань, ніби він не хоче надмірно дратувати населення. Але Зеленським, вважає видання, також керують і благородніші міркування.
“Зеленський хоче вчинити правильно щодо українців. Він не хоче бути диктатором”, – сказало виданню високопоставлене джерело в уряді.
Видання прогнозує, що попереду влада має важкі рішення. Зокрема, для Кевлюка армія – це звір, якого треба годувати.
“У нас немає іншого вибору, окрім як бути кровожерливими”, – сказав він.
Однак деякі чиновники надають перевагу консенсусному підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіа-кампанії, які пропагують національну жертовність та попереджають, що Росія продовжує становити екзистенційну загрозу.
“Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – додало воно.
Завдання у тому, щоб переконати потенційних рекрутів. “Диригент”, один із чоловіків, відряджених у підрозділ на Донбасі, новобранців якого після підготовки в Західній Європі несподівано для них кинули на найгарячішу ділянку фронту, каже, що він готовий служити своїй країні, “але тільки так, як може бути корисним”. Тим часом він “24/7” намагається домогтися, щоб його перевели подалі від штурмових груп.
“Не можна просто так списувати людські життя”, – сказав він.
