Напередодні 32 річниці відновлення незалежності Української держави російськими ЗМІ прокочується ціла злива публікацій, що Україна вже “програє”, тому потрібно домовлятися з Москвою про “мир” на умовах Путіна. Звісно, що це пропагандистські інформаційні вкиди Кремля, проте за ними, як і раніше, стоять наміри Кремля ліквідувати українську державність і знищити український народ. Ці злочинні замисли підтверджують, що Сполученим Штатам, Великій Британії і Європейському Союзу необхідно значно збільшити підтримку України. Постійно нарощуючи її доти, поки Російська Федерація не буде остаточно переможена, а Путін не піде з влади.
Адже дозволити диктатору здобути будь-яку перемогу в Україні, означатиме, що колективний Захід готовий зазнати поразки від Росії, а Європа погоджується з тим, що наступними в експансіоністських планах Москви будуть Польща, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Чехія, Словаччина і Румунія.
Те, що частина європейських держав і досі сприймає криваву війну Росії в Україні, як віддалений від них локальний конфлікт, тільки грає на руку Кремля. У той час, коли насправді Російська Федерація, намагаючись знищити державу Україна, розпочала глобальну тоталітарну контрреволюцію, залучаючи до неї, тою чи іншою мірою, своїх союзників Китай, Іран, Північну Корею, Сирію, Венесуелу і ряд інших держав, які націлені на те, щоб демонтувати міжнародний порядок, котрий існує з часів закінчення Другої світової війни.
Історики в майбутньому будуть дивуватися, що попри надзвичайно важку ситуацію, українці тримаються і повільно відбивають окуповані московитами свої території, не маючи паритету в повітрі, в достатній кількості далекобійної артилерії та сучасних танків.
А спроби “умиротворення” Путіна і намагання припинити його війну в Україні шляхом переговорів та можливих територіальних поступок Росії, показує, що й досі дехто на Заході не розуміє куди це може у підсумку привести. Оскільки, якби подібні підходи пробували застосувати проти Гітлера, то нинішній західний світ жив би в умовах тотального контролю фашистської Німеччини, підкорення їй і страху.
Тому навіть порушення питання щодо територіальних поступок України Путіну, підриває справу довгострокової свободи та збільшує шанси на більш серйозні конфлікти в майбутньому. Подібна готовність пожертвувати довгостроковою стабільністю заради уникнення короткострокового дискомфорту, виглядає, як геополітична короткозорість і недалекоглядність.
Ті, хто приймають рішення в західному світі, не мають піддаватися облуді путінської пропаганди, котра брехливо переконує, що Росія ледве не перемагає. Насправді Путін ізолював свою країну, розгромив її економіку та показав, що його армія на сьогодні недостатньо дієздатна та боєздатна. Навряд чи це можна вважати за виграшну позицію Москви.
Наслідки цього, з початку війни Росії з Україною, призвели до великих втрат російської техніки та добре навченої частини ворожих військ. Ці втрати неможливо швидко відновити, і вони продовжують негативно впливати на ефективність російської військової машини.
Реальність стала такою, що війна Росії в Україні фактично поклала кінець російському експорту зброї та впливу Москви, який вона цим створювала. У РФ більше немає вільних потужностей, а їхні системи зброї останнього покоління, на перевірку виявилися не конкурентоздатними порівнюючи із західними. Фіаско диктор зазнав і на цьому напрямку.
Крім того, російсько-українська війна зняла Європу з голки тотальної нафтогазової залежності ЄС від Російської Федерації, давши величезний поштовх енергетичній незалежності європейців.
Росію будуть крок за кроком видавлювати з усіх тих позицій, які свого часу завоював для себе СРСР, і це принесе Заходу переваги, що виходять далеко за межі простих політичних прагнень. Тепер Китай наочно побачив, чого може досягти західна економічна та військова сила. Після чого Сі Цзіньпін набагато частіше розглядатиме Маньчжурію чи озеро Байкал, як перспективні цілі для експансії, ніж сусідній Тайвань. А у довгостроковій перспективі це стримуватиме Китайську Народну Республіку від спроб силового домінування на світовій арені.
На Заході мають усвідомити, в якій надважкій ситуації перебуває Україна. Якщо ви маєте кордон з Російською Федерацією, то мусите постійно бути готовими до нової війни, оскільки напади на сусідів – це природа московитів.
При чому, будь-які договори та угоди з Москвою безглузді, тому що вони не заслуговують на довіру. Очевидно, що якщо Україну й далі триматимуть на порозі НАТО і Європейського Союзу, то друга російсько-українська війна може стати тільки питанням часу. Якщо ж кордон України з Росією стане кордоном ЄС і НАТО з Московією, то лише тоді це буде справжнім гарантуванням безпеки Української держави.
Коли цього не зробити, то не тільки Україна, а й вся материкова Європа перебуватиме під постійною загрозою проникнення на її землі російських щупальців.
Путін завжди мав плани захопити території своїх сусідів, тому, врешті-решт, неминуче мало статися зіткнення. Він не поважає ні домовленостей, ні міжнародного права, ні навіть російських законів. Зараз, коли розв’язана ним війна загнала його в кут, він вже бореться не стільки за домінування Росії в світі, як за своє існування. І тут також всі шанси не на його користь, щоб він там не думав робити далі.
І хоча зараз можна озвучувати будь-які концепції, передбачення та ідеї, однак вся нинішня ситуація зводиться до одного, якщо Росію не зупинити в Україні – її доведеться зупиняти в Парижі. Адже Росія напала не тільки на Україну, вона напала на систему західних цінностей, на демократію і існуючий світовий порядок.
Україна заслуговує на підтримку всіх націй. Її воїни, громлячи російські терористичні війська, цим дають можливість європейцям спокійно спати. Жертви та страждання України й українців оберігають об’єднану Європу, її міста і громадян від російської агресії.
Багато європейців нині так далекі від Путіна, Кремля, Москви, Росії, що з мирних і тихих Женев, Парижів, Берлінів чи Віднів війна їм не дуже видна. Для них усе ці відбувається ніби на іншій планеті, яка від них віддалена на відстань в багато світлових років.
Звісно, легко спостерігати за жахливою війною по телевізору. А українці потребують необхідні інструменти для закінчення цієї війни, щоб покласти край звірствам проти держави, яка тільки хоче бути вільною та відбудувати свою поруйновану прекрасну країну.
Зараз все залежить від того, як довго ще протягне Путін у владі. Російський диктатор витратив багато часу та зусиль, щоб захистити себе як президента, і його усунення загрожує небезпекою для будь-кого, хто хоче спробувати це зробити.
Політичне угрупування секретаря Ради Безпеки Російської Федерації Ніколая Патрушева, орієнтована на нього частина ФСБ і військових, давно могли б відсторонити Путіна. Але їх не влаштовують ті умови, які їм пропонуються на таємних переговорах з представниками деяких країн Заходу.
“Патрушевці” налаштовані на те, щоб представник ФСБ очолив нову владу у Російській Федерації, а окупований український Крим залишився під контролем Росії. Зрозуміло, що ні Україна, ні Захід з таким розв’язанням питання Кримського півострова погодитися не можуть, і тому опоненти Путіна в РФ затягують час, сподіваючись на те, що українцям не вдасться повністю реалізувати усі свої плани щодо контрнаступу.
Війна в Україні показала, що російські звичайні війська погано скоординовані, погано керовані, неефективні у навчанні та на даному етапі недостатньо озброєнні. У російської армії чимало недоліків, але фактор, про який часто забувають у цій війні, секретна зброя України – велика мотивація наших військових. І з цим Москва нічого зробити не зможе.
Не можна допустити, щоб Російська Федерація окупувала й далі хоча б один сантиметр української території. Не можна терпіти неспровоковані агресивні війни, пам’ятаючи, до чого це призвело в минулому. Чи не варто вже зараз поставити питання про необхідність передачі українцям легендарних американських ракет “Томагавк”? Які так конче необхідні для захисту України від постійних російських обстрілів.
Щоб закінчити російсько-українську війну, потрібна не лише героїчна мужність українців. Потрібна політична сміливість США, Великої Британії і Євросоюзу взяти на себе зобов’язання надати Україні все необхідне для перемоги над Росією, крім ядерної зброї. Адже зрозуміло, що Путін поступиться лише після повної поразки Москви в Україні.
Зараз ситуація розвивається таким чином, що сумнівно, чи зможе Путін і далі утримувати владу, якщо українці виженуть росіян з української частини Азовського моря. Після чого, не виключено, буде чергова спроба державного перевороту або розпочнеться громадянська війна в Росії.
Злочинна війна Росії в Україні мусить закінчитися повною поразкою Путіна. Верховенство міжнародного права має бути відновлено. Тому геополітичною аксіомою для всіх наших союзників мусить стати – Україні потрібно надати всю необхідну зброю, яка допоможе здобути перемогу над російськими терористами.
