InfoResist

Category: Статті

  • Хаос і бездіяльність Конгресу: Як Маск захоплює державні установи США

    Хаос і бездіяльність Конгресу: Як Маск захоплює державні установи США

    Два тижні президентства Дональда Трампа обернулися сном жахів для мільйонів кадрових чиновників. Робота деяких державних установ перетворилась на хаос і паралізована. Кадрові службовці масово звільняються. Під загрозою конфіденційні дані американців. Розповідаємо, як Ілон Маск взявся, як він каже, скорочувати державні витрати.

    Статус мільярдера

    Досі залишалося незрозумілим, на якій підставі власник Tesla, SpaceX та X діє настільки зухвало. Як виявилося, він офіційно працює на президента США Дональда Трампа в статусі спеціального державного службовця. Вперше Білий дім визнав за необхідне пояснити правові підстави, на яких Маск нині діє у Вашингтоні.

    Цей статус означає, що мільярдер не є волонтером, але й не належить до штатних федеральних службовців.

    За даними Міністерства юстиції, спеціальний державний службовець — це особа, яка працює або очікується працювати на уряд не більше ніж 130 днів протягом року. Маск не отримує зарплати, проте має доступ до надсекретної урядової інформації.

    Як спеціальний державний службовець, він підпадає під дію федерального закону про конфлікт інтересів, який забороняє посадовцям брати участь у справах, що можуть вплинути на їхні фінансові інтереси. Закон може застосовуватися як у кримінальному, так і в цивільному порядку, проте його дотримання контролює лише Міністерство юстиції.

    За інформацією The Atlantic, цей статус дає Маску змогу уникати стандартних федеральних правил розкриття інформації.

    Захоплення держустанов

    Все почалося з указу Дональда Трампа про тимчасове призупинення федеральних грантів і позик, який був оскаржений у суді та тимчасово заблокований у відповідь на численні позови. Під загрозою опинилися ключові соціальні програми, зокрема Social Security, Medicare та інші види прямої фінансової допомоги громадянам.

    Ця ситуація спричинила гострі юридичні суперечки щодо повноважень президента в обмеженні витрат, затверджених Конгресом. Імовірно, після цього у Білому домі вирішили діяти ще зухваліше.

    Поки Дональд Трамп втрачав союзників через тарифну політику, Ілон Маск розпочав масштабні чистки у федеральному апараті — під масові звільнення потрапили як рядові службовці, так і їхні керівники.

    28 січня всі 2,2 мільйона федеральних службовців отримали e-mail від OPM (Управління кадрової служби) з ультиматумом: до 30 вересня або звільнитися, або погодитися на радикальні зміни умов праці. До цього часу їм гарантується збереження зарплати та пільг, а остаточне рішення вони мають прийняти до 6 лютого. Хоча OPM представило цю пропозицію як добровільну, профспілки та юристи заявляють про її сумнівну законність та прихований примус.

    Тим часом “люди Маска” — переважно молоді інженери, які не мають досвіду державної служби, — отримали доступ до ключових урядових установ. Найбільше обурення американців викликав випадок із Казначейством США та секретною платіжною системою. Доступ до неї отримав навіть підліток, який щойно закінчив школу. Через цю систему проходить понад 5 трильйонів доларів урядових виплат, а її дані традиційно були суворо засекречені.

    Кар’єрні чиновники, які вимагали дотримання протоколів роботи із системою, були негайно звільнені. Під звільнення потрапили навіть охоронці, які відмовились пропускати посіпак Маска. У понеділок Трамп офіційно підтвердив, що Маск має повний доступ до критично важливої платіжної системи Міністерства фінансів. Того ж дня федеральні профспілки та правозахисні організації подали позов проти Міністерства фінансів через цей доступ.

    TechCrunch називає це безпрецедентним захопленням влади, що суперечить початковій концепції DOGE. Спочатку Трамп анонсував цю ініціативу як аналітичний орган поза межами уряду, що мав би надавати рекомендації щодо скорочення витрат. Проте реальність кардинально відрізняється від початкового задуму.

    Події розгорталися настільки стрімко, що шоковані чиновники в перші дні боялися публічно говорити про рейди людей Маска на державні установи. Досі залишається незрозумілим, які саме відомства фактично перебувають під його контролем – офіційних повідомлень з цього приводу немає.

    Які державні установи взяли під контроль люди Маска

    • Офіс управління персоналом (OPM). На посади директорів призначено колишніх підлеглих бізнесмена.
    • Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зупинено фінансування проєктів. Закрито веб-сайт. Оголосив USAID “злочинною організацією” і почав його ліквідацію.
    • Міністерство фінансів. Контролюється через платіжну систему Казначейства. Володіння чутливими фінансовими даними.
    • Адміністрація загальних служб. Вона управляє федеральними офісами і технологіями.
    • Департамент освіти. Йде робота над закриттям установи. Це одна з передвиборчих обіцянок Трампа.
    • Адміністрація малого бізнесу (SBA). DOGE прагне отримати доступ до кредитних систем.
    • Цифрова служба США: Перейменована на “U.S. DOGE Service” згідно з виконавчим наказом, централізуючи технологічні реформи Маска.

    Досі залишається незрозумілим, які саме відомства фактично перебувають під його контролем – офіційних повідомлень з цього приводу немає.

    Конгрес втрачає статус рівноправної гілки влади?

    Найгостріше на дії Маска реагують демократи, тоді як республіканці не висловлюють заперечень. Схоже, вони готові пожертвувати власною роллю як рівноправної гілки влади, аби уникнути конфронтації з Маском і Трампом.

    Ніхто також не звертає уваги на те, що ключові посади у державних установах займають вихідці з компаній Маска. Ба більше, дві його корпорації – Tesla та SpaceX – мають державні контракти на суму понад 15 мільярдів доларів. Деякі демократи вважають, що Маск може використовувати свій новий статус для отримання конфіденційної інформації про конкурентів, що створює серйозний конфлікт інтересів.

    До того ж Маск має значні бізнес-інтереси за кордоном, зокрема в Китаї, що викликає ще більше питань про можливий витік чутливої інформації.

    Поки республіканці мовчать, лише демократи готові розпочати судову битву за обмеження доступу Маска до секретної платіжної системи США.

    “Ілон Маск, можливо, ви незаконно захопили контроль над фінансовими платіжними системами Казначейства, але ви не володієте грошима американського народу”, — заявив сьогодні Джеймі Раскін, представник Демократичної партії від штату Меріленд, під час пресконференції біля штаб-квартири USAID у Вашингтоні.

    “Конгрес США контролює це згідно зі статтею 1 Конституції. У нас немає четвертої гілки влади на ім’я Ілон Маск”, – додав він.

    Хаос Маска посилює інші кризи

    Візьміть хоча б дві авіакатастрофи у великих містах минулого тижня, пише The Verge, – одна у Вашингтоні та одна у Філадельфії. За кілька днів до цього Маск звільнив голову FAA (Федеральне авіаційне управління), який оштрафував SpaceX за те, що компанія не отримала схвалення змін до плану запуску. Переважна більшість центрів управління повітряним рухом недоукомплектовані персоналом, тому здається дивним, що за кілька днів до першої аварії тим, хто працював у штаті, запропонували залишити їхні посади з виплатою восьмимісячної зарплати. Ще у 2017 році Трамп заборонив набирати на працівників на посади авіадиспетчерів.

    Це не завадило президенту США після авіакатастрофи у Вашингтоні звинуватити у всьому політику різноманіття, яку він приписав адміністрації Байдена. Проте іронія в тому, що саме Трамп запровадив її ще під час свого першого терміну на посаді лідера вільного світу.

    Хто його зупинить?

    Поки що відповідь здається, що ніхто. ЦРУ, ФБР і АНБ, схоже, нічого не роблять. Прокуратура США у Вашингтоні погрожує окремим особам і групам, які, “як видається, порушують закон, націлюючись на співробітників DOGE”. Демократична партія робить різкі заяви і публікує листи із занепокоєнням.

    Найжорсткіший опір Маск отримує від самих працівників – як через профспілкові позови, так і через просту відмову робити те, що він просить, – у своїх антиконституційних витівках через внутрішні механізми американського уряду. Деякі працівники також судяться через незахищений сервер для електронного листа про “роздоріжжя”. Дві профспілки, AFL-CIO і SEIU, подали до суду на Казначейство і Скотта Бессента “з вимогою припинити незаконне, систематичне і безперервне розкриття особистої та фінансової інформації, що міститься в записах Відповідачів, Ілону Маску”.

  • Трамп ввів жорсткі тарифи на товари з Мексики, Канади та Китаю. Чим це обернеться

    Трамп ввів жорсткі тарифи на товари з Мексики, Канади та Китаю. Чим це обернеться

    У суботу президент США Дональд Трамп виконав свою погрозу запровадити жорсткі тарифи (мито) проти Мексики, Канади та Китаю, підготувавши підґрунтя для дестабілізуючої торгівельної війни з найбільшими торгівельними партнерами Сполучених Штатів. Повідомляє NYT.

    Перебуваючи в Мар-а-Лаго в Палм-Біч він підписав три укази про введення 25-відсоткових тарифів на всі товари з Канади та Мексики, а також дещо нижчого 10-відсоткового тарифу на експорт канадської нафти. Трамп також запровадив 10-відсоткові мита на китайські товари.

    За словами представника Білого дому, укази також містять положення про відповідні санкції: якщо країна відповість власними митами на американські товари, США введуть додаткові обмеження.

    Хоча зазвичай мита застосовуються для виправлення дисбалансів на ринку, нові обмеження мають іншу мету: тиск на Канаду та Мексику з метою припинення міграційного потоку та наркотрафіку, а також покарання Китаю за його роль у розповсюдженні фентанілу. Президент Трамп заявив, що не має наміру вести переговори щодо тарифів і закликав компанії переносити виробництва до США.

    Що передувало

    Виступаючи в Овальному кабінеті у п’ятницю, президент заперечив, що його ентузіазм щодо тарифів є переговорним інструментом або що він домагається конкретних поступок від інших країн. Він повторив свої звичні скарги на те, що Китай, Канада і Мексика несуть відповідальність за потік фентанілу в США, який, за його словами, вбиває “сотні тисяч” американців щороку. Втім, не зовсім зрозуміло, як мита можуть вплинути на постачання фентанілу до Штатів.

    WP пише, що в цілому, коментарі Трампа являють собою найширше меню торгівельних загроз, з якими виступав будь-який президент США за останні десятиліття.

    Новий президент визнав, що такі високі тарифи можуть спричинити для американців “певні тимчасові короткострокові перебої”, але додав: “Люди це зрозуміють”. Він каже, що це не спричинить інфляцію.

    “Тарифи не викликають інфляцію. Вони спричиняють успіх”, – сказав президент.

    Досталося і Європейському Союзу. Трамп “абсолютно точно” запровадить тарифи на їхні поставки до США.

    “З нами дуже погано поводяться: Вони не купують наші машини, вони не купують наші сільськогосподарські продукти, по суті, вони не беруть майже нічого. І ми маємо величезний дефіцит у відносинах з Європейським Союзом. Тому ми будемо робити щось дуже суттєве з Європейським Союзом”, – заявив він.

    Також він не поділився планами на нові митні обмеження, але повідомив, що мита можуть запровадити і на імпорт нафти, газу, алюмінію і сталі.

    “Це буде величезна сума грошей для нашої країни, величезна сума”, – сказав президент, повторивши своє помилкове твердження про те, що іноземці сплачують американські мита. “Мита зроблять нас дуже багатими і дуже сильними”.

    Головні економічні радники пана Трампа, а також його новопризначений міністр фінансів Скотт Бессент і обраний ним на посаду міністра торгівлі Говард Лутнік відкинули ідею про те, що американські споживачі постраждають від тарифів.

    Хто заплатить насправді

    Адміністрація Трампа після підписання указів випустила заяву в якій наголосила, мита це покарання компаній Мексики, Канади і Китаю за потік наркотиків до Штатів. Білий дім наголошує, що за це все будуть платити компанії цих країн, а не звичайні американці.

    WP відмічає, що фактично, митні платежі сплачують американські імпортери Митній та прикордонній службам США, коли забирають свої імпортні товари в американських портах.

    У підсумку, тягар цього податку розподіляється між американським імпортером, іноземним виробником та кінцевим споживачем і варіюється залежно від конкретних ринкових умов. Але в більшості випадків витрати на тарифи майже повністю несуть американські компанії та споживачі.

    Торік американці купили товарів з цих трьох країн на суму близько 1,3 трильйона доларів.

    Торгівельні експерти попереджають, що мита можуть значно посилити інфляцію у США. За оцінками економістів, вони можуть коштувати американським споживачам в середньому $835 на особу або понад $3,300 на сім’ю.

    Джеймс Найтлі, головний міжнародний економіст ING, попередив, що найбільше постраждають від підвищення тарифів споживачі з низьким рівнем доходів. Це пов’язано з тим, що ці домогосподарства, як правило, витрачають більшу частину свого доходу на фізичні товари порівняно з домогосподарствами з вищими доходами, які непропорційно витрачають більше на послуги та враження.

    У Торговій палаті США наголосили, що такі заходи завдадуть значної шкоди американській економіці, оскільки багато імпортних матеріалів не мають внутрішніх альтернатив.

    Як пише NYT, Тарифи підвищать вартість ведення бізнесу з трьома найбільшими торгівельними партнерами Сполучених Штатів, і це може стати початком економічно болючої торгівельної війни.

    Мексика – торгівельний партнер США №1

    80 відсотків свого експорту країни ацтеків відправляє до Штатів. Міністр торгівлі Мексики Марсело Ебрард заявив, що найбільшим експортером Мексики до США є американська компанія General Motors. Загалом його країна є головним постачальником автомобілів, комп’ютерів, телевізорів і холодильників. Кожен третій холодильник, який купують американці, виробляється в Мексиці. Також він нагадав, що американці купують дуже багато мексиканських харчових продуктів.

    Продукти для американців подорожчають

    CNN пише, що обидві країни постачають значну частку кількох ключових категорій харчів. Наприклад, Мексика є найбільшим постачальником фруктів і овочів у США, а Канада лідирує з експорту зерна, худоби та м’яса, птиці тощо.

    Ці тарифи можуть призвести до зростання цін на продукти харчування для пересічного покупця, в той час, як зростання цін на продукти харчування вже викликає занепокоєння у багатьох американських сімей.

    Ось які продукти найбільше закуповуються у найближчих сусідів і торгівельних партнерів США:

    Виробництво авто під ударом

    Автомобілебудування в Північній Америці стало глибоко інтегрованим завдяки торгівельним угодам, пише The Economist, а дешевше виробництво в Мексиці й Канаді приваблює американські компанії. Минулого року з цих двох країн до США було імпортовано 3,6 млн автомобілів, що склало 22% від загального обсягу продажів. Проте запропоновані Дональдом Трампом тарифи можуть суттєво вдарити по галузі, особливо по компаніях Stellantis, General Motors та Volkswagen, які сильно залежать від виробництва за межами США. За оцінками Barclays, 25-відсотковий тариф може повністю знищити прибутки “великої трійки” Детройта (Chrysler Group LLC, General Motors и Ford Motor Company), якщо виробники не змінять свою стратегію.

    Тарифи не лише піднімуть ціни на автомобілі – прогнозується їхнє зростання на $3,000, що вдарить по споживачах і загальному рівню продажів. Автовиробники також зіткнуться з іншими викликами, такими як можливе скасування субсидій на електромобілі та зміни в екологічному регулюванні. Якщо нові мита протримаються лише кілька тижнів, вони вже завдадуть серйозних збитків, а їхня тривалість може спричинити довгострокову кризу в галузі. Хоча Трамп обґрунтовує свою політику поверненням виробництва в США, наслідки можуть обернутися “автомобільною катастрофою”.

    В деяких штатах подорожчає бензин

    Додаткові витрати на енергоносії можуть бути особливо руйнівними для економіки США, саме тому адміністрація Трампа вирішила обкласти канадську нафту 10-відсотковим митом, порівняно з 25-відсотковим для інших товарів. Тарифи також можуть спричинити помірне зростання цін на заправках, особливо на Середньому Заході, де нафтопереробні заводи переробляють багато канадської нафти на такі види палива, як бензин і дизельне пальне.

    Сполучені Штати можуть бути найбільшим виробником нафти у світі, але приблизно 40 відсотків сирої нафти, яку вони переробляють, надходить з інших країн, згідно з даними Американської асоціації виробників палива та нафтохімічної промисловості. Канада є найбільшим джерелом імпортованої нафти, за нею йде Мексика.

    Що кажуть прибічники тарифів

    Зак Моттл, президент Atlas Tool Works, виробника металоконструкцій поблизу Чикаго, назвав тарифи «сміливим і необхідним кроком на шляху до зміни десятиліть невдалої торгівельної політики та відновлення американської виробничої та сільськогосподарської галузей».

    Пан Моттл, який також є головою Коаліції за процвітаючу Америку (Coalition for Prospering America), групи, яка підтримує тарифи, сказав в інтерв’ю, що його завод боровся, і що він бачив, як багато постачальників і клієнтів за останні десятиліття вийшли з бізнесу через іноземну конкуренцію.

    «Універсальний тариф – це чудовий спосіб отримати дохід і дати поштовх зростанню робочих місць в Америці», – сказав він.

    Реакція Канади, Мексики та Китаю

    Очікується, що нові податки розхитають північноамериканську економіку, що загрожує відновленням інфляції в США, можливою рецесією в Канаді та поглибленням спаду в Мексиці.

    У відповідь на ці заходи Канада, Мексика та Китай пообіцяли ввести дзеркальні тарифи на американські товари. Зокрема, Канада розглядає можливість обкласти податками американські апельсиновий сік, віскі з Теннессі та арахісове масло з Кентуккі, що вдарить по штатах, які підтримали Трампа на виборах. Це стратегічне рішення. Також мита можуть запровадити на американські автомобілі, алкоголь та продукцію Tesla.

  • Президент Перу намагався розпустити парламент, щоб уникнути імпічменту. Його звинуватили у спробі перевороту та затримали

    Президент Перу намагався розпустити парламент, щоб уникнути імпічменту. Його звинуватили у спробі перевороту та затримали

    Президент Перу Педро Кастільйо намагався розпустити парламент після того, як депутати вирішили оголосити йому імпічмент, проте спроба провалилася. Про це повідомляє Reuters.

    53-річний Кастільо став президентом у липні 2021 року, здобувши перемогу з мінімальною перевагою. За професією він був шкільним учителем, а свій основний політичний капітал запрацював, очоливши у 2017 році загальнонаціональний страйк освітян. Кастільйо дотримується лівих поглядів, його партія «Вільне Перу», зокрема, висловлювала підтримку Фіделю Кастро та Уго Чавесу.

    На вибори Кастільйо йшов з обіцянками перемогти бідність і корупцію, проте невдовзі після вступу на посаду звинувачувати в корупції почали його самого. За менш ніж півтора року його президентства стосовно Кастільйо було відкрито 6 справ про корупцію, шахрайство, торгівлю впливом, просування по службі близьких йому людей та плагіат.

    Його родичка у серпні отримала два з половиною роки в’язниці за звинуваченням у корупції. У президентській резиденції проводилися обшуки, самого Кастільйо викликали на допити.

    Ще на початку року президентові двічі намагалися оголосити імпічмент, проте обидва рази для усунення з посади не вистачало голосів. На тлі політичної кризи, інфляції та економічної стагнації (викликаних як внутрішніми проблемами, так і пандемією ковіда та вторгненням Росії в Україну, що вплинуло на світові ринки) у країні в березні почалися масові протести. На місяць у Перу оголошували надзвичайний стан.

    Парламент Перу, більшість у якому в опозиції, готувався 7 грудня провести третє голосування щодо імпічменту президента. Проте за кілька годин до засідання Кастільйо виступив зі зверненням, в якому оголосив, що розпускає парламент і негайно запроваджує в країні комендантську годину.

    У своїй промові президент звинуватив депутатів парламенту у «порушенні балансу влади та принципу верховенства закону», а також у спробі встановити «парламентську диктатуру за підтримки, за їхніми словами, Конституційного суду». Кастільйо заявив, що організує тимчасовий уряд і що протягом найближчих дев’яти місяців пройдуть вибори до нового парламенту і буде ухвалено нову Конституцію.

    Заяву Кастільйо ніхто не підтримав. Майже одразу прем’єр-міністр Бетсі Чавес та ще кілька міністрів подали прохання про відставку. Конституційний суд назвав дії президента “невдалою спробою перевороту”. Накази президента відмовилася виконувати армія. Парламент, попри указ Кастільо про його розпуск, провів засідання про імпічмент: 101 депутат проголосував за, 6 проти, ще 10 утрималися.

    Незабаром після цього віцепрезидента Діну Болуарте було приведено до президентської присяги. 60-річна Болуарте стала першою жінкою на чолі Перу. Вона отримала повноваження до 2026 року, коли мало закінчитися президентство Кастільо. Болуарте пообіцяла, що до нового кабінету міністрів увійдуть представники всіх політичних сил.

    Сам Кастільйо ввечері 7 грудня був заарештований. В уряді заявили, що його звинуватили в заколоті та змові з метою повалення конституційного ладу. Державне телебачення показало кадри, на яких колишній президент залишає поліцейську дільницю у супроводі співробітників поліції, і повідомило, що найближчим часом її доправлять до в’язниці.

    У Лімі 7 грудня пройшли вкрай нечисленні вуличні акції як противників президента, так і його прихильників. Останні вступали у сутички з поліцією.

  • Скандальний віце-адмірал Гайдук взявся за реформу флоту. Командування ВМС, порушуючи закон, засекретило всі дані про нього

    Скандальний віце-адмірал Гайдук взявся за реформу флоту. Командування ВМС, порушуючи закон, засекретило всі дані про нього

    Зі скандалом звільнений з посади командувача ВМС віце-адмірал Сергій Гайдук займається підготовкою важливих документів і концепцій, що визначає майбутнє Військово-Морських Сил України. При цьому керівництво флоту приховує те, що він працює радником командувача Олексія Неїжпапи.

    На основі напрацювань Гайдука була розроблена концепція розвитку ВМС України на період до 2025 року. Незабаром її має підписати Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак. Про це повідомляють джерела InfoResist у командуванні ВМС.

    Командування ВМС запустило коригування “Стратегії розвитку ВМС до 2035 року”, яка була написана в тісній співпраці з країнами-партнерами НАТО і презентована в 2018 році. Паралельно з цим відбуваються події, схожі на спроби дискредитації “Стратегії 2035”.

    “Стратегія розвитку ВМС 2035” – основоположний документ, який визначає те, як флот буде розвиватися в найближчі роки. Він був представлений в 2018 році і був підготовлений разом з експертами країн НАТО.

    Так, Громадська рада при Міністерстві оборони провела 25 лютого з’їзд правління, на якому хотіли заслухати хід реалізації “Стратегії ВМС 2035”.

    Дивним виглядає список осіб, яких Громадська рада хотіла заслухати. Це головний інспектор Міноборони Ігор Воронченко (командувач ВМС 2016 – 2020 рр.) і Сергій Гайдук, представлений як голова ветеранської організації.

    Незважаючи на те, що “Стратегію 2035” писав адмірал Ігор Воронченко з командою, вона не є його особистою власністю і стратегія залишається основним публічним документом, що визначає розвиток ВМС до 2035 року. У його посадові обов’язки, як головного інспектора Міноборони, вона вже не входить і він не зобов’язаний за неї звітувати. Повинні це робити представники командування ВМС і особисто командувач Олексій Неїжпапа, яких на засідання чомусь не запросили.

    Також не зовсім зрозуміло, чому на дане засідання правління запрошений Сергій Гайдук з доповіддю на тему морської політики, яку він просуває зараз у стінах Верховної Ради (подробиці – нижче).

    Виглядає це як бажання зібрати в одному місці творця “Стратегії 2035” і того, хто хоче її переписати.  Після того, як ми написали запит до Громадської ради при МО з проханням роз’яснити ці моменти, вони вирішили таки запросити представника ВМС на засідання.

    Флот представляв віце-адмірал Андрій Тарасов, на зустрічі був і Сергій Гайдук. До слова, відповіді на запит ми так і не отримали.

    Як стало відомо InfoResist, віце-адмірал Гайдук зараз активно почав займатися питанням державної морської політики. Так, для підкомітету Верховної Ради з питань морської політики та морської безпеки він готував доповідь на тему: “Нормативно-правова та адміністративна проблематика державної морської політики”. Напрацювання віце-адмірала в цьому питанні можуть лягти в основу Указу Президента України «Про основи державної морської політики в галузі військово-морської діяльності на період до 2025 року».

    Незважаючи на те, що Сергій Гайдук бере участь у публічних заходах і зустрічається з політиками, Командування ВМС відмовляється повідомляти те, що він працює і отримує зарплату, як радник Олексія Неїжпапи. Це випливає з відповіді на запит InfoResist.

    “Підготовка відповіді на Ваше звернення вимагає обробки персональних даних зазначеної в запиті особи. Відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” обробка персональної інформації надається за наявності згоди на збір персональних даних. <…> Враховуючи викладене, за умови відсутності відповідної згоди на обробку персональних даних, надати відповідь на Ваше звернення зараз неможливо”, – йдеться у відповіді за підписом контр-адмірала Олексія Неїжпапи.

    У своєму запиті про те, яку посаду обіймає Сергій Гайдук ми не запитували жодних персональних даних. Відповіді на ці питання могли бути наступними: Так, працює/не працює. Займає таку-то посаду. Зарплату отримує/не отримує.

    Разом з тим, ми звернулися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з проханням роз’яснити, наскільки правомірною була відмова командувача ВМС Олексія Неїжпапи не повідомляти яку посаду займає екс-командувач Гайдук.

    “Зокрема, не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. <…> Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів<…>”, – йдеться у відповіді представника Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Інни Берназюк.

    Іншими словами, законних підстав не повідомляти посаду Гайдука у командувача ВМС не було.

    Публічний” секретний ” віце-адмірал

    22 січня на своїй сторінці в facebook народний депутат Андрій Шараськін опублікував повідомлення про робочу зустріч, яка пройшла за участю нардепів, командувача ВМС Олексія Неїжпапи і віце-адмірала Сергія Гайдука. На фото Сергій Гайдук другий зліва.

    Про зустріч також написала народний депутат Соломія Бобровська. За її словами, Неїжпапа і Гайдук презентували стратегію флоту.


    Так як нардепи не вказали в якості кого екс-командувач ВМС Гайдук брав участь у зустрічі, ми написали запит голові підкомітету Міжнародної морської політики Шараськіну. У відповідь на запит народний депутат повідомив, що Сергій Гайдук був присутній на зустрічі як радник командувача ВМС України.

    У витягу з протоколу зустрічі випливає, що на порядку деному зустрічі підкомітету Ради була презентація стратегії розвитку ВМС командувачем ВМС Олексієм Неїжпапою.

    Після отримання відповіді від голови підкомітету ВР, ми написали новий запит у командування ВМС з проханням повідомити, в якості кого на зустрічі 21 січня брав участь Сергій Гайдук і за чиїм запрошенням він там знаходився.

    Незважаючи на те, що 21 січня на підкомітеті командувач ВМС був присутній разом з Сергієм Гайдуком (про що свідчать публікації і фото нардепів, – ред.), Олексій Неїжпапа повідомив нам, що не знає, в якості кого на даній зустрічі перебував колишній командувач і порадив звернутися до нього або до організаторів.

    Ми попросили Сергія Гайдука пояснити, чому він не бажає повідомляти суспільству про його нову посаду, однак відповіді так і не отримали.

    Як повідомили джерела InfoResist, Сергій Гайдук дійсно працює радником командувача ВМС.  Дану посаду він займає не на громадських засадах, а на ставці і отримує зарплату за свою роботу. У той же час командування ВМС публічно не повідомляло, про те що відомий віце-адмірал, який очолив флот у нелегкий для нього час – відразу після виходу з Криму – отримав почесну посаду і займається розробкою важливих документів, що визначають майбутнє Військово-Морських сил України.

    За словами джерела InfoResist у Міноборони, Командування ВМС вже ініціювало ряд законодавчих ініціатив в рамках “державної морської політики”, якою зараз займається Гайдук. Також керівництво флоту хоче внести зміни в стратегію і концепцію розвитку Військово-морських Сил. Відповідний лист надійшов на адресу заступника Міністра оборони Анатолія Петренка нещодавно.

    Як ми писали в травні 2019 року, генерал Руслан Хомчак планував призначити однокашника Гайдука своїм заступником. Після розголосу цього не сталося. Зараз же Гайдук у ВМС займається цілою низкою питань, в тому числі і програмами будівництва кораблів. По колу завдань, які він перейняв на себе, можна сказати, що він підміняє собою командувача ВМС.

    За що був звільнений Сергій Гайдук з посади командувача ВМС

    У лютому 2016 року ряд відомих волонтерів закликали тодішнього президента України Петра Порошенка очистити ВМС від сепаратистів і звільнити Сергія Гайдука. Після широкого суспільного резонансу діяльність флоту перевірила комісія Міноборони.

    У квітні 2016 року Гайдука було звільнено наказом президента з формулюванням “враховуючи позицію волонтерів та громадськості та системні недоліки у виконанні службових обов’язків, а також низький авторитет серед службового складу”.

    Як Гайдук у 2015 році “реформував” ВМС за стандартами НАТО

    У 2016 році на “Лівому березі” вийшла стаття про дії на той час командувача ВМС Сергія Гайдука. У ній йдеться, що в 2015-му він відмовився впроваджувати модель реформування ВМС, підготовлену експертами західних ВМС, НАТО та українського флоту. Блокування впровадження моделі проходило по всіх фронтах, від відмови відправляти офіцерів ВМС до Швеції, до заміни відповідальних офіцерів з позицією на “більш слухняних”.

    У жовтні 2015 року командування ВМС в особі контр-адмірала Дмитра Тарана в Брюсселі представило концепцію розвитку ВМС. У НАТО представили цей документ, як розроблений і узгоджений з міжнародною експертною групою. Насправді, це було зовсім не так. Тоді іноземні експерти обурилися такою підміною і зазначили, що в документі простежувалися “радянські лекала”. Іншими словами повністю саботувався Наказ Верховного Головнокомандувача про “забезпечення відновлення і розвитку ВМС України за стандартами НАТО”.

  • Як командування морської піхоти не помічає проблем у бойовій підготовці особового складу

    Як командування морської піхоти не помічає проблем у бойовій підготовці особового складу

    1 липня в Миколаєві урочисто відкрили Школу морського піхотинця на базі 198-го Навчального центру (в/ч А 3163) ВМС України. Але вона так і не приступила до підготовки кадрів для морської піхоти за новою програмою навчання.

    “Серед головних пріоритетів у діяльності українських ВМС є підготовка особового складу, і сьогодні цьому питанню приділяється особлива увага», – говорив тоді з трибуни командувач ВМС контр-адмірал Олексій Неїжпапа.

    Тоді ж він заявив, що без мотивованих, патріотичних і підготовлених людей, техніка ВМС ніколи належним чином не виконає поставлених завдань.

    “Саме тому створення школи морського піхотинця є черговим кроком на шляху розвитку професійної національної морської піхоти і флоту», – додав Неїжпапа.

    До слова, на відкритті школи був присутній кандидат у мери Миколаєва від ОПЗЖ Владислав Чайка

    Але це все слова, а як же насправді йдуть справи?

    Стосовно мотивації в навчальному центрі ВМС давно всім відомо – ЗМІ писали про це неодноразово. У цьому центрі строковики і контрактники працюють вантажниками і будівельниками – командування ВМС не бачить в цьому жодної проблеми. Так, ніхто з посадових осіб центру після численних публікацій не був притягнутий до відповідальності.

    Начальник школи підполковник Ігор Куцар подавав великі надії. Вперше за час існування центру, завдяки позиції попереднього командування ВМС України, у морпіхів почали цікавитися, яка підготовка їм потрібна і кого вони бачать начальником школи. Так, Куцар був призначений начальником після узгодження з Юрієм Содолем, командувачем морської піхоти. Очікувалося, що він зможе відстоювати свою позицію і не допустить в школі «совка». Але, судячи з того, що курсанти школи, замість навчання, як лакеї, зустрічають “почесних гостей” на червоній доріжці на Дні народження одного з цивільних вузів Миколаєва, з цим, очевидно, виникли проблеми.

    Але сьогодні ми поговоримо про іншу, не менш важливу проблему школи – бойову підготовку.

    Спочатку передбачалося, що в школі почнуть готувати кадри за новою навчальною програмою, яку розробили на початку 2020 року з урахуванням вимог морської піхоти. По ній навіть набрали пробний курс і провели навчання.

    Вказану програму допрацьовувало командування морської піхоти, зокрема генерал-лейтенант Юрій Содоль і заступник командувача морської піхоти Дмитро Делятицький. Напередодні вони повернулися з Квантіко (США), де вивчали роботу Корпусу морської піхоти США з питань підготовки та комплектування особового складу. При коригуванні програми командуванням морської піхоти враховувався набутий у Квантіко досвід.

    Попри присутність двох генералів і гучні фрази на відкритті, школа продовжує готувати кадри за загальновійськовою програмою Сухопутних військ, як це робив Центр при підготовці кадрів для морпіхів кілька років поспіль. Номінально в центрі, ще до створення школи, готували морпіхів. Навіть створили навчальну роту морської піхоти. Але це все було зроблено для галочки і за фактом керівництво навчального центру наказало інструкторам здійснювати підготовку за загальновійськовою програмою.

    Як це пояснює командувач ВМС

    InfoResist написав запит командувачу ВМС з проханням прокоментувати ситуацію, що склалася. За словами контр-адмірала Олексія Неїжпапи, загальновійськова підготовка наразі проводиться через те, що підрозділи морської піхоти перебувають в ООС.

    “На дійсний час у зв’язку з виконанням частинами Морської піхоти завдань операції Об’єднаних сил, інструкторсько-викладацький склад Школи морського піхотинця використовується для проведення базової загальновійськової підготовки військовослужбовців, які підписали контракт з військовими частинами ВМС, у тому числі військовими частинами Морської піхоти. Таким чином, продовження підготовки за програмою спеціального курсу морського піхотинця в школі морського піхотинця буде здійснено після завершення виконання завдань в зоні проведення операції Об’єднаних сил і повернення військовослужбовців Морської піхоти в пункти постійної дислокації”, – йдеться у відповіді командувача ВМС.

    Навіщо тоді потрібна Школа морпіхів?

    Школа морпіхів задумувалася для того, щоб майбутні бійці цього роду військ отримали повну підготовку в одному навчальному закладі: загальновійськову підготовку з урахуванням особливостей морської піхоти, спеціальність + курс морського піхотинця. За фактом же зараз бійці проходять загальновійськову підготовку для Сухопутних військ і отримують лише одну спеціальність – “Стрілець”.

    Відділення морської піхоти складається з бійців з цілою низкою спеціальностей: Командир відділення, навідник, механік – водій, гранатометник, стрілець (помічник гранатометника), кулеметник, стрілець.

    Як видно, для формування повноцінного відділення потрібні бійці з іншими спеціальностями і одних стрільців недостатньо. Для підготовки військовослужбовців на інші спеціальності ВМС направляє їх до навчальних центрів Сухопутних військ.

    Така відповідь командувача ВМС може бути обумовлена нестачею особового складу і бажанням швидше укомплектувати підрозділи в зоні ООС, відправляючи туди бійців відразу після отримання спеціальності, тим самим скоротивши курс підготовки.

    Але, якщо зараз неможливо запустити повноцінний курс морського піхотинця, то що заважає готувати бійців як мінімум по загальновійськовій підготовці, проте вже з елементами морської піхоти? Що заважає розширити кількість спеціальностей, а не готувати лише одних стрільців?

    Якщо слідувати логіці командувача: “Морпіхи в ООС, тому ми їх не готуємо в школі”, то можна сміливо закривати Школу морпіхів, адже одні підрозділи виходять з ООС, а інші заходять. Частини ВМС можуть постійно перебувати в зоні ООС і це не має відбиватися на якості бойової підготовки.

    Командування морської піхоти ситуація влаштовує? Судячи з усього, так

    У цій історії хочеться поцікавитися, а що ж морська піхота – чому вона не наполягає на більш якісній підготовці? На це питання немає відповіді.

    Попри те, що навчальний центр перебуває в підпорядкуванні ВМС, а не безпосередньо в командування морської піхоти, генерал Содоль має достатньо засобів, щоб домогтися якісної підготовки кадрів, адже саме його рід військ і є замовником, для якого центр і готує кадри.

    Загалом дії командувача морпіхами та його підлеглих дивують. Ось дві історії, які можуть вказувати на системність проблеми або, навіть більше, на саботаж.

    Історія перша

    На етапі формування школи головному сержанту морської піхоти поставили завдання відібрати і відправити у центр бійців на посади інструкторів. Він відправив на навчання морпіхів, які не те що не хотіли працювати інструкторами, деякі зовсім не відповідали певним якостям. Ба більше, у низки бійців через місяць-два закінчувався контракт. Очевидно, що відбір кандидатів був проведений, як то кажуть, для галочки.

    Виходить так, що вже на старті створення школи командування морської піхоти самоусунулося від створення якісного інструкторського складу в школі. Адже хто, як не головний сержант має бути зацікавлений в якісному особовому складі – йому і його підлеглим працювати потім з тими, кого випускає школа.

    Історія друга

    Ця історія сталася в січні й вона проливає світло на системну проблему в контролі якості бойової підготовки морської піхоти.

    Центр підготовки сержантського складу (ЦПСС), який готує сержантів, зокрема для морської піхоти, провів зріз знань при вступі на базовий курс лідерства по двох блоках – вогневу підготовку і стройову.

    Тоді велика частина кандидатів від морської піхоти провалила вступ на курс лідерства. І яка ж була реакція генерала Содоля? Дуже цікава. Він вирішив розібратися з ЦПСС і притягнути до відповідальності осіб центру, чому це вони раптом не зарахували на курс більшу частину морпіхів.

    Сміх викликає те, які саме два блоки так розлютили командувача морпіхами. Вогнева підготовка: була поставлена задача зібрати і розібрати автомат на час (виявилося, що деякі морпіхи не впоралися з цим завданням, яку повинен виконати будь-який строковик!). Стройова: вийти зі строю, наліво, направо. Важливо зазначити, що ці кандидати на проходження курсу не “зелені” контрактники, які тільки взяли в руки автомат, а щонайменше рік вже проходять службу у військах.

    За словами джерела InfoResist, в телеграмі від 17 січня генерал Содоль особисто підтверджує, що його особовий склад виявився не готовий до такого «складного» завдання. Ось що він пише у своєму листі на ім’я начальника 198-го навчального центру ВМС України (в/ч А 3163): «Як результат значна частина кандидатів не була готова до складання даних іспитів і здала їх на низькому рівні». Нібито в ЦПСС порушили інструкції та дозволили собі вольності.

    Увага! Цілий командувач рода військ пише, що його особовий склад не в змозі зібрати/розібрати автомат і не знає базових основ стройової підготовки! Це просто анекдот якийсь!

    Додамо, що і без цих двох блоків завдань у морпіхів вкрай низький прохідний бал і більшість просто не змогли навіть здати фізпідготовку на цей курс. А це тягне за собою паузу в кар’єрі військового. Без цього курсу неможливе підвищення, та ще й повторно вступити можна лише через рік.

    Звичайно в командуванні цю ситуацію розбирали, але судячи з того, що Содоль закликав покарати не тих, хто допустив таку огріху, а того, хто своїми нешкідливими діями допоміг її виявити, кардинальних висновків з цього зроблено не було.

    Про те, що морпіхи в своїй більшості, на відміну від десантників і бійців ССО, провалюють зарахування на даний курс лідерства відомо давно. Щомісяця управління бойової підготовки та персоналу отримує дані про успішність. Там лише журяться, чому у морпіхів такі погані показники, на відміну від бійців інших командувань, які надходять на курс у цьому ж центрі.

    Який же урок з цього винесло командування морської піхоти?

    Відповідь на це питання дає описана вище історія, яка сталася в січні й те, що через півроку після відкриття школи морської піхоти там досі готують за тією ж системою, яка кілька років давала погано підготовлені кадри морпіхам.

    Запитайте, де зв’язок? А він простий: всі, хто йдуть служити в морську піхоту проходять через навчальний центр, або з липня місяця цього року через школу морської піхоти. Низький рівень знань контрактників це, в першу чергу, оцінка якості підготовки кадрів навчальним центром, а лише потім командирами на місцях.

    Ситуація в центрі сержантів оголила проблему підготовки в цілому роду військ (!) і вказала на слабку ланку в програмі підготовки кадрів – навчальний центр. Всі кандидати на курс проходили базову підготовку в цьому центрі й отримали спеціальність.

    Здивування викликає і те, як подібна проблема пройшла через руки десятка штабних працівників, які відповідають за бойову підготовку. Всі “спустили її на гальмах”. Адже про те, що більша частина морпіхів не може вступити на курс лідерства, регулярно доповідали в штаб ВМС. Про те, що за програмою Сухопутних військ і зараз готують особовий склад в школі не міг не знати генерал Содоль, який її і стверджував.

    Чого коштуватиме співробітникам відділення бойової підготовки морської піхоти перейти дорогу і зайти в навчальний центр, щоб обговорити це питання і нарешті довести до досконалості програму підготовки? Мабуть, це питання риторичне.

    Безумовно, проблема контролю за якістю бойової підготовки в цілому роду військ накопичувалася роками і, як крапки в питанні про те, чи виправлять ситуацію, можуть стати витяги з біографії трьох офіцерів з командування ВМС і морської піхоти:

    Командувач ВМС Олексій Неїжпапа – 2015-18 рр. начальник управління бойової підготовки ВМС України;

    Заступник командувача ВМС Олексій Доскато – 2018-2020 рр. був заступником і т. в. о. начальника управління бойової підготовки ВМС України;

    Командувач морською піхотою Юрій Содоль – 2018-2020 рр. командувач.

    Роман Божко

  • Українці повинні заплатити за “зайві” метри нерухомості: Що потрібно знати

    Українці повинні заплатити за “зайві” метри нерухомості: Що потрібно знати

    До кінця серпня українці повинні заплатити податок на нерухомість. І зволікати з цим не варто – інакше сума штрафів може виявитися “непідйомною”. Про те, хто і скільки повинен внести, як покарають боржників та які існують пільги – читайте в нашому матеріалі.

    Хто і скільки повинен заплатити?

    Так званий податок на нерухомість в Україні сплачують як фізичні, так і юридичні особи. Це ж стосується і нерезидентів, тобто не громадян країни.

    Податком не обкладатиметься наступна нерухомість: квартири площею менш як 60 квадратних метрів і будинки площею до 120 квадратних метрів.

    Якщо людина володіє і квартирою і будинком, то сукупна площа нерухомості не повинна перевищувати 180 квадратних метрів.

    Якщо ж розмір нерухомості перевищує вищевказані параметри, то податок доведеться заплатити за “надлишок”. Так, наприклад, якщо ви маєте квартиру на 74 квадратів, то потрібно заплатити тільки за зайві 15 (75-60=15).

    При цьому, якщо площа квартири перевищує 300 квадратних метрів, а будинку – 500, то розмір податку збільшується на 25 тисяч гривень за кожен об’єкт (так званий “податок на розкіш”).

    Яка ставка податку

    Ставка податку може коливатися в діапазоні 0-1,5 % від мінімальної заробітної плати на початок року, що передує року, в якому отримано податкове повідомлення-рішення.

    Рішення про встановлення ставки приймають сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад. Це означає, що в різних регіонах України ставки податку можуть бути різними.

    Кому не потрібно платити податок на нерухомість

    Податок на нерухомість не сплачується, якщо:

    • об’єкт знаходиться у власності органів державної влади або місцевого самоврядування;
    • нерухомістю володіє неприбуткова організація і утримується коштом держбюджету;
    • об’єкт розташований в зоні відчуження, обов’язкового відселення, на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення;
    • будівлю визнано непридатною для проживання або аварійною (в такому випадку потрібно визнання такого факту з боку органів влади).

    Як будуть карати за несплату

    Якщо платіж прострочений на 30 днів, то розмір штрафу складе 10% від суми податку. За несплату більше календарного місяця – штраф у розмірі 20% суми податку.

    По закінченні строків сплати на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120% річних ставки НБУ.

    Коли треба платити податок на нерухомість

    У 2020 році українці платять за 2019 рік. До 1 липня всім повинні були прийти повідомлення про розмір та строки сплати податку. Якщо ж вам не прийшла квитанція, то варто самостійно звернутися в місцеве відділення податкової служби і перевірити, чи не загубилася ваша квитанція.

    При цьому, згідно з Податковим кодексом, якщо податкова не прислала (не вручила) повідомлення-рішення до 1 липня поточного року для сплати податку на нерухомість, тоді фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

    Пільги на сплату податку на нерухомість

    Законом № 540-IX українців звільнили від сплати податку на нерухомість і землю за березень.

    Загальна сума податку буде зменшена на один місяць. Однак зверніть увагу, що пільги будуть враховані при розрахунку податку за 2020 податковий рік, за який ми будемо платити вже у 2021 році.

  • Відкриття IKEA в Україні: Як компанія “змушує” купувати свої товари

    Відкриття IKEA в Україні: Як компанія “змушує” купувати свої товари

    Шведська компанія IKEA запустила в Україні онлайн продажу. А вже після карантину відбудеться відкриття повноцінного магазину в ТРЦ Blockbuster Mall.

    Напередодні цієї події InfoResist зібрав топ прийомів маркетологів, з допомогою яких програмується мислення відвідувачів. Прочитайте це, щоб в першу поїздку в IKEA не набрати нічого зайвого.

    Чому IKEA так популярна в світі

    Головне, що приваблює покупців – це низька ціна на деякі товари. Про це твердять у кожній рекламі магазину. Проте насправді дешева тільки базова лінія з простим дизайном і обробкою початкового матеріалу.

    Консультанти не втручаються в процес вибору

    Продавці в магазинах IKEA ніколи не запитають: «Чим я можу вам допомогти?». Згідно з правилами компанії це заборонено. Таким чином покупцям надається можливість самостійно зробити вибір. І це теж хитра маркетингова хитрість.

    Втручання консультанта перерве політ фантазії клієнта. IKEA дарує нам можливість самостійно помріяти про життя, яке у нас могло б бути, купи ми всі ці речі.

    Відкритий склад

    IKEA придумала власну структуру і логістику складу. Це сталося в день відкриття магазину, коли через сильний наплив покупців, продавці не встигали справлятися із замовленнями. Тому засновник компанії Феодор Кампрад наказав відкрити для всіх склад, щоб покупці могли самостійно брати звідти всі бажані товари. Саме такий підхід став основною моделлю взаємодії IKEA зі своїми клієнтами.

    Планування магазину змушує витрачати більше

    Дизайнери магазинів IKEA навмисно створюють лабіринти в торгових залах. А все для того, щоб змусити покупця знову і знову повертатися в одне і те ж місце. Через годину такого блукання людина буде дезорієнтована і забуде, навіщо вона взагалі прийшла в IKEA.

    Лондонський архітектор Алан Пенн підрахував, що в результаті приблизно 60 % покупок в IKEA не були заплановані спочатку.

    Переповнені кошики з різноманітними товарами

    Маркетологи IKEA застосовують принцип “bulla bulla”: по всьому магазину розставлені кошики, які з гіркою заповнені товарами. У покупця підсвідомо виникає логічний ланцюжок «цього багато, значить, це дешево». Ви купите ці серветки/ пледи/ложки не тому, що вони вам дуже потрібні. А тому, що вони продаються за копійки (насправді ні).

    IKEA запозичує деякі прийоми у казино

    У більшості магазинів IKEA немає вікон і годинників. Цей трюк меблевий гігант запозичив у казино. Магазин робить все для того, щоб ви втратили лік часу. Досить прибрати всі джерела природного освітлення та годинники, щоб люди стали витрачати більше часу на покупки.

    На будь-якому дивані можна подрімати

    Це зроблено для того, щоб люди почували себе у магазинах, як вдома, а також з тієї причини, що після подібних “тест-драйвів” клієнти більш охоче купують меблі.

    Незаплановані покупки

    Для того, щоб збільшити кількість незапланованих покупок, працівники виставляють один і той же товар кілька разів по всьому магазину. Принцип працює наступним чином: в перший раз клієнт побачить товар і подумає про його привабливість, вдруге він знову помітить його, а на третій раз подумає «мені потрібна ця річ», а на п’ятий прийме рішення купити його.

  • Коронавірус: 5 простих дихальних вправ від стресу і тривоги

    Коронавірус: 5 простих дихальних вправ від стресу і тривоги

    Чи зможе мій організм протистояти коронавірусу? Чи виплатять мені зарплату? Коли закінчиться епідемія і карантин? Напевно, в останні тижні ви не раз задавали собі подібні питання. Це нормально: багато хто з нас зараз відчуває підвищену напругу через вимушений карантин та пандемію коронавірусу. На щастя, є способи заспокоїтися і позбутися від внутрішньої напруги і хаосу навколо вас.

    Якщо серез стрес ви перевантажені і відчуваєте емоційний тиск – спробуйте ці легкі дихальні вправи та мінімедитації, щоб позбутися стресу і негативу.

    Кожна вправа займає всього кілька хвилин, отже, використовувати їх ви зможете в будь-який час і в будь-якому місці.

    Глибоке дихання 4-7-8

    Дихальна вправа 4-7-8 – це «природний транквілізатор» для симпатичної нервової системи – системи, яка змушує нас відчувати стрес і занепокоєння. Передбачається, що активація цієї системи є життєво важливим інструментом виживання, але вона одночасно і діє руйнівно, наприклад, коли ви намагаєтеся зосередитися на зустрічі або швидко заснути.

    Для початку закрийте рот і спокійно вдихніть через ніс протягом чотирьох секунд. Затримайте дихання на сім секунд. Видихніть повністю через рот, видаючи свистячий звук, протягом восьми секунд. Повторіть цей цикл чотири рази.

    Ця вправа глибокого дихання ідеально підходить для зменшення занепокоєння. Чим частіше ви практикуєтеся (два рази в день ідеально), тим більший ефект відчуєте. Дихальний метод 4-7-8 не тільки допомагає зняти напругу, але з часом дозволить поліпшити ваш настрій, імунну систему, якість крові і травлення.

    “Океанічний вдих”

    В дитинстві кожен підносив морську мушлю до вуха, щоб почути шум моря. За допомогою цієї вправи ви спробуєте відтворити звуки океанських хвиль.

    Почніть з пари вдихів і видихів. З кожним довгим видихом видайте м’який звук, що нагадує звуки хвиль. Потім переходьте до дихання через ніс і через рот. Уявіть, що ви намагаєтеся “затуманити” дзеркало своїм диханням. Продовжуйте робити вправу ще 10-20 разів.

    Анкорне дихання

    Перед початком дня не завадить задати правильний робочий настрій і стан. Сядьте зручніше в кріслі так, щоб спина була прямою, а плечі розслаблені, голова була рівно і підборіддя перебувало паралельно підлозі.

    Вдихніть глибоко, до самого живота, дихайте діафрагмою і відчувайте, як вдихуване повітря наповнює ваш живіт (щоб ви були схожі на статуетку Будди). Вдихайте і видихайте так, щоб від дихання «ходили» ваші боки і спина.

    Відновлення балансу

    До середині дня організм кілька “застоюється”. Щоб “розбудити” його, потрібні кілька дихальних вправ. Сядьте прямо в кріслі, спина пряма. Відкрийте рот і вдихніть зі звуком, звук повинен йти і при вдиху, при видиху, щоб звук був дещо “гавкаючим”.

    Далі закрийте рот і продовжуйте дихати ривками. Дихальні вправи треба робити 10 секунд, потім зробити паузу і повторити знову. Якщо ви відчули, що у вас крутиться голова, треба одразу припинити вправу.

    Мінімедитація на кожен день

    Знайдіть тихе спокійне місце, де вас ніхто не буде відволікати. Сядьте в будь-яку зручну позу на підлогу або на стілець. Відключіться від звичного “шуму” думок в голові і відчуйте своє тіло. Уявним поглядом перегляньте своє тіло від верхівки до п’ят.

    Сконцентруйтеся на м’язах обличчя, розслабте їх. Перейдіть на м’язи шиї, плечей, рук і дійшовши таким чином до самих кінчиків пальців ніг. Якщо відволікаєтеся, не переживайте — це нормально.

    Як тільки думки почнуть блукати, поверніть їх до медитації. Тепер рахуйте разом з диханням до десяти: вдих — раз, видих — два; це допоможе вам сконцентруватися. Дійшли до десяти — починайте спочатку, і так по колу. Ваша свідомість захоче розв’язати нагальні проблеми саме зараз, але не дозволяйте — повертайтеся до медитації.

    Через десять хвилин розплющте очі і потягніться.

  • Коли чекати пік коронавірусу в Україні: Інфекціоніст назвав два можливих сценарії

    Коли чекати пік коронавірусу в Україні: Інфекціоніст назвав два можливих сценарії

    Глава МВД Арсен Аваков назвал оптимистичным сценарий прекращения карантина после 15 мая. Но все будет зависеть от успешности борьбы с коронавирусом.

    “Если не будем массово обниматься и шашлышить в парках, награждая друг друга вирусом – можем сбить пик вируса, не доходя до уровня трагических потерь”, – написал он на своей странице в facebook.

    В Офисе президента считают, что пик заболеваемости придется на Пасху, середину апреля.

    InfoResist пообщался с известным инфекционистом, консультантом по управлению изменениями, директором Revival Institute Вадимом Аристовым и вот, что он нам рассказал.

    Сейчас много кто говорит, что пик эпидемии будет 15 числа. Считаете ли вы так? И каким вообще может быть этот пик эпидемии? 

    Мы можем видеть рост цифр по одной причине, потому что это результат увеличения частоты тестирования. У нас не хватает тестов, много людей не получают доступа к тестированию. Постепенно эти тесты завозятся в страну президентскими самолетами, а, соответственно, действительно в апреле у нас будет прирост заболеваемости. 

    Однако слово “пик” можно использовать тогда, когда после этого идет спад, но причин для спада заболеваемости я сейчас не вижу. Потому что спад возможен только в двух ситуациях. Если значительная часть населения переболеет и появится коллективный иммунитет, то есть переболеет десятки миллионов украинцев. Это не скоро произойдет. Или, в другом случае, начнется очень интенсивная работа по выявлению и изоляции заболевших людей и тех, кто был в контакте (и вероятно скоро заболеет). 

    Для этого должны появиться общественные институты – то есть организации и специалисты, определенные методики и практики, которые сейчас в Украине отсутствуют. И пока я не вижу, чтобы у правительства до этого дошли руки – эти организации из ниоткуда не возникнут. 

    У нас была унаследована от Советского Союза хоть какая-то система, которая называлась Государственная санитарно-эпидемиологическая служба. Она, конечно, была устаревшей, она имела множество недостатков, там работали пожилые люди. Однако из-за создания искусственного имиджа коррупционного монстра ее полностью демонтировали. Хотя если речь могла идти про что-то коррупционное – про проверки – то это было только 7% функционала этой службы. Просто эти 7% было единственным, что население видело и могло понять без специального образования. Однако закрыли все 100% функционала. 

    Соответственно, вместо модернизации мы получили просто потерю общественного института. Новый институт (Центр общественного здоровья) так и не заполнил возникшего вакуума. Даже по замыслу – он имел лишь мониторинговую функцию, но вовсе не масштаб Центра контроля и предотвращения заболеваний – названия, которым называется недостающий нам общественный институт в США и Европе.

    Поэтому недостающие противоэпидемические практики должны откуда-то появится. Пока наше внимание приковывают к завозу материальных объектов, например, масок, тестов – но сами по себе они не остановят эпидемию до того, пока не переболеют все. Поэтому мы стоим перед негласным выбором – либо идти по пути отсталых наций и  сидеть на карантине очень долго. Или, надеюсь, кто-то создаст такие социальные институты. Я лично готовлю такой проект, но делать публичное заявление об этом пока рано. 

    Что мы имеем касательно сценариев. Во-первых, строгий карантин может быть удержан благодаря усилиям президента Зеленского, его убедительности против оппозиции, которая начинает создавать противоположную волну. Тогда мы будем иметь результативные разрывы цепочек распространения инфекции между людьми. И тогда у нас достаточно низкий пик будет очень нескоро, где-то 8 октября. И количество жертв удастся снизить – до 45 тысяч человек. Переболеет 4 миллиона, то есть около 10% всего населения.  

    Во-вторых, оппозиция все-таки может продавить Зеленского. Очень активно раздуваются в прессе ненаучные сомнения в целесообразности карантинных мероприятий. Про то, что нужно все ослабить, что жесткость мер правительства неразумна. Сейчас в отдельных дискуссиях даже звучат голоса, что жизни менее важны, чем прибыль бизнесов – это очень неэтично. 

    Если это приведет к ослаблению карантина до запретов только для пожилых людей и школ/университетов – то это путь к сценарию, в котором умрет до 1,5 миллиона человек. Пик заболеваемости будет 25 июня. В этот пик у нас будет 1,1 миллион человек госпитализированы, и нам будет нужно 55 тысяч аппаратов ИВЛ. При том, что мы сейчас имеем всего 4 тысячи аппаратов. То есть, из 1,5 миллиона людей приблизительно 1 миллион человек умрет из-за отсутствия ИВЛ. 

     

    Поэтому мы либо меняем подходы менеджмента ситуации и создаем отсутствующие общественные институты – тогда сможем позволить себе работать вместо карантина, либо мы идем на строгий карантин и экономим на этих общественных институтах. 

    Между этими двумя крайностями есть определенная альтернатива. Мой Revival Institute разработал “стратегию пунктира”. Для нее также нужны определенные социальные инновации внедрить. Нужно создать мощную вертикаль сбора информации с больниц, чтобы мы имели точные данные: сколько сейчас поступлений больных, сколько заполнено коек, сколько коек заполнено в реанимациях с аппаратами ИВЛ. Тогда мы сможем создать собственную математическую модель и прогнозировать. 

    При такой стратегии строгий карантин будет приводить к постепенному освобождению коек в реанимациях. А это самый дефицитный ресурс. И, соответственно, мы сможем обоснованно объявить практически полную (но временную) отмену карантина. Перейти к свободному режиму работы экономики –  когда только группы риска сидят в карантине, а вся экономика работает. 

    Мы будем иметь, условно говоря, две недели строгого карантина, а потом две недели довольно свободной работы экономики. Потом снова две недели карантина и так далее. Но продолжительность две недели – это условная цифра, для понимания. Потому что на самом деле это должно определяться через математическую модель прогнозирования. 

    С помощью “стратегии пунктира” мы сможем удержать экономику, удержать людей с работой и зарплатой. Нужно просто перестроить бизнес-процессы так, чтобы во время послабления карантина мы смогли работать в несколько смен. Чтобы наработать все нужные склады. Провести всю необходимую логистику. А потом при возвращении карантина люди будут сидеть дома с зарплатой, а города с заполненными складами. 

    То есть вы прогнозируете продолжение карантина? 

    Я говорю о том, что пока не переболеет значительная часть населения, у нас нет научных оснований для ослабления или отмены карантинных мер. В Великобритании говорят, что эти карантинные меры нужны на 12-18 месяцев с начала марта. 

    Для сокращения срока есть два выхода. Или просто начать скрывать смертность и говорить, как сейчас говорят многие люди бизнеса и оппозиционные политики, что сейчас главное экономика и “кэш”, а умрут те, кто “должны” умереть. Но это негуманный выход. Другой вариант – стратегия пунктира, когда мы беспокоимся и про жизни, и про экономику. Однако эта стратегия пунктира или вообще снятие карантина требует новых общественных институтов, которых сейчас не существует.

    Снятие карантина, как это сделали в Южной Корее, я считаю, не может не повлечь за собой излишних жертв. Для этого нужно было бы за считанные недели создать те организации и управлять ими такой системой менеджмента, какого сейчас нет в правительстве. Мы не можем иметь “молоко”, не приглашая “корову”. Поэтому стратегия пунктира – наиболее реалистичный вариант. Или, конечно, вариант Ирана или Беларуси, то есть просто скрывать данные и не обращать внимание на смертность. 

    Вадим Аристов отметил, что в Украине другая картина смертности – молодые люди не могут справиться с болезнью.

    Но на самом деле в Украине структура смертности не совсем такая. Вирус не проверяет паспорт, он проверяет состояние  организма. И в Украине, как видите, люди даже от 30 лет уже начинают не справляться с осложнениями. Тем более, у нас разрушена система здравоохранения. И одновременно у нас начинается второй этап медицинской реформы, и каждая больница начинает биться сама за свое выживание, она автоматизирована. И это начало “дикого Запада” – распада системы оказания медицинской помощи на отдельные элементы. 

    Посмотрите, значительная часть людей, которые сейчас умерли, – они умерли из-за плохого менеджмента в системе здравоохранения. А не от вируса. Говорят “они поздно обратились” – это значит, их не принимали, либо не объяснили как нужно действовать. Другая причина – инфицирование внутри самой системы здравоохранения. 

    Наша команда сейчас работает над анализом случаев смерти, позже мы более детально обнародуем наши рекомендации по изменению менеджмента здравоохранения. Но предварительная оценка такова. Мы как нация можем значительно лучше спасать наших граждан. Для этого нужно задействовать современные методики и вовлечь всех возможных союзников.

  • Правий радикал-одинак влаштував масове вбивство в Ханау: Подробиці трагедії

    Правий радикал-одинак влаштував масове вбивство в Ханау: Подробиці трагедії

    У німецькому місті Ханау, на схід від Франкфурта, сталася стрілянина. В результаті інциденту загинули 11 людей, серед них і сам нападник.

    Як пишуть ЗМІ, невідомий чоловік спочатку почав стріляти в людей у місцевій кальянній. Потім він зник, а через деякий час з’явилася інформація про схожу подію в кальянній, що знаходиться в іншому районі міста – Кессельштадт.

    За словами очевидців, в приміщення увійшов чоловік і відкрив безладну стрілянину, убивши п’ятьох осіб. Жертви – молоді люди курдського походження, у тому числі жінка. Ще один чоловік помер через кілька годин від отриманих ран.

    Кількома годинами пізніше поліція повідомила, що передбачуваний учасник нападів, 43-річний Тобіас Р., знайдений мертвим у своїй квартирі і що поруч з ним знаходилося тіло ще однієї людини.

    https://twitter.com/wilde_westenNL/status/1230267322721546240?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1230267322721546240&ref_url=https%3A%2F%2Fwww.eurointegration.com.ua%2Frus%2Fnews%2F2020%2F02%2F20%2F7106580%2F

    Правоохоронні органи припускають, що ймовірний злочинець діяв самостійно.

    Передбачуваний організатор стрілянини в німецькому місті Ханау залишив передсмертну записку і відеоповідомлення, в якому пояснив мотив злочину. Однак конкретно, про що говориться в записці, невідомо.

    Разом з тим, наголошується, що стрілець був прихильником правої ідеології. Чоловік був громадянином Німеччини.

    У поліцейських базах даних Тобіас Р. не значився. При цьому він сам раніше звертався в поліцію, як вважав, що за ним стежать якісь секретні організації.

    Телеканал Hessenschau повідомляє, що перед злочином Тобіас Р. поширював в інтернеті свої “маніфести” та уявлення про світоустрій.

    На відео, опублікованому на YouTube, стрілець стверджує, що Германією керує якась велика спецслужба. Також чоловік негативно висловлювався про іммігрантів з арабських країн.

  • Добре ладить з Росією: 10 фактів про нового главу Офісу Президента

    Добре ладить з Росією: 10 фактів про нового главу Офісу Президента

    Президент Володимир Зеленський призначив на посаду керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Раніше він обіймав посаду радника президента.

    Ми зібрали головні факти з біографії нового глави ОП.

    Андрій Єрмак призначений головою ОП: хто він такий

    1. Андрій Єрмак народився 21 листопада 1971 року в Києві. Магістерський ступінь з міжнародного права він отримав в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    2. Єрмак володіє або має частку в більш ніж 20 компаніях, серед яких – юридичні послуги, охорона, фармацевтика, консалтинг, будівництво. Також він входить до засновників кількох громадських організацій. Одна з них – Відчуй, займається допомогою людям з проблемами слуху.

    Міжнародна юридична компанія Єрмака 16 років надає послуги в сфері захисту прав інтелектуальної власності та авторського права. Ця компанія однією з перших почала юридично супроводжувати телеканали і медійні групи. Серед клієнтів – Інтер Медіа Груп, Disney, Pixar. Додатково Єрмак є членом Асоціації підприємців Києва, а також Асоціації правників України.

    У Верховній Раді V, VI,VIІ скликання Єрмак був помічником депутата від Партії регіонів Ельбруса Тедеєва.

    3. В останні кілька років новий глава ОП займався продюсуванням фільмів в компанії Garnet International Media Group.

    Єрмак почав вкладати гроші в кіно “через любов до нього і віру у відродження індустрії”. Його найвідоміші продюсерські стрічки: “Сквот32”, “Правило бою”, українсько-словацький фільм “Межа”. Примітно, що ця стрічка стала однією з найбільш успішних картин 2017 року в Словаччині, заробивши там і в сусідніх країнах понад 2 мільйони доларів, а в Україні лише 46 тисяч доларів.

    4. 21 травня 2019 президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Єрмака своїм помічником. У липні 2019 року у нього з’явився напрям – міжнародні відносини.

    З 21 червня 2019 він став членом Національного інвестиційної ради.

    5. Єрмак проводив переговори як представник президента в нормандській четвірці разом з главою МЗС Вадим Пристайком. Також він очолював координаційну групу України щодо обміну полоненими.

    6. На посаді помічника глави держави Єрмак займався міжнародними відносинами, а також переговорами з Росією по Донбасу і обміну полоненими.

    “Єрмак дійсно зрозумілий Кремлю персонаж — без проукраїнських ідеологічних надбудов. Багато в чому вони з Козаком схожі — обидва прагматичні, і обидва юристи”, — заявив журналіст Петро Шуклінов.

    7. У жовтні минулого року журналісти програми “Схеми” з’ясували, що Андрій Єрмак має бізнес спільно з громадянином РФ Рахамімом Емануіловим, компанія якого – співвласник російського Інтерпромбанка. Сам Єрмак стверджує, що компанія не вела господарську діяльність, а з самим росіянином він останній раз спілкувався 10 років тому.

    8. У Єрмака були конфлікти з екс-головою Офісу Президента Андрієм Богданом. Зокрема, ЗМІ писали, що останній не був присутній на церемонії прощання з загиблими в авіакатастрофі в Ірані через сварки з радником президента Єрмаком. Проблемою стало те, що під час узгодження деталей заходу Богдан розмістив позаштатного радника президента у другий ряд – за спинами спікера, президента і прем’єра, де тому і належало б бути, відповідно до дипломатичного протоколу.

    Також приводом для розбіжностей стала заява про відставку прем’єр-міністра Олексія Гончарука. Співрозмовники видання в команді президента відзначають, що Богдан одразу виступив проти відставки голови уряду, в той час як Єрмак змусив Зеленського хоча б оцінити таку можливість.

    9. У минулому Єрмак очолював координаційну групу України щодо обміну полоненими. Також він разом з Олександром Данилюком їздив на переговори до США, супроводжував Зеленського під час поїздки в Польщу, де український лідер проводив переговори з Анджеєм Дудою та віце-президентом США, а разом з Вадимом Пристайко – в Париж, де проходили переговори у “нормандському форматі” за участю президентів України, Росії, Франції та Німеччини.

    10.  Саме колишній помічник президента проводив переговори з представником Трампа, Рудольфом Джуліані: сторони обговорювали справу компанії Бурісма і сина Джо Байдена Хантера Байдена.

  • Величезні черги за їжею та автомати на болтах: Як вчаться військові в Старичах

    Величезні черги за їжею та автомати на болтах: Як вчаться військові в Старичах

    23 травня 2019 року вступаючи на посаду начальника Генерального штабу Руслан Хомчак виступив з гучною промовою. Він заявив, що тепер в армії головна цінність – це людина.

    Тоді він наказав припинити показуху, підміну понять і “окозамилювання”, а також створити належні умови служби особового складу.

    “Забезпечити підготовку військ за стандартами НАТО з впровадженням набутого досвіду”, – заявляв тоді начальник Генштабу.

    Як його підлеглі виконали наказ і чи змінились умови служби та навчання з приходом нового Начальника Генштабу показує ситуація в 184 навчальному центрі в Старичах.

    Військовослужбовці, які проходять навчання в навчальному центрі публікують у соціальних мережах відео величезних черг в їдальню.

    Ми дізналися у військових, які зараз проходять підготовку в Центрі, така ситуація триває вже кілька років. У тому числі і зараз. Як розповів один із сержантів, їм доводиться щодня стояти по 30-40 хвилин в черзі за їжею на вулиці, а потім стільки ж всередині їдальні.

    Джерело в навчальному центрі пояснило величезні черги тим, що вони заявляють про готовність прийняти велику кількість військовослужбовців без належної інфраструктури. Так сталося і з їдальнею – вона просто не розрахована на таку кількість особового складу.

    Така ж ситуація і з розміщенням особового складу, якщо казарм не вистачає – їх селять прямо в наметах. Спасибі, що взимку не змушують там жити.

    Офіцер, на умовах анонімності, розповів, що їх в місто практично не випускають. А щоб не втекли – забирають документи, військовий квиток.

    Сержанти, які проходили в Центрі спеціальну підготовку кажуть, що вступні та випускні іспити перетворилися на формальність – беруть всіх підряд.

    Проблеми спостерігаються і матеріальною базою. Вона попросту зносилася. Розбиті каски і автомати на болтах – це норма для Старичей.

    Деякі викладачі вважають за краще не напружуватися, а просто читають лекцію з листочка.

    А щоб не проводити багато занять – військові виганяють на плац і влаштовують шикування і стройову. Привіт “совок”.

    Все це результат безвідповідального ставлення до якості особового складу, як з боку Управління бойової підготовки Сухопутних військ, Генштабу так і по лінії сержантів. Всі поспішають звітувати про високі показники і не звертають уваги на якість.

    Та й про яку якість підготовки можна говорити, коли солдати, сержанти і офіцери змушені по кілька годин на день проводити в чергах за їжею і ночувати в наметах?

    А що там у сержантів?

    В армії є декілька підрозділів на різних рівнях, які відповідають за той чи інший напрямок. Вони і повинні контролювати те, що відбувається на різних рівнях. Наприклад, по сержантській лінії знали про ситуацію, але нічого не змогли, або не захотіли зробити.

    Вже кілька років у ЗСУ йде сержантська реформа. На гранти її починала співробітниця Офісу Реформ Міноборони Інна Шевчук. Ініціативи щодо сержантського складу вона сприймає, як критику “її” реформи, тому Шевчук їх блокує ще на етапі зародження.

    Як раз вчора вона дала інтерв’ю де вона нагадала прописну істину, що сержанти “це люди, які справді перебувають в окопах із військовими, турбуються про них. Є такий вираз, що вони – мама і тато для військових та думають про те, щоб вони були забезпечені, одягнені, нагодовані та підготовлені. І в багатьох випадках, коли я спілкувалася з різними сержантами, я справді бачила, що такими вони і є”.

    Вона зазначила, що сержант це права рука офіцера. “Тому що офіцер – це, в першу чергу, стратег, людина, що займається плануванням, розвитком і думає, яким чином розвивати той чи інший підрозділ, тобто управляє”.

    Інна Шевчук

    В цілому вона багато говорила про важливу роль сержантів у ЗСУ, але мабуть за плануванням графіків Андрія Загороднюка вона провалила роботу і з плануванням  по сержантам. До міністра не можуть потрапити його ж підлеглі, зриваються проекти і поставлені завдання не виконуються вчасно. За це їй неодноразово робили зауваження. Проблеми є і на сержантському напрямку. Її протеже головний сержант ЗСУ Олександр Косинський не в змозі вирішувати проблеми особистого складу, і часто не може захистити позиції своїх підлеглих.

    Олександр Косинський

    Результат його посереднього ставлення до підлеглих і того, які умови для них мають бути створені ми бачимо на відео вище. Про яку мотивацію особового складу можна говорити?

    Як повідомили джерела InfoResist, Косинському неодноразово доповідали про ситуацію в навчальному центрі. Сержанти скаржилися на низьку якість підготовки, жахливі умови розміщення. Як видно – віз і нині там.

    Картинка для НАТО

    Разом з цим “совком” сусідить Міжнародний центр миротворчості та безпеки. Туди регулярно приїжджають військових країн НАТО. Вони напевно і не здогадуються, в яких умовах в декількох сотнях метрів від них готують особовий склад української армії.

    Для них створені всі умови – біотуалети і навіть коротко стрижені газони. І звичайно ж вони не стоять у чергах за їжею.

    Проблеми є і в інших навчальних центрах

    Кажучи про заборону “окозамилювання”, не можна не згадати ситуацію, яка нещодавно відбулася в навчальному центрі “Десна”.

    Генерал Хомчак поставив завдання провести перепідготовку інструкторів навчальних центрів ЗСУ. В управлінні бойової підготовки Генштабу взялися виконувати завдання, але не по-новиму, а по-старому. І це незважаючи на те, що в управлінні новий керівник. Вирішили не винаходити велосипед, читай новий курс, а дати базовий курс, який і так всі знають.

    Взяли програму “курсу інструктора базової загальновійськової підготовки солдата” від 2016 року і навчають по ній. Коли інструктора почали обурюватися, то замість трьох місяців курс скоротили до 6 тижнів. Скасувати його не зважилися, так як потрібно виконувати телеграму НГШ.

    Так і займаються зараз інструктора тим, що і так роблять кожен день у своїх центрах – навчають курсантів окопуватися, елементарним стрілецьким вправам і орієнтуватися на місцевості.

    Замість того, щоб дати інструкторам нові знання їх пхають старими, а на верх відзвітують – перепідготовку інструкторського складу виконали.

    У Генштабі приймуть це за чисту монету і будуть думати, що інструктора стали на рівень вище, а значить і їх підопічні отримають більше знань. Але по факту – ні.

    Вирішити проблему легко

    Сподіваємося, що в ситуації з Старичами генерал Хомчак влаштує справжню перевірку, а його підлеглі не будуть в черговий раз розповідати, що публікації про армію грають на руку агресору (останнім часом всі свої факапи військові виправдовують саме так). На руку Путіну грає в першу чергу низька якість особового складу. І нагадаємо, “окозамилювання” заборонив Хомчак.

    Насправді вирішити цю проблему не складно, достатньо не забувати просту істину – людина найвища цінність. Тоді офіцери з бойової підготовки будуть розуміти, що їдальня на 100 осіб (образно) не може комфортно прийняти 1000, а казарми на 100 осіб прийняти 1000. Спроможності Центру повинні знати, як офіцери, які там працюють, так і ті хто туди направляє особовий склад. А коли офіцери згадають, що інструктор може якісно навчити лише певну кількість людей, зникне безглузде марширування на плацу і виходи в наряди. Стандарти НАТО, це в першу чергу про людей, а не про кількість.

    Якщо ви вчилися в даному навчальному центрі і вам є, що розповісти або показати – пишіть: [email protected].

  • “Угода століття”: Все, що потрібно знати про мирний план Трампа по Ізраїлю і Палестині

    “Угода століття”: Все, що потрібно знати про мирний план Трампа по Ізраїлю і Палестині

    Президент США Дональд Трамп оприлюднив подробиці плану, що стосується врегулювання конфлікту на території Близького Сходу. За словами Трампа, його план, стане останнім шансом для палестинців здобути власну державу. А описані в угоді умови будуть вигідні всім сторонам.

    Також він зазначив, що зараз відповідний для мусульманського світу момент, щоб “виправити помилку 1948 року і визнати Ізраїль”.

    Розповідаємо, що передбачає новий план Трампа

    План Трампа по Палестині: що зміниться

    Згідно із задумом, переговори в рамках реалізації плану Трампа будуть тривати протягом чотирьох років. США та Ізраїль визнає палестинську державність, однак на певних умовах. Описуючи їх, Трамп заявив, що палестинці, якщо погодяться, зможуть подвоїти свою територію.

    План Трампа передбачає наступні кроки:

    1. Створення двох держав для палестинців і ізраїльтян. За словами Трампа, Єрусалим повинен залишитися неподільною столицею Ізраїлю. А столиця Палестини буде розташовуватися в Східному Єрусалимі. США навіть мають намір відкрити там своє посольство.

    2. Палестина повинна припинити фінансову підтримку людей, які здійснювали напади на ізраїльтян.

    3. У разі прийняття плану Трампа, США виділить палестинській державі 50 мільярдів доларів інвестицій. На думку американців, це дозволить створити близько мільйона робочих місць.

    4. США виступають за збереження статусу-кво Храмової гори за посередництва Йорданії.

    5. Ізраїль повинен припинити будівництво поселень на територіях Палестини на чотири роки.

    6. США створить спільний комітет з Ізраїлем для реалізації “угоди століття”.

    7. Палестинські біженці не зможуть селитися в Ізраїлі, їм буде наданий вибір: або жити на території Палестини, або переїхати в третю країну.

    Дональд Трамп також опублікував карту Палестини після “операції”.

    На карті, опублікованій Трампом, території сектора Газа і Західного берегу річки Йордан з’єднані тунелем. З території Західного берега річки Йордан два мости ведуть на територію Йорданії.

    На кордоні з Єгиптом планується створення двох палестинських територій, які будуть з’єднані з сектором Газа і між собою. На одній з територій Трамп пропонує створити “високотехнологічну промислову зону”, а на іншій – “житлову і сільськогосподарську зону”.

    Територію сектора Газа, відповідно до карти, пропонується зберегти в нинішніх кордонах.

    У межах Західного берега річки Йордан на карті палестинськими відзначені міста Дженін, Тулькарм, Наблус, Калькілія, Рамалла, Єрихон, Віфлеєм і Хеврон, які і зараз є палестинськими.

    Карта не передбачає, що з палестинських територій буде вихід до Мертвого моря. Однак у поясненнях до плану з врегулювання говориться, що палестинці зможуть створити курорт на північному узбережжі Мертвого моря.

    Спірна територія Голанських висот на карті позначена як частина Ізраїлю. Трамп підписав декларацію про визнання суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами 25 березня 2019 року.

    Як відреагували в Палестині

    Ще до офіційного оголошення пропозиції Трампа в Палестині пройшли акції протесту.

    Через деякий час глава Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас заявив, що “Єрусалим не продається”, а угоду Трампа і Нетаньяху палестинський народ “викине на смітник історії”.

    При цьому Аббас зазначив, що палестинці готові вести переговори, але не з США, а з усім близькосхідним квартетом.

    За його словами, палестинці будуть продовжувати наполягати на визнанні кордонів 1967 року. Ізраїль відкидає такі заяви.

    Махмуд Аббас
    Махмуд Аббас

    Як відреагували в Ізраїлі

    Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що Ізраїль хоче для палестинців кращого життя, і ніхто не буде вигнаний з дому. А також назвав 28 січня історичним днем, порівнянним з тим, коли президент Трумен у 1948 визнав Ізраїль.

    Біньямін Нетаньяху

    Політик назвав Трампа “найкращим другом, який коли-небудь був у Ізраїлю в Білому домі”. А також додав, що реалізація плану дозволить країні поліпшити відносини з арабським світом.

    Водночас “угода століття” підштовхне арабський світ до визнання “Ізраїлю єврейською державою”.

  • Виправдовував вбивства і закликав захопити Київ: Що говорив покійний священик Чаплін про Україну

    Виправдовував вбивства і закликав захопити Київ: Що говорив покійний священик Чаплін про Україну

    На 52-му році життя помер відомий російський священник Всеволод Чаплін. Він був відомий своїми скандальними антиукраїнськими висловлюваннями і ненавистю до України та українців. Що Всеволод Чаплін говорив про Україну і Росію – читайте в нашому матеріалі.

    Всеволод Чаплін: що говорив про Україну

    У січні 2019 року священник під час виступу на мітингу проти передачі РФ Курильських островів Японії, заявив, що Росія “занадто довго відступала”.

    “Крим – гарний контрнаступ, але його мало. Втрачена наша древня столиця, центр Русі – Київ. Втрачена в результаті настання західних ворожих сил. Ми повинні ставитися до захоплення стародавнього Києва і оточуючих його руських земель так само, як ставилися предки в 40 роки. Ми можемо змінити цю ситуацію”, – заявив він.

    А одного разу Чаплін запропонував Російської Федерації домовитися зі Сполученими Штатами і обміняти главу Сирії Башара Асада на частину українських земель.

    “Вимагають відсторонити Асада – можна на це піти. Але натомість треба в ультимативній формі заявити, що ми застосовуємо щодо Києва і всієї нинішньої Лівобережної України ті ж принципи захисту співгромадян і співвітчизників, що були застосовані в Криму. Протягом декількох днів. Головне ж – потрібно дати зрозуміти: на відміну від американців, ми абсолютно не боїмося руйнування великих міст. Чого боятися людям, що живуть вічністю?” – заявив Чаплін.

    А ще священник був прихильником політики Сталіна і вбивства “ворогів”.

    “А що, зрештою, поганого у знищенні деякої частини внутрішніх ворогів? Деяких людей фізично знищувати можна і потрібно. І не факт, що скасування смертної кари – правильне рішення. Навіть Бог, якщо ми читаємо “Апокаліпсис”, прямо санкціонував знищення великої кількості людей як науку для інших”.

    rtvi.com

    Також росіянин заявляв, що Донбас не повинен повертатися до складу України.

    “Краще будь-яка війна, ніж це (Донбас у складі України. – Ред). Точно треба, нарешті, вигнати з влади всіх, у кого гроші, майно і сім’ї за кордоном. Викинути за 24 години. Це – вороги народу, головні та невиправні. Це – мерзота перед Господом, і нехай суд Божий над ними, їх діточками та іншими, хто їм дорогий, буде самим нещадним. Я буду молитися за такий суд”.

    Чаплін закликав не відспівувати хрещений в УПЦ КП, заявивши, що вони “не належать до істинної церкви”.

    “Відправляти їх – блюзнірство. Альтернативний погляд якраз аморальний і в корені суперечить вченню Христа. Але саме цей погляд стоїть за томосошукачами. Причому “євроінтегратори” порушують навіть базовий принцип європейського права, що стосується релігії: кожна громада вірян має право сама вирішувати, за кого і як їй молитися”, – заявив Чаплін.

    Також Чаплін був прихильником агресивної політики Володимира Путіна і війни проти України. Священник закликав повернути РФ землі України навіть ціною життів людей.

    “Розділений руський народ – народ Великоросії, Малоросії, Білої Русі – возз’єднається. Для цього влада Росії повинні перестати боятися Заходу, як у 2014 році, кинувши напризволяще зла російських людей в Одесі, Харкові, Миколаєві”, – вважав він.

  • ЄС посилив правила в’їзду для українців: Що відомо

    ЄС посилив правила в’їзду для українців: Що відомо

    З 2021 року почне діяти Європейська інформаційна система авторизації подорожей (ETIAS), яка змінить правила перетину кордону з Європейським Союзом. Розповідаємо всі подробиці про це.

    Громадянам України перед поїздкою в країни ЄС доведеться отримати так званий дозвіл через онлайн-заявку.

    Нові правила поїздок в Європейський Союз створені не тільки для України, а для громадян 62 країн, які мають безвізовий режим з країнами ЄС. Наприклад, для громадян Австралії, Бразилії, Великобританії, Канади, США та Японії.

    Навіщо потрібна ЄІСАП?

    Основна причина появи системи авторизації – безпека і підвищена міграція в країни ЄС. Наявність грошей або зворотних квитків показувати не доведеться. В ЄС просто хочуть перевіряти, чи не порушував потенційний турист міграційні правила або закони країн союзу.

    Коли почнуть діяти нові правила?

    Ідея створення Європейської інформаційної системи авторизації подорожей виникла ще в 2016 році в рамках посилення безпеки на зовнішніх кордонах ЄС.

    У 2018 році ЄС схвалив всі необхідні законодавчі рішення ETIAS, яка, за задумом, буде поширюватися на громадян третіх країн, які використовують безвізовий в’їзд на територію Євросоюзу. Вона аналогічна американській електронній системі авторизації подорожей ESTA і канадській системі eTA.

    depositphotos

    Як це буде працювати?

    З 2021 року перед поїздкою в країни-члени Євросоюзу громадянин України має отримати попередній дозвіл на поїздку через спеціальну онлайн-заявку. Для цього потрібно виконати такі кроки:

    • Сплатити 7 євро. Для осіб молодше 18 і старше 70 років послуга буде безкоштовною.
    • Заповнити онлайн-анкету ETIAS, в якій потрібно буде відповісти на декілька запитань. Також доведеться надати адресу проживання, інформацію про освіту та досвід роботи, вказати країну, в яку плануєте їхати, відповісти на питання про стан здоров’я, вказати історію своїх подорожей, надати інформацію про депортації і судимості (якщо є).
    • Видача авторизації, імовірно, буде займати приблизно 10 хвилин. Якщо ж у правоохоронних органів ЄС виникнуть питання щодо особи, яка заповнює анкету, то час розгляду заявки може істотно затягнутися. А в разі відмови претендент буде мати можливість подати апеляцію.

    Авторизація буде дійсна протягом 3 років або до закінчення строку дії проїзного документа, зареєстрованого при подачі заявки.

    Наявність чинного попереднього дозволу будуть перевіряти не тільки прикордонні служби держав-членів при перетині кордону, але й перевізники, які забезпечують такі поїздки (перед вильотом авіакомпанія також буде зобов’язана перевірити наявність у вас попереднього дозволу).

    Які переваги системи авторизації ETIAS?

    Як не дивно, але у ETIAS є ряд переваг. Так, наприклад, авторизація дозволить істотно зменшити кількість відмов у в’їзді в ЄС безпосередньо при перетині кордону, адже мандрівники будуть знати заздалегідь, чи немає у держав-членів ЄС причин відмовити у в’їзді.

    Також така система значно підвищить рівень безпеки зовнішніх кордонів Європейського Союзу.

  • Що таке російський ЗРК «Тор», з якого могли збити український літак в Ірані

    Що таке російський ЗРК «Тор», з якого могли збити український літак в Ірані

    Після авіакатастрофи «Боїнга 737» в Тегерані, яка забрала життя 176 осіб, з’явилася версія про можливу атаку російського зенітного ракетного комплексу «Тор» на український літак. Такі чутки породило фото фрагмента ракети, нібито знайденого на місці падіння літака. На цей знімок звернули увагу журналісти-розслідувачі Bellingcat і РНБО України, оскільки версія про ракетну атаку здається цілком реалістичною, враховуючи напружену ситуацію в Ірані. Ми вирішили розібратися, що відомо про ЗРК «Тор», який виробляє Росія.

    Розробка і виробництво ЗРК «Тор»

    Тактичний зенітний ракетний комплекс «Тор» був розроблений Науково-дослідним електромеханічним інститутом у Москві в 1975-1976 роках. Виробництвом ЗРК і комплектуючих займалися кілька російських заводів. У березні 1986 року комплекс взяли на озброєння.

    Тактико-технічні характеристики

    ЗРК «Тор» призначений для протиповітряної оборони. Основним режимом роботи комплексу є окрема робота кожної батареї, але є і режим централізованого управління керівництвом ППО. При цьому система «Тор» сама контролює визначений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні цілі, позначені як «чужий».

    Ймовірність ураження однієї ракетою цілі типу «літак» – від 30 до 70%, типу «вертоліт» – від 50 до 88%, «безпілотник» – 85-95%.

    До складу бойової машини “Тора” входять станція виявлення цілі (СВЦ), станція наведення, ракетна пускова установка, навігація, ЕОМ та інша апаратура.

    СВЦ має круговий огляд і оснащена системою розпізнавання «свій-чужий». Старт керованих ракет 9М330 здійснюється вертикально за аналогією з ЗРС С-300.

    Запуск ракети з “Тора”
    Ракета 9М330

    Модифікації ЗРК

    Одночасно з прийняттям на озброєння «Тора» були розпочаті роботи по його подальшій модернізації. Морська версія ЗРК отримала назву «Кинджал». Вона оснащена ракетою 9М330-2.

    У 1991 році на озброєння був прийнятий модифікований «Тор-М1». Результатом модернізації стало введення другого цільового каналу і використання в ракеті 9М331 більш ефективної бойової частини. Зона ураження таким чином була збільшена.

    Незабаром з’явилася модифікація «Тор-М1ТА». Апаратну кабіну цього комплексу розмістили на автомобілі «Урал», антенно-пусковий пост на напівпричепі «ЧМ3АП».

    Після цього були розроблені ще такі варіанти ЗРК: “Тор-М2”, «Тор-М1Б» (обладнання на колісних напівпричепах), «Тор-М1ТС», «Тор-М1-2», «Тор-М2», «Тор-М2ДТ» (арктичний варіант), «Тор-М2К» (на колісному шасі) і «Тор-М2Е» (на гусеничному шасі).

    Тор-М2ДТ
    ЗРК Тор-М2К

    На озброєнні яких країн

    Згідно з відкритими джерелами, різні модифікації російського ЗРК «Тор» є на озброєнні РФ, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Венесуели, Греції, Єгипту, Китаю, Кіпру, України та Ірану.

    На озброєнні іранської армії імовірно є 29 комплексів «Тор-М1» російського виробництва. Постачання даних ЗРК з РФ в Тегеран завершилося в січні 2007 року.

    “Тор-М1”

    Фото можливої ракети “Тора” на місці падіння лайнера

    Влада Ірану попередньо називає версію катастрофи літака МАУ – загоряння в двигуні. Проте міжнародні експерти не поспішають відкидати версію про теракт на борту або влучення ракети.

    Підозри підігріває світлина з інтернету, нібито зроблена на місці катастрофи. На ній показана головка ракети з російського ЗРК «Тор». Відповідне фото опублікував в Twitter користувач під іменем Ashkan Monfared

    Фото: Ashkan Monfared/Twitter

    Версію про збиття літака ракетою з російського зенітного комплексу перевірить Bellingcat і українські фахівці.

  • Султанат Оман: що відомо про країну, де відпочивав Зеленський

    Султанат Оман: що відомо про країну, де відпочивав Зеленський

    У неділю стало відомо, що Володимир Зеленський разом з родиною відлетів до Оману – країну на Аравійському півострові. На Банковій заявили, що президент полетів в Оман власним коштом, але при цьому має намір провести “зустрічі на вищому рівні”. А 8 січня Зеленский перервав свій відпочинок у зв’язку з катастрофою літака в Ірані і повернувся в Україну на приватному літаку.

    InfoResist публікує найцікавіші факти про цю країну.

    Султанат Оман: що відомо про країну

    1. Султанат Оман – така офіційна назва країни. Розташована вона на Аравійському півострові, межує з ОАЕ, саудівською Аравією і Єменом. Країна не так розкручена як ОАЕ, але дешевше і самобутніше в плані пам’яток. Візи для українців дають за спрощеним режимом онлайн.

    Оман

    2. Оман більше Сирії, Йорданії і Лівану разом узятих. Вважається, що назва «Оман» означає «земля», хоча місцеві жителі вважають, що їх країна названа на честь легендарного першого її жителя — Оман ібн-Катана.

    3. Султанат Оман — це монархія. З 1970 року країною править султан Кабус бен Саїд. У країні немає політичних партій. Приймати рішення султанові допомагає Консультативна рада, куди входять 82 обраних радники.

    4. Безпека. На відміну від багатьох інших країн Близького Сходу, Оман — дуже безпечна країна. Арабам в цю країну отримати візу складніше, ніж українцям в Америку. Тут немає ніякої ісламської опозиції. Ставлення до туристів дуже доброзичливе. А на вулицях країни точно боятися нічого. Завдяки нафті і державним преференціям місцеві жителі багатіші більшості туристів.

    Оман

    5. Про права жінок. В Омані жінки мають значно більше прав, ніж в інших державах Затоки. Більш ніж половина студентів місцевих університетів – жінки. Вони мають право працювати – займатися викладанням, медициною, банківською справою і навіть політикою.

    Крім того, оманські жінки — єдині з країн Затоки традиційно не закривають обличчя. На відміну від інших країн рішення, носити нікаб або ні приймає сама дівчина. У «сусідів» цей вибір за неї робить чоловік або батько.

    6.Оманський ріал вважається однією з найдорожчих валют у світі і коштує 2,6 долара. Купівельна спроможність цієї валюти настільки висока, що уряду доводиться випускати паперові купюри номіналом 1/2 і 1/4 ріалу, а кількість місцевих «копійок» (байс) в одному ріалі – тисяча, замість звичних нам ста.

    Оман

    7. Офіційними вихідними днями є п’ятниця і субота. Основна причина в тому, що п’ятниця вважається днем молінь.

    8. Оман — дуже багата країна. Тут високі зарплати і немає податків для фізичних осіб. Кожен громадянин по досягненню повноліття отримує земельну ділянку для будівництва будинку. Тому в країні немає бездомних. Площа стандартної ділянки — 400 квадратних метрів. Однак житло доведеться зводити на власні заощадження. Хоча можна взяти кредит. Причому ставка по ньому буде фіксована — не більше 6% річних. Це закріплено на законодавчому рівні.

    Оман

    А ще, мало не кожен рік на головне свято країни Султан оголошує кредитну амністію.

    9. Освіту. Студенти в Омані, що мають високий бал в школі, можуть претендувати на безкоштовне навчання майже в будь-якому інституті світу. Єдина вимога — після повернення потрібно відпрацювати кілька років за спеціальністю на батьківщині.

    10. Цікаво, що ще шістдесят років тому Оман був закритою країною, де не було ні лікарень, ні шкіл, ні доріг, ні радіо. Під забороною були навіть сонячні окуляри. Однак після приходу до влади султана Кабуса Оман, як кажуть місцеві, прокинувся.

    11. Найвищою мірою покарання в султанаті є смертна кара, але за останні роки її не застосовували жодного разу.

    12. Оман відомий своїми укріпленими фортами — їх у країні понад 500. Два з них, форт Джалалі і форт Мирані, знаходяться в столиці країни Маскаті. Форт Бахла біля підніжжя гір Ахдар входить в список ЮНЕСКО завдяки значній протяжності кріпосних стін — понад 11 км.

    13. В Омані безліч національних парків, де мешкають рідкісні тварини — орікс, аравійський тахр, аравійський вовк і леопард, смугаста гієна і попелястий сокіл. На острові Мазира розмножуються гігантські морські черепахи.

    14. У столиці Оману, Маскаті, знаходиться головна святиня країни — мечеть Султана Кабуса. Це єдина мечеть, куди пускають туристів. Тут можна помилуватися самим великим килимом у світі, який важить 21 тонну.

    Султана Кабуса

    Найвідоміша природна пам’ятка Оману — печера Аль Хута. Вчені вважають, що їй близько 200 мільйонів років. Туристи можуть оглянути верхню частину печери з красивими мінералами на склепіннях.

    15. Як повідомляють ЗМІ, Володимир Зеленський зупинявся в люксовому готелі Al Bustan Palace. Заклад розташований на 1-кілометровому приватному узбережжі, яке є найдовшим у всьому Маскаті. Вартість номерів починається від 490 доларів за добу.

    ОМАН

  • На межі війни: Іран і США вступили в серйозний конфлікт. Що відбувається

    На межі війни: Іран і США вступили в серйозний конфлікт. Що відбувається

    В той час, як весь світ святкував Новий рік, в Іраку відбувалися мітинги біля американського посольства. У підсумку Дональд Трамп звинуватив у нападі Іран, а ті пригрозили завдати удару проти Вашингтона. Всі подробиці міжнародного скандалу – читайте в нашому матеріалі.

    Що сталося

    Протистояння почалося 28 грудня, коли на військовій базі К1 в північному Іраку, біля міста Кіркук були випущені не менше восьми ракет. В результаті загинув американський конструктор, ще кілька американських і іракських військових отримали поранення.

    29 грудня США відповіли авіаударом по базах підтримуваних Іраном ополченців з шиїтського угруповання Катаїб Хезболла, яка діє на території Іраку. В результаті яких загинули 25 бойовиків іракської шиїтської воєнізованої групи “Катаїб Хезболла”.

    Прем’єр-міністр Іраку Аділь Абдул-Махді заявив, що авіаудари американців порушили суверенітет країни і можуть спонукати Багдад переглянути відносини з Вашингтоном.

    У підсумку після похорону ополченців, які загинули в результаті авіаударів, протестуючі попрямували до зеленої зони Багдада, де розташовані урядові установи та посольства. Там вони почали штурмувати посольство США.

    Демонстранти кидали в будівлю пляшки з водою, зламали камери спостереження, палили американські прапори і кричали: “Смерть Америці!”. Силовики відтіснили натовп сльозогінним газом і світло-шумовими гранатами. Пентагон оголосив про відправку на територію Іраку морських піхотинців і 750 військових і заявив, що при необхідності збільшить кількість армійців до 4 тисяч.

    1 січня демонстранти відновили акцію під посольством. Згодом її знову розігнали.

    Реакція США

    Дональд Трамп засудив мітинги біля американського посольства і навіть пригрозив іракській владі.

    «Іран понесе повною мірою відповідальність у випадку загибелі людей на наших об’єктах або ж — у разі нанесення шкоди цим об’єктам. Він заплатить більшу ціну! Це не попередження, а загроза. З Новим роком», — написав він у своєму Twitter Трамп.

    Трамп також підкреслив, що посольство США в Іраку безпечно.

    Після нападу на посольство США направили на Близький Схід додаткові сили, це близько 750 військових, а найближчими днями планують збільшити свою присутність. За інформацією Fox News, США готуються перекинути ще близько чотирьох тисяч військових.

    “Ми впевнені, що цілісність Посольства – міцна і ймовірність того, що хтось його фізично захопить дуже невелика. Там є достатня бойова міць. Будь-хто, хто спробує подолати це, наткнеться на бензопилу”, – заявив голова об’єднаних штабів США генерал Марк Міллі.

    Іран цілком може продовжити організовувати спрямовані проти США провокації в Іраку, однак пошкодує про це, заявив у четвер глава Пентагону Марк Еспер.

    “Є дані, що вказують на те, що вони можуть планувати ще атаки. Думаю я, що вони можуть вдатися до дій? Так. І, швидше за все, вони пошкодують про це“, – наводять слова Еспера американські ЗМІ.

    Реакція Ірану

    Іран заперечує свою участь у протестах.

    “Американські офіційні особи мають разюче нахабство приписувати Ірану протести іракського народу проти (вашингтонського) жорстокого вбивства щонайменше 25 іракців”, – заявив офіційний представник МЗС Ірану Аббас Мусаві.

    Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї опублікував ще більш різку заяву: “Ми не прагнемо до війни, але ми суворо захищаємо інтереси, гідність і славу іранської нації. Якщо хтось буде нам погрожувати, то ми без вагань будемо протистояти цьому і наносити удари”.

    “Ми не ведемо країну до війни, але ніяких конфліктів ми не боїмося. Ми закликаємо Америку правильно говорити з іранської нацією. У нас є сила переламати їх кілька разів і не хвилюватися!” – підкреслив воєначальник Ірану Хосейн Саламі.

    Відбилося і на Україні

    Через конфлікт в Іраку держсекретар США Майк Помпео відклав свою поїздку в Україну. Чиновник залишиться у Вашингтоні для продовження моніторингу ситуації в Багдаді і забезпечення безпеки громадян США на Близькому Сході.

  • Вихідні дні в 2020 році: коли і скільки будуть відпочивати українці

    Вихідні дні в 2020 році: коли і скільки будуть відпочивати українці

    Українці відзначили Новий рік, а це означає, що попереду нас чекає чимало інших свят і вихідних днів. Офіційно уряд затвердив дев’ять днів державних свят і два релігійних, які також є вихідними. Коли і скільки будуть відпочивати українці в 2020 році – читайте в нашому матеріалі.

    Вихідні дні у 2020 році: календар свят

    Вихідні у січні 2020 року

    В перший місяць нового року буде 3 офіційних вихідних дні – 1 січня (Новий рік), 6 січня (Святвечір), 7 січня (Різдво Христове).

    У Кабміні 6 січня вирішили зробити вихідним. Тому українці будуть відпочивати чотири дні поспіль і робочий тиждень почнуть в середу 8 січня. При цьому додатковий день для відпочинку доведеться відпрацювати. Тому субота, 11 січня, буде робочою.

    Вихідні у березні 2020

    В цьому році Міжнародний жіночий день, який відзначається 8 березня, припадає на неділю. Тому вихідний день переноситься на понеділок. Тобто українці зможуть відпочивати цілих три дні поспіль.

    Вихідні у квітні 2020

    У квітні українці відсвяткують православну Пасху, яка випадає на неділю 19 квітня. А це значить, що в понеділок буде додатковий вихідний.

    Вихідні у травні 2020

    У травні також буде три вихідних дні підряд. Це пов’язано з тим, що День солідарності трудящих, який ми відзначаємо 1 травня, випадає на п’ятницю. Крім того, День перемоги також дасть можливість відпочити на один день більше.

    Вихідні в червні

    У цьому місяці відзначається відразу два свята – 16 червня святкуємо День Святої Трійці, а 28 червня – День Конституції України.

    Так, 16 червня припадає на вівторок. А День Конституції припадає на неділю, отже, вихідний перенесуть на понеділок 29 числа.

    Вихідні у серпні 2020 року

    Традиційно, у серпні відзначається День незалежності нашої країни. У 2020 році він випадає на понеділок, тому українці отримають ще один додатковий день на відпочинок.

    Вихідні у жовтні 2020 року

    У жовтні ми відзначаємо День захисника України, який в 2020 році випаде на середу.

    Вихідні у грудні 2020 року

    У п’ятницю 25 грудня також буде вихідним днем, бо в цей день святкують Католицьке Різдво.

  • Нові тарифи на газ та монетизація субсидій: Що зміниться з 1 січня

    Нові тарифи на газ та монетизація субсидій: Що зміниться з 1 січня

    У 2020 році українців чекають зміни — в силу вступить безліч законів, частина з яких почне діяти вже з 1 січня. InfoResist зібрав все найважливіше.

    Електрокари

    З 1 січня 2020 року наберуть чинності зміни в деякі законодавчі акти України щодо створення доступу до інфраструктури зарядних станцій для електромобілів.

    Так, з нового року місця для паркування електромобілів обладнають спеціальними знаками. Якщо на такому припаркують паливний або бензиновий автомобіль, то для порушника передбачений штраф 340-510 грн.

    Крім того, для електрокарів будуть застосовуватися інші технічні умови для номерних знаків. Для ідентифікації МС без двигуна внутрішнього згоряння його обладнають номерами з зеленим шрифтом.

    электромобили

    РФ і Україна домовилися про зняття взаємних претензій щодо газу

    Російська і українська сторони домовилися про обнулення взаємних претензій за судовими позовами з 1 січня.

    Крім того, ніяких змін в транзитну угоду між країнами вноситися не буде.

    МКМсС з 1 січня буде виконувати повноваження трьох міністерств

    Міністерство культури, молоді та спорту з 1 січня 2020 року буде виконувати функції і повноваження трьох міністерств, які припиняють свою діяльність – Міністерства інформаційної політики, Міністерства культури, Міністерства молоді та спорту.

    Газові тарифи

    З січня українці будуть отримувати дві платіжки за газ: одну за споживання газу, другу — за його транспортування.

    Ціну за послуги доставки буду вважати індивідуально для кожного споживача. А плата за обсяг буде залежати виключно від обсягів споживання. При цьому тарифи не будуть залежати від сезону.

    Так, найвищі тарифи в:

    • Миколаєві (15,4 грн)
    • Чернівцях (14,8 грн)
    • Івано-Франківську (14,1 грн),

    А найнижчі тарифи у:

    • Харкові (4,2 грн)
    • Кривому Розі (4,9 грн)
    • Дніпрі (7,8 грн).

    Крім того, в РГК радять платити відразу за квартал, півроку чи навіть за цілий рік. Так можна добитися економії в 100-200 гривень в рік, так як комісія в багатьох банках становить більше, ніж сума самого тарифу.

    При цьому тим споживачам з газовими лічильниками, хто за фактом не користувався послугою газу в певний період, все одно доведеться платити за транспортування газу.

    Наступного року, обіцяють у компанії, плата за доставку газу буде скоректована у відповідності з фактичним обсягом споживання.

    газ

    Можливе повне перемир’я

    Як заявив Міністр оборони Андрій Загороднюк, нові точки розведення сил і засобів на Донбасі вже відомі і обговорюються в рамках Тристоронньої контактної групи.

    “Ми говоримо про повне перемир’я з 1 січня. Тобто ми зараз готуємося до цього і будемо працювати… По точкам. Так, ми визначили наші точки”, – заявив чиновник.

    В Укртелеком відмовляться від застарілих послуг

    З 1 січня ПАТ “Укртелеком” припинить надавати деякі послуги, які там назвали “застарілими”. Це паралельні телефонні апарати у різних абонентів.

    Надалі абонентам, які користувалися цими послугами, фіксований телефонний зв’язок буде надаватися на умовах тарифного плану «Простий».

    zn.ua

    Монетизація субсидій

    Уряд скасував обмеження монетизації пільг на комунальні послуги. З 1 січня пільгові категорії українців зможуть у будь-який час перейти на готівкову грошову форму виплат на житлово-комунальні послуги.

    Ліквідації “майданчиків Яценка”

    З 1 січня 2020 року запроваджується спрощений метод оцінки об’єктів нерухомості, що передбачає їх автоматичну оцінку.

    У разі незгоди з оцінкою вартості, яку модуль автоматично визначить, громадяни зможуть отримати її у оцінювача і провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі, як це передбачає поточна процедура, свідчить текст документа.

    Доступ до бази для перевірки або внесення даних про оцінку нерухомості буде безкоштовним.

    Офіс Генпрокурора

    Офіс генерального прокурора, який змінить нинішню Генеральну прокуратуру, почне працювати з 2 січня майбутнього року. Генпрокурор Руслан Рябошапка підписав відповідний наказ.

    Прожитковий мінімум і мінімальна зарплата зростуть

    З 1 січня набуває чинності новий бюджет країни, який прийняли ще в листопаді. Так, згідно із законом, прожитковий мінімум становитиме 2027 гривень.

    Передбачається, що до кінця наступного року “мінімум” дійде до позначки в 2189 гривень.

    Крім того, 11 грудня Кабмін схвалив законопроект, який скасовує прив’язці показника прожиткового мінімуму до зарплати, штрафів та інших виплат.

    Бюджет-2020 також передбачає збільшення мінімальної зарплати до 4723 гривень. Цей показник зросте на 550 грн, або на 13%.

    Укрпошта підвищує тарифи

    З січня поштовий оператор підвищує тарифи на міжнародні відправлення в декількох категоріях.

    Так, зміниться вартість доставлення дрібних посилок в країни Зони 1 і Зони 3: вартість посилки до 250 г подорожчає на 0,25 долара, від 250 г до 2 кг – на 0,5 долара.

    Водночас, вартість доставлення у країни Зони 2 залишиться незмінною.

    Підвищаться тарифи на послуги з пересилання простої кореспонденції і простих бандеролей на 12,5% для непріоритетних та на 10% – для пріоритетних відправлень.

    За пересилання простої бандеролі вагою до 250 г потрібно буде заплатити 13,5 (непріоритетні) або 16,5 грн (пріоритетні), вагою від 2 до 3 кг – 45 (непріоритетні) або 55 грн (пріоритетні).

    Послуги з пересилання простої письмової кореспонденції вагою до 50 г обійдуться у 9 (непріоритетні) або 11 грн (пріоритетні), вагою від 1 до 2 кг – у 36 (непріоритетні) або 44 грн (пріоритетні).
    На 14,2% підвищаться тарифи на пересилання реєстрованих відправлень – з 7 до 8 грн.

    Виростуть з 1 січня і тарифи на доставлення періодичних друкованих видань за передплатою – в середньому на 12-15%.

    Укрпочта

  • Повернення каторги: Російського опозиціонера за добу відправили служити в армію на Нову Землю. Як це було

    Повернення каторги: Російського опозиціонера за добу відправили служити в армію на Нову Землю. Як це було

    У Росії тривають політичні репресії та переслідування незгодних. Кілька днів тому в ході цілої поліцейської операції був схоплений співробітник Фонду боротьби з корупцією Олексія Навального Руслан Шаведдинов. Його викрали, вивезли в невідомому напрямку, а після на двох літаках відправили на режимний об’єкт, розташований на Новій Землі.

    Розповідаємо всі подробиці цієї історії.

    Зникнення

    23 грудня вдома у співробітника російського Фонду боротьби з корупцією Руслана Шаведдинова пройшов обшук – двері в квартиру зламали, винесли всю техніку, в тому числі телевізор.

    Самого Шаведдинова позбавили мобільного зв’язку і не дали можливості зателефонувати адвокату.

    З того часу ніхто не міг зв’язатися з працівником фонду, його місцеперебування було невідоме.

    На наступний день ФБК вдалося з’ясувати, що увечері в понеділок Шаведдинов був доставлений на призовний пункт на півночі Москви, а потім його знову вивезли в невідомому напрямку.

    Сніг

    На наступний ранок в прокремлівських телеграм-каналах з’явилися відеокадри, де Шаведдинова ведуть з речами, а також саджають у фургон з написом VIP на засніженій вулиці. Цікаво, що в Москві і в середній смузі Росії в цілому снігу зараз немає. Відеозапис міг бути зроблений в Сибіру або на Далекому Сході.

    Пізніше в телеграмі з’явилося відео, на якому Шаведдинов в легкій куртці в супроводі великої групи силовиків йде по заметах до якогось аеропорту. Засновник ФБК Олексій Навальний спочатку припустив, що його колегу привезли в Архангельськ з метою відправити в армію.

    Проте через час Навальний в твіттері повідомив, що йому вдалося зв’язатися з колегою.

    “Схоже, особисто Путін складав план ізоляції Руслана. Його на декількох літаках вивезли на Нову Землю. Не жартую Руслан зараз на цьому архіпелазі”, – написав політик.

    Нова Земля – група островів у Північному Льодовитому океані, адміністративно належить до Архангельської області. Це режимна територія, куди неможливо приїхати без спеціального дозволу влади.

    Новая Земля

    Армія

    Як заявив заступник військового комісара Москви Максим Локтєв, призов на військову службу Руслана Шаведдинова та його відправка на архіпелаг Нова Земля законні.

    Шаведдинов до жовтня 2019 року ухилявся від постановки на військовий облік. 28 жовтня він за порядком прибув у військовий комісаріат та за результатами медичного огляду був визнаний придатним до військової служби.

    Однак Шаведдинов не погодився з рішенням призовної комісії і оскаржив його в суді. 11 листопада Савеловський районний суд Москви відмовив задовольнити позов Шаведдинова. 23 грудня Мосміськсуд залишив це рішення в силі. Як зазначає військовий комісаріат, воно в той же день набрало чинності і дія рішення призовної комісії відновилася.

    Шаведдинов “у складі команди відбув до місця проходження військової служби за призовом”, це місце “визначено відповідно до результатів його медичного огляду і групи професійної придатності”, йдеться в заяві Локтєва.

    Чи законна відправка співробітника Шаведдинова на Нову Землю?

    Представник Руслана Шаведдинова Владлен Лось вважає, що заклик Шаведдинова на військову службу незаконний, оскільки при призові військкомат повинен був вимагати медичні карти, рентгенограми та інші документи, що характеризують стан здоров’я призовника, а цього зроблено не було.

    Крім того, на думку правозахисника, відправлення скарги є підставою для припинення призову (ч. 7 28 закону РФ “Про військовий обов’язок і військову службу”).

    “Армія – це не в’язниця. Вони повинні були просто почати знову його закликати. Тобто викликати у військкомат і видати повістку на відправлення у військову частину. Якщо він не з’явився, порушити кримінальну справу за фактом ухилення від призову”, – сказав російський правозахисник Сергій Кривенко в коментарі “Медузі”.

    Кривенко назвав ситуацію “спецзамовленням”. Також за його словами, призовники спочатку повинні направлятися навчальні центри, щоб протягом трьох-чотирьох місяців отримати спеціальність, а тільки після цього їх відправляють в частини.

  • Хто такий В’ячеслав Соболєв, машину якого обстріляли в Києві

    Хто такий В’ячеслав Соболєв, машину якого обстріляли в Києві

    Учора ввечері, 1 грудня, в Києві був обстріляний автомобіль Range Rover, що належить депутату Київської обласної ради В’ячеславу Соболєву. На той момент в машині перебував 3-річний син чиновника, який в результаті загинув. Розповідаємо, хто такий В’ячеслав Соболєв.

    Детальніше про трагедію ви можете прочитати за посиланням.

    Хто такий В’ячеслав Соболєв

    В’ячеславу Соболєву 47 років, родом він з міста Єнакієве Донецької області. Чиновник – економіст, має звання кандидата економічних наук.

    З 2015 року Соболєв є депутатом Київської обласної ради – входить у фракцію “Солідарність” та до складу комісії з питань бюджету та фінансів.

    В’ячеслав Соболєв: кар’єра

    Політичною кар’єрою Соболєв займається з 2002 року – тоді його обрали депутатом Донецької міськради. У 2000-х обіймав посаду заступника мера Донецька. З 2006 по 2007 рік працював у Раді національної безпеки і оборони України.

    Як пишуть ЗМІ, Соболєв в свій час був директором дочірньої компанії “Нафтогазу” – “Нафтогазмережі”.

    У 2010-2011 роках був заступником голови НАК “Нафтогаз”. Однак залишив посаду після приходу до влади Віктора Януковича. Після того зайнявся викладацькою діяльністю.

    У 2015 році був обраний депутатом Київської облради від БПП, він член комісії з питань бюджету та фінансів.

    В’ячеслав Соболєв: підприємницька діяльність

    Собелев – власник ресторану “Маріо” в Києві. Цікаво, що заклад називають “місцем зустрічі різних одіозних особистостей”. Крім того, цей заклад часто пікетують як розсадник сепаратизму.

    Крім цього, в 1997 році Соболєв відкрив продуктовий магазин “Обжора” в Донецьку, який згодом став першою великою торговельною мережею Донецької області. Офіційно цю мережу Соболєв продав у 2007 році.

    А в 2016 році СБУ затримала головного бухгалтера “Обжори” за підозрою у фінансуванні бойовиків ДНР. ЗМІ тоді написали, що Соболєв досі є власником мережі магазинів, яка продовжує працювати на окупованих територіях, але згодом ці дані спростували. Також журналісти стверджують, що Соболєв знає особисто людей, які “тримають” Донецьк.

    Як пише 24 канал, українські спецслужби підозрювали Соболєва в шпигунстві на користь Росії і фінансування бойовиків саме через “Обжору”.

    За даними журналістів, у 2017 році Соболєв не вказав у переліку підконтрольних кіпрську компанію Lamedon. Саме сюди переводять гроші від діяльності його бізнесу на непідконтрольних Україні територіях окупованого Донбасу.

    Особисте життя В’ячеслава Соболєва

    Політик одружений, його дружину звуть Інна Соболєва. Згідно з декларацією, родина виховувала трьох дітей – двох синів і падчерку. Вчора вбили самого молодшого – трирічного Олександра, який народився в серпні 2016 року.

    До речі, хрещеною мамою вбитої дитини виявилася Ірина Білик. Про це співачка написала у своєму фейсбуці.

    “Не можу сидіти і робити вигляд, що нічого не сталося. Убита маленька дитинка, чудовий малюк, хрещеною якого я є. Навіщо все в цьому світі, якщо так просто вбивають людей, діток, в центрі улюбленого міста. Мій маленький Ангел, Сашенька, прости цим дорослим нелюдам їх жорстокість”, – написала співачка.

    За даними ЗМІ, Інна – третя дружина Соболєва. Друга – екс-дружина російського співака Миколи Баскова і дочка російського сенатора і фармацевтичного магната Бориса Шпігеля – Світлана.

    В’ячеслав Соболєв: декларація

    Згідно декларації про доходи за 2018 рік, В’ячеслав Соболєв володіє квартирою в Донецьку (площа 46,5 квадратних метрів, а первісна вартість – 8,5 тисяч).

    Проживає політик разом з родиною в орендованому будинку в Лісниках Київської області. Площа будинку – 350 квадратних метрів, скільки платять за оренду – невідомо.

    Крім того, Соболєв декларує квартиру в Києві площею 84 квадратних метрів, яка зареєстрована на іноземну юридичну компанію – Stella Global SA.

    З нерухомості Соболєв також володіє двома квартирами в ОАЕ – 160 і 182 квадратних метрів. Ціна нерухомості невідома.

    Також він є власником житлового будинку в США. Придбав його Соболєв в 2017 році за 15,7 мільйона гривень. Площа будинку – 527,22 квадратних метрів.

    Дружина політика Інна декларує п’ять земельних ділянок, квартиру в Києві, нежитлове приміщення, недобудований будинок в Лісниках.

    Сім’я Соболєва має велику колекцію прикрас: дві пари годинників Harry Winston (вартість – 1,2 мільйона і 324 тисячі гривень), годинник фірми Breguet, троє жіночих годинників марок Ulysse Nardin, Chanel і Rolex, кольє, сережки, браслет Van Cleef & Arpels, браслет Cartier і три соболиних жакета.

    Пересувається політик на автомобілі Range Rover, який він бере в оренду у фірми “Донукрпроектнии”.

    Соболєв за минулий рік заробив майже 1,2 мільйона гривень. Його дружина – 830 тисяч. Ще 400 тисяч – дохід від продажу нерухомості.

  • Муженко, критикуючи владу, підтримав фотографування військових з убитими бойовиками. Що відбувається

    Муженко, критикуючи владу, підтримав фотографування військових з убитими бойовиками. Що відбувається

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Віктор Муженко підтримав президента США Дональда Трампа у рішенні заступитися за військового спецпідрозділу «морських котиків» Едварда Галлахера, якого засудили за фото з трупом іракського бойовика. Ексголова Генштабу ЗСУ, критикуючи дії влади, вирішив навести у приклад цю історію. Розповідаємо, що з нею не так.

    У чому звинувачували морпіха і в чому його визнали винним

    Співробітника спецпідрозділу “морських котиків” Едварда Галлахера підозрювали у вбивстві полоненого бойовика “Ісламської держави” в Іраку в 2017 році.

    Як докази вбивства сторона звинувачення показувала листування “котика” і фото, на одному з яких він тримає однією рукою мертвого терориста за волосся, а в іншій тримає ніж. «(Я) покінчив з ним за допомогою мисливського ножа», – так він у листуванні прокоментував це фото.

    Також спецпризначенцю пред’являли звинувачення в тому, що той перешкоджав здійсненню правосуддя, погрожуючи співробітникам, які повідомили про його поведінку. Проти нього дали свідчення шестеро “морських котиків”, заявивши, що Галлахер стріляв у цивільних осіб, а також мисливським ножем убив полоненого бойовика (за інформацією видання NYT, терорист був неповнолітнім).

    Як наслідок, у липні військовий суд США виправдав Галлахера за звинуваченням у вбивстві, проте визнав винним у фотографуванні з трупом затриманого. Військовий суд вирішив, що таким чином була допущена дискредитація збройних сил і знизив спецпризначенця в званні. Вказане рішення було ухвалене журі присяжних. У нього входили морпіхи, військові моряки і спецпризначенець.

    Те саме гучне фото

    Адвокати “котика” заявили, що подібні фото є нормою в гарячих точках і є “чорним гумором”.

    Які дії “морського котика” підтримав Трамп і за що звільнили голову ВМС

    Тоді на захист Галлахера виступив президент США Дональд Трамп. Після того, як з військового зняли звинувачення у вбивстві, він написав, що був “радий допомогти”. Ба більше, через деякий час Трамп скасував пониження в званні Галлахера.

    Також американський президент пообіцяв, що дасть вказівку помилувати колишнього армійського лейтенанта Клінта Лоранса, який відбуває 19-річний термін за вбивство двох цивільних осіб, і офіцера спецпідрозділу Метью Л. Голстейна, звинуваченого у вбивстві беззбройного афганця, якого він вважав спільником талібів.

    Тоді критики говорили, що такі дії підірвуть військову справедливість і сигналізуватимуть про те, що злочини на полі бою допустимі.

    21 листопада Трамп знову втрутився в розслідування. Коли Галлахера викликали на наглядову раду ВМС, яка мала вирішити, чи залишати його у складі спецпідрозділу, президент написав у твіттері, що не дозволить позбавити військового його «тризуба» — символу приналежності до «морських котиків».

    «З самого початку ця справа розглядалася дуже погано. Займіться своєю справою!», — заявив Трамп, очевидно, звертаючись до ВМС.

    Цей пост президента розлютив голову ВМС США Річарда Спенсера. Виступаючи на міжнародному форумі з питань безпеки в Галіфаксі 23 листопада, він заявив, що не вважає повідомлення в твіттері «формальним наказом» зупинити розгляд.

    Спенсер минулого тижня пішов проти позиції Трампа і заявив, що Галлахер все ще має зустрітися з колегією експертів, а розгляд його справи має продовжитися.

    А нещодавно з’ясувалося, що міністр оборони США Марк Еспер звільнив голову військово-морських сил Річарда Спенсера за те, що він займався справою бійця спецпідрозділу “морських котиків”. За словами Еспера, це була його особиста ініціатива через втрату довіри до очільника ВМС. За даними The Washington Post, Спенсер нібито намагався в обхід голови Пентагону домовитися з Білим домом про подальшу долю Галлахера, запропонувавши йому “в приватному порядку” піти у відставку в нинішньому званні, не втративши при цьому статусу “морського котика”.

    Він також заявив, що Галлахеру має бути дозволено зберегти свій значок “Трайдент”, символ приналежності до “морських котиків”, що фактично покладе кінець зусиллям ВМФ щодо проведення експертної оцінки, яка могла б призвести до його вигнання з елітних сил.

    Трамп, який публічно заперечував проти позбавлення Галлахера значка “Трайдент”, знову втрутився в справу, щоб поновити “котика” у званні. Господар Білого дому привітав рішення Міністра оборони.

    “Едді мирно піде у відставку з усіма нагородами, які він заслужив, зокрема зі своїм “Трайдентом”, – написав він у Twitter.

    Що не так із заявою Муженка

    Сьогодні генерал армії Віктор Муженко назвав дії Трампа “прикладом справжнього ставлення політичного лідера країни до своїх військових”.

    “Саме такою позицією, вчинками і рішеннями Головнокомандувач здобуває повагу, довіру військових і ветеранів. Саме таким способом зміцнюється бойовий дух армії і формується впевненість в захищеності захисників держави!” – написав Муженко.

    Таким чином ексголова Генштабу провів паралель зі сьогоднішніми розслідуваннями щодо українських військових – Марусі Звіробій, Дмитра Марченка, Віктора Назарова, Ігоря Лапіна, Володимира Замани.

    Інцидент з обвинуваченням Галлахера у вбивстві був вичерпаний ще в липні 2019 року, а зараз весь конфлікт виник через  залучення до відповідальності “котика” за фото з трупом бойовика. Як говорилося раніше, журі присяжних вирішило, що фото з трупами бойовиків порочать репутацію армії США. З цим важко не погодитися.

    Усі пам’ятають, скільки обурень у соцмережах викликало фото росіянина-фашиста Олексія Мільчакова, який воював за бойовиків і фотографувався на тлі загиблих бійців ЗСУ.

    Безумовно на цьому фото показана протилежна ситуація. З військовим регулярної армії фотографується бойовик, а не навпаки. Але саме ця ситуація і має відрізняти армію цивілізованого світу від терористів, чи то російських чи ІДІЛ.

    Роман Божко

  • «Кримінальні схеми» і зв’язки з Росією. Хто такий Ігор Сало, якого намагалися підірвати в Києві

    «Кримінальні схеми» і зв’язки з Росією. Хто такий Ігор Сало, якого намагалися підірвати в Києві

    6 листопада в Києві невідомий кинув вибухівку на дах автомобіля, який належить російсько-українському бізнесменові Ігорю Сало.

    У підсумку Сало – поранений, його охоронець загинув. Про те, як сталася трагедія, ви можете прочитати за посиланням.

    Що відомо про Ігоря Сало

    Родом Ігор Сало з міста Балаклія, яке розташоване в Харківській області. Вищу освіту отримав у Харківському фармацевтичному інституті. Службу в армії проходив у Східній Німеччині в складі радянських військ.

    На початку кар’єри займався фармацевтикою і енергетикою в Москві, тому журналісти його часто називають російським бізнесменом. Однак, як з’ясували ЗМІ, не отримавши необхідного успіху, він повернувся на батьківщину.

    У 2010 році познайомився з “Міс Україна-1995” Владою Литовченко і завдяки дівчині зміг завести “корисні” знайомства. Наприклад, з Ігорем Бакаєм – колишнім головою Нафтогазу, який у 2004 році втік у Росію.

    Серед знайомих Сала, крім Бакая, були представники “Партії Регіонів”, міністри, наприклад, колишній глава МВС Микола Білоконь, а також син екс-генпрокурора Віктора Пшонки – Артем, якому також приписують участь у багатьох незаконних схемах.

    Сім’я Сало контролювала харківську фармакологічну групу компаній “Здоров’я”, в яку входили три заводи в Харкові (“Здоров’я”, “Здоров’я народу” і “Дослідний завод ДНЦЛЗ”) і завод у Києві “Фармекс”.

    Рейдерство, “вугільні схеми” і зв’язок з РФ

    За інформацією видання “Ділова столиця”, у 2008-2009 роках Сало отримав контроль над монопольним виробником інсуліну в Україні “Індар”, а також над двома виробниками наркотичних препаратів – “Здоров’я народу” і “Дослідний завод ДНЦЛЗ” – шляхом виведення цих підприємств із державної власності.

    Видання “Економічна правда” зазначає, що поки шляху перевезення вугілля з “ДНР” і “ЛНР” на контрольовану територію України не були перекриті, Ігор Сало для поставки українського вугілля енергетичним компаніям використовував фірми, наближені до його харківського партнера Артура Гарібяна.

    А в 2015 році видання Insider писало про зв’язок Сала з компанією Sovewick Holding Limited, за участю якої була організована афера з “тіньовою” торгівлею вугіллям. Його закуповували за завищеною ціною в окупованих районах Донбасу, а після поставляли в Україну через російські митні пункти. Сало “завдяки” таким схемам отримував чималі прибутки.

    Деякі видання пишуть, що у бізнесмена Ігоря Сало є близько 8 паспортів, які він використовував, щоб ховатися від переслідувань ображених на нього бізнесменів.

    Крім цього, Сало підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами і бізнесменами, а також «нечистими на руку» українськими політиками. Один час Сало був “під прицілом” СБУ і НАБУ, на бізнесмена були заведені справи, що стосуються «тіньової» торгівлі вугіллям. Однак до серйозного кримінального переслідування справа так і не дійшла.

  • У Києві загинув ветеран АТО “Сенсей”. Що про нього відомо?

    У Києві загинув ветеран АТО “Сенсей”. Що про нього відомо?

    В результаті вибуху гранати на вулиці Пушкінській у Києві загинув 53-річний ветеран війни на Донбасі Віктор Дегтярьов. InfoResist розповідає про нього.

    Віктор Дегтярьов: що відомо про загиблого

    Віктору Дегтярьову було 53 роки. Народився він у Росії, в місті Якутськ. Його батьки були військовими. Загиблий був одружений, мав трьох дітей, двоє з яких зараз неповнолітні.

    Військовий шлях Віктора почався ще в радянській армії – він служив в морській піхоті. На початку 2010-х років, Дегтярьов став одним із засновників “Союзу морських піхотинців України”.

    У 2010 році Віктор Дегтярьов з родиною переїхав до Києва. Був тренером по китайському рукопашного бою саньда у Федерації кунг-фу України, власне, тому і отримав позивний “Сенсей”.

    Виктор Дегтярев

    Український захисник брав участь у Євромайдані. Сам Дегтярьов розповідав, що під час Революції Гідності очолив бойову групу з представників ветеранської організації морпіхів.

    Після початку російсько-української війни в 2014 році Дегтярьов відправився на передову, був гвардійцем батальйону “Донбас”, в якому командував групою “Купол”, брав участь у боях під Іловайськом, де отримав кілька серйозних поранень – перебите сухожилля лівої руки, відірвані пальці правої і поранення в ребра.

    У підсумку, через отримані поранення, мав можливість їздити на Донбас тільки для того, щоб вчити інших бійців.

    Після повернення з фронту Віктор Дегтярьов був радником заступника міністра оборони Петра Мехеда, помічником депутата Київради від “Солідарності” Володимира Левіна, продовжив займатися тренерством і організував секцію в школі.

    Виктор Дегтярев

    У 2015 році разом з іншими бійцями “Сенсей” створив благодійних фонд “Купол”, який займається волонтерською допомогою для військових і пошуком зниклих без вісті в результаті бойових дій.

    Після повернення з фронту Віктор Дегтярьов активно відстоював права українських військовослужбовців, а його фонд “Купол” допомагав ветеранам з реабілітацією.

    За словами журналіста Юрія Бутусова, останнім часом «Сенсей» знаходився у важкому психологічному стані.

  • Боротьба з раком і життя на інших планетах. Що відомо про переможців Нобелівської премії

    Боротьба з раком і життя на інших планетах. Що відомо про переможців Нобелівської премії

    118-ий Нобелівський тиждень закінчився – нагороди роздані. Премія, заснована винахідником динаміту Альфредом Нобелем, вважається однією з найпрестижніших у світі. Вона присуджується в областях фізики, хімії, медицини, економіки, а також за внесок у досягнення миру.

    Нобелівська премія з медицини

    Лауреатами нобелівської премії з медицини і фізіології в 2019 році стали британець сер Пітер Рэтклиф і американці Вільям Келін-молодший і Грегг Семенця.

    За що дали премію? Через розуміння того, як клітини тіла починають відчувати недолік кисню, як вони з цим недоліком справляються і як тепер лікарі, знаючи все це, можуть використовувати відкритий механізм для боротьби з пухлинами та іншими хворобами.

    Чому це важливо? Те, як клітини організму людини реагують на концентрацію кисню, відіграє велику роль у розвитку низки хвороб. Наприклад, питання постачання киснем — це принципове питання для виживання всіх видів пухлин. Саме існування злоякісних пухлин можливо тільки тому, що їх клітинам вдається «зламувати» нормальну роботу механізмів відповіді на гіпоксію. Справа в тому, що клітини пухлини споживають дуже багато енергії — в рази більше, ніж нормальні клітини. І для життя їм необхідно відповідна кількість кисню. В центрі пухлини через це завжди виникає кисневе голодування, яке пухлина намагається компенсувати шляхом посилки у зовнішні тканини молекулярних сигналів, що стимулюють ріст пухлини додаткових кровоносних судин. Ця стимуляція якраз і вимагає роботи відкритого лауреатами механізму. А HIF, відповідно, є найважливішою мішенню, виключення якої потенційно здатне придушити зростання самих різних пухлин.

    Нобелівська премія з фізики

    Лауреатами Нобелівської премії з фізики стали канадець Джеймс Пиблз і представники Швейцарії Мішель Майор і Дідьє Кело. Вони удостоєні нагороди за дослідження в галузі астрономії.

    За що дали премію? Дослідники відкрили екзопланету 51 Пегаса b в 1995 році. З тих пір більше чотирьох тисяч екзопланет були виявлені в Чумацькому Шлясі.

    Чому це важливо? Мішель Майор і Дідьє Кело розробили надточний спектрометр на основі ефекту Доплера – зміна відтінку світла, випромінюваного зіркою, який відчував слабкі зміщення спектра зірки, що супроводжують обертання планети. Він допоміг відкрити більш чотирьох тисяч “нових світів”.

    Прилад Майора і Кело дозволяє фіксувати навіть дуже невеликі зміни в швидкості спостережуваних об’єктів, аж до десятків метрів в секунду.

    До відкриття Майора і Кело людство нічого не знало про існування екзопланет. Тепер учені можуть спостерігати за розвитком планет на різних стадіях еволюції. І в кінцевому рахунку – знайти на них життя.

    Нобелівська премія з хімії

    Лауреатами Нобелівської премії з хімії стали Джон Гуденаф з університету Техасу, Стенлі Виттингхэм з Університету Бингемтона і Акіра Йосіно, співробітник корпорації Asahi Kasei і Університету Мейдзе.

    Група вчених під керівництвом Йосіно в 1985 році здійснила прорив у створенні літій-іонних акумуляторів: аноди на основі сажі, що утворюється при розкладанні вуглеводнів. Це збільшило можливу енергоємність акумуляторів. Акумулятори стали безпечнішими: дослідники знизили ризик вибуху або загоряння при пошкодженні.

    Чому це важливо? Як відзначає Нобелівський комітет, літій-іонні акумулятори стали важливою частиною революції мобільних пристроїв і поступового розвитку електротранспорту. Результати цих проривів можуть призвести не тільки до підвищення комфорту життя, але зменшать несприятливий вплив людства на планету в цілому.

    Нобелівська премія з літератури

    Нобелівський комітет оголосив імена лауреатів премії з літератури за 2018 і 2019 роки. Ними стали польська письменниця Ольга Токарчук і Петер Хандке з Австрії. У 2018 році премію не вручали через скандал, пов’язаний з витоком інформації про переможців.

    Токарчук народилася в 1962 році в сім’ї вихідців з України. В 1993 році був опублікований її перший роман – “Шлях людей книги”.

    У своєму рішенні нобелівський комітет відзначив характерне роботам Токарчук “уяву, яка з енциклопедичною пристрастю показує порушення кордонів як спосіб жити”.

    В 2018 році за роман “Бігуни” Токарчук була удостоєна Міжнародної Букерівської премії і, таким чином, стала першою польською письменницею, яка отримала цю престижну нагороду.

    Ольга Токарчук на батьківщині постійно піддається нападкам (у тому числі досить агресивним) з боку консервативного більшості. Її критикують за брак лояльності по відношенню до нинішньої влади, підкреслену індиферентність до релігії і відверто скептичне ставлення до спроб позиціонувати сучасну Польщу як державу, споконвічно толерантну і гуманну до різного роду меншин.

    Австрієць Петер Хандке отримав премію з формулюванням “за мовну винахідливість і важливий внесок у дослідження далеких областей і своєрідність людського досвіду”.

    Хандке вважається одним з основоположників подстдраматического театру і взагалі найвпливовішою фігурою сьогоднішньої німецькомовної літератури.

    Під час югославської війни Хандке багаторазово висловлювався на захист Сербії, виступив з промовою на похоронах Слободана Мілошевича і взагалі протягом декількох десятиліть перебуває в опозиції до всієї системи європейських ліберальних цінностей. Так, в 2014 році він був позбавлений вже присудженої йому Міжнародної Ібсенівської премії: рішення було відкликано на вимогу громадськості.

    Нобелівська премія миру

    Лауреатом Нобелівської премії миру став прем’єр-міністр Ефіопії Абій Ахмед Алі. Нагороду йому присудили за зусилля з вирішення прикордонного конфлікту з Еритреєю.

    Абій Ахмед Алі став першим в історії представником Ефіопії, який отримав цю престижну нагороду.

    “Хтось скаже, що премія миру присуджена цій людині занадто рано, але Нобелівський комітет вірить, що саме зараз необхідно визнати заслуги Абія Ахмеда і підтримати його”, – сказала голова Нобелівського комітету Брит Андерсон.

    Абій Ахмед Алі – перший прем’єр-міністр країни, що належить до народу оромо, протестант за віросповіданням. Його батько був мусульманином, а мати – християнка.

    За що дали премію? Абій Ахмед очолює країну з квітня 2018 року, в минулому році політик підписав мирну угоду, яка поклала край 20-річному конфлікту через прикордонні територій.

    Нобелівська премія по економіці

    Лауреатами премії з економічних наук стали американські економісти Абхиджит Банерджі і Майкл Кремер, а також народжена у Франції економіст Естер Дуфло.

    За що дали премію? Вчені отримали нагороду за експериментальний підхід до боротьби з глобальною бідністю.

    Чому це важливо? Дослідження Банерджі, Креймера і Дюфло, зокрема, дозволили поліпшити програми освіти для більш ніж 5 млн дітей в Індії, а також посприяли надання субсидій на профілактичну медичну допомогу в багатьох країнах.

  • Не було шансів: Як Лукашенко прогадав на українських виборах

    Не було шансів: Як Лукашенко прогадав на українських виборах

    У екс-президента України Петра Порошенка не було шансів переобратися. Про це заявив глава Білорусі Олександр Лукашенко в інтерв’ю українським ЗМІ, запис якого показав телеканал ” Білорусь 1. Дане висловлювання показово тим, з якою філігранністю відмовляється від своїх слів лідер країни, який пропонує Україні свою участь у вирішенні ситуації на Донбасі.

    «Перед другим туром я віджартувався, що Порошенко переоберуть, але я прекрасно розумів, що шансів там практично немає. Хто б там не був, шансів немає, тому що були такі речі, проти яких не попреш», — сказав він, не моргнувши оком.

    Під «речами», очевидно, Лукашенко розуміє надзвичайну непопулярність в ситуації наявності демократичних виборів і реального поділу влади. Тобто всього того, що в сусідній Білорусі знищувалося десятиліттями під безпосереднім керівництвом самого Олександра Григоровича. І, звичайно ж, показовий і той факт, що «чудово розуміючи, Лукашенко раніше робив зовсім інші прогнози (про що нижче). Напевно, просто не хотів псувати стосунки з сусідом. Або свідомо вводив в оману в інтересах партнера по «Союзної держави»?

    Прийшов «нова незаплямована людина»

    Лідер, який перебуває при владі 26 років, тепер вважає, що Порошенко програв, оскільки «не боровся за владу». В інтерпретації Лукашенко — це треба розуміти, як – «не вдався до масових фальсифікацій», «не розганяв мирні акції протесту», «пішов сам».

    «А він думав так: його народ український так міцно любить, що без всякої боротьби, пошумівши на стадіоні, перемогти нової людини, нічим не заплямованого, можна запросто», — додав правитель.

    Очевидні реверанси в бік Зеленського. Тут залишається здогадуватися, як багато пройде часу, поки офіційний Мінськ не згадає про беграунде Володимира Олександровича та його оточення. Петро Олексійович вже списаний з рахунків.

    Нині Лукашенко стверджує, що розмовляв з колишнім главою української держави про його низький рейтинг.

    «За опитуваннями він 3% мав, і ми обговорювали з ним цю проблему. Я кажу: слухай, Петре, 3%, ти на що розраховуєш? Ніхто не вірив, що він вийде у другий тур».

    І знову – «прекрасно розумів»? Попереджав чи ні?

    Втім, як зізнався в обговорюваному інтерв’ю Лукашенко, політики і журналісти – «частково шоумени», оскільки «як-то готуються до того, щоб себе якось вести».

    Доведеться «гірко каятися»

    Зазначимо, що передбачити результат президентський виборів в Україні Лукашенко публічно намагався двічі. Так, 1 березня, відповідаючи на запитання, він заявив, що «новим президентом буде Порошенка».

    «Він вийде в другий тур. Може, з Зеленським, може бути, ще з кимось. Ну, краще з Зеленським», — сказав тоді несменяемый глава держави.

    Далі, як думав (?) тоді правитель, які голосували за кандидата Зеленського в першому турі, за нього ж і проголосують, а от прихильники інших кандидатів, у другий тур не потрапили, віддадуть голоси Порошенко.

    «Ну і Порошенко адже ще останнього слова не сказав, почекайте», — анонсував Лукашенко.

    Якось не схоже на жарт, чи не правда?

    В інтерв’ю від 8 квітня Олександр Григорович вже не говорив про перемогу Порошенка з такою певністю, але публічно був схильний (?) вважати, що Петро Олексійович залишиться на другий термін, незважаючи на суттєве відставання від Володимира Зеленського.

    Лукашенко також підкреслив, що українцям не варто голосувати за Зеленського тільки з почуття протесту, оскільки потім їм доведеться «гірко каятися».

    Складно сказати, наскільки талановитий шоумен Лукашенко, скільки в ньому дару провидіння і чи розуміє це український лідер і його оточення, враховуючи тривожність моменту і серйозність ініціатив сусіда. Однак, що можна стверджувати з достатньою мірою достовірності, так це те, що Олександра Григоровича дуже складно запідозрити в щирості.

    Раніше повідомлялося, що Лукашенко готовий взяти під контроль україно-російський кордон на Донбасі.

  • “Телефонна змова”: Україна потрапила у великий міжнародний скандал. Що відбувається?

    “Телефонна змова”: Україна потрапила у великий міжнародний скандал. Що відбувається?

    У США назріває серйозний політичний скандал, який може закінчитися імпічментом Дональда Трампа. Неназваний співробітник спецслужб поскаржився, що американський президент перевищив свої повноваження в телефонній розмові з іншим президентом – їм, як пізніше з’ясувалося, був Володимир Зеленський. Пояснюємо що відбувається.

    З чого все почалося?

    Все почалося з телефонної розмови між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, яка відбулася в кінці липня, але в центрі уваги опинилася тільки зараз.

    Про що спілкувалися президенти, точно невідомо. Однак неназваний співробітник американської розвідки повідомив про те, що Трамп перевищив свої повноваження у телефонній розмові з Володимиром Зеленським. Судячи з усього, американський президент попросив українця посприяти розслідуванню проти колишнього віце-президента США Джо Байдена або його сина. Працівник подав скаргу на дії президента. Однак адміністрація Трампа заблокувала процедуру, за допомогою якої скарга могла б бути спрямована розвідувальним співтовариством конгресменам. Таким чином, було збережено від сторонніх очей зміст секретного повідомлення.

    Хто такий Джо Байден і про яке розслідування йде мова?

    Джо Байден – один з лідерів Демократичної партії і, як вважається, найбільш ймовірний конкурент Трампа на майбутніх президентських виборах.

    Можливу спробу тиску Трампа на іноземного лідера з метою очорнити свого конкурента на виборах — Джо Байдена — в американських ЗМІ вже порівнюють з Уотергейтським скандалом. Преса наводить приголомшливі подробиці переговорів з Зеленським — Трамп не менше восьми разів просив його дати хід розслідуваню проти сина Байдена — і констатує, що через Україну над 45-м президентом США вже вдруге повисає дамоклів меч можливих розслідувань і навіть імпічменту.

    Вся справа в тому, що в часи президентства Барака Обами Джо Байден займався Українським питанням. В той же час його син – Хантер Байден – входив до ради директорів Української газодобувної компанії Burisma.
    Коли Генеральною прокуратурою керував Віктор Шокін (2015-2016 роки), щодо Burisma проводилося розслідування. Зрештою Шокіна звільнили, а Джо Байден заявив, що це рішення – його заслуга. Мовляв, саме він наполіг на зміні глави ГПУ.

    Персональний адвокат Трампа Рудольф Джуліані заявляв, що Байден неправомірно тиснув на президента України Петра Порошенка і парламент країни в березні 2016 року, вимагаючи звільнити генпрокурора Віктора Шокіна, щоб захистити компанію, яка має відношення до його сина. Саме цей інцидент, пишуть американські ЗМІ, Трамп і просив розслідувати Зеленського.

    Що кажуть сторони?

    Джо Байден назвав дії президента США і використання ним посади для передвиборчих цілей “огидною поведінкою” і закликав Білий дім оприлюднити запис телефонної розмови з Зеленським.

    “Він використовував владу і ресурси США для тиску на суверенну країну, партнера, який до цих пір знаходиться під прямою атакою Росії”, – йдеться в заяві Байдена.

    А ось Трамп відкидає всі звинувачення. Політик заявив, що розмова з Володимиром Зеленським була “ідеально прекрасною і рутинною”. Більш того, у нього не буде проблем з його особистим адвокатом Рудольфом Джуліані щодо показань перед Конгресом.

    “Я не хочу нашкодити Байдену, але він зробив дуже нечесну справу”, – сказав Трамп.

    Раніше Руді Джуліані, юрист Трампа, неодноразово намагався переконати Володимира Зеленського в необхідності розслідувати діяльність Хантера Байдена в раді директорів української газової компанії “Бурисма”.

  • Кабмін призначив 14 заступників міністрів: що про них відомо

    Кабмін призначив 14 заступників міністрів: що про них відомо

    Кабінет міністрів провів ряд кадрових призначень на засіданні 11 вересня.

    У Міністерство розвитку громад і територій призначені:

    Дмитро Живицький – перший заступник міністра. До цього був керівником апарату Сумської облдержадміністрації з 2016 року.

    Дмитро Живицький

    В’ячеслав Негода – заступник міністра. Має освіту правознавця Львівського університету імені Івана Франка. З 2008 року працював у Міністерстві регіонального розвитку. У 2015 зайняв посаду першого заступника міністра цієї структури.

    В’ячеслав Негода

    У Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства призначено:

    Світлана Панаіотіді – заступник міністра. Раніше працювала в Антимонопольному комітеті, відповідала за фармацевтичні ринки і входила в колегію щодо оскарження порушень у публічних закупівель. Взимку 2019 року стало відомо, що Панаиотиди покине АМКУ нібито за особистою ініціативою. Однак за чутками, одна з причин її звільнення – конфлікт з головою комітету Юрієм Терентьєвим через рішення по групі ДТЕК.

    Світлана Панаиотиди

    Дмитро Романович – заступник міністра.

    Він – соратник лідера партії “Голос” Святослава Вакарчука, у партійному списку проходив під номером 33, однак до парламенту не пройшов. У 2017-му був стипендіатом програми для українських лідерів в Стенфорді. Має ступінь магістра з економічної кібернетики Харківського державного економічного університету.

    У Міністерство освіти і науки призначено:

    Юрій Полюхович – перший заступник міністра. До 2010 року був керівником секцій та семінарів на конференціях в університетах США, Латинської Америки, Європи. Здійснив десятки експедицій у Латинську Америку. Брав участь у найбільшому проекті по вивченню писемності майя «The Maya Hieroglyphic Database» при Університеті штату Каліфорнія (США).

    Юрій Полюхович

    Максим Ярмистий – заступник міністра. Раніше обіймав посаду директора департаменту правового забезпечення Міністерства освіти і науки України.

    Любимора Мандзій – заступник міністра. Раніше очолювала департамент правового забезпечення міністерства освіти і науки України.

    Любимора Мандзій

    У Міністерство охорони здоров’я призначено:

    Андрій Семиволос – перший заступник міністра. Хірург-онколог, раніше працював головним лікарем в Київському міському дитячому діагностичному центрі. У 2014 році на Семиволоса подав в суд тодішній керівник Національного інституту раку Ігор Щепотін за посади лікаря в Facebook. Він вимагав 50 тисяч гривень моральної компенсації за критику в його адресу.

    Андрій Семиволос

    Михайло Загрійчук – заступник міністра. Лікар-хірург, науковий співробітник в Національному інституті хірургії і трансплантології ім. А. А. Шалімова НАМН України.

    Михайло Загрійчук

    Младена Качурец – заступник міністра. Раніше також працювала в Міністерстві охорони здоров’я, була радницею Уляни Супрун.

    Младена Качурец

    Олена Симоненко – заступник міністра з питань європейської інтеграції.Раніше була старшим проектним менеджером з децентралізації Офісу реформ Кабінету Міністрів України.

    У Міністерство соціальної політики призначено:

    Віталій Музиченко – заступник міністра. Екс-глава департаменту сім’ї та соціальної підтримки населення Міністерства соціальної політики.

    Віталій Музиченко

    Наталія Ненюченко – заступник міністра. Раніше працювала начальником відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення Українського інституту національної пам’яті.

    У Міністерство юстиції призначено:

    Валерія Коломієць – заступник міністра. Адвокат, у 2019 році балотувалася у Верховну Раду за списком партії “Рух нових сил Михайла Саакашвілі”.

    Валерія Коломієць
  • Підтримував Порошенка і жив на гранти: Що відомо про нового прем’єра Олексія Гончарука

    Підтримував Порошенка і жив на гранти: Що відомо про нового прем’єра Олексія Гончарука

    29 серпня Верховна Рада затвердила Олексія Гончарука на посаду прем’єр-міністра України. За нього проголосувала більшість депутатів.

    Від юриста на заводі до заступника голови Офісу президента: біографія Олексія Гончарука

    Олексію Гончаруку 35 років, він народився в місті Городня, Чернігівська область. Зараз обіймає посаду заступника голови Офісу президента, курируючи блок економічного розвитку і реформ.

    Освіту Гончарук отримав на юридичному факультеті в Інституті права імені князя Володимира Великого. Потім політик захистив кандидатську дисертацію в Національній академії державного управління при президентові України.

    Паралельно з навчанням почав працювати юристом на місцевому заводі, а потім в інвестиційній компанії PRIOR-Invest. Потім отримав свідоцтво адвоката і став керуючим партнером Constructive Lawyers. Спеціалізувався на супроводі інвестиційних проектів у будівництві, а з 2009 року очолив громадську організацію, яка допомагала постраждалим інвесторам.

    З того часу Олексій Гончарук почав поступово долучатися до політики і громадської діяльності. Так, на виборах у Верховну Раду у 2014 році він очолив список партії “Сила людей”. Однак безуспішно, політична сила змогла набрати лише 0,1%.

    У 2015 році Гончарук очолив Офіс ефективного регулювання. Це структура, яка була створена міністром економрозвитку Абромавичусом на гранти Євросоюзу. Згідно з інформацією на сайті, мета організації — «поліпшення умов ведення бізнесу та інвестиційної привабливості України». Тут Гончарук працював аж до 2019 року, тобто до початку співпраці з Володимиром Зеленським. У тому ж, 2015 році, став позаштатним радником міністра екології Ігоря Шевченка, якого знав кілька років, займався питаннями Держслужби геології та надр.

    У 2018 році Гончарук брав участь у запуску нового політичного проекту “Важливі люди”, в числі засновників якого нинішній глава митниці Максим Нефьодов, а одну з провідних ролей грав близький до Арсена Авакова нардеп Антон Геращенко. Щоправда, ця історія нічим так і не закінчилася.

    Навесні цього року співзасновник Monobank Дмитро Дубілет познайомив Гончарука з Андрієм Богданом, який і привів його на Банкову. На новій роботі у нього склалися хороші стосунки з начальством. Джерела стверджують, що Гончарук прислухається до свого керівника.

    Як розповідає політолог Володимир Фесенко, Гончарук прийшов у ВП за рекомендацією Богдана і досить швидко став своїм. Навіть отримав довіру Зеленського, що не так просто, адже далеко не всі проходять це випробування, а він зміг.

    А на початку серпня олігарх Ігор Коломойський в інтерв’ю РБК назвав Гончарука одним з кандидатів на посаду прем’єр-міністра. Другим претендентом, на його думку, був директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

    Олексій Гончарук та Петро Порошенко

    Сьогодні Гончарука показують, як одного з найбільш відданих прихильників Зеленського. Але так було не завжди. Ще кілька місяців тому його риторика була зовсім іншою. Судячи з усього, під час виборів Олексій Гончарук підтримував суперника Володимира Зеленського – екс-президента Порошенка. Так, наприклад, він взяв участь у флешмобі “Дякую!” в підтримку Порошенка після його програшу.

    А в відеопроекті “Зе!волюція?” журналіста Володимира Федорина Гончарук назвав президентську гонку “виборами без вибору”. А також заявив, що головна його мета – “не допустити реванш”. Таку ж термінологію тоді використовував у передвиборній кампанії і Петро Порошенко.

    https://youtu.be/I_ShqS1rByw

    На питання, з ким він планує співпрацювати – з Зеленським або Порошенка – Олексій Гончарук відповів, що не розуміє, хто такий Зеленський, а Порошенко йому ближче.

    “Ми не розуміємо, хто такий Зеленський, тому відпозиціювати до нього неймовірно складно. Хто такий Порошенко ми добре розуміємо, тому є частина речей, в яких він точно буде нашим союзником, це євроінтеграція і якісь зрозумілі речі, і він буде ще й в силу того, що у нього є якийсь історичний бекграунд…”, – заявив Гончарук.

    “Якщо ти мені поясниш, хто такий Зеленський, я тобі скажу, як я до нього ставлюся”, – трохи коротше відповів він на уточнююче питання Федорина.

    Чого чекати від Гончарука?

    Поки повністю неясно, які кроки буде робити Гончарук, якщо все-таки займе посаду прем’єра. Проте публічні висловлювання політика дозволяють зробити такі висновки:

    Про співпрацю з МВФ. Тут Гончарук виступає за продовження співробітництва з Міжнародним валютним фондом. «Це навіть не питання грошей — тут більше йдеться про довіру», — пояснив Гончарук. Більш того, політик вважає, що Україна може почати нову програму з МВФ, розраховану на 3-4 роки співпраці, вже до кінця 2019 року.

    Про ринок землі в Україні. В інтерв’ю Bloomberg допустив розблокування ринку землі до кінця 2019-го року, а також процесу приватизації. За прогнозами Гончарука, навіть сама консервативна модель ринку землі дозволить прискорити зростання економіки на 0,5% ВВП, а найліберальніша — більш ніж на 3%.

    Реформи. У планах майбутнього уряду розблокувати процес приватизації, який торкнеться Укрпошти, Укрзалізниці, а також державних банків.

    Про кредитування. Також Олексій Гончарук анонсував іпотеку під 12-13% в 2020 році.

    Проблема рейдерства. Юрист Гончарук сказав, що Зеленський підписав указ про протидію рейдерству – одне з найболючіших питань для бізнесу, тому указ Президента Зеленського про посилення відповідальності за порушення майнових прав він зустрів як реальний крок, щоб покласти цьому кінець.

    Гончарук виступає за повну зміну кадрів на українській митниці. Особливо команда робить упор на митницях Волинської, Закарпатської, Львівської і Чернівецької областей, які є “центром контрабанди” на території Західної України.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.