Путін не може зупинитися. Його прорвало “виступати, нагороджувати і відзначати”. З цегли ганебної поразки він будує свою “Тріумфальну арку”.
Це стара російська традиція, вічна скрепа. Влада завжди перефарбовувала приниження і провали в кольори “Вікторії”. Все дуже просто: яка б біда не трапилася, – треба назвати її грандіозною перемогою.
А для того, щоб маси увірували в те, що крах – це “грандіозний успіх” – просто треба нагородити безпорадних і боягузливих, з вини яких і відбулося фіаско.
Зараз Путін кинув всі сили на те, щоб переконати всіх, що “переміг” у сутичці з Пригожиним. Треба сказати, що створення цієї ілюзії у нього відмінно виходить. Він обсипав орденами переляканих солдафонів, обласкав міністрів-зрадників.
А потім нагородив і ЗМІ, які гиготіли та словтішалися, за “інформаційне протистояння заколоту”. Для того, щоб надати важливість і сакральність заходу, зустріч зі ЗМІ зробили “закритою”.
Нічого реально секретного там не було. Кремлівський різник стандартно “їздив по вухах” своєю конспірологією, брехав і нудно кривлявся.
Шкода, що катастрофа на Чорнобильській АЕС відбулася не за правління Путіна. Всі б дізналися, що здійснений “унікальний прорив”, який дозволив ядерним реакціям вийти з “в’язниці реакторів”, “знайти свободу” і “по-новому служити людям, ще більш стабільно і ефективно”.