Дар’я Петрожицька: Я можу бути режисером своєї ролі

Зірка серіалу «Папік» Дар’я Петрожицька не тільки талановита акторка, але і співачка. Вона це довела в проєкті «Голос Країни». Як проходила підготовка до фіналу шоу під час карантину, що їй дав проєкт і які ролі вона любить – в інтерв’ю InfoResist.

Даша, розкажіть про участь у «Голосі Країни»? Чому пішли на шоу?

Це була вже третя спроба. Я відправила відео з серіалу «Папік», тому що в той час, коли проходили прослуховування у Києві, ми знімали «Папік» і «Мишоловку» і у мене не було можливості піти туди, але я збиралася. Потім я прослухалась і мене взяли.

Перша спроба була років 5-6 тому, друга – два роки тому. Перша спроба була невдалою, з другого разу я дійшла до сценаристів, але не дійшла до сліпих прослуховувань. Адже там, до сліпих прослуховувань ще багато інших кастингів, які потрібно пройти. Я дійшла до останнього етапу перед сліпими прослуховуваннями. Мені тоді сказали, що зателефонують, але не зробили цього.

Дар’я Петрожицька

Як готувалися до суперфіналу на карантині? Онлайн-заняття – це складно?

Я вдома була весь цей період. В цьому плані я жорстка карантинщиця, я не виходжу з дому. А виходила тільки на генеральну репетицію і на фінал. І так я знову сиджу вдома, і до цього я теж сиділа вдома.

За весь період репетицій, напевно, складно було моїм сусідам, тому що доходило до того, що мені стукали по батареях, а моя викладач по вокалу Римма говорила, мовляв, не переживай, у них безкоштовний концерт. Сестра і найкращий друг нормально до цього ставилися. Я їх, звичайно, замучила своєю піснею, але вони терпіли і слухали.

Читайте також: Як закінчиться війна на Донбасі: режисер Валентин Васянович розповів про фільмі-антиутопії «Атлантида»

Був відеозв’язок з педагогом з вокалу щодня. Були розспівування по відео, потім вона мені допомогла і скинула розспівування, я розспівувалася сама. І потім ми просто витрачали час на те, щоб поспівати, зробити правильну позицію. Тому що, я співаю, але роблю це непрофесійно. Немає ніякої освіти. Ми також користувалися диктофонним записом.

Як Вам працювалося з Даном Баланом і з Тіною Кароль?

Класно! Я ніколи в житті не думала, що я з ними попрацюю. З Тіною працювали мало, буквально на першому етапі і далі я вже пішла з Даном. Але і цього часу мені вистачило. Вона намагалася всю себе вкласти, всю свою душу в номер і кожного свого учасника. З Даном все по-іншому. Тому що він лаконічний. Він ніколи не перевіряє вокал. Якщо Тіна, наприклад, буде чіплятися до кожної нотки, щоб зробити все ідеально, то Дан більше як відчує, такі коментарі дає – взагалом.

Під час карантину з Даном були на зв’язку, тренувалися?

Були рекомендації і, безпосередньо перед виступом він зателефонував і поставив багато завдань, наговорив компліментів, що все вийде. Напутні слова!

Як проходили репетиції, у кого був кращий підхід до учасників?

Не знаю, у кого краще. Я актриса і звикла працювати з різними режисерами. І підхід не може бути краще або гірше – він просто різний. Якщо Тіна буде чіплятися до останнього і не відпустить, поки не буде все ідеально. То Дан в цьому простіший. Якщо відчує, що погано – він тобі скаже.

Виступ у суперфіналі – був сильним! Чому обрали пісню Ederlezi?

Це не я обирала пісню, просто мені її дали. У мене був величезний перелік пісень, які я співала вдома на диктофон. Був список завдань. В результаті з усіх пісень обрали цю. Я люблю цю пісню, я була задоволена вибором і розуміла, що це буде суперважко. Вона мені подобається, але для мене це складна пісня.

Дар’я Петрожицька

А над образом хто чаклував? Привносили свої ідеї?

Зі свого я привнесла тільки свою зачіску. Я сказала стилістам, що у мене карантинний режим, зйомок немає, і я заплела собі дреди. За день до суперфіналу я сказала, що, якщо потрібно, то расплету їх. Але головна стиліст сказала: «Ні, не треба, ми зробимо все так». А сукню шили спеціально. І моє прохання було ще в тому, що я попросилася співати босоніж.

Що дав Вам «Голос»?

Та, напевно, впевненість у тому, що це все не дарма. Впевненість у собі, у тому, що мій вокал може комусь сподобається, що є слухачі і те, що це потрібно продовжувати. У тому, що у мене будуть не тільки глядачі, але і слухачі. Я буквально на наступний день поговорила зі своїм педагогом з вокалу, і ми з нею вирішили, що потрібно продовжувати займатися. Я сама соромилася їй запропонувати, а вона сама сказала. Відійдемо від фіналу і будемо далі продовжувати займатися.

Ви співаєте в аматорському колективі «Дичка». Що це за проект?

Самому проєкту, напевно, більше 10 років тому. Я там співаю 1,5 роки. В основному ми виступаємо на вулицях, на фестивалях. В основному вся техніка своя, інструменти свої і нас багато, і на вулиці це реально зробити. Зараз весна, ми б вже почали, але карантин…

У нас були великі концерти на Подолі, на Пейзажній Алеї. Я думаю, це потрібно продовжувати. Співаю я в «Дичці» на бек-вокалі, але це грубо сказано. Все ж, це другий вокал, у нас головний перший вокал – Мітя Бугайчук. І нас там три Даші, випадково співпало так – 3Д (сміється).

Ще багато музикантів: бас, барабани, гітара, тромбоніст, скрипаль. Я навіть не можу сказати, який це стиль музики. Там багато чого змішано і це мені подобається. Не працюють ці амбіції «я ось хочу бути солісткою». А «Дичка» – це те, де я просто відриваюся. У мене співає, кричить душа. Це потрібно чути, щоб зрозуміти.

На яких інструментах граєте?

Можна так сказати тільки про укулеле. Але насправді у мене є багато інструментів: гітара, клавіші, барабани, укулеле знову ж таки, губні гармошки, баян. Впевнено я себе відчуваю на укулеле. Є настрій – я сідаю грати. На клавішах можу, на барабанах. Але весь свій карантин я провела з укулеле.

Дар’я Петрожицька

Чим, крім підготовки до «Голосу», займалися на карантині?

Я спочатку скучила за куховаренням. Тому що останнім часом я майже не бувала вдома, не готувала вдома. Тиждень я протрималася, багато всього різного готувала, а потім зрозуміла, що починаю поправлятися. Знову розлінилась і ось зараз, коли захочеться – приготувала.

А як вдається на карантині стежити за фігурою? В спортзал не походиш?

Я в спортзал і так не ходжу, у мене немає часу. Я веду активний спосіб життя. Але тут я зіткнулася з такою штукою, що на початку карантину дуже часто займалася спортом. Я вмикала музику або відео під назвою «танцювальні тренування», розігрівалася під це відео прям навпроти телевізора. Коли я активно готувалася до фіналу – то закинула спорт. А так – я ніколи так часто не займалася спортом, як на початку карантину. І зараз «Голос» закінчився, я повалялась 2 дні, навіть відклала телефон і просто сиділа і дивилася серіали. Після фіналу вперше за карантин я подивилася перший повнометражний фільм «Джентельмени».

Читайте також: Продюсер Анна Паленчук про «Номерах», навчання у Ванкуверській кіношколі і майбутнє українського кіно

До речі про фільми/серіали. Які у Вас улюблені, що встигли подивитися на карантині?

Я всім раджу «Джентельменів» подивитися. Є багато людей, які не дивилися «Гру престолів», «Пуститися берега» – це теж хороші проєкти. Є багато серіалів невеликих. «Чорне дзеркало», наприклад, дуже люблю. Але найулюбленіший серіал «Друзі». Там як раз 10 сезонів – дивись не передивись. І бажано дивитися в оригіналі.

Величезну популярність Ви отримали завдяки ролі в серіалі «Папік». До цього ви грали в театрі і епізодичні ролі в кіно? Чому так вийшло?

Насправді, моя перша велика роль була ще до «Папіка». Це був «Жіночий лікар 3» в 2017 році. Це була моя перша велика роль у великому проєкті і півроку знімального процесу. Потім якось все втихло. Також були невеликі багатосерійки. Були лінійні ролі, але невеликі. Я ніколи не відмовлялася від таких ролей. Якщо у мене є одна велика роль – це не означає, що я не буду зніматися в епізодах або в маленьких проєктах. Потім з’явився серіал «Заряджені», який виходив на каналі НЛО ТБ.

Дар’я Петрожицька і Станіслав Боклан

А з приводу «Папіка»… напевно, це фарт. Просто обставини склалися так – хороший матеріал, з хорошим партнером, хорошою групою і на правильному каналі. Під правильну аудиторію пішов.

У серіалі телеканалу «Україна» «Відважні» Ви граєте хакершу. Наскільки близька Вам ця роль?

Найсмішніше, що я в комп’ютерах нічого не розумію (сміється). Це не перший раз, коли я граю хакершу. Уляна така, якби вона була моєю темною стороною: агресивна, незадоволена життям. Насправді, у героїні є свої підтексти, які ще не всі розкрилися. Я вважаю, що все-таки, ділити на кольори – я як Даша – біла, а Уляна – сіра.

У кожного актора/акторки є свої амбіції. Які вони у Вас?

Напевно, такі, як і у всіх акторів – ми жадібні до ролей. Ми хочемо хороші, великі ролі в хороших проєктах і, щоб вони були постійно. Мені головне, щоб у мене була робота і бажано хороша робота. Щоб я кайфувала від неї. Тому що не всі проєкти або ролі є, від яких я отримувала задоволення. Так буває не завжди. А ось хочеться, щоб ти горів цим.

Актори рано чи пізно приходять до сценарної майстерності або режисурі. Не всі, звичайно, але багато. Ви перед собою такі цілі поки не ставите?

Я не бачу картини в цілому. Я можу бути режисером своєї ролі. Можу собі уявити, все, що стосується моєї ролі і моїх партнерів по сценах. А весь матеріал загалом – це для мене складно. Так, я насправді і не рвуся.

Дар’я Петрожицька

Як карантин вплинув на Ваші плани і графік? Скасувалися зйомки або проекти або перенеслися?

Все скасувалося. Але почасти, я подумала, що добре, що так сталося. Бо судячи з тими планами, які були ще до карантину, я думала, боже мій, як зможу ще й паралельно в прямих ефірах. Але потім все само собою устаканилось.

Аліна Бондарєва

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.