Українське командування не поспішає евакуювати бійців із Авдіївки. Про це розповів боєць 110 ОМБР Віктор Біляк.
“Як і в політиці, ніхто не любить непопулярних рішень. Вивід особового складу — ні, інше діло — героїчна оборона. За це можна і підвищення отримати”, – пише він.
Боєць розповідає про дві спроби виходу з укріпрайону “Зеніт” . Вночі 14 лютого виходили перші 10 захисників. Вони вступили у стрілецький бій з окупантами, а також зазнали обстрілу ворожої артилерії. В результаті, пише Віктор, назад повернулися лише троє поранених.
Наступного дня формувалися нові групи. Бійцям сказали, що для евакуації поранених прибуде спецтехніка.
“Вирушали групи, одна за одною — видимість нульова. Це було тупо виживання. Кілометр по полю — та купка котиків сліпих, керованих дроном. Ворожа артилерія. Дорога в Авдіївку всіяна нашими трупами. Чекати евак, я не лишився. Очолив групу, та вирушив в невідомість. Накрили. Проє*ав групу. Але в кінцевому результаті, добрався до точки”, – пише захисник.
Наступні групи бійців, зазначає Біляк, повели вже в обхід ворога. Водночас техніка для евакуації так і не прибула.
“А цей діалог по рації, ранив нас в самі наші глубини: Поранений: Командир, а що, еваку не буде? — Ні, не буде, залишайте 300 та спалюйте все. Він не знав, що говорить з пораненим. Залишилось як мінімум шість чоловік. І хоч ми й в Авдіївці, та готові на відхід. Командування далі тягне. Та навіть, готове привезти БК та припаси, та залишити нас помирати”, – резюмує Віктор.