У Кривому Розі від російської ракети загинула сім’я. Трьох маленьких дітей дістали з-під завалів. Мертвими.
Я, напевно, не найзліша людина на світі, але дуже хочу, щоб до Путіна вночі приходили ті, кого він убив у цій війні. Щоб вони приходили і чіпали його за холодні ноги. Дихали йому в обличчя смородом розкладання і згорілої плоті. Щоб жирні могильні черв’яки падали йому на ліжко, забруднюючи простирадла слизом і чорною українською землею. Щоночі.
І нехай росіяни, яких він убив, теж приходять до нього. Нехай буде, як у Мавзолеї в радянські часи. – нескінченна черга до вождя.
Щоб він знав, що і хто чекає на нього після смерті. По той бік.
Фріде приносили хустку. Він заслужив на більше.