Війна в Україні на роки знизила обороноздатність Росії на кордоні з країнами Балтії, які є членами НАТО. Про це йдеться у щорічній доповіді «Міжнародна безпека та Естонія 2023» Служби зовнішньої розвідки Естонії ( EFIS ), пише Агентство. Новини.
В естонській розвідці вважають, що відновлення боєздатності російських підрозділів, розміщених поряд із кордонами балтійських країн, триватиме до чотирьох років.
“Росія вважає країни Балтії найбільш уразливою частиною НАТО, що зробить їх центром військового тиску у разі конфлікту між НАТО і Росією. Тому Росія, швидше за все, віддасть пріоритет відновленню свого військового потенціалу, ослабленого війною в Україні, безпосередньо біля естонського кордону”, — йдеться в доповіді.
Відповідальні за «прикриття естонського оперативного напрямку» російські підрозділи, включаючи 76 дивізію ВДВ і частини 6-ї армії, брали участь у війні в Україні з дня вторгнення і зазнали великих втрат, пояснюють в EFIS. Мобілізація, своєю чергою, торкнулася Псковської і Ленінградської областей, що межують з Естонією. При відновленні військового потенціалу на цьому напрямку Росія може мати справу з дефіцитом компетентних інструкторів для навчання нових солдатів, повідомляється в доповіді.
При цьому у Росії, як і раніше, достатньо сил, щоб чинити військовий тиск на регіон, зазначають в EFIS. Якщо Росія досягне своєї мети в Україні, ймовірність військового конфлікту з НАТО збільшиться, вважає розвідка. В EFIS наголошують, що реальні цілі російського вторгнення не змінилися з початку війни: це «підпорядкування України» і, як наслідок, зміна архітектури безпеки в Європі.
У Кремлі вважають, що час грає їм на руку, і планують подальшу мобілізацію людей та промислових ресурсів. Обстріл громадянської інфраструктури, спрямований на злам волі українців до опору, також триватиме, прогнозує естонська розвідка.
Ще одним напрямком діяльності Москви у 2023 році стане зміцнення зв’язків із авторитарними режимами в Азії та Африці, вважають у розвідці. Путін робить ставку на створення коаліції таких країн і намагатиметься розширити її цього року, вважають у EFIS. За їхніми даними, російські чиновники та політики ведуть безперервну роботу щодо підриву позицій Заходу, це відбувається як у двосторонніх переговорах, так і на заходах міжнародних організацій. Ключову роль у переговорах із авторитарними режимами відіграє секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев, зазначають у розвідці.
МЗС Росії у свою чергу через війну втратило можливість «відігравати значну стратегічну роль у плануванні зовнішньої політики країни», дипломати переважно займаються переказами пропагандистських тез у публічному полі, повідомляє розвідка. За інформацією EFIS, співробітники МЗС дізналися про вторгнення лише вранці 24 лютого із преси. Адміністрація президента та «радикали» Рамзан Кадиров та Євген Пригожин, навпаки, зміцнили свої позиції, пише EFIS.