Слова глави Офісу президента Андрія Богдана про російську мову для Донбасу відповідають закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Про це в коментарі InfoResist розповів політолог Володимир Фесенко.
Як зазначив політолог, Богдан озвучив свою особисту позицію.
“Відразу дам свою інтерпретацію. По-перше, як вже сказав Руслан Стефанчук, Богдан озвучив свою особисту позицію. Це не офіційна позиція, за контекстом це видно. Це скоріше його особиста думка, на яку він має право. Можливо, відсутність належного політичного досвіду, хоча у нього, на відміну від більшості представників команди Зеленського, він все-таки є, але, мабуть, у нього така особливість характеру – що в голові, те на язиці. Ось він так дуже прямолінійний, іноді не дуже політкоректним, навіть з використанням ненормативної лексики, але це у нього такий характер, такий стиль. Тому тут він озвучив свою особисту позицію. Але що потрібно мати на увазі щодо російської мови на Донбасі? І це записано в законі про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО. Багато хто про це просто забули, тому що закон приймався давно, восени 2014 року, при специфічних обставинах, він був частиною наших зобов’язань по Мінським угодам, ще за першими Мінськими угодами, але там це є. Тобто те, що сказав Богдан, відповідає нашому ж закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО”, – зазначив політолог.
На думку Фесенка, так чи інакше, але якийсь компромісний варіант у мовному питанні для цього регіону доведеться шукати.
“Тому те, що озвучив Богдан, можна розглядати і як зондаж громадської думки. Але тут треба робити поправку, що щось подібне вже є законодавчою нормою, а не тільки особистою думкою Богдана. Ось більш неоднозначні його заяви, наприклад, про прямі вибори губернаторів і деякі інші речі – це ідеї, які потребують ретельної експертизи. Знову таки, це його особиста думка. Він, мені здається, не до кінця ще оцінює можливі наслідки тих чи інших ідей, які він озвучує. А так це поки тільки його особиста позиція, плюс своєрідний зондаж громадської думки, який теж має певну користь”, – додав експерт.
За словами політолога, в цих заявах немає реверансів у бік федералізації.
“Тут немає реверансів. Що стосується федералізації, то я вам скажу іншу, може не дуже популярну річ. У нас є альтернатива федералізації – це політика децентралізації. Але навіть з нею зараз треба бути дуже обережним. Тому що фінансово і економічно, так, це політика має дуже багато позитивних наслідків: вона розвиває ініціативу, дає більше можливостей на місцях, в тому числі і для розвитку місцевого самоврядування. Але навіть в рамках цієї політики можуть виникати місницькі ідеї, відмежування від загальнонаціональних інтересів, замикання в собі окремих громад, окремих регіонів. Ось це дуже непроста ситуація”, – сказав політолог.
Також він вважає, що новому парламенту і нового уряду треба буде серйозно проаналізувати перші наслідки політики децентралізації як позитивні, так і ті, що потенційно викликають певні ризики.
“Тому що, наприклад, в таких регіонах, як Закарпаття, частково Чернівецької області, ну і у всіх прифронтових регіонах простежується віддалення, а дистанціювання від загальнодержавних проблем окремих громад може призводити до ризиків сепаратизму. Тому тут потрібно бути гранично обережним. Так що більше ризиків з неоднозначними наслідками політики децентралізації, тому що іноді це може провокувати федералістські настрої на місцях, ніж у цих не дуже обережних і не дуже політкоректних висловлюваннях Богдана”, – резюмує політолог.