У Генеральному штабі планують заборонити військовослужбовцям військової служби за контрактом спілкуватися зі ЗМІ. Про це повідомляють джерела InfoResist в Генштабі.
Про необхідність виробити рішення на вільне спілкування військових з журналістами в Генштабі заговорили після критичного коментаря на адресу влади командира підрозділу ЗСУ Олександра Старина, чиї бійці вивозили з “ДНР” бойовика Володимира Цемаха. Він в ефірі програми “Свобода слова з Савіком Шустером” назвав видачу Цемаха шляхом до капітуляції.
За фактом його заяви було призначено службове розслідування.
Ініціатором заборони спілкування з журналістами став начальник Управління зв’язків з громадськістю ВСУ Богдан Сеник. Він пропонує прописати в контракті заборону спілкування зі ЗМІ (без дозволу командира).
На тлі чого з’явилися заборонені ініціативи?
Скорочення штату прес-служб
Примітно, що ці заборонні ініціативи відбуваються на тлі скорочення прес-служб в бригадах та командуваннях. Перший заступник начальника Генштабу Ігор Колесник пропонує замість прес-служб залишити групи. Це прямо веде не тільки до скорочення штатів, але і зниження рівня зарплат у співробітників.
Коли деякі начальники прес-служб виступили проти цієї ініціативи, то Сеник не заступився за них і не відстояв їх позицію перед вищим начальством.
Вітер змін подув, після того як Колесник відправився на військово-лікарську комісію (він може звільнитися, – ред.). У Генштабі тепер заговорили про реформу прес-служб в іншому ключі – розширення, переформатування на стратегічні комунікації. Те, чого вже років п’ять вчаться всі співробітники прес-служб Міноборони і Генштабу, але відчутного результату це так і не принесло.
Непрацююча прес-служба Генштабу
Роботу прес-служби Генерального штабу важко назвати успішною. Її просто немає. В останній час основними критеріями оцінки якості роботи стала мінімальна кількість відповідей на запити ЗМІ.
Запити журналістів заступник Сеника Юзеф Венскович “отфутболював” з найменших причин. Не вистачає коми, немає дати – до побачення. Якщо раніше в місяць прес-служба обробляла по чотири сотні запитів, то останнім часом їх всього кілька одиниць. Знизився інтерес суспільства до армії? Звичайно ні. Але бажання журналістів писати запити – безумовно.
Старе правило прес-служби “Через три дні скандал вщухне. Якщо ні – відреагуємо” прийшлося, судячи з усього, до вподоби новому начальнику Генштабу Руслану Хомчаку. Кадрових перестановок в прес-службі не сталося, як і не видно її більш якісної роботи.
Спікери Генштабу, як не ходили на ефіри, так не ходять і зараз. Як вкрай рідко коментували телефоном теми, так це і продовжують робити і зараз. Суспільству ніхто не доносить позицію армії в критичних ситуаціях, які останнім часом трапляються досить часто.
Свіжим прикладом стала надто запізніла реакція на російську провокацію, коли на ряді провідних ЗМІ була розміщена фейковая стаття від імені американського підполковника Роберта Трейсі з подібними заголовками: “П’яні, жадібні і ліниві. Американський полковник назвав українських військових головною проблемою Яворівського навчального центру”. Ці статті прочитали десятки тисяч людей і зібрали тисячі репостов. Через три дні після перших публікацій з’явилася реакція Генштабу. І то не за своєю ініціативою, а після того, як до начальника прес-служби звернулися журналісти “Радіо свобода”.
Безумовно в цій ситуації прес-служба повинна була спрацювати оперативніше і зв’язатися з ОТГ “Карантан” (вона перебувала на той час в Україні), командиром якої є Роберт Трейсі і оперативно зупинити поширення фейку, випустивши спростування.
Примітно, що англомовна стаття Трейсі швидко була помічена відділом моніторингу і в Генштабі про неї знали в день виходу, 23 серпня, але вважали за краще не реагувати. Офіційне спростування на сторінці “Караптана” з’явилося лише 28 серпня – 5 днів.
Виходить так, що в цьому випадку репутаційний удар по Збройним силам прес-службу не хвилює. А ось поява в ефірі, ще й у не робочий час, популярного ток-шоу бійця ВСУ схвилювало та так, що зважилися зовсім заборонити спілкуватися військовим зі ЗМІ.
Не перша заборонна ініціатива прес-служби Генштабу
Так, Юзеф Венскович в травні 2018 року, будучи відрядженим у прес-службу ООС, вирішив не давати акредитацію інтернет-виданням та продакшенам, пояснюючи це тим, що вони не є ЗМІ і що в законі немає ні слова про інтернет-ЗМІ.
У серпні 2019 року Венскович відзначився знову. Він обурився тим, що бригади вшановують пам’ять загиблих бійців і пропонував писати про позитив. Тоді він зазначив, що прес-служби не поминальні організації.
Заборона роботи журналістів в ООС
Буквально день тому стало відомо, що штаб ООС намагається приховати справжні настрої українських бійців і жителів прифронтових населених пунктів. Командуванню не сподобалися телевізійні сюжети, які розповіли про просування військ і про те, що місцеві жителі проти відводу сил в селищі Золоте.
Командувач ООС Володимир Кравченко закрив доступ для ЗМІ в ці райони і постійно відмовляється спілкуватися з журналістами.
Заборони в ДШВ
Варто зазначити, що заборона на спілкування з журналістами вже застосовувався в ЗСУ багаторазово і після скандалів знімалася. Але попри це, деякі командири приймали одноосібні рішення про заборону спілкування зі ЗМІ.
Так, командувач десантно-штурмовими військами генерал Михайло Забродський в усній формі заборонив своїм підлеглим спілкуватися з журналістами. Командири бригад і батальйонів без письмового дозволу командувача не могли сказати ні слова. З особистого дозволу Забродського коментарі давала та прес-служба Командування.
Спроба винайти велосипед
За словами волонтера і колишнього морпіха Тараса Чмута, дана заборона не принесе ніякої користі при непрацюючій прес-службі.
“Це той випадок, коли ми знову намагаємося придумати якийсь велосипед, унікальний український шлях виходу з проблеми. Фактично, так, в Європі і в країнах НАТО військові обмежені в комунікації з пресою, але при цьому цю функцію на себе беруть або командири на всіх рівнях, або значна частина прес-офіцерів теж на всіх рівнях. При цьому, це не тільки прес-офіцери, це люди, які займаються соціальними мережами, люди, які займаються професійною фото – та відеозйомкою, тобто які беруть на себе цю комунікаційну складову, при цьому вони не займаються пропагандою. Вони займаються комунікаціями. В наших реаліях, ми зменшуємо кількість прес-офіцерів, скорочуємо прес-служби видах і родах військ, але при цьому ми хочемо заборонити військовим коментувати. Якось парадоксально виходить”, – розповідає він.
На думку Чмута, бійці ЗСУ і “так, якщо захочуть, будуть давати інформацію, їм нічого не заважає надіти балаклаву і давати коментарі. Тобто фактично це буде порушенням якихось нормативних актів, але, з іншого боку, притягнути до відповідальності когось окремого також буде неможливо”.
Виграти інформаційну війну
Під час передвиборної гонки президент України Володимир Зеленський зазначав, що необхідно “виграти інформаційну війну спочатку на тимчасово окупованих територіях. Давайте достукаймося до населення, яке знаходиться на території “ДНР” і “ЛНР””.
«Їм треба пояснити, їм треба постійно туди пушити, постійні меседжі: «Ми українці і ви там, це тимчасово. Ви наші»», – говорив тоді Зеленський.
Чи повинна армія розповідати про те, що вона не ворог жителям окупованих територій? Безумовно. Як збираються це робити спікери, які усунулися від коментування військових тим – не ясно. Додасть відкритості заборонна політика Генштабу? Безумовно ні.
У цій історії показово і те, що прес-служба не розуміє контексту.
Зараз у військах не найкраща морально-психологічна ситуація – багато бійці досі не можуть відійти від поразки Петра Порошенка на виборах. Це все підігрівається офіцерами морально-психологічного забезпечення, які масово поширюють дезінформацію і фейки про перших кроках влади.
Підтверджує це і недавнє дослідження “Медійної ініціативи за права людини” у партнерстві з міжнародною правозахисною організацією “Фрідом Хаус”, яке проводилося в кінці серпня – початку вересня.
Було проведено опитування фокус-груп і виявили несподівані дані – абсолютна більшість опитаних військових відверто кажуть, що побоюються кримінального переслідування у зв’язку зі зміною влади і притягнення до кримінальної відповідальності за участь в бойових діях після ратифікації Римського статуту.
“Військовослужбовці буквально транслюють міфи і стереотипи, поширені в ході виборчих кампаній, які долинали їм усіма можливими каналами”, – йдеться в статті.
Ініціативу заборони спілкування військовим з журналістами важко назвати своєчасною. Зараз це лише підігріє антипрезидентський настрій в армії і зіграє на руку, в першу чергу, Росії. Не виключено, що подібна заборона може бути продовженням практики Штабу ООС по недопущенню ЗМІ в райони, де планується відведення військ і де журналісти безпосередньо спілкуються з бійцями ЗСУ та місцевими жителями.