Російських морпіхів з окупованої Павлівки на Донеччині, які писали скарги на командирів, не хочуть відводити з передової. Про це повідомляє “Медіазона“.
14 листопада стало відомо про захоплення російськими військовими Павлівки. На початку місяця морпіхи зі 155-ї окремої гвардійської бригади написали звернення до губернатора Примор’я Олега Кожем’яки, в якому розповіли про великі втрати, які приховує командування. Повністю звернення з’явилося 6 листопада у Telegram-каналі Grey Zone.
«Вкотре нас кинули в незрозумілий наступ генерал Мурадов та його корефан земляк Ахмедов, заради того, щоб Мурадов заробив бонуси перед Герасимовим, а Ахмедову Мурадов обіцяв героя Росії. В результаті ми і морпіхи Камчатки наступаємо на Павлівку. В результаті “ретельно” спланованого наступу “великими полководцями” ми втратили за 4 дні близько 300 осіб убитими, пораненими і зниклими безвісти. 50 відсотків техніки. Це лише наша бригада. Командування округу разом з Ахмедовим це приховують і займають офіційні цифри втрат, боячись відповідальності», – поскаржилися окупанти.
Кожем’яко доручив прокуратурі РФ перевірити інформацію, але не виключив, що «це вкидання з боку супротивника». Потім він опублікував три відео, як стверджується, від морпіхів зі 155-ї бригади та бійців добровольчого батальйону «Тигр». На них військові кажуть, що бої справді важкі і втрати є, але «все нормально». Міноборони РФ теж стверджувало, що втрати підрозділу «не перевищують 1% бойового складу та 7% пораненими».
У вівторок, 22 листопада з «Медіазоною» знову зв’язався контрактник зі 155-ї бригади, який розповів, що військових, які висловлювали невдоволення, залишають у Павлівці, а решту виводять у тил.
“У бригаді було близько 4 тисяч осіб. Це не всі люди, які воюють. Є тил, артилерійські підрозділи тощо. У нашій БТГр це плюс-мінус 500 осіб, яку постійно доукомплектовували. В Україні не лише одна БТГр. На інших ділянках фронту залчені наші штурмові загони”, – пояснив окупант.
За його словами, на цьому напрямі вони три місяці. Він розповів, що бої були щодня, “щільних” днів було два – 9 та 10 листопада. За весь час під Павлівкою загинуло близько 450–500 росіян. Відреагували на лист губернатору не так, як окупанти чекали.
“Ми думали, що командування поміняє тактику. Лист писав не я особисто, сусідня рота. Відмовникам загрожують кримінальними справами. Я особисто писав відмову, але мій рапорт чудесним чином пропав. (14 листопада – ред.) Павлівку взяли під повний контроль, але втратили ще людей. Наше командування вирішило зробити цирк. Вони вирішили, що треба нагородити (військових – ред.). Одним словом, погони собі зберегли, а нам, щоб не виникали, по медальці. Тільки вони нам на*уй не потрібні, пацанів не повернути”, – заявив окупант.
Він зізнався, що всі психологічно пригнічені, ніхто не святкує, бо померло дуже багато військових. Окупант уточнив, що сам лише за 2 дні втратив 4 друзів.
“Просто бісить, що командування не думає про людей. Їм потрібні медальки, погони, і ці су*и готові людей відправляти на вірну смерть. Вони думають, що якщо дадуть нам медальку, то ми повинні все забути і закрити свій рот, але вони помиляються, адже їхні друзі не гинули, а самі сидять у тилу в теплі. Вони зараз все одно думають про інше, як Героя Росії отримати і нові зірочки на погони”, – додав чоловік.
Він розповів, що коли командування ухвалило рішення вивести бригаду з Павлівки, окупанти дуже зраділи, але ненадовго, бо виводитимуть не всіх.
“Ті, хто найбільше обурювався, хто писав листа і відмовлявся штурмувати, залишаються і далі на позиціях, а тих, хто не конфліктував із командуванням, відведуть у тил для ротації. Я залишаюся, я не приховував своєї позиції. Одним словом, наслідки листа ми досі відчуваємо, що вони не роблять висновків, а тільки карають, я думаю, що вони хочуть повністю всіх неугодних ліквідувати, а під час бойових дій це не проблема, а навіть дуже легко. Я вкотре переконуюсь, наскільки моє життя тут нічого не варте. (Нами – ред.) розпоряджаються ті, кому все одно на людей, але не на свої погони та репутацію. Дуже страшно це усвідомлювати”, – заявив окупант.
На його думку, військове керівництво ніколи не скаже, що їх залишили як покарання, але закликав подумати про те, що після листа військових відправили на штурм, а потім “чудесним чином ті, хто обурювався, залишаються далі на позиціях, а інших відвозять у тил”.
“Ми всі самі чудово розуміємо, чому так. Залишають 100-150 людей, і таку ж приблизно кількість виводять — може, більше. Нас міняти не будуть, оскільки ми отримали завдання зміцнювати оборону в Павлівці та готуватися для штурмових дій. Ми живемо у окопах та в будинках, які більш-менш вціліли”, – додав військовий.
За його словами, бригада розбита майже повністю, вже доукомплектовували, але “треба розуміти, що все стоїть на тих старих військовослужбовцях, які навчають молодих, і тому бригада не повністю втрачає боєздатність”.
“Зараз, коли нас поступово знищують і набирають мобілізованих, то користі від такого підрозділу немає. Дуже багато в бригаді мобілізованих, бо втрати великі були в Павлівці. Зброя в основному стрілецька. Важкого озброєння майже немає. Танки та іншу бронетехніку знищено, а то , що залишилося, або тільки стріляє, або тільки їздить.
Окупант поскаржився, що тільки під Павлівкою знищено близько 450 російських військових. За весь час бойових дій поранених та вбитих до 900 осіб, але більш ніж половина вбитих.
“Люди думають дезертувати, і я їх розумію і сам думаю, як це зробити. Я завжди служив Батьківщині чесно і раніше засуджував таке, але зараз це, напевно, єдиний спосіб зберегти собі життя. Я не можу зрозуміти, чому таке ставлення до особового складу, якщо людей не вистачає та проводять мобілізацію”, – додав російський військовий.