Імператорських пінгвінів перекласифікували до категорії «під загрозою зникнення», а антарктичних морських котиків – із категорії «під найменшою загрозою» до «під загрозою зникнення» у новій оцінці для червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП). Причинами називають втрату морського льоду, потепління океану та скорочення доступності їжі. Про це повідомляє The Independent з посиланням на останню оцінку для червоного списку видів, що перебувають під загрозою, МСОП.
За даними оцінки, імператорський пінгвін, який мешкає виключно в Антарктиді, переведений з категорії «майже під загрозою» до категорії «під загрозою зникнення». Це пов’язують із тим, що глобальне потепління спричиняє передчасне руйнування та зникнення життєво важливого морського льоду. Ці птахи залежать від льоду, «закріпленого» до узбережжя, дна океану або посаджених на мілину айсбергів, оскільки використовують його як середовище для пташенят і під час линяння, коли не мають водонепроникності.
Супутникові знімки, за даними МСОП, вказують на приблизно 10-відсоткове скорочення популяції між 2009 і 2018 роками, що становить понад 20 тисяч дорослих пінгвінів. Нові прогнози свідчать, що без швидкого і значного скорочення викидів чисельність виду може скоротитися вдвічі до 2080-х років.
Головний виконавчий директор BirdLife International Мартін Гарпер, яка очолювала оцінку імператорського пінгвіна, заявив: «Зміна клімату прискорює кризу вимирання у нас на очах. Уряди повинні діяти зараз, щоб терміново декарбонізувати наші економіки».
Головний радник WWF з питань полярних регіонів та океанів Род Дауні сказав: «Доля цих величних птахів у наших руках. З огляду на шокуюче скорочення антарктичного морського льоду, яке ми зараз спостерігаємо, ці крижані символи цілком можуть котитися слизьким схилом до вимирання до кінця цього століття – якщо ми не діятимемо зараз».
Водночас антарктичний морський котик був переведений із категорії «під найменшою загрозою» до категорії «під загрозою зникнення» після того, як його популяція скоротилася більш ніж на 50% за 25 років. Кількість статевозрілих особин зменшилася з приблизно 2 187 000 у 1999 році до 944 000 у 2025 році. Це скорочення пов’язують із підвищенням температури океану та зменшенням площі морського льоду, через що криль, який є основним джерелом їжі, переміщується у глибші й холодніші води.
На острові Південна Джорджія на північ від Антарктиди в Атлантичному океані нестача криля, за словами експертів, суттєво погіршила виживання дитинчат морських котиків у перший рік життя, що призвело до старіння репродуктивної популяції.
Крім того, південний морський слон також змінив статус у Червоному списку із «під найменшою загрозою» до «вразливого» після скорочень, спричинених пташиним грипом. Хвороба вразила чотири з п’яти основних субпопуляцій, що призвело до загибелі понад 90% новонароджених дитинчат у деяких колоніях та суттєво позначилося на дорослих самках.
Співголова спеціалізованої групи МСОП з ластоногих докторка Кіт Ковач заявила: «Ці оцінки б’ють на сполох для всіх антарктичних тюленів, оскільки нас турбує те, як зміни довкілля впливають на всі види, залежні від льоду». Вона також наголосила, що моніторинг зміни клімату в Антарктиді «терміново потрібен», попри логістичні труднощі та високу вартість.
Докторка Ковакс закликала сторони підтримати збір більшої кількості даних про тюленів на консультативній нараді з Антарктичного договору в травні, де держави співпрацюватимуть щодо дослідницької діяльності на континенті.
Генеральна директорка МСОП Гретель Агіллар сказала: «Ці важливі висновки повинні спонукати нас до дій у всіх секторах і на всіх рівнях суспільства, щоб рішуче боротися зі зміною клімату. Оскільки країни готуються зібратися на консультативній нараді з Антарктичного договору в травні, ці оцінки надають необхідні дані для ухвалення рішень щодо цього величного континенту та його вражаючої дикої природи».
WWF, який підтримував дослідження з моніторингу цих видів, також виступає за те, щоб імператорських пінгвінів визначили як «вид, що перебуває під особливим захистом» у межах Антарктичного договору.