У Міністерстві закордонних справ України пояснили, чому запропонований Індонезією «мирний план» не спрацює, та закликали країну долучитися до втілення української формули миру. Про це речник МЗС Олег Ніколенко написав у Facebook.
“Індонезія — важлива країна в регіоні Південно-Східної Азії, яка нині головує в АСЕАН. Минулоріч президент Joko Widodo — перший із азійських лідерів — відвідав Київ, аби на власні очі ознайомитися із наслідками російської агресії. Ми цінуємо увагу, яку, вочевидь зробивши висновки із власної історії, Індонезія приділяє питанню відновлення миру в Україні. Водночас між Україною та Російською Федерацією немає спірних територій, аби там проводити референдуми”, – написав Ніколенко.
У МЗС наголосили, що, вчинивши акт агресії, РФ окупувала Крим, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, і на окупованих територіях російська армія вчиняє воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.
“Росія має забратися із українських територій, а Україна — відновити свою територіальну цілісність в міжнародно визнаних кордонах. Альтернативних сценарів бути не може”, – заявив він.
Крім того, Ніколенко зазначив, що “припинення вогню, розведення сил на 15-кілометрову відстань та створення демілітаризованої зони теж не спрацюють”.
Він зазначив, що Росія зараз намагається всіляко зірвати український контрнаступ, а припинення вогню без виведення російських військ із території України дасть змогу РФ виграти час і накопичити сили для нової хвилі агресії.
“Довготривалий мир в Україні означає звільнення українських територій від російської окупації. На це і спрямована Формула миру Президента України Володимира Зеленського. Запрошуємо Індонезію долучитися до її активного втілення”, – додав Ніколенко.
Раніше міністр оборони Індонезії Прабово Субіанто на безпековому форумі в Сінгапурі “Діалог Шангрі-Ла” запропонував “мирний план” для завершення війни в Україні, який передбачає “припинення вогню, створення демілітаризованої зони, коли кожна сторона відходить на 15 км від своїх поточних позицій”.
На його думку, ООН також повинна “організувати та провести референдуми на спірних територіях, щоб об’єктивно підтвердити волю більшості людей”.