Російські окупаційні війська намагаються відновити маневр на полі бою за допомогою радянської теорії глибокого бою. Про це повідомляє американський Інститут вивчення війни.
Український військовий оглядач Костянтин Машовець зазначив, що теорія глибокого бою – це продукт радянського оперативного мистецтва, розроблений у 1920-1930-х роках, який мав відновити маневр на полі бою після Першої світової війни.
Для цього взаємодіяти з противником доводилося на кількох фронтах і в глибині на тактичному та оперативному рівнях шляхом атаки ворожих активів на всіх ешелонах артилерією, повітряними ударами та атакувати тил супротивника у поєднанні з фронтальними атаками для прориву оборонних ліній.
Зазначена теорія також передбачає, що успішне оперативне планування включає послідовні плани операцій, щоб запобігти відновлення цілісних оборонних позицій противника після проникнення.
Водночас Машовець зазначив, що нинішні обмежені можливості російських сил, зокрема, у веденні ефективного контрбатарейного вогню, нанесенні ударів по цілях на оперативній глибині, приховуванні концентрації сил від противника та боротьбі з українським технологічним паритетом, не дозволяють окупантам досягти оперативного рівня раптовості, необхідного для прориву українських ліній та проведення операцій глибокого бою.
Крім того, російському військовому командуванню не вдається впровадити в оперативне планування деякі технологічні інновації, зокрема дистанційне мінування, масштабні операції з використанням безпілотників, управління та зв’язок із використанням сучасних технологій.
В ISW додають, що нинішній український бойовий потенціал позбавляє російські сили можливості поновити маневр на полі бою на російських умовах. Однак він значною мірою залежить від західної військової допомоги у ключових питаннях.