Демарші, як у мера Черкас Анатолія Бондаренка, який достроково послабив карантин в місті, це по суті початок виборчої кампанії з місцевих виборів, які відбудуться в кінці жовтня. Таку думку в коментарі InfoResist висловив політолог Володимир Фесенко.
За словами Фесенка, дії Бондаренко можна назвати і карантинним бунтом, і карантинним сепаратизмом, але в першу чергу вони пов’язані з виборами.
“Перша причина – це вибори. З одного боку, це виглядає як прямий стимул для таких дій влади, це, звичайно, реагування на проблему малого та середнього бізнесу, на настрої в цьому середовищі. Я вже не кажу про те, що, як правило, в цьому середовищі є інтерес і самого мера і міської верхівки. Вони економічно теж програють, їм це невигідно. Але вони відчувають настрої, які накопичилися у цьому середовищі. І, можливо, спочатку це був такий емоційний сплеск, мовляв, ага, ви сволочі в Києві порушуєте карантин, але от тоді ми теж будемо знімати карантин, але легально, рішенням міської ради. Тобто це міг бути такий спонтанний емоційний вчинок під впливом настроїв в цьому середовищі, серед малого та середнього бізнесу, міської верхівки. Але потім, коли почався цей хайп, ця емоційна хвиля навколо цієї події, то мер Черкас відчув себе мало не всеукраїнським героєм, почав купатися в променях цієї слави і його понесло далі”, – вважає Фесенко.
При цьому політолог зазначив, що Бондаренко – “персонаж дуже сумнівний”. “Ось вже є публікації, які показують, що він у свій час був пов’язаний з колишнім мером цього ж міста, паном Олійником, який в 2014 році втік разом з Азаровим до Москви. Дуже показово, що ось цю всю історію розганяють проросійські боти, і це зрозуміло, тому що ось ця антикарантину махновщина послаблює центральну владу, ослаблює країну, а це дуже вигідно Росії”, – заявив політолог.
За словами Фесенка, крім цього піару і самозамилування черкаського мера, тут є інтерес, пов’язаний з місцевими виборами.
“Настрої – втома від карантину, різке невдоволення тим, що одним можна порушувати, а іншим зась, протестні настрої серед малого та середнього бізнесу, звичайно ж, вони впливають на місцеву владу в контексті місцевих виборів. І ось такі демарші, як у мера Черкас, це по суті початок виборчої кампанії з виборів, які відбудуться в кінці жовтня. Звідси і ось ця заява, яка побіжно начебто була, але вона дуже показова, про те, що мери обговорюють створення своєї партії. Але тут є ще одна сторона з цією партією. Насправді досвід показує, і я сам з цим стикався майже 15 років тому, спроба створити партію мерів завжди натикається на великий скепсис, не хочуть мери грати у велику політику, не хочуть іти в партійні колгоспи. Так, деякі мери належать до різних партій – хтось до “Свободи”, хтось до “Батьківщини” і так далі. Тобто партії різні, тому об’єднати їх в одну партію точно не вдасться”, – підкреслив експерт.
Фесенко при цьому зазначив, що раніше більшість мерів взагалі сторонилась партійної ідентифікації, або, як робив мер Одеси і деякі інші, створювали свою власну партію. Це партії місцевих еліт.
Політолог також нагадав, що Кернес балотувався від “Відродження” в 2015 році. “До речі, від цієї ж партії був і мер Ужгорода, якщо я не помиляюся. Тому ця ситуація і зараз буде заважати створенню партії мерів. Однак є дивна, на мій погляд, помилкова ініціатива “Слуги народу” тотальної партизації місцевих виборів. Зокрема, нам пропонується, що депутатами місцевих рад можуть стати тільки представники тих партій, які подолають 5% по всій країні. Це помилка. І, мені здається, якщо в минулому році ця стратегія могла спрацювати, то восени ситуація буде іншою. І в результаті ця стратегія з тотальною партизацією може призвести до того, що ОПЗЖ отримає контроль над цілим рядом російськомовних регіонів. А на заході країни такий контроль отримає “Європейська солідарність” разом зі “Свободою”. Ось це, на мій погляд, вкрай небезпечно. Якщо “Слуга народу” не змінить цю стратегію, то тоді мери можуть об’єднатися. Не вся, але частина мерів можуть об’єднатися, але тоді вони будуть в опозиції до центральної влади. І це теж невигідно”, – підкреслив Фесенко.
Тому, за його словами, нинішня ситуація багато в чому відображає збіг обставин – втома від карантину, настрої невдоволення. “Але спрацювали ось ці факти, пов’язані з місцевими виборами. Якщо зараз центральна влада буде діяти досить гнучко, показово караючи тих, хто демонстративно порушує загальнодержавні правила, тоді їм вдасться вирулити з цієї ситуації. А інакше вони зіткнуться з тим, що тільки збільшать опозицію. І відкинуть в опозицію багатьох мерів, які поки ще готові співпрацювати з центральною владою”, – резюмує Фесенко.
У свою чергу директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко зазначив, що конфлікт між президентом або центральною владою і регіонами є в кожній країні.
“Справа в тому, що Україна – трошки сонна країна. І поки все було гаразд, навіть центральну владу назвали непристойним словом “Офіс”. А так не можна. От уявіть, що якщо яка-небудь Хотянівську сільраду назвала Офісом Хотянівки. Це ж неможливо. То є влада тихенько там функціонувала на рівні “95 кварталу”, переїхали хлопці з одного місця в інше, яке назвали Офісом. Але коли почалася епідемія, то це трясло, насамперед, українське суспільство і державу. І виявилося, як і у всіх країнах, українська держава теж не вміє реагувати на виклики. Вона не знає як себе вести. Офіси створені для спокійного життя, формальною. Ви, напевно, чули такий вульгарний вираз – офісний планктон. Тобто це чоловіки і жінки, які працюють, знаючи, що попереду тисячі років буде те ж саме що і зараз. Тому називається “офісний планктон”. А називати центральну владу Офісом говорить про те, що люди не збиралися щось робити, щось змінювати. Вони вміють імітувати, це називається турбулентність. А коли обрушилася справжня проблема у вигляді епідемії, влада не знає як себе вести”, – сказав Небоженко.
При цьому експерт зазначив, що об’єктивно в кожній країні є свої звинувачення до влади.
“Вона намагалася щось робити, а це, насамперед, конфлікт між владою центральною і місцевою, і між владою, у вигляді поліції і всяких указів і громадянином. Громадянин без маски – це погана людина. А той, який з дітьми ходить, – ще гірше. І ось цей конфлікт між населенням і владою є у всьому світі. І між президентом або центральною владою і регіонами. І в США, і в Росії, він є у багатьох країнах, навіть в тому ж Китаї. Пекін ненавидить Ухань, а Ухань, як китайський Сталінград, ненавидить Пекін. Те ж саме було в Україні. Це було неминуче, коли один мер великого південно-східного міста вирив 800 могил в надії туди якомога швидше покласти громадян, то це, звичайно, шокувало не тільки громадян, але і центральну владу. Тому що вона не дала дозвіл. Це була місцева ініціатива. А будь-яка місцева влада завжди потребує матеріальної допомоги під час техногенних катастроф або ось таких епідеміологічних катастроф. І центральна влада нічого крім дотепності, телевізійних роликів і демонстрації себе нічого не давала місцевої влади. І тому зараз відбувається загострення. Звичайно, воно сильно політизується”, – підкреслив Небоженко.
“Найголовніше, що я хочу сказати на прикладі нікому не відомого мера міста Черкаси про те, як легко створюється популярний політик. Якщо Зеленський думав, що 73% назавжди, то зараз всього 33%. Якщо Зеленський думав, що у нього немає конкурентів, то на прикладі мера Черкас добре видно, що добре організований, багатий мер, за яким стануть сильні олігархічні групи, що набере електоральну вагу не гірше, ніж сьогоднішній президент. Ось це найголовніший політичний висновок з сьогоднішнього конфлікту. Мери стають резервуаром для політики. Ви самі розумієте, що якщо посадити поруч мера Черкас і мера Дніпра, то вони тут же почнуть з’ясовувати конфлікт – хто більше українець, хто більше єврей, і кому більше потрібно грошей. Це нормально, кожен мер завжди переживає за своє містечко”, – додав Небоженко.
За словами експерта, те, що відбувається зараз в конфлікті між центральною владою і місцевими органами, – це результат складних відносин під час епідемії, це в усьому світі є, але це показник того, що в будь-який момент в країні можуть відбутися дострокові парламентські чи президентські вибори. “А привід – це тільки гадати доводиться. Ще раз повторюю, що Зеленський був впевнений, що ще два роки буде спокійно сидіти тільки через те, що немає конкурента. Не обирати же Бойка або Рабиновича. Тобто українське суспільство перебуває у пошуках заміни, альтернативи Зеленському, воно може легко віддати голоси будь-якій людині, того, хто першим заспіває. Заспіває першим Філатов – віддасть йому. Ось припустимо з мером Львова так не вийде, тому що у нього була Самопоміч, він як міг виступав, тобто його всі знають”, – сказав Небоженко.
Політолог зазначив, що мер Черкас – нове обличчя. При цьому, за його словами, незадоволені люди, які голосували за Зеленського, готові передати голосу будь-якій людині, схожій на Зеленського. “Тобто Офіс президента стає жертвою стратегії пошуку свіжих облич. Вони завжди казали: ми привезли вам свіжі обличчя у Верховну Раду. А недолік цих свіжих облич в тому, що вони некваліфіковані, а головне, що їх легко замінити. Через п’ять років ви спитайте когось з тих, хто був у партії “Слуга народу”, багато хто буде соромитися навіть говорити про це”, – вважає він.
Нагадаємо, виконком Черкаської міськради ухвалив рішення пом’якшити карантинні заходи в місті з 1 травня. За даним фактом поліція відкрила справу, а глава МВС Арсен Аваков пригрозив відповідальністю меру Черкас Анатолію Бондаренку.
Сам Бондаренко заявив, що його не лякають кримінальні провадження, які були відкриті через рішення про пом’якшення карантину.