Зараз багато звучить заяв, вигуків, інтерпретувань, про близьку перемогу та кінець війни.
Про завершення війни мріють наші іноземні партнери, громадяни України, певен що і якийсь мобік з РФ зараз мріє про кінець війни сидячи в окопі під шквальним вогнем.
Економісти мріють, міжнародні корпорації, місцевий бізнес… Війна нікому невигідна…
Проблема в тому, що “кінець війні” та “перемога” не обов’язково є тотожними.
Можна отримати Перемогу та не завершити Війну або завершити Війну, але не отримати Перемогу.
Що є Перемогою для росіян? Знищення української нації, відновлення Радянського союзу під виглядом Союзної держави. Вони це досягли? Ні. Отже кінець війни для них буде не Перемогою, а програшом, або паузою перед наступною війною.
Що є Перемогою для України? Це відновлення теріторіальної цілісності, можно пропустити вступ до НАТО та ЄС, то наступне. Отже кінець війни без відновлення територій теж не є Перемогою, а тільки заморожуванням конфлікту, до наступної війни чи розпаду РФ, коли можна буде взяти реванш.
Це все на роки. Дай Боже аби ми знайшли прийнятну форму існування “ні війни, ні миру”, аби відновитись та набрати потужностей. Але я її зараз не бачу.
Тому повторюся зі своїх багаторічних постів:
Налаштовуйтесь на марафон, а не на спринт.
P.S. Картинка створена штучним інтелектом на запит: ні війни, ні миру.
