Норвезький архіпелаг Шпіцберген може стати першим напрямком російського удару в разі прямого конфлікту з НАТО. Про це пише у статті для вашингтонського Джеймстаунського фонду колишній експерт Держдепартаменту з країн колишнього СРСР та ексаналітик ЦРУ Пол Гобл.
В аналізі Гобла йдеться про те, що однією з причин можливого нападу може стати неоднозначна позиція країн НАТО щодо статусу архіпелагу. Шпіцберген є частиною Норвегії, проте є демілітаризованою зоною згідно з положеннями Договору про Шпіцберген від 1920 року, який підписали близько 50 країн, включно з США, Норвегією та Францією.
Через цю угоду в НАТО є розбіжності стосовно того, чи можуть у разі нападу Росії члени альянсу згідно зі статтею 5 статуту НАТО (“напад на одного учасника НАТО є нападом на НАТО загалом”) втрутитися в конфлікт. У Кремлі добре знають про цю розбіжність і можуть вважати напад на Шпіцберген менш ризикованим, ніж напад на країни Балтії, Фінляндію або Польщу, вважає Гобл.
Як приклад, він наводить ситуацію, що виникла влітку 2022 року. Через санкції Москва не могла постачати продукти і необхідне російській громаді на Шпіцбергені, і в Держдумі поставили під сумнів суверенітет Норвегії над архіпелагом.
Тоді генсек НАТО, норвежець Єнс Столтенберг, заявив, що будь-який напад на Шпіцберген розглядатиметься як напад на альянс загалом і викличе відповідну реакцію. Однак багато членів альянсу, включно зі США, не зайняли в тій ситуації однозначну позицію.
У нинішніх умовах кризи у Путіна може виникнути спокуса перевірити Захід на міцність у місці, про яке мало хто замислювався, вважає Гобл. На його думку, штовхнути на такий крок Путіна може посилення Заходу в Арктиці та великі запаси вугілля на архіпелазі. Міжнародний попит на вугілля зростає, а швидке потепління на Шпіцбергені робить видобуток вугілля для продажу привабливим варіантом для Москви.
Для запобігання нападу країнам НАТО необхідно зайняти спільну позицію з питання захисту архіпелагу, вважає експерт.
“Нездатність зробити це тільки збільшить вірогідність того, що Путін націлиться на цей ізольований архіпелаг як наступний крок у своїй кампанії з ослаблення Заходу”, – підсумовує аналітик.
Уряд Норвегії також занепокоєний ситуацією навколо Шпіцбергена, пише Reuters. Через це вперше з 2016 року влада оновила стратегію безпеки території. У Норвегії побоюються, що “напруженість у відносинах між Росією і Заходом може поширитися на архіпелаг через його стратегічне становище і зростаючий інтерес до цінних арктичних нафтогазових і морських шляхів”, пише видання.