Командувач ВМС попросив у Львова 20 млн на вітрила. Після скандалу гроші пообіцяли направити на безпілотники

Влада Львова направила 20 млн грн на судно для ЗСУ, не призначене для військових дій, на запит командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи. Про це повідомляється в розслідуванні Lviv.Media.

14 грудня 2023 року на сесійному засіданні Львівської міської ради міський голова Андрій Садовий запропонував виділити 20 мільйонів гривень для ВМС ЗСУ з бюджету розвитку міста. Йдеться про вітрила та обладнання для фрегата “Дружба” – туристичну яхту, яка простоює в порту Одеси й ніяк не може бути задіяна у війні з Росією.

Це рішення було прийнято під час обговорення змін у розподілі коштів, однак конкретних відомостей про потреби на ці кошти не надавалося.

Як саме відбулося виділення коштів

“Шановні колеги, є одне прохання до всіх присутніх. Під час зустрічі з командувачем Військово-Морських сил України була пропозиція від них, щоб місто Львів допомогло. Були певні ідеї, але я не хочу зараз вдаватися в деталі… У нас є нерозподілених ще 23 мільйони… є пропозиція, щоби ми зараз поставили правку з голосу, що ми 20 мільйонів виділяємо Військово-Морським силам України”, – сказав Садовий.

Наталія Шелестак, голова бюджетної комісії міськради, висловила своє занепокоєння відсутністю письмового запиту від ВМС. Він зазвичай супроводжується поясненням, на які саме потреби спрямовано кошти. Вона також наголосила, що виділення цих коштів відбувається коштом інших військових підрозділів, які також потребують фінансування.

Під час обговорення депутат Юрій Мартинюк запитав про наявність письмового запиту від ВМС на ці кошти. Тоді Андрій Садовий пообіцяв пред’явити документ впродовж дня.

Голосування за цю ініціативу показало розділену підтримку, з більшістю голосів “за” від фракцій “Самопомочі”, “Європейської солідарності” та ВО “Свобода”. Водночас члени фракцій “Голосу” та “Варти” відмовилися голосувати.

Що говорили у ВМС ЗСУ щодо цього

13 грудня 2023 надійшов лист від командувача ВМС ЗСУ Олексія Неїжпапи. У ньому вказували про плани із “закупівлі морських засобів навігації, океанографії та зв’язку необмеженого району плавання з метою забезпечення мореплавства фрегата відповідно до міжнародних норм”.

Також зазначалося, що залишкові кошти можуть бути витрачені на “закупівлю технічних засобів для живучості фрегата, аварійно-рятувального майна та закупівлі додаткового обладнання пожежно-вибухової безпеки”. Проте у листі не було конкретного переліку обладнання чи назви судна, на яке планується витратити кошти.

Експерти, опитані з приводу відновлення вітрильного судна у воєнний час, висловили сумнів щодо доцільності таких видатків. Капітан першого рангу Андрій Риженко зазначив, що вітрильники корисні для підготовки майбутніх моряків, але у військовому протистоянні вони не є ефективними. Він також підкреслив необхідність захищати себе від потенційних загроз.

Запит на гроші для фрегата “Дружба” ВМС України потрапив під сумніви через включену комерційну пропозицію від фірми Марко ЛТД, що стосується навігаційного обладнання. Згідно з документами, ця компанія пропонує поставити 26 одиниць обладнання загальною вартістю понад 21 млн грн, включаючи вартість розробки та встановлення проєкту, що становить 22 млн 56 тис. грн.

Однак дослідження виявило, що ціни на окремі одиниці цього обладнання мають значно менші значення у відкритих джерелах.

Технічні характеристики “Дружби” і що це за фрегат

Фрегат “Дружба” є вітрильним судном, побудованим у 1987 році у Ґданську (Польща) для Одеського вищого інженерного морського училища. Це велике військово-навчальне судно здатне на віддалені морські походи, але було призначене для навчання майбутніх моряків. “Дружба” здійснювала перші рейси навколо Європи ще у радянські часи і про це зняли документальний фільм.

Після розпаду Радянського Союзу “Дружба” була перепланована на туристичне судно. Кількість кают для курсантів зменшено до 30, натомість зроблено 29 двомісних пасажирських кают, ресторан на 75 місць та два бари. Судно було здане в оренду приватним компаніям для туристичних перевезень у Середземному та Чорному морях.

У подальші роки “Дружбу” передали Академії ВМС ЗСУ, і відтоді воно перебуває на якорі в Практичній гавані Одеського порту. Згідно з ініціативами командування ВМС, періодично висуваються плани щодо відновлення цього військово-навчального парусника. Однак військові конфлікти та геополітичні зміни, зокрема окупація Криму та повномасштабне вторгнення у 2022 році, ускладнюють реалізацію цих планів.

Характеристики судна:

  • довжина: 108,6 м (з бушпритом);
  • ширина: 14,0 м;
  • максимальна осадка: 6,6 м;
  • площа вітрил: 3000 м²;
  • екіпаж: 50 осіб;
  • кількість практикантів: 144 особи.

Проте щодо того, на що саме пішли виділені кошти, і чи дійшли вони до призначення – Садовий відмовився надати будь-які докази або пояснення.

Керівник безпекових проєктів Центру глобалістики “Центр-XXI”, капітан першого рангу Павло Лакійчук підтримав думку, що зараз військові моряки мають більш нагальні потреби. Він запропонував розглянути можливість інвестування у морські дрони.

Через день після публікації матеріалу LVIV.MEDIA речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук оголосив про зміну призначення отриманих коштів. Їх спрямують на закупівлю FPV-дронів та приладів нічного бачення.

This site is registered on wpml.org as a development site. Switch to a production site key to remove this banner.