Міністр оборони Росії Сергій Шойгу представив нових керівників ВМФ Росії, Північного та Чорноморського флотів РФ. Власне, призначені на ці посади адмірали вже виконували обов’язки командувачів, однак у Москві воліли не повідомляти про кадрові рішення Володимира Путіна. І, гадаю, зрозуміло, чому. Сам факт тотальної зміни керівників флоту цілком свідчить, що військово-морські сили РФ продемонстрували свою неефективність і несучасність під час російсько-української війни. Під питання було поставлено один із головних наративів путінської агресії – контроль над Кримом і Севастополем, пише Віталій Портников для Крим.Реалії.
Важливість перебування в Севастополі Чорноморського флоту завжди була одним із головних політичних завдань Російської Федерації – не тільки в путінські, а й у єльцинські часи. Перший президент Росії навіть переносив терміни свого візиту до української столиці й відмовлявся підписувати так званий «великий договір» між Росією та Україною доти, поки не буде досягнуто згоди про перебування Чорноморського флоту в Севастополі. Третій російський президент – Дмитро Медведєв – відмовлявся домовлятися з Віктором Януковичем про газову знижку без продовження терміну перебування флоту в Криму та зміни умов його функціонування. І, зрештою, Росія окупувала та анексувала Крим.
Севастополь сприймався як головна база, що дозволяє панувати у всьому Чорному морі. Але вже перша велика війна продемонструвала неспроможність цих планів. Чорноморський флот не здатний перешкодити українській торгівлі, а Севастополь постійно зазнає ударів з повітря – так, що штаб Чорноморського флоту та інші його об’єкти перетворилися з офісів на мішені. Росії довелося терміново перебазувати частину флоту в явно непідготовлену для цього бухту в Новоросійську і відновлювати резервний флот в Очамчирі, біля окупованої Абхазії.
Зрозуміло, що у цій ситуації відповідальність мали покласти саме на керівників ВМФ та Чорноморського флоту РФ, а не на Путіна з його планами бліцкригу та нерозумінням того, як змінився світ. І це при тому, що й у минулому Чорноморський флот Росії міг воювати лише проти слабких – але коли йому давали відсіч, він йшов благополучно на дно. Втім, російські лідери, як ми знаємо, мають специфічні відносини з історією.
Питання тепер у тому, які завдання ставить Путін перед новим командувачем ВМФ Росії Олександром Мойсєєвим і новим командувачем Чорноморського флоту РФ Сергієм Пінчуком. Вимагатиме зберегти хоча б те, що залишилося, чи відновити можливості флоту в Чорному морі, блокувати торговельні шляхи, посилити удари по Одесі, Ізмаїлу та інших українських портах?
Знаючи мегаломанію Путіна, я, скоріше, схиляюся до другого варіанта. А це означає, що Чорноморський флот Росії, як і раніше, лізтиме на рожен і втрачатиме кораблі. Тим більше, що нових «стрілочників», які відповідатимуть за чергові розчарування Путіна, вже призначено.