У Кропивницький повернулися двоє бійців 3-го полку спецпризначення Сергій Глондар і Олександр Кориньков. Військові розвідники пробули в полоні бойовиків майже п’ять років, повідомляє ТСН.
На плечі у тата плаче від щастя старша дочка Маша – вона не бачила батька п’ять років. Маленька Ганнуся знала тата тільки по фото, тому що народилася, коли він вже був у полоні. Про свою вагітність дружина бійця Катерина дізналася в той день, коли його розвідгрупа потрапила в засідку. І ось вона – перша зустріч тата і меньшої дочки: “Боже, що ж ти така маленька! Я – твій тато! Моя донечко, дай цьом! Подивись, що я тобі привіз!”
Довга дорога додому тривала п’ять років. Бійці третього полку спецпризначення Сергій Глондар і Олександр Кориньков були в полоні з лютого 2015 року. Військові розвідники виводили вантажівку з пораненими з дебальцевського котла і потрапили в засідку. В тому бою розвідник Вадим Довгорук втратив обидві ноги і руку, а Василь Белень – руку. Вони дивом вижили і весь цей час чекали повернення побратимів.
“Спочатку здавалося, що їх обміняють досить швидко. Але так сталося, що хлопці поверталися додому довгих п’ять років. Так, всі чекали, і сьогодні нарешті хлопцям скажемо, що ось кінцева зупинка – будинок”, – говорить Довгорук.
“Тривога була, тривога, щоб не зірвався цей обмін, щоб не було як у попередні рази. Що ось він, самий кінець, і знову зрив. В один момент вони промайнули, я побачив, що вони перейшли до нас – все, я вже видихнув”, – розповів Белень.
Всі ці роки полонені спецназівці були першими в списках на обмін, але бойовики не віддавали цінних заручників. На підтримку бранців кропивничани влаштовували багатотисячні акції, за звільнення чоловіків відчайдушно боролися рідні. І ось, в останні дні минулого року, літак із звільненими бранцями приземлився в Борисполі. Понад півтора місяця звільнені полонені проходили реабілітацію в київському госпіталі, напередодні їх нарешті виписали додому.
Зустріти спецназівців на центральну площу Кропивницького прийшли кілька сотень городян. Військові йшли по живому коридору під крики “Слава!” і “Спасибі!” Сльози, обійми, море синьо-жовтих кольорів і поцілунки рідних, Сергій і Сашко небагатослівні: дякують кропивничанам за підтримку.
“Хочу подякувати всім вам за те, що підтримували наших рідних. Також і нас. За те, що ви сьогодні тут нас чекали так довго. І не тільки сьогодні, і взагалі за все!” – каже Глондар. “Спасибі вам за те, що підтримували наших рідних, організовували акції на нашу підтримку! Спасибі вам за все!”, – каже Кориньков.
Кілька найближчих днів вони планують побути з сім’ями, а вже потім обидва хочуть повернутися на службу у свій легендарний полк “кіборгів”.