Державні нафтові компанії Китаю скорочують або призупиняють закупівлі російської нафти після останніх санкцій США проти Москви. Два китайські імпортери повністю припинили купувати російську нафту, а ще двоє значно зменшили обсяги поставок, повідомляють джерела на ринку. Про це пише Reuters.
Санкції, запроваджені 10 січня адміністрацією колишнього президента США Джо Байдена, спрямовані проти російських нафтових компаній Gazprom Neft і Surgutneftegaz, а також страхових компаній та понад 100 суден, що транспортують російську нафту. Це призвело до різкого скорочення поставок російської нафти до Китаю та Індії.
За інформацією джерел, китайські державні компанії Sinopec та Zhenhua Oil призупинили закупівлі російської нафти, що має бути завантажена у березні, через побоювання щодо співпраці із підсанкційними підприємствами.
Скорочення закупівель з боку китайських державних компаній вплинуло на ціни на російську нафту, що скоротило прибутки Москви та посилило економічний тиск напередодні можливого укладення перемир’я з Україною.
Один із представників китайської нафтової компанії повідомив, що компанія тимчасово припинила угоди з Росією для перевірки відповідності санкційним вимогам і чекає «чіткішого розуміння» можливої угоди між США та Росією щодо завершення війни.
«Якщо переговори приведуть до послаблення або скасування санкцій проти російської нафти, ми повернемося до закупівель», – додало джерело на умовах анонімності.
Нафта, що постачається Surgutneftegaz і Gazprom Neft, становить приблизно третину морських поставок російської нафтової марки ESPO blend, основного сорту для експорту на Далекий Схід. У середньому ці дві компанії щомісяця постачають до Китаю близько 1,2 мільйона тонн нафти (приблизно 300 тисяч барелів на добу).
Однак незалежні нафтопереробники Китаю почали компенсувати скорочення закупівель державних компаній, підтримуючи ціни на ESPO blend на рівні $2,50–$3 за барель вище за ICE Brent на умовах доставки в березні.
При цьому PetroChina, яка традиційно закуповує ESPO blend у Роснафти, продовжила закупівлі морем, але зменшила обсяги. Аналогічно скоротила обсяги поставок CNOOC, яка регулярно купує та перепродає російську нафту.
Попри це, PetroChina продовжує отримувати 800–900 тисяч барелів нафти на добу з Росії трубопроводом відповідно до довгострокового контракту.
Водночас Sinopec, найбільший імпортер нафти в Азії, компенсує скорочення російських постачань закупівлею сировини з Західної Африки, Близького Сходу та Бразилії.
Попри санкції та скорочення закупівель, Китай залишається найбільшим споживачем російської нафти, забезпечуючи близько 20% всього імпорту нафти в країну. Державні компанії Китаю купують приблизно 1,3 мільйона барелів російської нафти на день, тоді як незалежні переробники беруть решту обсягів.
Китай офіційно виступає проти односторонніх санкцій, проте тиск США змушує його компанії діяти обережніше, переглядаючи свої стратегії постачання та шукаючи альтернативні джерела енергоносіїв.