Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що нова версія законопроєкту про мобілізацію містить низку норм, які суперечать Конституції України. Про це Лубінець написав у Telegram.
Омбудсмен наголосив на «нормативному казусі» у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього. За його словами, формулювання «зняти» та «виключити» з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці «стає проблемою», що потребує врегулювання.
Серед інших зауважень — те, що в законопроєкті пропонують ввести обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, а в разі невиконання передбачається юридична відповідальність. Зі свого боку Лубінець каже, що положення не відповідає положенням Конституції.
«Такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста», — зауважив уповноважений.
Лубінець також вважає недоцільним закріплення в законі норми щодо здійснення призову під час мобілізації незалежно від місця перебування громадян на військовому обліку. Наприклад, він дозволяє призивати людей під час відрядження, перебування в санаторії чи виїзду до батьків.
Аналіз звернень до Офісу свідчить, що за такого підходу до мобілізації «часто порушується право громадян на звільнення від призову», оскільки необхідні для цього документи вони не носять через зобовʼязання надати їх ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.
Також, за його словами, Конституції суперечать такі положення законопроєкту:
- надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян. Таку перевірку можуть здійснювати лише працівники поліції та ДСНС;
- право військового командування встановлювати тимчасове обмеження на виїзд громадянина з країни. Водночас у Конституції вказано, що ЗСУ та інші військові формування ніхто не може використовувати для обмеження прав і свобод громадян;
- позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за контрактом коштом фізичних або юридичних осіб. Адже всім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігають.
Окрім того, Лубінець згадав і альтернативну (невійськову) службу: чинна редакція закону не передбачає такої можливості. Водночас є непоодинокі випадки відправлення на військову службу громадян, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку. Як каже уповноважений, це порушує їхнє право на свободу совісті.
Представниця омбудсмена озвучила зауваження на комітеті Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Також відповідний лист уже надіслали до профільного комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.
Омбудсмен наголосив, що напередодні мав зустріч із міністром оборони Умєровим, і він «готовий реагувати на зауваження».
Лубінець зазначив, що погоджується з потребою нормативно вдосконалити питання щодо мобілізації, та додав: «Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси й насамперед відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати!»