Бачення нашої перемоги
Одне з правильних питань, яке задають підписники, – як ми бачимо свою перемогу. Вихід на кордони 1991 року? Лінія на 2022? Лінія, яка утвориться зараз. Ось моя відповідь.
Наша перемога складається з 3 складових:
1.Збереження держави
2.Безпека
3.Розмір
Найважливішою складовою перемоги є збереження нашої держави. Це масштабне історичне досягнення, яке не вдавалось цілим поколінням. Незалежно від того, як завершиться війна – збереження нашої держави буде нашою перемогою, і поразкою путіна.
Хтось може сказати, що ми існували як держава 30 років до війни. І так, і ні. Ми існували формально, але не існували реально. Формально – це коли є держава на карті, реально – це коли американець, європеєць, чи японець може назвати цю державу і сказати про неї кілька слів. Існування держави в західній свідомості, ще й як союзника – це утвердження на століття.
Чому так важливо зберегти державу? Ізраїль прагнув здобути державу тисячоліттями. Сьогодні в нього всього лише 20 тис кв км. Це в 30 разів менше України. Але сам факт існування їхньої держави є впливовим фактором геополітики. Фінляндія втратила значні території, але збереження їхньої держави допомогло їм стати країною з одним з найвищих рівнів життя в світі. Корея залишається поділеною вже понад 70 років, але Південна Корея, яка стала міцним азійським форпостом Заходу, глобальний гравець на рівні технологій.
Другою складовою перемоги є безпека. Навіть, якщо ми відіжмемо Кубань чи Белгород, поки орки будуть воювати – це не гарантує нам нашого існування. Досягнення безпеки можливо в кілька шляхів. Перший – це розбити ворога так, щоб він більше не міг продовжувати вести бойові дії і виношувати подібні плани. Це виглядає малоймовірним, в силу різних обставин, часто незалежних від нас. Друге – це власні військові потужності, які не дозволять ворогу думати про можливий напад. Це теж складний сценарій, оскільки як бачимо навіть потужні європейські держави виявились неспроможними утримувати потужні армії. Третє – це союз з іншими державами, який гарантує безпеку та захист. Це єдиний перспективний сценарій для нас. Так, шансів вступити в НАТО дуже мало, але Південна Корея не член НАТО і нічого. Міцні двосторонні союзи значно ефективніша історія для нас, чим навіть членство в НАТО.
Третьою складовою є наш розмір та історичні землі. Жодна держава сьогодні не має тих розмірів, які мала в різні періоди своєї історії. Територія постійно змінюється. Тому її не варто робити константою. Можливо після смерті путіна ми зможемо і більше взяти чим кордони 1991 року, а можливо і ні. Та поки буде наша держава – ми завжди зберігатимемо шанси розширяти свою територію.
Загалом моя відповідь на те, як виглядає наша перемога ось таке.