Ситуація України. Ми контранаступаємо. Це вже успіх, а про результати наших наступів судити ще рано. Втім, зрозуміло, що до кінця осені ми отримаємо конкретний результат. Я залишаюсь оптимістом щодо цього результату: ми прорвемо російську оборону. Але в будь-якому випадку після цих наступів ми не скоро зможемо сформувати новий потужний потенціал, щоб завершити війну ідеальним сценарієм повного розгрому рф. Цей омріяний сценарій має дуже мало шансів в нашій війні.
Зрештою, ми теж виснажуємося морально, фізично, ресурсно. Так, ми готові битись до кінця, але сил від цього більше не стає. Плюс треба розуміти нашу тотальну залежність від Заходу, який якщо скаже нам йти на переговори, то виходу в нас не буде. Щоб ви розуміли скільки стоїть на кону: якщо ми не досягнемо успіху в контрнаступі – західна допомога почне танути на очах, і зведеться виключно до підтримки на рівні стримування орків. Переговори будуть вимушеними. Тоді як успіх навпаки стимулює підтримку, і переговори будуть питанням нашого вибору.
Завершуючи, листопад крайній термін, до якого активні масштабні бойові дії мають смисл для всіх сторін, і переговори виходять як логічний наслідок. Після листопада жодній зі сторін важко буде сподіватись на однозначну перемогу у війні. Я схильний вважати, що тоді війна увійде в звичайну позиційну фазу. З цієї фази її зможуть вивести або смерть путіна, або політична дестабілізація в рф, або інші глобальні аномалії. А це означає, що говорити про строки завершення війни після листопада не буде ніякого смислу.