Протягом кількох років росіяни легко дурили фаворита президента Єрмака, що вони за мир і війни з Україною не буде. У свою чергу Єрмак переконував президента Зеленського, що Кремлю можна вірити і війни не буде, а американці просто лякають нас своїми прогнозами вторгнення Росії в Україну і ревнують нас до Путіна. Але коли Офісу президента стало ясно, що війна з Росією все ж таки неминуча, то там «повірили» в іншу брехню, що війна як спецоперація – це буде швидко і не боляче, принаймні для мешканців Офісу на Банковій 12.
До лютого 2022 року росіяни вже не приховували своїх планів вторгнення в Україну і посилено через своїх агентів впливу годували оточення Зеленського брехнею, що якщо Зеленський поводитиметься «правильно», то йому дозволять безперешкодно виїхати і збережуть життя.
24 лютого все звалилося, «туман війни» розвіявся – Росія віроломно напала на Україну і відкрито заявила про свою мету-примусова зміна влади та знищення президента України Зеленського. У перші дні війни російський спецназ наввипередки рвався до Печерська, щоб знищити не натовп переляканих депутатів СН, а саме президента України Зеленського. Такої підлості Зеленський від Кремля не очікував. Він відчув максимальну небезпеку, але не злякався і не втік, як на те розраховував Кремль.
Зеленський був до глибини душі розлючений нахабством, самовпевненістю та віроломністю Путіна, який вміло скористався політичною наївністю, недосвідченістю молодого президента України, а також великою кількістю своїх «агентів впливу» в його оточенні. Схвильований, щирий виступ президента України Зеленського з питань телебачення та інтернету- заклик до згуртованості та опору ворогові – був найкращим і мужнім його вчинком, як президента України та як людини.
Буквально протягом перших кількох днів війни здивований Захід раптом побачив реальне українське диво – єдність українського народу, влади та армії, яке чинило запеклий опір, самовпевненому у швидкому успіху, російському агресорові.
Тому, коли зараз, на сьомому місяці російсько-української війни, президент Зеленський раптом став згадувати минуле і виправдовуватися, і став «прати» свій страх перед війною, що насувається, боязнь раніше часу роздратувати Путіна, пояснювати свою невіру в здатність України до опору- це його велика політична помилка, яка повною мірою буде використана його супротивниками.
Тим більше, що «вихід із війни», закінчення війни з Росією таїть для всіх українських політиків, включаючи президента України Зеленського, ще більші ризики, ніж «початок війни».