Арестович та Абрамович
Справа навіть не в особистостях тих чи інших речників. Очевидною є спланована, цілеспрямована інформаційна кампанія. Її основна цільова аудиторія – українці, побічна – жителі Росії. Арестович, за участю деяких інших нібито проукраїнських блогерів, веде інформаційну кампанію, спрямовану на деморалізацію та розкол українського суспільства. А російські пропагандистські смітники піарять його страшилки, щоб підтримати згасаючий оптимізм росіян: мовляв, самі українці вважають, що у них все погано.
Арестович виступає у стилі героя Миронова з “Діамантової руки”: “Шеф все пропало”, намагаючись навіяти українцям, що у них немає шансів на перемогу і треба домовлятися з Росією, інакше – “жах без кінця”.
Хто може стояти за такою кампанією? Найімовірніше, що це російські олігархи, що насамперед засвітився у різних негласних переговорах навколо України Абрамович та його політтехнолог Капков. Недарма, Арестович у програмі Фейгіна відверто намагався захищати цього путінського консільєрі.
Олігархи мріють швидше закінчити війну, яка завдає їм купу проблем. Вони розуміють, що Путін піде на це лише у разі відмови України від частини своєї території. Однак на таку зраду очевидно не піде українська влада та суспільство. Інформаційна кампанія, що йде, спрямована на те, щоб деморалізувати суспільство та послабити позиції чинної влади.
Для цього Абрамович (найбільш ймовірний замовник, але можлива участь у цьому деяких інших російських і навіть українських олігархів), схоже, і найняв Арестовича як найвідомішого в Росії українського медіаперсонажа (природний для такого замовника вибір). Як інформаційний привод використовується невизначеність навколо президентських виборів, які, якби не війна, мали відбутися вже наступного року. Виборів, найімовірніше, не буде. Однак вони служать Арестовичу приводом для розгону своєї “передвиборчої” компанії з деморалізації суспільства та дискредитації влади в Україні.
Мої українські друзі кажуть, що в нього нічого не вийде, що в Україні він набагато менш популярний, ніж серед “хороших росіян”. Ну і гаразд… Проте дуже старається.
PS. Коли я вже написав цей текст, Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов товсто натякнув, що Арестович – агент ФСБ. Думаю, що для ФСБ – це надто тонка робота. Тут видно швидше почерк політтехнологів, які обслуговують олігархат. До того ж у олігархів більше можливостей купити таку дорогу і рідкісну співочу птицю.