Якби історії з «брудною нафтою» з Росії не було, Олександру Лукашенку варто було б її придумати. Ще кілька днів тому Кремль підозрював білоруського президента в «політичному ремонті» нафтопроводу «Дружба», що призвело б до серйозних проблем для російської нафтової галузі. Але тепер може виявитися, що «Дружбі» потрібен ніякий не політичний, а справжнісінький ремонт. І цей ремонт пов’язаний з самою суттю російської економіки з корупцією і непрофесіоналізмом, що виходить з-під контролю влади.
Вже ясно, що сама поява «брудної нафти» – це не екологія, а банальна спроба заробити на неякісне сировину. Так в радянських магазинах буквально на очах покупців розбавляли водою сметану – і вже хто-хто, а Лукашенко про це чудово пам’ятає.
Репутація Росії – під питанням
Саме тому він може дозволити собі перейти до нападу, вимагати у Москви матеріальну компенсацію за псування нафтопроводу і приступити до його ремонту в будь-який момент, якщо в Кремлі не прислухаються до його прохань і вирішать пригальмувати черговий кредит.
У Лукашенка з’явилася прекрасна можливість вимагати гроші за вирішення конкретної проблеми, заперечувати наявність якої в Москві навряд чи стануть. І навіть якщо відмовлять у компенсації, то можуть бути більш чуйними до інших фінансових вливань в Білорусь. Тому що сама ситуація з “брудною нафтою” ставить репутацію Росії як надійного постачальника під серйозне питання – і Кремлю не потрібен додатковий інформаційний шум з Мінська.
Зеленський під прицілом
Тим більше, що в історії з «брудною нафтою» є й побічні наслідки, які можуть допомогти Росії вирішити політичні питання, пов’язані не тільки з російсько-білоруськими, але й з російсько-українськими відносинами.
Наближається червень – місяць, з якого мають бути введені обмеження на постачання російських нафтопродуктів в Україну. Це обмеження здатне серйозно вплинути на ціни на українському ринку і затьмарити перші місяці президентства Володимира Зеленського – і ясно, що Москва прийняла рішення про нові санкції проти Києва саме з метою підірвати соціальний фундамент нового глави сусідньої держави.
Але до цього була проведена справжнісінька спецоперація з обмеження білоруських поставок в Україну. Після зменшення російських поставок у Білорусь – і, як наслідок, зменшення поставок білоруських нафтопродуктів для України – Росія поставила нафтовий ринок України під свій майже монопольний контроль. І тільки після цього уряд Дмитра Медведєва прийняв рішення про санкції.
Лукашенко хоче грошей за розуміння інтриг Кремля
Так ось після історії з «брудною нафтою» поставки з Білорусі вимушено зменшилися. Для Кремля важливо, щоб в разі введення російських санкцій проти України Білорусь не змогла оперативно наростити поставки і замінити Росію на українському нафтовому ринку, щоб Україна почала купувати більш дорогу нафту. І тут будь-яке обмеження поставок буде працювати в інтересах Москви-навіть «брудна нафта», яка може в разі зайвої активності Мінська знову несподівано з’явитися в «Дружбі». Корупція і нехлюйство ж нікуди не діваються!
Олександр Лукашенко чудово це розуміє. І хоче грошей навіть не за “з’їдений” неякісною сировиною нафтопровід, а саме за розуміння кремлівських інтриг.