Путін не збирається бути президентом. Він придумав більш витончений хід для збереження себе у владі. Цей хід називається Державна рада, яка буде стояти вище всіх інших державних органів і забезпечувати узгоджене функціонування і взаємодію. Відповідно, людина, яка очолює Держраду разом підноситься над трьома органами державної влади, координує їх, визначає їх пріоритети і цілі. Ось, власне, і вся історія. У цьому сенсі абсолютно неважливо, хто буде президентом і скільки разів він буде президентом. Тому що цей президент буде підкорятися рішенням Держради. Про це розповів у коментарі InfoResist російський політолог Дмитро Орєшкін.
При цьому це не монархія. Це правильніше було б назвати ідеократією, коли є групи людей, які створюють цю саму ідею і завдання. І вони ж самі вирішують, як рухатися для вирішення цих завдань. Найбільше це нагадує статус духовного лідера Ірану при тому, що є президент, який обирається на виборах. Але якщо народ помилиться і вибере не того президента, то його поправить духовний лідер. Його функції нічим не обмежені, він має повноваження безпосередньо від Аллаха.
Голова Державної ради РФ теж буде височіти над усіма цими обраними або призначеними людьми і структурами, типу законодавчої влади, виконавчої влади, судової влади. І буде координувати їх і визначати їх пріоритети. Це не зовсім монархія, ще й тому що немає зв’язку з спадковим інститутом. Але тут така специфічна форма влади, яку можна порівняти зі статусом пана Назарбаєва в Казахстані. Путін не має наміру залишатися президентом, а навіщо, якщо він придумав собі більш високий статус.
Це ще схоже на статус лідера лівійської революції Муаммара Каддафі. Коли там деякі ліберально мислячі товариші, які погано розбираються в ситуації, вимагали, щоб Каддафі пішов у відставку, він відповідав, що я не можу піти у відставку, тому що мене ніхто не призначав. Він просто ідеологічний лідер, він несе нову ідеологію, у випадку з Каддафі, це була ідеологія єдиної народної держави.
Тому це не зовсім монарх, але це духовний лідер нації, який незрозуміло ким призначається, незрозуміло ким обирається, незрозуміло перед ким звітує. Перед богом і народом. Найважливіше, що вже треба припинити розмови про те, скільки разів обирається президент і які його функції. Тому що він все одно буде звітувати перед начальником ось цієї самої Держради. Коротко кажучи, вся влада раді.