Фактчеку заради, а то несеться.
Здійнявся скандал. На Олімпіаді боксерка з Алжиру Імане Халіф побила італійку, а остання розплакалася – мовляв, Халіф насправді чоловік. На користь цієї версії свідчить її зовнішність і той факт, що на одному з попередніх змагань вона провалила тест на тестостерон.
Сутність скандалу – в тому, що на Олімпіаду тепер допускають трансжінок в жіночу категорію, ааа!
Але ні. Не допускають.
Та й у випадку Халіф вона взагалі з країни доволі жорсткого ісламу. Зміна статі там категорична заборонена, і щоб в Алжирі пустили трансгендера в жіночий бокс, а потім ще послали представляти країну – вибачте, вкрай малореально.
По сумі свідчень, Халіф – гермафродит з жіночими ознаками. Таке буває. В тому, що така людина почала робити спортивну кар’єру в країні, де в принципі жорсткий розподіл гендерних ролей, нічого дивного – а в тому, що вона була в цьому успішною, і поготів.
Не все те трансгендер, що “незрозуміла стать”, рідні.
P.S. Ще смішніша історія була, коли в Польщі обурилися програшу своєї дзюдоїстки на Олімпіаді британці Прісці Авіті Алькараз, заявивши, що Алькараз же очевидно чоловік. Питань нема, в гі (дзюдошна уніформа) Алькараз справді схожа на хлопа. Але доволі легко гуглився її Інстаграм із фото в бікіні, де з хлопом вже переплутати важче. А ще можна було нагуглити фото її рідного брата Філіппа, теж дзюдоїста, на тлі якого всі питання про її стать знімалися (він схожий на Гігачада з мемів, тільки чорношкірий). В результаті сама польська атлетка, що їй програла, змушена була за неї заступитися.
Проблема трансгендерів у спорті існує – але коли вона перетворюється на моральну паніку і з кожних штанців видно те, чого там і не було, стає занадто весело.