Дослідники з Єльського університету поставили під сумнів усталене уявлення про те, що немовлята не формують спогадів. Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Science, дитячий мозок починає кодувати епізодичні спогади приблизно з одного року життя, хоча ці спогади пізніше стають недоступними — явище, відоме як інфантильна амнезія.
«Мене завжди захоплювала ця загадкова біла пляма у нашій особистій історії», — зазначив старший автор дослідження, професор психології Нік Турк-Браун в інтерв’ю AFP.
Попри стрімке навчання у перші роки — розвиток мови, ходіння, розпізнавання облич і предметів — дорослі майже нічого не пам’ятають про цей період. Згідно з попередніми гіпотезами, це пояснювали незрілістю гіпокампа — структури мозку, що відповідає за епізодичну пам’ять.
Команда Турк-Брауна провела фМРТ-сканування мозку 26 немовлят під час спеціально адаптованих завдань на пам’ять. Попри складнощі з тим, щоб утримати малюків нерухомими, дослідники застосували різноманітні підходи — від використання улюблених іграшок до візуальних стимулів, що нагадують психоделічні візерунки.
Результати показали, що у немовлят віком від одного року гіпокамп активується під час формування спогадів. У дітей віком до року такої активності не спостерігали. При цьому ті, хто краще справлявся із завданням на впізнавання зображень, демонстрували вищу активність гіпокампа.
«Ми можемо впевнено сказати, що з приблизно одного року життя діти мають здатність кодувати епізодичні спогади», — підсумував Турк-Браун.
Невідомим залишається, чому ці спогади згодом втрачаються. Автори дослідження припускають, що пам’ять не зникає повністю, а просто стає недоступною. Наступні експерименти вивчають, чи зможуть діти пізніше впізнати відео, зняте від першої особи, коли вони були молодшими.
Попередні результати свідчать: деякі спогади можуть зберігатися до трирічного віку. Турк-Браун не виключає, що в майбутньому ці фрагменти пам’яті вдасться реактивувати.